Банки та банківська система України

Банківське право України як галузь права. Джерела банківського права.

• Банківське право – самостійна галузь права, яку складає система норм і інститутів, що регулюють банківську діяльність, організацію і функціонування банківської системи держави.

Банківське право, як і кожна інша галузь права, має притаманний лише їй предмет і метод правового регулювання.

Предметом банківського права є банківська діяльність.

Банківська діяльність - це сукупність систематично здійснюваних з фінансовими активами операцій різних видів, об’єднаних єдиною метою – отримання прибутку.

Метод банківського права – це сукупність способів і прийомів регулюючого впливу норм певної галузі права на суспільні відносини.

Метод банківського права включає:

-публічно-правовий метод;

-приватно-правовий метод.

Перший метод має місце у правовідносинах, з одного боку, між Національним Банком України, який наділений державою владними повноваженнями реєстрації банків, встановлення для них економічних нормативів, застосування санкцій, а з іншого - банками, іншими фінансово-кредитними установами, які зобов’язані неухильно дотримуватись вимог законодавства і Національного Банку України.

Другий метод базується на юридичній рівності сторін і застосовується в правовідносинах між банками і клієнтурою. Підставою для виникнення таких правовідносин є, як правило, договір.

• Джерела банківського права:

- Конституція України (ст. ст. 85, 92, 93, 99, 100, 106);

- Женевська вексельна конвенція 1930року;

- Страсбурзька конвенція про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів від злочинної діяльності 1990 року;

- Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року;

- Закон України „Про Національний Банк України” від 20 травня 1999 року;

- Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року;

- Укази Президента України;

- Постанови Кабінету Міністрів України;

- Постанови Правління Національного Банку України.

• Банки — фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери тощо), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск в обіг грошей, цінних паперів та ін.

У ринковій економіці функціонують різні види банків, які класифікуються за певними ознаками:

За формою власності:

- державні;

- акціонерні;

- кооперативні.

За масштабами операцій:

- роздрібні (акумулюють кошти численних клієнтів, невеликі за обсягом. При цьому потрібна розвинута інфраструктура);

- оптові. Обслуговують незначну кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку.

За територіальним охопленням:

- міжнародні;

- регіональні;

- банки, що ведуть діяльність у національному масштабі (колишні спеціалізовані банки).

За колом виконуваних операцій:

- спеціалізовані;

- універсальні.

Банківська система — сукупність різних видів банків та банківських об'єднань у їх взаємодії та взаємозв'язку.

До неї також входять спеціалізовані кредитно-фінансові установи, які здійснюють кредитування окремих сфер і галузей народного господарства, інвестиційні, взаємоощадні банки, кредитні союзи, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії та ін.

Основними елементами банківської системи є центральний банк, комерційні банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути.

Центральні емісійні банки — головний елемент банківської системи.

Комерційні банки — наступний елемент банківської системи, як правило, не є державною власністю.

Дата добавления: 2015-05-31