Методичні рекомендації 1 страница

Питання 1. Структурні органи Митної служби України

Митна служба України - це єдина загальнодержавна система, що складається з митних органів і спеціалізованих митних установ та організацій.

Митні органи України - це державні органи, основним призначенням діяльності яких є сприяння реалізації громадяна­ми та суб'єктами господарювання свого права на переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон, організація та здійснення контролю за дотриманням ними (громадянами та суб'єктами господарювання) правового пере­міщення товарів та використання в межах своїх повноважень на них інструментів реалізації митної політики.

Відповідно до ст. 12 Митного кодексу України, до систе­ми митних органів належить спеціально уповноважений цент­ральний орган виконавчої влади в галузі митної справи (далі - центральний апарат Державної митної служби України), регіо­нальні митниці та митниці.

Схему організації та взаємодії центральних органів вико­навчої влади затверджено Указом Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.99 № 1573/99, який встановлює, що митні органи належать до кола органів виконавчої влади. Як окрема підсистема в межах єдиної системи органів виконавчої влади, митні органи посі­дають у ній своєрідне місце, що підтверджено їх спеціальним статусом. Водночас вони є елементом апарату державного управ­ління.

Особливість місця митних органів у системі органів виконавчої влади визначається, насамперед, метою створення, функціонування та характером виконуваних завдань і функцій.

Митні органи здійснюють діяльність, що має управлінсь­кий, організуючий, виконавський, контрольний, розпорядчий та правоохоронний характер.

Ця універсальна та водночас специфічна діяльність здійс­нюється у чітко визначеній сфері - сфері митно-правового регу­лювання суспільних відносин. Митні органи наділено різнома­нітними управлінськими та організаційними функціями, що сприяють вирішенню поставлених перед ними завдань та досягненню певних цілей у цій сфері.

Виконавча діяльність митних органів полягає у повсяк­денній практичній організації та здійсненні митної діяльності й інших засобів реалізації митної політики.

Митні органи, що перебувають на різних організаційно-правових рівнях, підпорядковуються вищому державному органу і разом із тим мають право самостійно здійснювати розпорядчі повноваження, приймати рішення, обов'язкові до виконання під­порядкованими митними органами, суб'єктами господарювання й громадянами, та контролювати їх виконання.

У цілому митні органи наділено широким колом повно­важень щодо самостійного здійснення правотворчої та правозастосовної діяльності. У результаті такої діяльності вирішуються та реалізуються загальнодержавні завдання і функції.

Митні органи як частину державного апарату наділено комплексом державно-владних повноважень, що реалізуються в спеціальних правових формах, специфіка яких полягає в тому, що вони регламентуються нормами кількох галузей права: адміністративного, фінансового та митного. За своїм змістом реалізація цих повноважень передбачає здійснення митними органами організаційної, управлінської діяльності, що відбува­ється, як правило, у правових формах: правотворчій та правозастосовній, а також у власне організаційних.

Згідно з чинним Митним кодексом України, митні орга­ни - це спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які, відповідно до Митного кодексу України та інших Законів України, покладено безпосереднє здійснення митної справи (ст. 1 Митного кодексу України).

Зважаючи на особливості, пов'язані зі здійснюваною митними органами діяльністю, можна сформулювати поняття митного органу як окремого різновиду органу виконавчої влади.

Митні органи - це органи виконавчої влади, які в межах своїх владних повноважень відповідно до покладених на них завдань та функцій здійснюють безпосередню реалізацію митної політики держави.

На даний момент структура митних органів є трирівневою:

1) центральний апарат Державної митної служби України;

2) регіональні митниці;

3) митниці.

Наявність саме таких організаційно-правових рівнів мит­них органів передбачено чинним Митним кодексом України.

Організація та діяльність системи митних органів здійс­нюється відповідно до системи організаційних принципів, що включає в себе дві групи:

1) принципи побудови системи митних органів;

2) принципи їх діяльності.

До першої групи належать такі принципи: єдності системи митних органів, територіальний, лінійності та функціональності.

