Тема 15. Фінансова звітність підприємства

НАПБ Б.07.005–86. Визначення категорії приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежної небезпеки (загальносоюзні норми технологічного проектування). [Текст] – Введ. з 1987–01–01. – К.: Госнадзорохрантруда Украины, 1986. – 22 с.

1. Звітність, її сутність, значення і необхідність. Види звітності і їх зміст. Вимоги до звітності. Бухгалтерська звітність, її особливості. Державне регулювання структури, змісту, порядку складання, подання і затвердження бухгалтерської звітності. Склад бухгалтерської звітності. Принципи складання основних форм бухгалтерської звітності.

Література:

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ.

2. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419.

3. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку:

4. П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

5. П(С)БО 2 "Баланс";

6. П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

7. П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

8. П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал";

9. П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах";

10. П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність";

11. П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва".

1. Звітність, її сутність, значення і необхідність. Види звітності і їх зміст. Вимоги до звітності. Бухгалтерська звітність, її особливості. Державне регулювання структури, змісту, порядку складання, подання і затвердження бухгалтерської звітності. Склад бухгалтерської звітності. Принципи складання основних форм бухгалтерської звітності.

Для прийняття економічно обґрунтованих рішень суб’єктам господарської діяльності необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни в структурі господарських засобів і їхніх джерел. Зазначені інформаційні потреби зумовлюють необхідність складання всіма підприємствами фінансової, статистичної, зовнішньої та внутрішньої періодичної річної звітності.

Звітність – це система узагальнених показників, які характеризують діяльність підприємства за певний період. Виходячи з цих умов, раціональна організація бухгалтерського обліку, контролю й аналізу в системі управління підприємством, зокрема організація складання звітності, є передумовою вчасного, повного та вичерпного надання інформації користувачам і, як наслідок, - організації ефективного управління господарською діяльністю підприємства.

Більшість відомостей, необхідних для користувачів, формує саме бухгалтерський облік. Завданням бухгалтера є надання відповідних відомостей у форматі, зрозумілому користувачам, оскільки вони можуть не мати знань, необхідних для правильного трактування бухгалтерських записів. Для цього бухгалтерська служба підприємства складає звітність про різні об’єкти бухгалтерського обліку та відповідно до запитів різних користувачів.

Правові основи з питань складання фінансової звітності регламентуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО. Норми цього Закону та Положення слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. Державне регулювання фінансової звітності в Україні здійснюється з метою створення єдиних правил складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Відповідно до ст. 1 Закону про бухгалтерський облік користувачами фінансової звітності є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Залежно від потреб управління, чинних законодавчих та нормативно-правових актів можна сформувати систему вимог до звітності, основними з яких є: достовірність, оперативність підготовки та своєчасність надання. Для забезпечення їх дотримання потрібною є чітка організація взаємодії між бухгалтерами, а також суворий контроль за виконанням їх обов’язків.

У процесі організації складання і надання звітності впливу суб’єкта організації бухгалтерського обліку підлягають декілька основних об’єктів (рис.15.1).

Рис.15.1.Основні об’єкти організації бухгалтерського обліку для забезпечення якісного складання звітності

Такі об’єкти є основними складовими процесу складання звітності та призначені забезпечити його успішність. Так, для своєчасного складання достовірної звітності бухгалтеру слід, насамперед, визначити, які види звітності потрібно надавати.

Вид звітності визначає:

ü порядок і ступінь участі бухгалтера в процесі розробки звітних форм. Перелік і зміст показників зовнішньої звітності встановлюється державними органами влади. Відповідно, завданням бухгалтера є правильне формування звітних показників і їх належне відображення у звітності. У ході складання внутрішньої звітності бухгалтер може певним чином модифікувати звітні показники і деталізувати, доповнювати порівнянням, поясненням, аналізом, висновками, що неможливо при складанні зовнішніх звітів;

ü частоту та терміни надання звітності. Зовнішня звітність подається у чітко встановлені та заздалегідь обумовлені строки, з періодичністю не менше як один місяць, тоді як внутрішня може надаватися у встановлені строки, але частіше ніж зовнішня, а також за оперативними запитами.

Основним для бухгалтера в цьому процесі є поділ звітності на зовнішню та внутрішню. Так, до зовнішньої належать фінансова, податкова, статистична звітність та звітність до органів соціального страхування. Щодо внутрішньої, то перелік форм даного виду звітності відсутній, оскільки складається відповідно до конкретних потреб і вимог працівників (здебільшого керівного складу) конкретного підприємства.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають та подають консолідовану фінансову звітність. Консолідована фінансова звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Під­при­єм­с­т­ва в Укра­ї­ні скла­да­ють такі ви­ди зві­т­но­с­ті. Так, згі­д­но стат­ті 3 пун­к­ту 2 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік та фі­нан­со­ву зві­т­ність в Укра­ї­ні» під­при­єм­с­т­ва скла­да­ють крім фі­нан­со­вої, по­да­т­ко­ву, ста­ти­с­ти­ч­ну та ін­ші ви­ди зві­т­но­с­ті. Для скла­дан­ня усіх ви­дів зві­т­но­с­ті, при умо­ві, що во­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють гро­шо­вий ви­мі­р­ник є да­ні бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку. Адже за до­по­мо­гою бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку мо­ж­на уні­фі­ку­ва­ти всі да­ні про го­с­по­дар­сь­ку ді­я­ль­ність під­при­єм­с­т­ва та за­без­пе­чи­ти отри­ман­ня по­вної, пра­в­ди­вої та не­упе­ре­дже­ної ін­фо­р­ма­ці­ї.

За по­ряд­ком ре­гу­лю­ван­ня та ро­л­лю в управ­лін­ні зві­т­ність по­ді­ля­єть­ся на дер­жа­в­ну і вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­ку.

Дер­жа­в­на зві­т­ність вста­но­в­лю­єть­ся ор­га­на­ми дер­жа­в­но­го управ­лін­ня Укра­ї­ни, Мі­ні­с­тер­с­т­вом фі­нан­сів, Держ­ко­м­с­та­том, Дер­жа­в­ною по­да­т­ко­вою ад­мі­ні­с­т­ра­ці­є­ю. Во­на вклю­чає в се­бе бу­х­га­л­тер­сь­ку, по­да­т­ко­ву і ста­ти­с­ти­ч­ну зві­т­ність. Ця зві­т­ність мі­с­тить по­ка­з­ни­ки еко­но­мі­ч­но­го і со­ці­а­ль­но­го роз­ви­т­ку під­при­ємств, ре­гі­о­нів, га­лу­зей, кра­ї­ни то­що.

Вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­ка (управ­лін­сь­ка) зві­т­ність - це зві­т­ність окре­мих вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­ких під­роз­ді­лів під­при­ємств. Во­на мі­с­тить окре­мі ві­до­мо­с­ті про ді­я­ль­ність під­роз­ді­лів під­при­єм­с­т­ва за вста­но­в­ле­ни­ми для них по­ка­з­ни­ка­ми на під­ста­ві яких при­йма­ють­ся управ­лін­сь­кі рі­шен­ня.

За мі­с­цем ви­ко­ри­с­тан­ня роз­рі­з­ня­ють зві­т­ність зо­в­ні­ш­ню і вну­т­рі­шню.

Зо­в­ні­ш­ня фі­нан­со­ва зві­т­ність ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся як за ме­жа­ми під­при­єм­с­т­ва, так і на під­при­єм­с­т­ві.

Зо­в­ні­ш­ня фі­нан­со­ва зві­т­ність - це, в ос­но­в­но­му, бу­х­га­л­тер­сь­ка, по­да­т­ко­ва, ста­ти­с­ти­ч­на і спе­ці­а­ль­на, що ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся як за ме­жа­ми під­при­єм­с­т­ва, так і на під­при­єм­с­т­ві й обо­в'я­з­ко­во під­пи­су­єть­ся ке­рі­в­ни­ком і го­ло­вним бу­х­га­л­те­ром.

Вну­т­рі­шня (управ­лін­сь­ка) зві­т­ність ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся тіль­ки на під­при­єм­с­т­ві ме­не­дже­ра­ми рі­з­них рі­в­нів.

За змі­с­том зві­т­них да­них ви­ді­ля­ють ти­по­ву і спе­ці­а­лі­зо­ва­ну зві­т­ність.

У ти­по­вій зві­т­но­с­ті ві­до­бра­жа­ють­ся од­на­ко­во­го змі­с­ту по­ка­з­ни­ки, що ха­ра­к­те­р­ні для усіх під­при­ємств не­за­ле­ж­но від ви­ду ді­я­ль­но­с­ті та фо­р­ми вла­с­но­с­ті.

До спе­ці­а­лі­зо­ва­ної зві­т­но­с­ті від­но­сять зві­т­ність, що ха­ра­к­те­ри­зує ді­я­ль­ність під­при­ємств і ор­га­ні­за­цій окре­мої га­лу­зі на­род­но­го го­с­по­дар­с­т­ва або її під­га­лу­зей.

За об­ся­гом по­ка­з­ни­ків зві­т­ність по­ді­ля­єть­ся на ко­ро­т­ку і по­вну.

Ко­ро­т­ка зві­т­ність по­да­єть­ся із ско­ро­че­ним чи­с­лом по­ка­з­ни­ків за зві­т­ний мі­сяць або ква­р­тал.

По­вна зві­т­ність по­да­єть­ся за всі­ма по­ка­з­ни­ка­ми, за­твер­дже­ни­ми в уста­но­в­ле­но­му по­ряд­ку, вклю­ча­ю­чи й ті, за яки­ми спо­ча­т­ку бу­ли від­пра­в­ле­ні ко­ро­т­кі зві­ти.

За пе­рі­одом скла­дан­ня зві­т­ність по­ді­ля­єть­ся на пе­рі­оди­ч­ну і рі­ч­ну.

Пе­рі­оди­ч­на зві­т­ність - це мі­ся­ч­на і ква­р­та­ль­на зві­т­ність. Во­на ві­до­бра­жає ре­зуль­та­ти ви­ро­б­ни­чої і фі­нан­со­во-­го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва на­ро­с­та­ю­чим

Рі­ч­на зві­т­ність мі­с­тить по­ка­з­ни­ки ді­я­ль­но­с­ті під­при­ємств за зві­т­ний (ка­ле­н­да­р­ний) рік.

За сту­пе­нем уза­галь­нен­ня да­них зві­т­ність по­ді­ля­єть­ся на пе­р­вин­ну і зве­де­ну.

Під пе­р­вин­ною зві­т­ні­с­тю ро­зу­мі­ють зві­т­ність окре­мих під­при­ємств. Зве­де­ну зві­т­ність оде­р­жу­ють шля­хом зве­ден­ня пе­р­вин­ної зві­т­но­с­ті. За ві­дом­чою при­на­ле­ж­ні­с­тю та­ка зві­т­ність скла­да­єть­ся всі­ма мі­ні­с­тер­с­т­ва­ми, ві­дом­ства­ми, Уко­о­п­с­пі­л­кою, у ви­щих ор­га­нах управ­лін­ня, а за те­ри­то­рі­а­ль­ним прин­ци­пом і га­лу­зя­ми на­род­но­го го­с­по­дар­с­т­ва - ор­га­на­ми ста­ти­с­ти­ки. Зве­де­на бу­х­га­л­тер­сь­ка зві­т­ність скла­да­єть­ся що­ква­р­та­ль­но і за зві­т­ний (ка­ле­н­да­р­ний) рік.

За те­р­мі­ном по­дан­ня роз­рі­з­ня­ють зві­т­ність те­р­мі­но­ву і зви­чай­ну. Те­р­мі­но­ва зві­т­ність по­да­єть­ся про­тя­гом чо­ти­рьох днів пі­с­ля за­кін­чен­ня зві­т­но­го пе­рі­оду. Зви­чай­на зві­т­ність по­да­єть­ся в те­р­мін вста­но­в­ле­ний ор­га­ном управ­лін­ня, до сфе­ри управ­лін­ня, яко­го на­ле­жить під­при­єм­с­т­во.

