Розділ I. Стаття 1. Поняття організованої злочинності

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття організованої злочинності

1. Під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється
сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням та
діяльністю організованих злочинних угруповань.

2. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові
заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються
Кримінальним кодексом України (2341-14).

Стаття 2. Мета боротьби з організованою злочинністю

Метою боротьби з організованою злочинністю є:

встановлення контролю над організованою злочинністю, її
локалізація, нейтралізація та ліквідація;

усунення причин і умов існування організованої злочинності.

Стаття 3. Завдання Закону

Основними завданнями цього Закону є:

створення загальних правових і організаційних засад у сфері
боротьби з організованою злочинністю, сприяння її попередженню та
ліквідації;

визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з
організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;

встановлення повноважень спеціальних державних органів по
боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що
здійснюються ними;

встановлення обов'язків інших державних органів у сфері
боротьби з організованою злочинністю;

правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та
інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;

забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час
здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю.

Стаття 4. Законодавство про боротьбу з організованою
злочинністю

1. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю
базується на Конституції України (254к/96-ВР) і включає цей
Закон, Кримінальний (2341-14) і Кримінальний процесуальний
(4651-17) кодекси України, закони України "Про
оперативно-розшукову діяльність" (2135-12), "Про міліцію"
(565-12), "Про Службу безпеки України" (2229-12), "Про
прокуратуру" (1789-12), інші закони, міжнародно-правові угоди,
учасником яких є Україна.

2. Підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби з
організованою злочинністю, не можуть встановлювати повноваження
державних органів чи обов'язки фізичних та юридичних осіб, які не
випливають з законів України.

{ Стаття 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI
(4652-17) від 13.04.2012 }

Стаття 5. Система органів, які здійснюють боротьбу з
організованою злочинністю

1. Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з
організованою злочинністю, становлять:

а) спеціально створені для боротьби з організованою
злочинністю державні органи;

б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з
організованою злочинністю в межах виконання покладених на них
інших основних функцій.

2. До державних органів, спеціально створених для боротьби з
організованою злочинністю, належать:

{ Положення підпункту "а" пункту 2 статті 5 втратили
чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення
Конституційного Суду N 9-рп/2004 (v009p710-04) від 07.04.2004 }

а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і
організованою злочинністю при Президенті України;

б) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою
злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та
організованою злочинністю Служби безпеки України.

В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або
тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи
для боротьби з організованою злочинністю.

3. До державних органів, які беруть участь у боротьбі з
організованою злочинністю, належать:

а) органи внутрішніх справ України і Служби безпеки України,
крім зазначених у пункті 2 цієї статті;

б) органи прокуратури України;

в) митні органи і органи Державної прикордонної служби
України; { Підпункт "в" пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 662-IV (662-15) від 03.04.2003 - набуває
чинності з 01.08.2003 року }

г) органи державної податкової служби та державної
контрольно-ревізійної служби;

д) органи і установи виконання покарань та слідчі ізолятори;
{ Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом
N 312-XIV (312-14) від 11.12.98; із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1254-VI (1254-17) від 14.04.2009 }

е) розвідувальний орган Міністерства оборони України; { Пункт
3 статті 5 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом N 3111-III
(3111-14) від 07.03.2002 }

є) Служба зовнішньої розвідки України. { Пункт 3 статті 5
доповнено підпунктом "є" згідно із Законом N 3200-IV (3200-15)
від 15.12.2005 }

Стаття 6. Основні напрями боротьби з організованою
злочинністю

Основними напрямами боротьби з організованою злочинністю є:

створення правової основи, організаційних,
матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з
організованою злочинністю, організація міжнародного
співробітництва у цій сфері;

виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних
процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та
сприяють їй;

запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

запобігання виникненню організованих злочинних угруповань;

виявлення, розслідування, припинення і запобігання
правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних
угруповань, притягнення винних до відповідальності;

забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним
особам, державі;

запобігання встановленню корумпованих зв'язків з державними
службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну
діяльність;

протидія використанню учасниками організованих злочинних
угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів
масової інформації;

запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом,
використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації
злочинних намірів.

Стаття 7. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з організованою
злочинністю грунтується на нормах міжнародного права і чинного
законодавства України, міждержавних і міжурядових договорах,
двосторонніх відомчих угодах.

Дата добавления: 2015-05-31