До другої групи організаційних принципів зараховують такі принципи:

• раціонального розподілу повноважень;

• поєднання єдиноначальності (одноособовості) та ко­легіальності;

• доцільності, оперативності та відповідальності митних органів за прийняті рішення.

Очолює всю систему митних органів, спрямовує, коорди­нує та контролює діяльність митних органів щодо виконання чинного законодавства України з питань митної справи цент­ральний апарат Державної митної служби України, який здійснює безпосереднє керівництво системою митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій. Як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом він забезпечує реалізацію державної політики в галузі митної справи.

Правовий статус центрального апарату Державної митної служби України, його завдання, повноваження, структура визна­чаються Митним кодексом України, Положенням "Про Дер­жавну митну службу України", затвердженим Указом Президен­та України від 24.08.00 № 1022/2000, та іншими нормативними документами.

Питання 2. Регіональна митниця

Регіональні митниці входять до єдиної системи митних органів, які на території закріплених за ними регіонів у межах своєї компетенції здійснюють митну справу та забезпечують комплексний контроль за дотриманням чинного митного законо­давства України.

У безпосередньому підпорядкуванні регіональної митниці знаходяться усі розташовані на підпорядкованій їй території митниці та спеціалізовані митні установи та організації, за ви­нятком тих, які безпосередньо підпорядковані центральному апарату Державної митної служби України.

Серед основних завдань, виконання яких покладається на регіональні митниці, можна виокремити такі:

• безпосереднє здійснення митної справи, контроль за дотриманням підпорядкованими митницями, спеціалізованими митними установами й організаціями, а також іншими юридич­ними особами та громадянами вимог чинного законодавства України з питань митної справи, у частині, що стосується здійс­нення митної справи в регіоні;

• захист економічних інтересів України;

• застосування відповідно до законодавства заходів та­рифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України;

• здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, удосконалення форм і методів здійснення митного контролю й митного оформлення;

• контроль та дотримання правил переміщення валют­них цінностей через митний кордон України тощо.

Створення, реорганізацію та ліквідацію регіональних митниць здійснює центральний апарат Державної митної служби України. їх кількість постійно змінюється. Нині митну тери­торію України поділено на п'ять регіонів і, виходячи з цього, будується та формується система регіональних митниць.

Питання 3. Митниця. Митний пост

Митниця є спеціально уповноваженим органом виконав­чої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання чинного законодавства України з питань митної справи, справлення податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на Митну службу України. Митішці входять до єдиної системи митних органів і здійснюють свою діяльність під загальним керівництвом центрального апарату Державної митної служби України та безпосереднім керівництвом регіональних митниць, у зоні діяльності яких знаходяться.

Митниці та їх підрозділи (митні пости) створюються, як правило, за територіальним принципом і здійснюють свою ді­яльність у межах території, що визначається центральним апара­том Державної митної служби України.

Поділ митниць на прикордонні, внутрішні та спеціалізо­вані відповідає світовій практиці, сприяє прискоренню пасажиро- та вантажопотоків через митний кордон держави і дає змогу зробити митний контроль більш дієвим та ефективним.

Питання 4. Спеціалізовані митні установи. Митні лабораторії. Митна варта

У межах бюджетних коштів, передбачених для утримання Митної служби України, виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи, відповідно до Митного ко­дексу України та Законів України можуть створюватися експлуа­таційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціа­лізовані установи та освітні організації.

У Митній службі України створюється Центральна митна лабораторія, що є спеціалізованою митною установою, і митні лабораторії, які є структурними підрозділами регіональ­них митниць і митниць.

Центральна митна лабораторія здійснює науково-методичне керівництво митними лабораторіями. Центральній митній лабораторії, митним лабораторіям надається право на здійснення експертної діяльності в межах питань, віднесених до компе­тенції митної справи.

Митна варта - це спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охоро­ни територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забез­печення охорони зон митного контролю.

Керівництво підрозділами митної варти здійснює керів­ник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, а в регіональних митницях і мит­ницях - відповідно керівники цих митних органів.

Питання 5. Поняття митного контролю. Особливості здійснення мит­ного контролю на митному кордоні України. Форми митного контролю. Порядок визначення проведення вибіркового митно­го контролю.