За спо­со­бом від­пра­в­лен­ня зві­т­ність по­ді­ля­єть­ся на те­ле­гра­ф­ну, по­што­ву і ту, яка по­да­єть­ся вла­с­но­руч. Мі­ся­ч­на зві­т­ність, як пра­ви­ло, над­си­ла­єть­ся те­ле­гра­фом (фа­к­сом) або над­си­ла­єть­ся по­што­вим від­пра­в­лен­ням. Ква­р­та­ль­на - по­што­вим від­пра­в­лен­ням, вла­с­но­руч. Рі­ч­на зві­т­ність по­да­єть­ся вла­с­но­ру­ч­но.

Та­ким чи­ном, су­б'єк­ти під­при­єм­ни­ць­кої ді­я­ль­но­с­ті в Укра­ї­ні зо­бо­в'я­за­ні по­да­ва­ти дер­жа­в­ну рі­ч­ну і ква­р­та­ль­ну фі­нан­со­ву зві­т­ність, яка скла­да­єть­ся із та­ких ти­по­вих форм (таб­л. 2.1.).

Су­б'єк­ти ма­ло­го під­при­єм­ни­ц­т­ва та пред­ста­в­ни­ц­т­ва іно­зе­м­них су­б'єк­тів го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті за ква­р­тал і рік скла­да­ють фі­нан­со­ву зві­т­ність за спро­ще­ни­ми фо­р­ма­ми в об­ся­зі Ба­ла­н­су (фо­р­ма № 1-М) і Зві­ту про фі­нан­со­ві ре­зуль­та­ти (фо­р­ма № 2 -М).

Фі­нан­со­ва зві­т­ність - це бу­х­га­л­тер­сь­ка зві­т­ність, що мі­с­тить ін­фо­р­ма­цію про фі­нан­со­вий стан, ре­зуль­та­ти діяль­но­с­ті, рух гро­шо­вих ко­ш­тів за зві­т­ний пе­рі­од. До фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті вхо­дять і при­мі­т­ки, тоб­то су­ку­п­ність по­ка­з­ни­ків і по­яс­нень, які за­без­пе­чу­ють де­та­лі­за­цію і об­ґру­н­то­ва­ність ста­тей фі­нан­со­вих зві­тів, а та­кож ін­ша ін­фо­р­ма­ція, роз­крит­тя якої пе­ред­ба­че­но П(С)БО. Під роз­крит­тям слід ро­зу­мі­ти на­дан­ня ін­фо­р­ма­ції, яка є сут­тє­вою для ко­ри­с­ту­ва­чів фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті.

Таблиця 1

Склад річної і квартальної фінансової звітності (крім суб'єктів малого підприємництва)

Назва форм фінансової звітності	Періоди подання
За квартал	За рік
Баланс (форма № 1)	+	+
Звіт про фінансові результати (форма № 2)	+	+
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3)	—	+
Звіт про власний капітал (форма № 4)	—	+
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5)	—	+

За­ко­ном "Про бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік та фі­нан­со­ву зві­т­ність в Укра­ї­ні" (стат­ті 8-11) ви­зна­че­но склад та еле­ме­н­ти фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті.

Фі­нан­со­ві зві­ти мі­с­тять стат­ті, склад і зміст яких ви­зна­ча­єть­ся від­по­ві­д­ни­ми по­ло­жен­ня­ми (ста­н­да­р­та­ми).

Стат­тя - це еле­мент фі­нан­со­во­го зві­ту, який від­по­ві­дає уста­но­в­ле­ним по­ло­жен­ня­ми (ста­н­да­р­та­ми).

Стат­тя на­во­дить­ся у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті, як­що во­на від­по­ві­дає двом кри­те­рі­ям:

- іс­нує ймо­ві­р­ність над­хо­джен­ня або ви­бут­тя май­бу­т­ніх еко­но­мі­ч­них ви­год, по­в'я­за­них з ці­єю стат­тею;

- оці­н­ка стат­ті мо­же бу­ти до­сто­ві­р­но ви­зна­че­на.

Як­що під­при­єм­с­т­во має у сво­їй стру­к­ту­рі фі­лії, пред­ста­в­ни­ц­т­ва, від­ді­лен­ня або ін­ші ві­д­о­со­б­ле­ні під­роз­ді­ли, то їх по­ка­з­ни­ки по­ви­нні бу­ти вклю­че­ні до фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті цьо­го під­при­єм­с­т­ва.

Користувачами фінансових звітів є наявні та потенційні інвестори, працівники, постачальники та інші торгові кредитори, замовники, уряд та урядові установи, громадськість, інші фізичні та юридичні особи.

З погляду відношення до підприємства користувачів фінансової інформації можна поділити на внутрішніх (акціонери, вищий управлінський персонал та ін.) та зовнішніх (інвестори, уряд та урядові органи та ін.). Останні, у свою чергу, можуть мати прямий фінансовий інтерес до підприємства (тобто бути зацікавленими в результатах діяльності підприємства — інвестори, кредитори та ін.) або непрямий (державні органи).

Бу­х­га­л­тер­сь­ка фі­нан­со­ва зві­т­ність під­при­ємств є ос­но­в­ним дже­ре­лом ін­фо­р­ма­ції про йо­го май­но і фі­нан­со­вий стан, яка не­об­хід­на для при­йн­ят­тя ді­є­вих управ­лін­сь­ких рі­шень. То­му зві­т­ність по­ви­нна від­по­ві­да­ти пе­в­ним вимогам, а саме: де­р­жавне­ р­ег­улю­вання, ­об­о­в'­язковіст­ь п­оданн­я, до­хідливіс­ть­, ­доречні­сть­, ­д­остовірн­і­сть, точ­н­іс­ть, пов­но­т­а, своєч­асн­ість ­по­да­нн­я, ­­метод­ологічна­ є­д­ніс­ть, порі­вн­я­нн­ість по­к­аз­ників, ­простота­ і ­я­сність, дос­т­упність ­і ­гл­асність, н­еп­е­ре­рв­ність, ра­ці­он­а­льність, ­­економічність, діє­ві­сть

Держав­н­е ­р­егулю­ва­ння звіт­ності полягає в то­му­, що д­ля ­ус­іх га­л­уз­ей ­н­а­родного ­гос­подарства ­і ­п­ід­при­ємств ­встан­ов­л­юю­ться єди­ні по­к­азники­ ­і ­є­дині фор­ми­ звітно­сті­, принц­и­пи­ скла­дан­ня і терм­ін­и п­одання. Це­ нео­бхі­дно д­ля­ ­уз­агальне­н­ня­ ­показни­ків зві­тно­сті окреми­х підп­ри­ємств ­в м­еж­ах га­л­уз­ей ­н­а­родного ­го­сп­одарств­а ­за­ з­аг­альним­ к­ласифі­кат­ор­ом га­л­уз­ей ­н­а­родного­ г­о­с­по­дарства­ ­Держкомстату Ук­раї­н­и ­(ЗКГНГ).­

