Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Коефіцієнт корисної дії




Точку відносно якої беруть момент сили називають центром моменту. Плечем сили відносно точки беруть найкоротшу відстань від центру моменту до дії сили.

Поняття моменту сили відносно точки запровадив в епоху відродження Леонардо да Вінчі. Моментом сили відносно точки називають добуток сили на плече

Білет №8

Момент сили ВІДНОСНО ТОЧКИ

Розглянемо гайку, яку затягують гайковим ключем певної довжини, прикладаючи до кінця ключа м’язове зусиллі. Якщо взяти довший ключ, то при току самому зусиллі гайку можна затягнути дужче. З цього випливає, що та сама сила може спричинювати різну обертальну дію. Обертальна дія сили характеризується моментом сили.

Mo=P*h

Здатність тіла виконувати роботу під час переходу від одного стану до іншого називають енергією. Енергія це загальна міра різних форм руху матерії. Під час передачі або перетворення енергії, а також під час виконання роботи неминучі втрати енергії. У процесі передавання руху або виконання роботи рушійні сили механізмів і машин перемагають сили опору, які поділяють на сили корисного опору і сили шкідливого опору. Втрати на подолання сил шкідливого опору неминучі у всіх механізмах і машинах; вони зумовлюються силами тертя і опору навколишнього середовища.

Відносну кількість енергії, яка використовується в машині за прямим призначенням, характеризують коефіцієнтом корисної дії (ККД) і позначають η.

Коєфіцієнтом корисної дії називають відношення корисної роботи (або потужності) до затраченої:

η= Ак/Аз= Nк/Nз

Якщо коефіцієнт корисної дії враховує тільки механічні втрати, то його називають механічним ККД.

ККД- завжди правильний дріб, його іноді подають у процентах:

η=(Ак/Аз)*100

Чим ближча ККД до одиниці, тим продуктивніша машина.

Якщо ряд механізмів з’єднано послідовно, тобто кожен наступний механізм рухається ведучою ланкою попереднього механізму, то загальний ККД η, дорівнюватиме добутку ККД усіх механізмів.

η= η1*η2*η3*…..ηn

де η1*η2*η3*…..ηn – ККД кожного механізму окремо.

 

Білет № 9

Пара сил і момент пари.

Додавання двох антипаралельних сил, що дорівнюють одна одній за модулем називається парою сил або просто парою.

Поняття пари сил запровадив у механіку 19 століття французький вчений Пуансо, який, розробив теорію пар.

Площину, в якій розміщено пару, називають площиною дії пари. Відстань між лініями дії сил – це плече пари.

Ефект дії пари полягає в тому, що вона намагається обертати тіло, до якого прикладена.

Її обертальна дія визначається моментом пари. Моментом пари називають добуток модуля однієї із сил, що входить до пари на плече: m(P1,P2)=P1*h=P2*h.

Момент пари має таку саму розмірність, як і момент сили. Момент пари вважатимемо додатнім, якщо вона намагається обертати своє плече проти годинникової стрілки, і навпаки.

Момент пари чисельно дорівнює подвоєній площі трикутника, в якого основою є вектор однієї із сил пари, а висотою плече, помножені на масштаби сили і плеча.

Енергією взаємодії тіл називають потенціальною. Потенціальну енергію мають наприклад, натягнутий лук із стрілами, або стиснута пружина. Будь-яка матеріальна точка піднята на якусь висоту h, також має енергію, яку називають енергією положення; це теж потенціальна енергія.Мірою потенціальної енергії вцьому випадку є робота, яку виконую точка під час вільного падіння. Прий маючи висоту h малою порівняно з розмірами Землі, вважатимемо силу тяжіння G сталою. Тоді потенціальну енергію П можна записати:

П=G*h

Потенціальна енергія тіла, піднятого на певну висоту, -- величина відносна, яка залежить від системи відліку, відносно якої обчислюють цю енергію. Нехай матеріальна точка масою m, падаючи лише під дією сили тяжіння G, в положены М1 була на висоті h1, мала швидкість v1 і потенціальну енергію П1. У положенні М2 точка булла на висоті h1, мала швидкість v2 і потенціальну енергію П2. Під час падіння точки виконувалась робота

А=G(h1-h2)=Gh1-Gh2=П1-П2.

Ця робота дорівнює зміні кінетичної енергії:

А=m*v2/2-mv12/2=K2-K1.

Або

П1221.

Отже

П1121.

Ця рівність є математичним виразом закону збереження механічної енергії.

 

Білет №10

Опори балок за їх будовою можна розділити на три основних типи:

1. Шарнірно рухома опора;

2. Шарнірно нерухома опора;

3. Жорстке кріплення;

Застосуємо правило для визначення реакцій зв’язків.

Шарнірно –рухома опора допускає поворот навколо осі шарніра і лінійне переміщення паралельно опорній площині. Якщо знехтувати тертям на опорі й у шарнірі, то реакція такого зв’язку буде напрямлена перпендикулярно до опорної площини, але не відома за модулем.

Шарнірно-нерухома опора допускає поворот тільки навколо осі шарніра і не допускає ніяких лінійних переміщень. Реакція такої опори матиме напрям перпендикуляра до осі шарніра; модуль і напрям її завчасно невідомі.

Жорстке кріплення не допускає ні лінійних поворотів, ні поворотів закріпленого кінця балки. Жорстке кріплення замінюють реактивною силою, невідомою за модулем і напрямом, і реактивним моментом.

Опір матеріалів як наука виник в епоху відродження, коли розвиток техніки, торгівлі, мореплавства, військової справи вимагав наукових обґрунтувань, потрібних для будівництва великих морських суден, мостів, гідротехнічних споруд та іншин складних конструкцій.

Опір матеріалів – це наука про міцність і стійкість проти деформації матеріалів і елементів машин і споруд.

Міцністю називають здатність матеріалу конструкції і їх елементів чинити опір дії зовнішніх сил не руйнуючись.

Розрахунки на міцність дають змогу визначити форму і розмір деталей, що витримують значні навантаження, при найменшій витраті матеріалу.

Під жорсткістю розуміють здатність тіла або конструкції протидіяти деформації. Розрахунки на жорсткість гарантують, що зміни і форми розмірів конструкцій і їх елементів не перевищать допустимих норм.

Під стійкістю розуміють здатність конструкції протидіяти зусиллям, які намагаються вивести її з початкового стану рівноваги. Розрахунки на стійкість запобігають можливості раптової втрати стійкості і викривлення довгих або коротких деталей.

 

Білет №11

Зведення плоскої системи довільно розміщених сил до даного центра.

Метод перерізів. Напруга.

Білет №12

Аналітичні умови рівноваги плоскої системи довільно розміщених сил.

Напруги і деформації розтягу і стиску.

Білет №13

Тертя, ковзання.

Закон Гука для розтягу і стиску.

 

Білет №14

Просторова система збіжних сил.

Поперечна деформація розтягу та стиску.

Білет №15

Розкладання сили на три осі координат.

Розрахункова формула для розтягу та стиску.

Білет №16

Аналітичний спосіб визначення рівнодіючої просторової системи збіжних сил.

Статично невизначені задачі.

Білет №17

Аналітичні умови рівноваги просторової системи збіжних сил.

Зминання

Білет №18

Центр паралельних сил.

Напруги деформації зсуву.

Білет №19

Методи знаходження центра ваги.

Полярний і осьовий момент інерції.

Білет №20

Основні поняття кінематики. Способи задання руху точки.

Розрахунок різьбових зєднань.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 1538; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.032 сек.