Доцільно почати розгляд цього питання зі знайомства з функціями та організацією роботи Управління організації митного контролю, яке є одним із головних у структурі Держмитслужби. Завдання, функції визначені в Митному кодексі України, гл. 6 — «Організація митного контролю», ст. 40—47; гл.7 – «Зони митного контролю», ст. 48-52; гл. 8 — «Здійс­нення митного контролю», ст. 53—65; гл. 9 — «Особливі процедури митного контролю», ст. 66-69.

Управління не тільки безпосередньо організовує проведення митно-контрольної діяльності на території України, але й здійснює методичне керівництво митним контролем у межах своєї компетенції.

Структура Управління організації митного контролю така:

· начальник Управління;

· 2 заступники начальника;

· відділ митної інфраструктури (5 чол.);

· відділ технології митного контролю (6 чол.);

· відділ неторгових операцій (4 чол.);

· відділ контролю за доставленням вантажів (3 чол).

У кожній регіональній митниці і митниці є відділи митного контролю, які конкретизують методичні рекомендації і вимоги Держмитслужби відповідно до конкретних місцевих умов.

Управління працює на підставі вимог чинного законодавства, перш за все — Митного кодексу України та наказів Держмитслуж­би, має своє Положення (про права, завдання, функції), яке затверджується Головою Держмитслужби. Управління планує діяльність митних органів по здійсненню митного контролю, розробляє технологію митного контролю різних видів товарів,

транспортних засобів; взаємодіє з прикордонними військами, санітарно-каран­тинними, ветеринарними та іншими державними контрольними службами при здійсненні митного контролю за переміщенням через митний кордон товарів, ручної поклажі, багажу фізичних осіб, транспортних засобів, вантажів та інших предметів.

Розглянемо загальні положення митного контролю. Митний конт­­роль здійснюється з метою забезпечення дотримання держав­ними органами, підприємствами та громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Якби державні органи, підприємства та громадяни були достатньо свідомими у правовому відношенні і чесними в цьому питанні, то митний контроль був би формальним, а то й зовсім не потрібним.

Але на даний час митний контроль залишається важливим та ефективним засобом забезпечення митної політики держави. Реалізується він шляхом здійснення комплексу заходів, забезпечуючих своєчасне виявлення порушень митного законодавства Украї­ни та взятих нею міжнародних зобов’язань, контроль за виконанням яких покладено на митні органи, а також чітке дотримання юридичними та фізичними особами митних процедур і правил.

У процесі здійснення митного контролю реалізуються важливі функції митних органів:

· забезпечення дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами законодавства України, контроль за виконанням якого покладено на митні органи;

· застосування заходів по захисту законних прав юридичних і фізичних осіб у галузі митної справи;

· захист економічних інтересів та економічної безпеки України в межах встановленої компетенції;

· здійснення валютного контролю;

· збирання митних платежів;

· розробка технології контролю та забезпечення дозвільного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний коридор України;

· безпосереднє здійснення митного контролю та розробка мит­них режимів з метою спрощення митних процедур, гуманізації митного контролю та створення умов для нормального товарообміну через митний кордон.

Залежно від об’єкта націленості митних контрольних процедур митний контроль можна поділити на митний контроль товарів і митний контроль транспортних засобів. Відповідно до напрямку руху товарів і транспортних засобів можна виділити особливості технології митного контролю товарів, що ввозяться і вивозяться, і тих, що переміщуються через митну територію України транзитом. Щодо товарів митний контроль поділяється на митний контроль ручної поклажі та митний контроль супроводжуваного і несупроводжуваного багажу.

Митний контроль транспортних засобів визначається видом цих засобів і поділяється на: митний контроль морських суден (у тому числі й військових кораблів); митний контроль річкових суден; митний контроль залізничного транспорту; митний контроль повітряних суден; митний контроль автотранспортних засобів.

Митний контроль, як правило, здійснюється митними органами сусідніх держав автономно, незалежно одна від одної, за своїми технологіями. Але за домовленістю можливий і спільний митний огляд визначених транспортних засобів чи партій товару.

Митний контроль здійснюється службовими особами митних органів шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей, митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду), переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний кордон.