Об­ов'язк­о­ві­с­ть по­дан­ня звітно­сті вип­ли­ває і­з­ ­са­м­ої­ пр­ироди­ ­фу­нкціону­ва­нн­я ринково­ї еконо­мік­и.­ ­Б­удь-яке під­при­ємс­тво, ­я­ке­ ­з­аймається ді­ял­ьн­іс­тю, що­ не за­бо­ро­нен­а ­чинним з­ак­оно­да­вство­м ­і ­зобов'­я­зане подават­и ­зв­і­тність­ д­о відповід­ни­х­ о­рганів­ ­у встановл­ени­й ­те­рмін ­і ­у визначен­ому обсяз­і ­та ­складі. Ц­е­ н­еоб­хідно­ д­ля­ ф­ор­м­ув­а­ння за­га­л­ьн­одержав­ни­х­ показ­ни­кі­в роз­ви­т­ку економі­к­и регіо­ні­в і Укра­ї­н­и ­в ціло­му­ т­а­ контролю­ р­о­зрахун­кі­в­ з­ держа­в­но­ю ­подат­ко­в­ою­ системою­.­

Д­о­хідлив­іс­ть­ з­вітності­ р­озр­а­хована­ н­а о­днозначн­е ­т­лу­ма­че­ння її ко­ристувача­ми за­ умови­, щ­о­ вони м­ають дос­та­тн­і­ з­нання та з­аці­кавле­ні у ­сп­р­ий­ня­тті ц­іє­ї­ інформації­.

­Доречніс­ть­ інформа­ці­ї є одн­ією із г­о­ловни­х ­в­им­ог. Зві­тн­а і­нформ­ац­і­я вважа­єт­ь­ся дореч­ною (корисн­о­ю), якщ­о ­вона зда­т­на­ ­вплину­т­и на вартісн­у о­цінку або н­а р­іше­ння, як­е приймається в да­ни­й­ час а­бо­ на май­бут­н­ій­ період, ­пі­дт­ве­рдити­ та ск­о­ригувати­ ї­хні оці­нк­и,­ зробл­ені­ в­ ­минулому­.

­Д­ос­товірн­іст­ь ­ін­фор­мації забезпечу­є­ть­с­я т­им­, ­що в ­бу­хгалтерсь­ко­му облі­к­у ­всі­ записи з­дій­снюют­ьс­я­ на пі­д­с­та­ві нал­еж­но­ ­оформлени­х докуме­нті­в, а п­е­ред скл­а­да­н­ням рі­чн­ої з­вітно­ст­і­ п­ро­во­диться ­інвента­ри­зація ­м­айна, гро­шо­ви­х­ коштів­ і ­ро­з­рахунків­. ­Д­ос­товірн­ість і­нфо­р­мац­ії­ м­оже п­ід­тве­рд­жувати­ся ­а­удиторс­ь­ким висно­в­ко­м­.

Точ­ніс­ть­ з­віт­ності ­за­бе­зпечує­ть­ся ­пра­вильни­м відобра­же­н­ням да­н­их­ н­а­ р­ахунках с­ин­те­т­ич­ного ­та­ аналітичн­ог­о ­о­бліку і­ ­у відп­о­відних зві­т­ни­х ­фо­рмах­ т­а­ взає­мо­у­зг­оджені­ст­ю п­ок­азників,­ ­відобра­ж­ен­и­х у фо­р­ма­х звіт­н­ос­т­і.

Повнота­ з­віт­ності - це ­нео­б­хі­дність і­ о­б­ов'­язковість ­з­ап­ов­нення всі­х ­р­ек­візитів та п­о­ка­з­ників фо­рм­ ­звітно­ст­і.­ ­У в­ипадках­ незап­о­внення окреми­х рядкі­в (граф) че­ре­з відсу­тн­ість активі­в,­ пасивів або о­пераці­й­ у цій ­статті (­рядку,­ гр­а­фі­)­ -­ вона пр­ок­р­еслюєтьс­я.

­Своєча­с­ні­с­ть по­да­ння­ звітності­ н­ео­бхідна­ д­ля­ прийнятт­я п­ра­вильни­х управлін­сь­к­их рішень­.­ Св­оєчасн­і­ст­ь одерж­анн­я­ в­ласником­ ­(засно­вником) з­вітних­ ­да­них в у­мо­ва­х рин­ко­вої еко­н­ом­іки на­бу­в­ає­ о­с­обливої акту­а­льності.­

Ад­же­ звітні­с­ть­ забе­зп­е­чу­є ­власника ­інф­ор­мацією про ф­іна­нс­о­в­ий стан пі­дп­ри­ємства­, ­п­ро велич­ин­у ­п­рибутку­ та ­ди­в­іденд­ів.­ Несво­є­ча­с­не по­дання ­зві­т­ності мо­же­ пр­и­зв­ес­ти до необ­ґру­нт­ов­аних а­бо непра­ви­ль­ни­х ­р­ішень­.

Відповід­но­ д­о П(С­)Б­О 1 "Заг­аль­ні­ вимоги­ ­до­ ­фінансової звітнос­ті" (п­у­нк­т­ 3)­ п­ри­нцип ­бу­хгалтерсько­го­ обліку – це правило, ­ ­як­им­ слід кер­ув­ат­ися­ при ­в­имірюванні,­ ­оцінці та реєстрації го­с­по­дар­сь­ких опе­ра­цій і при ві­до­бра­жен­ні їх ре­зуль­та­тів у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті.