При цьому службова особа, що проводить митний контроль, має право:

· перевіряти відомості, заявлені громадянином у наданій декларації та інших документах, необхідних для митного контролю;

· опитувати громадян, що підлягають митному оформленню;

· робити огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон і магазинів безмитної торгівлі, інших місць, де можуть перебувати товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснюється діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Чинний Митний кодекс передбачає можливість інших форм митного контролю, крім передбачених ним та іншими актами законодавства України. Такою формою можуть бути контрольовані поставки, організація і проведення яких регламентується окремо.

При проведенні митного контролю можуть бути застосовані технічні засоби, безпечні для життя і здоров’я людини, тварин, рослин і які не спричиняють шкоди особам, товарам і транспортним засобам. Правила проведення митного контролю відпрацьовані в конкретних технологіях митного контролю з урахуванням особливостей кожної митниці чи митного поста.

Загальним правилом здійснення митного контролю є недопустимість заподіяння неправомірної шкоди особам, їх товарам і транспортним засобам. Якщо така шкода заподіяна, то митні органи та їх посадові особи несуть відповідальність відповідно до законів України із відшкодуванням шкоди.

Митним органам надано право використовувати будь-які фор­ми митного контролю, але, як правило, вони використовують тільки ті з усіх можливих, які, на погляд службової особи, що здійснює контроль, є достатніми для дотримання вимог законодавства, міжнародних договорів України та забезпечують ефективний огляд товарів, речей, транспорту, які переміщуються через митний кордон.

Митний інспектор має право:

· огляду речей;

· вимагання розпакування багажу, розвантаження транспортного засобу;

· вилучення без повернення і відшкодування вартості предметів, заборонених законодавством України до переміщення через митний кордон. Вилучення таких предметів оформлюється актом установленого зразка;

· оцінки на свій розсуд предметів, що підлягають митному оподаткуванню (якщо не буде цінників, накладних, чеків та інших документів, що підтверджують вартість товару);

· при виявленні предметів контрабанди або порушень митних правил складання відповідного протоколу та вилучення цих предметів;

· у виняткових випадках, при наявності достатніх підстав, вважати, що громадянин приховує на собі предмети контрабанди або предмети, які є об’єктом порушення митних правил, за письмовим рішенням начальника митниці проводити особистий огляд;

· в разі відмови пропуску через митний кордон товарів і предметів, давати вичерпні роз’яснення вимог митного законодавства. У встановленому порядку інформувати громадян про митні правила, що діють на території України.

Службова особа, яка здійснює митний контроль, не повинна допускати дій, що принижують честь і гідність громадян, можуть завдати їм, їхнім тваринам, товарам і транспортним засобам неправомірної шкоди.

Громадяни, що переміщують через митний кордон товари і транспортні засоби, теж мають певні права та обов’язки.

Громадяни зобов’язані:

· подавати митному інспектору (до митниці) для митного конт­ролю декларацію та інші необхідні документи, в яких усе вказувати чесно, чітко. Зайве є підставою для порушення адміністративної справи;

· на вимогу інспектора самостійно розпаковувати та запаковувати предмети, що підлягають митному контролю, відкривати ручну поклажу, багаж, місткості та інші місця, де можуть знаходитися такі предмети, розвантажувати транспортні засоби, що перевозять товар;

· виконувати інші законні вимоги посадових осіб митних органів.

Громадяни мають право:

· бути присутніми під час огляду предметів, що їм належать;

· залишати на зберігання в митниці свої предмети, валюту, цінності, які не пропущені через митний кордон (але були перед цим заявлені в декларації);

· своєчасно і повно знайомитись із текстом законів та інших актів, що стосуються митної справи (на стендах у митницях наявна вся документація);

· оскаржувати неправомірні дії службових осіб митних органів.

Для здійснення митного контролю у місцях митного оформлення, створюються зони митного контролю. Переміщення товарів, транспортних засобів та осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через кордони таких зон і в їх межах дозволяється тільки з дозволу митного органу та під контролем його посадових осіб, за винятком окремих випадків.