Склад і ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ос­но­в­них прин­ци­пів бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку та фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті ви­зна­че­ні за­ко­ном "Про бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік та фі­нан­со­ву зві­т­ність в Укра­ї­ні" (стат­тя 4) та П(С)БО 1 "За­га­ль­ні ви­мо­ги до фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті" (пункт 18). За­га­лом ви­зна­че­но де­сять прин­ци­пів, яки­ми не­об­хід­но ке­ру­ва­тись при ве­ден­ні бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку і скла­дан­ні фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті:оба­ч­ність; по­в­но­та ви­сві­т­лен­ня; ав­то­но­м­ність; по­слі­до­в­ність; без­пе­ре­р­в­ність; на­ра­ху­ван­ня та від­по­ві­д­но­с­ті до­хо­дів і ви­трат; пре­ва­лю­ван­ня сут­но­с­ті над фо­р­мою; іс­то­ри­ч­на (фа­к­ти­ч­на) со­бі­ва­р­тість; єди­но­го гро­шо­во­го ви­мі­р­ни­ка; пе­рі­оди­ч­ність.

Оба­ч­ність - це за­сто­су­ван­ня в бу­х­га­л­тер­сь­ко­му об­лі­ку ме­то­дів оці­н­ки, які по­ви­нні за­по­бі­га­ти за­ни­жен­ню оці­н­ки зо­бо­в'я­зань та ви­трат і за­ви­щен­ню оці­н­ки ак­ти­вів і до­хо­дів під­при­єм­с­т­ва.

Від­по­ві­д­но до прин­ци­пу оба­ч­но­с­ті осо­би, які скла­да­ють фі­нан­со­ві зві­ти та ве­дуть бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік, по­ви­нні вра­хо­ву­ва­ти не­ви­зна­че­ність, яка су­про­во­джує ба­га­то по­дій та об­ста­вин та­ких, як по­га­шен­ня сум­ні­в­ної за­бо­р­го­ва­но­с­ті, ймо­ві­р­ний строк ко­ри­с­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня ма­шин та об­ла­д­нан­ня і кі­ль­кість мо­ж­ли­вих пре­те­н­зій що­до га­ра­н­тій. При при­йн­ят­ті рі­шен­ня в умо­вах не­ви­зна­че­но­с­ті не­об­хід­но за­сто­со­ву­ва­ти всі не­об­хід­ні за­со­би, щоб ак­ти­ви та до­хо­ди не бу­ли за­ви­ще­ні, а зо­бо­в'я­зан­ня та ви­да­т­ки не бу­ли за­ни­же­ні. Так, на­при­клад, втра­ти від не­ста­чі та псу­ван­ня спи­су­ють­ся на ви­да­т­ки без­по­се­ре­д­ньо пі­с­ля їх вста­но­в­лен­ня, а су­ма ком­пе­н­са­ції цих ви­трат вин­ною осо­бою ви­зна­єть­ся тіль­ки то­ді, ко­ли у під­при­єм­с­т­ва є до­ста­т­ньо мо­ти­вів вва­жа­ти, що та­ка су­ма бу­де по­ве­р­не­на (рі­шен­ня су­ду, на­дан­ня зго­ди пра­ців­ни­ком то­що).

В той же час, при об­ран­ні по­да­т­ко­вої по­лі­ти­ки є не­до­ці­ль­ним за­сто­су­ван­ня над­мі­р­ної обе­ре­ж­но­с­ті, яка мо­же при­зве­с­ти до ство­рен­ня скри­тих ре­зе­р­вів, чим вве­с­ти в ома­ну вла­с­ни­ків під­при­єм­с­т­ва та ін­ших ко­ри­с­ту­ва­чів ін­фо­р­ма­ці­ї.

По­вне ви­сві­т­лен­ня - фі­нан­со­ва зві­т­ність по­ви­нна мі­с­ти­ти всю ін­фо­р­ма­цію про фа­к­ти­ч­ні та по­те­н­цій­ні на­с­лід­ки го­с­по­дар­сь­ких опе­ра­цій та по­дій, зда­т­них впли­ну­ти на рі­шен­ня, що при­йма­ють­ся на її ос­но­ві,

Прин­цип по­в­но­ти ви­сві­т­лен­ня ті­с­но по­в'я­за­ний з ви­мо­га­ми ін­ших прин­ци­пів та при­пу­щень. Тіль­ки ви­ко­нан­ня всіх ін­ших прин­ци­пів до­зво­ляє отри­му­ва­ти не­об­хід­ні да­ні для по­в­но­го ви­сві­т­лен­ня фі­нан­со­во­го ста­но­ви­ща під­при­єм­с­т­ва, скла­дан­ня зві­тів про ре­зуль­та­ти ді­я­ль­но­с­ті та рух гро­шо­вих ко­ш­тів. В ре­зуль­та­ті упу­щень ін­фо­р­ма­ція мо­же бу­ти хи­б­ною або ома­н­ли­вою, а зна­чить, не­до­сто­ві­р­ною та не­до­ста­т­ньо до­ре­ч­но­ю.

Ав­то­но­м­ність - ко­ж­не під­при­єм­с­т­во роз­гля­да­єть­ся як юри­ди­ч­на осо­ба, ві­до­кре­м­ле­на від її вла­с­ни­ків, у зв'я­з­ку з чим осо­би­с­те май­но та зо­бо­в'я­зан­ня вла­с­ни­ків не по­ви­нні ві­до­бра­жа­ти­ся у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва.

Прин­цип ав­то­но­м­но­с­ті є обо­в'я­з­ко­вим для ви­ко­нан­ня при будь - яких об­ста­ви­нах го­с­по­да­рю­ван­ня, оскі­ль­ки він ба­зу­єть­ся не тіль­ки на ос­но­в­них під­хо­дах для фо­р­му­ван­ня об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки, а за­чі­пає пра­ва вла­с­но­с­ті на май­но. Ці вза­є­мо­від­но­си­ни чі­т­ко вре­гу­льо­ва­ні в ді­ю­чо­му за­ко­но­дав­ст­ві. Так, в За­ко­ні Укра­ї­ни "Про вла­с­ність" в стат­ті 6 вка­зу­єть­ся: "Юри­ди­ч­на осо­ба здій­с­нює пра­во во­ло­дін­ня, ко­ри­с­ту­ван­ня і роз­по­ря­джен­ня за­крі­п­ле­ним за нею май­ном вла­с­ни­ка від­по­ві­д­но до сво­го ста­ту­ту". Та­ким чи­ном, слід ро­зу­мі­ти, що будь-­яке май­но чи зо­бо­в'я­зан­ня, які на­ле­жать під­при­єм­с­т­ву, не на­ле­жать вла­с­ни­ку са­мо­го під­при­єм­с­т­ва. І на­впа­ки, будь-­яке май­но, яке на­ле­жить вла­с­ни­ку під­при­єм­с­т­ва, не мо­же бу­ти вла­с­ні­с­тю та­ко­го під­при­єм­с­т­ва.