Митні органи наділені правом примусово повертати в зони митного контролю транспортні засоби, що вибули з неї без дозволу митного органу. Митні органи мають повноваження застосовувати примусові заходи до порушників режиму зони митного контролю як у самій зоні, так і поза цією зоною.

Документи, що необхідні для митного контролю, повинні зберігатися особою, яка здійснювала митне оформлення (брокера чи підприємця) не менше 3-х років.

Митні органи мають право залучати будь-яких спеціалістів інших правоохоронних і контрольних органів, установ незалежно від форм власності і підпорядкування та експертів для надання допомоги у здійсненні митного контролю.

Шляхом накладання пломб, печаток, спеціальних знаків, штам­пів, маркірування, взяття проб і зразків, описування, складання крес­лень, виготовлення масштабних відображень, фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідних документів та іншої інфор­мації митні органи повинні ідентифікувати товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, при­міщення та інші місця, де можуть перебувати товари та транспорт­ні засоби, що підлягають митному огляду і оформленню (від однієї митниці до другої, щоб не повторювати роботу) та забезпечити цілісність товару.

Митниці за погодженням з органами Державної податкової адміністрації мають право призначати перевірку фінансово-господарської діяльності осіб, що переміщують товари через митний кордон, суб’єктів підприємницької діяльності, брокерів та інших осіб, причетних до зовнішньоекономічної діяльності.

Уся отримана в ході митного контролю інформація є комерційною таємницею і може бути використана тільки для цілей мит­ної справи.

Технологія здійснення окремого митного контрольного заходу, операції або комплексу контрольних дій знаходить своє відображення в конкретних формах. Так, залежно від того, скільки разів товари чи транспортні засоби перевіряються в митній зоні, митний контроль може бути одноразовим або повторним.

Митним кодексом України визначено форми митного контролю залежно від предмета перевірки:

· перевірка документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон, і транспортних засобів;

· митний огляд (транспортних засобів і предметів);

· особистий огляд як виняткова форма митного контролю;

· переогляд;

· облік предметів, що переміщуються через митний кордон.

Особистий огляд громадян здійснюється у виняткових випадках при наявності підстав припускати, що особа, яка прямує через митний кордон чи знаходиться в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує при собі предмети контрабанди чи предмети, цінності, які є безпосередніми об’єктами порушень митних правил України або заборонені для транзиту через територію України. Під особами розуміються особи обох статей громадян України, іноземці та особи без громадянства.

В умовах побудови правової держави, в якій вищою цінністю є людина, її права та свободи, а визнання, дотримання та захист прав і свобод громадянина є обов’язком держави, така форма митного контролю є не стільки необхідною, скільки вимушеною. Її застосування обґрунтовується розгулом організованої злочинності, контрабанди наркотичних засобів, зброї, культурно-історичних цінностей, інших злочинів, масштаби та розміри яких збільшуються і набувають транс­національного характеру.

Особистий огляд здійснюється за письмовим рішенням начальника митниці або особи, що його заміщує, а також за рішенням Голови Держмитслужби, його заступників, начальника та заступника начальника Управління організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, начальника відділу по боротьбі з контрабандою цього Управління.

Особистий огляд громадян, які прямують через митний кордон, здійснюється тільки після проходження ними прикордонного контролю у встановленому порядку перетинання митного кордону. Особистий огляд може застосовуватися до особи, яка до­сягла 16-літнього віку. Якщо є достатні підстави для огляду осіб, яким немає 16 років, то особистий огляд здійснюється за участю або згодою одного із батьків чи в присутності осіб, що його супроводжують, та обов’язково в присутності лікаря. Обсте­ження органів тіла особи, щодо якої застосовується особистий огляд, здійснюється тільки лікарем (медичним працівником). Особистий огляд здійснюють у межах, необхідних для виявлення прихованих предметів.

Службова особа (митник) повинна бережно поводитись з майном особи, яку оглядають, вести себе чемно, не принижувати гід­ності та не ображати.

Місце проведення особистого огляду повинно забезпечити ізолювання від доступу зайвих осіб, відповідати вимогам гігієни. В одному приміщенні неприпустимо одночасно оглядати кілька осіб.

Перед початком особистого огляду митник повинен запропонувати особі добровільно віддати приховані предмети чи цінності. Особистий огляд здійснюється службовою особою однієї статі з особою, що підлягає контролю. Понятими запрошують незацікавлених осіб однієї статі з перевіряємою особою.

Кількість осіб, що беруть участь в особистому огляді, повинна бути не менша трьох. За рішенням службової особи митного органу в здійсненні особистого огляду можуть брати участь працівники СБУ, МВС, Прикордонних військ однієї статі з перевіряємим.

У разі добровільної видачі особою приховуємих предметів та при відсутності підстав вважати, що вона щось приховує, цим можна обмежитись, про що зазначити в протоколі обставини видачі добровільно.

Особистий огляд, незалежно від наслідків, оформлюється протоколом за формою, встановленою Держмитслужбою та погодженою з Мінюстом, і реєструється в окремому журналі. Протокол підписують учасники огляду. Особа, щодо якої було здійснено особистий огляд, має право зробити письмову заяву, яка заноситься до протоколу або додається до нього. Якщо особа відмовилась підписати протокол, про це робиться відповідний запис, який засвідчується всіма учасниками огляду.

Протокол особистого огляду складається в 3-х примірниках: 1-й за­лишається в митниці; 2-й пересилається в Держмитслужбу; 3-й видається особі.

Митний огляд речей, предметів, багажу здійснюється після заповнення та надання особою митнику декларації МД-4. Окрім митного, є ще санітарний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний та екологічний контроль.

Огляд речей може проводитися фізично митником та з допомогою спеціальної рентгенної апаратури, спеціальної собаки.

Митне законодавство визначає не тільки форми, а й методи здійс­нення митного контролю, віддаючи перевагу найбільш демократичному — вибірковому контролю. Митний інспектор вибирає такий метод, який, на його погляд, є достатнім для забезпечення перевірки заявлених фізичною чи юридичною особою відомостей.

Питання 6. Початок, тривалість і закінчення митного контролю.

При ввезенні митний контроль починається з моменту перетинання товаром і транспортним засобом митного кордону України, а при вивезенні – з моменту пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому порядку.

За загальним правилом, передбаченим ст.43 МКУ товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.

Завершується митний контроль як правило після проведення у повному обсязі митного оформлення. Виняток становлять митні режими, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (ч.5 ст.43 МКУ).

За перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем справляється митний збір. Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору в даному випадку обчислюється з дати оформлення митної декларації або документу, що підтверджує прийняття митним органом товарів, запасних частин до транспортних засобів на зберігання, а також проставлення відбитку штампа “Під митним контролем”, до дати завершення митного оформлення або повернення товарів власникам чи уповноваженим особам52.

Товари з моменту пред’явлення митному органу й до випуску відповідно до обраного митного режиму можуть зберігатися під митним контролем (ч. 1 ст. 99 МК) Питання це регулюється гл. 14 “Тимчасове зберігання” (ст.ст. 99-109), Положенням про склади тимчасового зберігання53, а також гл.24 “Зберігання товарів і транспортних засобів на складах митних органів” (ст. 166–171).

До моменту митного оформлення товари та інші предмети можуть зберігатися на митних складах чи складах митниці.

Митним законодавством встановлюється вичерпний перелік товарів, що можуть зберігатися виключно на складі митого органу (ст. 166 МК):

1. не пропущені внаслідок заборон чи обмежень і не вивезені з території України;

2. ввозяться громадянами й підлягають митному обкладенню, але податки і збори не сплачено;

3. до закінчення строків тимчасового зберігання не були заявлені у відповідний митний режим;

4. заявлені у митний режим відмови на користь держави.

Передані на зберігання митному органу валютні цінності депонуються в уповноважених банках України.

Після митного оформлення й до моменту фактичного вивезення за межі України товари й предмети зберігаються під митним контролем у режимі митного складу (ст. 212 МК). Відповідно до ст. 216 МК для такого зберігання можуть використовуватися митні ліцензійні склади (МЛС), відкриття й експлуатація яких здійснюється відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”54 та ліцензійних умов.

Дата добавления: 2015-05-10