По­слі­до­в­ність - по­стій­не (із ро­ку в рік) за­сто­су­ван­ня під­при­єм­с­т­вом об­ра­ної об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки. Змі­на об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки мо­ж­ли­ва тіль­ки, як­що змі­ню­єть­ся ста­ту­т­ні ви­мо­ги, ви­мо­ги ор­га­ну, який за­твер­джує по­ло­жен­ня (ста­н­да­р­ти) бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку або як­що змі­ни за­без­пе­чать до­сто­ві­р­не ві­до­бра­жен­ня по­дій або опе­ра­цій у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва і по­ви­нна бу­ти об­ґру­н­то­ва­на і роз­кри­та у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті.

По­слі­до­в­ність об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки є ва­ж­ли­вим еле­ме­н­том, який до­зво­ляє ко­н­т­ро­лю­ва­ти ос­но­в­ні по­ка­з­ни­ки ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су та на­дає мо­ж­ли­вість по­рі­в­ню­ва­ти зві­ти за рі­з­ні фі­нан­со­ві пе­рі­оди. Ос­но­в­ні ви­мо­ги та пра­ви­ла що­до збе­ре­жен­ня не­змін­ною об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки ви­кла­де­ні в по­ло­жен­ні (ста­н­да­р­ті) бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку 6 "Ви­пра­в­лен­ня по­ми­лок і змі­ни у фі­нан­со­вих зві­тах".

Не вва­жа­єть­ся змі­ною об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки вста­но­в­лен­ня об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки для:

- по­дій або опе­ра­цій, які від­рі­з­ня­ють­ся за змі­с­том від по­пе­ре­дніх по­дій або опе­ра­цій;

- по­дій або опе­ра­цій, які не від­бу­ва­ли­ся ра­ні­ше.

Вплив змі­ни об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки ві­до­бра­жа­єть­ся у зві­т­но­с­ті шля­хом ко­ри­гу­ван­ня са­ль­до не­роз­по­ді­ле­но­го при­бу­т­ку на по­ча­ток зві­т­но­го ро­ку, як­що во­ни впли­ну­ли на йо­го ве­ли­чи­ну, по­вто­р­но­го по­дан­ня по­рі­в­ня­ль­ної ін­фо­р­ма­ції що­до по­пе­ре­дніх зві­т­них пе­рі­одів.

Без­пе­ре­р­в­ність - оці­н­ка ак­ти­вів та зо­бо­в'я­зань під­при­єм­с­т­ва здій­с­ню­єть­ся ви­хо­дя­чи з при­пу­щен­ня, що йо­го ді­я­ль­ність бу­де три­ва­ти да­лі.

Від­по­ві­д­но до прин­ци­пу без­пе­ре­р­в­но­с­ті фі­нан­со­ві зві­ти скла­да­ють­ся, ви­хо­дя­чи з при­пу­щен­ня, що під­при­єм­с­т­во є без­пе­ре­р­в­но ді­ю­чим і за­ли­ша­ти­меть­ся та­ким у май­бу­т­ньо­му. Та­ким чи­ном, при­пу­с­ка­єть­ся, що під­при­єм­с­т­во не має на­мі­ру ані по­тре­би лі­к­ві­ду­ва­ти­ся або сут­тє­во зву­жу­ва­ти ма­с­ш­та­би сво­єї ді­я­ль­но­с­ті. В цьо­му ви­па­д­ку під­при­єм­с­т­во в сво­їх зві­тах зо­бо­в'я­за­но за­сто­со­ву­ва­ти зви­чай­ні ме­то­ди оці­н­ки та об­лі­ку ак­ти­вів, зо­бо­в'я­зань, до­хо­дів та ви­да­т­ків.

У ра­зі, як­що ке­рі­в­ни­ц­т­во (вла­с­ник) має на ме­ті або зму­ше­но ста­ви­ти пи­тан­ня про при­пи­нен­ня ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва, фі­нан­со­ві зві­ти по­ви­нні скла­да­тись без за­сто­су­ван­ня да­но­го прин­ци­пу. Про та­ке ста­но­ви­ще під­при­єм­с­т­во обо­в'я­з­ко­во по­ви­нно по­від­оми­ти в сво­їх фі­нан­со­вих зві­тах. Як при­клад мо­ж­на на­ве­с­ти си­ту­а­цію, по­в'я­за­ну з об­лі­ком ос­но­в­них за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва. При но­р­ма­ль­но­му фу­н­к­ці­о­ну­ван­ні під­при­єм­с­т­ва ос­но­в­ні за­со­би ви­ро­б­ни­ц­т­ва ві­до­бра­жа­ють­ся в Ба­ла­н­сі за іс­то­ри­ч­ною (фа­к­ти­ч­ною) со­бі­ва­р­ті­с­тю, а при лі­к­ві­да­ції під­при­єм­с­т­ва во­ни по­ви­нні бу­ти оці­не­ні за лі­к­ві­да­цій­ною ва­р­ті­с­тю.

На­ра­ху­ван­ня та від­по­ві­д­ність до­хо­дів і ви­трат - для ви­зна­чен­ня фі­нан­со­во­го ре­зуль­та­ту зві­т­но­го пе­рі­оду не­об­хід­но по­рі­в­ня­ти до­хо­ди зві­т­но­го пе­рі­оду з ви­тра­та­ми, що бу­ли здій­с­не­ні для отри­ман­ня цих доходів. При цьо­му до­хо­ди і ви­тра­ти ві­до­бра­жа­ють­ся в бу­х­га­л­тер­сь­ко­му об­лі­ку та фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті в мо­мент їх ви­ни­к­нен­ня не­за­ле­ж­но від да­ти над­хо­джен­ня або спла­ти гро­шо­вих ко­ш­тів.

Від­по­ві­д­но до прин­ци­пу на­ра­ху­ван­ня до­хо­ди та ви­да­т­ки ви­зна­ча­ють­ся та ві­до­бра­жа­ють­ся в бу­х­га­л­тер­сь­ко­му об­лі­ку та фі­нан­со­вих зві­тах то­го зві­т­но­го пе­рі­оду, ко­ли ці опе­ра­ції бу­ли здій­с­не­ні без вра­ху­ван­ня то­го, ко­ли фа­к­ти­ч­но бу­ло здій­с­не­но над­хо­джен­ня чи ви­пла­ту гро­шо­вих ко­ш­тів. Від­по­ві­д­но до да­но­го прин­ци­пу при фо­р­му­ван­ні об­лі­ко­вої по­лі­ти­ки під­при­єм­с­т­во по­ви­нно ви­хо­ди­ти із мо­ж­ли­во­с­ті не збі­ган­ня в ча­сі го­с­по­дар­сь­кої опе­ра­ції та її гро­шо­во­го за­без­пе­чен­ня. Та­ким чи­ном, будь-­які го­с­по­дар­сь­кі опе­ра­ції під­ля­га­ють ви­сві­т­лен­ню в бу­х­га­л­тер­сь­ко­му об­лі­ку в мо­мент їх здій­с­нен­ня. Ні­які опе­ра­ції не мо­жуть бу­ти за­три­ма­ні з то­ч­ки зо­ру їх ре­єст­ра­ції в бу­х­га­л­тер­сь­ко­му об­лі­ку. Фі­нан­со­ві зві­ти, скла­де­ні згі­д­но з прин­ци­пом на­ра­ху­ван­ня та від­по­ві­д­но­с­ті до­хо­дів і ви­трат, ін­фо­р­му­ють ко­ри­с­ту­ва­чів не тіль­ки про ми­ну­лі опе­ра­ції, які мі­с­ти­ли ви­пла­ту або отри­ман­ня гро­шо­вих ко­ш­тів, але і про зо­бо­в'я­зан­ня ви­пла­ти­ти гро­шо­ві ко­ш­ти в май­бу­т­ньо­му і про ре­сур­си, які пред­ста­в­ле­ні гро­шо­ви­ми ко­ш­та­ми, що їх бу­де оде­р­жа­но у май­бу­т­ньо­му. Та­ким чи­ном, во­ни на­да­ють са­ме той тип ін­фо­р­ма­ції що­до ми­ну­лих опе­ра­цій та ми­ну­лих по­дій, який є най­більш ко­ри­с­ним для ко­ри­с­ту­ва­чів при при­йн­ят­ті ни­ми еко­но­мі­ч­них рі­шень.

Слід за­ува­жи­ти, що на прак­ти­ці мо­же ви­ни­ка­ти про­ти­річ­чя між прин­ци­пом на­ра­ху­ван­ня та прин­ци­пом оба­ч­но­с­ті. В та­ких ви­па­д­ках є не­об­хід­ним при­йн­ят­тя рі­шен­ня про об­лік опе­ра­цій, вра­хо­ву­ю­чи всі мо­ж­ли­ві на­с­лід­ки за ме­то­ди­кою, ви­зна­че­ною (ста­н­да­р­та­ми) бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку.

Пре­ва­лю­ван­ня сут­но­с­ті над фо­р­мою - опе­ра­ції об­лі­ко­ву­ють­ся від­по­ві­д­но до їх сут­но­с­ті, а не ли­ше ви­хо­дя­чи з юри­ди­ч­ної фо­р­ми.

Ви­хо­дя­чи з прин­ци­пу пре­ва­лю­ван­ня сут­но­с­ті над фо­р­мою, бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік та фі­нан­со­ва зві­т­ність по­ви­нні ві­до­бра­жа­ти опе­ра­ції та ін­ші по­дії пра­в­ди­во, та­ким чи­ном, їх не­об­хід­но ві­до­бра­жа­ти до їх сут­но­с­ті та еко­но­мі­ч­ної ре­а­ль­но­с­ті, а не ли­ше ви­хо­дя­чи з їх юри­ди­ч­ної фо­р­ми. Сут­ність опе­ра­цій або по­дій не зав­жди від­по­ві­дає то­му, що ви­пли­ває з їх юри­ди­ч­ної фо­р­ми. На­при­клад, під­при­єм­с­т­во мо­же пе­ре­да­ти ак­тив ін­шій сто­ро­ні за умо­ви, що пра­во вла­с­но­с­ті пе­ре­йде ін­шо­му під­при­єм­с­т­ву, хо­ча на­спра­в­ді бу­дуть іс­ну­ва­ти не­фо­р­ма­лі­зо­ва­ні уго­ди, від­по­ві­д­но до яких під­при­єм­с­т­во ча­с­т­ко­во бу­де ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти май­бу­т­ні еко­но­мі­ч­ні ви­го­ди, вті­лен­ні в цьо­му ак­ти­ві. Та­ким чи­ном, у ра­зі ві­до­бра­жен­ня опе­ра­ції без вра­ху­ван­ня прин­ци­пу пре­ва­лю­ван­ня сут­но­с­ті над фо­р­мою в фі­нан­со­вих зві­тах бу­де пред­ста­в­ле­на ін­фо­р­ма­ція, що бу­де су­пе­ре­чи­ти дій­с­но­с­ті.

Іс­то­ри­ч­на (фа­к­ти­ч­на) со­бі­ва­р­тість - пріо­ри­те­т­ною є оці­н­ка ак­ти­вів під­при­єм­с­т­ва ви­хо­дя­чи з ви­трат на їх ви­ро­б­ни­ц­т­во та при­дбан­ня.

Прин­цип іс­то­ри­ч­ної (фа­к­ти­ч­ної) со­бі­ва­р­то­с­ті пе­ред­ба­чає, що при ве­ден­ні бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку та скла­дан­ні фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті пріо­ри­те­т­ною є оці­н­ка ак­ти­вів за ва­р­ті­с­тю їх при­дбан­ня. Так, при над­хо­джен­ні ос­но­в­них за­со­бів ви­ро­б­ни­ц­т­ва во­ни ві­до­бра­жа­ють­ся в бу­х­га­л­тер­сь­ко­му об­лі­ку за пе­р­ві­с­ною ва­р­ті­с­тю, яка до­рі­в­нює: по ос­но­в­них за­со­бах ви­ро­б­ни­ц­т­ва, які ство­ре­ні на са­мо­му під­при­єм­с­т­ві - фа­к­ти­ч­ній со­бі­ва­р­то­с­ті, вклю­ча­ю­чи по­да­т­ки, які пе­ред­ба­че­ні ді­ю­чим за­ко­но­дав­ст­вом; по ос­но­в­них за­со­бах ви­ро­б­ни­ц­т­ва, які бу­ли при­дба­ні за пла­ту у ін­ших під­при­ємств - за по­ку­п­ною ва­р­ті­с­тю плюс ви­да­т­ки, по­в'я­за­ні з при­дбан­ням (стра­ху­ван­ня, ми­то, транс­по­р­т­ні ви­да­т­ки), ви­да­т­ки, по­в'я­за­ні з мо­н­та­жем, ви­про­бу­ван­ням то­що.

Єди­ний гро­шо­вий ви­мі­р­ник - ви­мі­рю­ван­ня та уза­галь­нен­ня всіх го­с­по­дар­сь­ких опе­ра­цій під­при­єм­с­т­ва у йо­го фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті здій­с­ню­єть­ся в єди­ній гро­шо­вій оди­ни­ці.

Прин­цип єди­но­го гро­шо­во­го ви­мі­р­ни­ка є не сті­ль­ки прин­ци­пом, скі­ль­ки ос­но­вою бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку. Са­ме то­му, що бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік мо­же на­да­ва­ти всю не­об­хід­ну ін­фо­р­ма­цію про стан го­с­по­дар­сь­кої ді­я­ль­но­с­ті в уні­фі­ко­ва­но­му ви­гля­ді, тоб­то із за­сто­су­ван­ням єди­но­го ви­мі­р­ни­ка - гро­шей, бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік є ос­но­в­ною для всіх ре­ш­ти ви­дів об­лі­ку.

Від­по­ві­д­но до За­ко­ну № 996-14 єди­ним гро­шо­вим ви­мі­р­ни­ком є на­ці­о­на­ль­на ва­лю­та Укра­ї­ни - гри­в­ня. За­сто­со­ву­ван­ня да­но­го прин­ци­пу не озна­чає, що при ве­ден­ні ана­лі­ти­ч­но­го об­лі­ку не мо­жуть за­сто­со­ву­ва­тись ін­ші ви­ди ви­мі­р­ни­ків. Зро­зу­мі­ло, що для ві­до­бра­жен­ня ве­ли­кої кі­ль­ко­с­ті вну­т­рі­ш­ньо­го­с­по­дар­сь­ких опе­ра­цій є не­об­хід­ним за­сто­со­ву­ва­ти ін­ші ви­ди ви­мі­р­ни­ків (на­ту­ра­ль­ні, тру­до­ві то­що). Да­ний прин­цип під­кре­с­лює те, що за­сто­су­ван­ня єди­но­го гро­шо­во­го ви­мі­р­ни­ка є обо­в'я­з­ко­вим при по­дан­ні ін­фо­р­ма­ції у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті.

Пе­рі­оди­ч­ність - мо­ж­ли­вість роз­по­ді­лу ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва на пе­в­ні пе­рі­оди ча­су з ме­тою скла­дан­ня фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті

Від­по­ві­д­но до прин­ци­пу пе­рі­оди­ч­но­с­ті ко­ж­не під­при­єм­с­т­во при ве­ден­ні бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку по­ви­нно пе­ред­ба­ча­ти, що для мо­ж­ли­во­с­ті по­дан­ня фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті всю ді­я­ль­ність під­при­єм­с­т­ва не­об­хід­но роз­по­ді­ля­ти на ви­зна­че­ні пе­рі­оди ча­су.

Зві­т­ним пе­рі­одом для скла­дан­ня фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті є ка­ле­н­да­р­ний рік. Про­мі­ж­на зві­т­ність скла­да­єть­ся що­ква­р­та­ль­но на­ро­с­та­ю­чим під­су­м­ком з по­ча­т­ку зві­т­но­го ро­ку в скла­ді Ба­ла­н­су та Зві­ту про фі­нан­со­ві ре­зуль­та­ти. Ба­ланс під­при­єм­с­т­ва скла­да­єть­ся за ста­ном на кі­нець остан­ньо­го дня ква­р­та­лу (ро­ку).

Та­ким чи­ном, прин­ци­пи бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку та фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті є пра­ви­ла­ми і про­це­ду­ра­ми, які ви­ро­б­ле­ні те­о­рі­єю і прак­ти­кою бу­х­га­л­тер­сь­ко­го об­лі­ку і які є обо­в'я­з­ко­ви­ми для всіх су­б'єк­тів го­с­по­да­рю­ван­ня при скла­дан­ні ни­ми фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті.

Ви­ко­ри­с­тан­ня прин­ци­пів скла­дан­ня фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті усі­ма під­при­єм­с­т­ва­ми за­без­пе­чує ро­зу­мін­ня ін­фо­р­ма­ції, на­ве­де­ної у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті в ме­жах та по­за ме­жа­ми під­при­єм­с­т­ва.

В П(С)БО 1 "За­га­ль­ні ви­мо­ги до фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті " (пун­к­ти 19-25) ви­зна­ча­ють ви­мо­ги до роз­крит­тя ін­фо­р­ма­ці­ї.

Роз­крит­тя ін­фо­р­ма­ції - це на­дан­ня ін­фо­р­ма­ції, яка є сут­тє­вою для ко­ри­с­ту­ва­чів фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті.

Від­по­ві­д­но сут­тє­вою є ін­фо­р­ма­ція, від­су­т­ність якої мо­же впли­ну­ти на рі­шен­ня ко­ри­с­ту­ва­чів фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті. Сут­тє­вість ін­фо­р­ма­ції ви­зна­ча­єть­ся від­по­ві­д­ни­ми П(С)БО та ке­рі­в­ни­ц­т­вом під­при­єм­с­т­ва.

Для то­го, щоб фі­нан­со­ва зві­т­ність бу­ла зро­зу­мі­лою ко­ри­с­ту­ва­чам, во­на по­ви­нна мі­с­ти­ти да­ні про:

• під­при­єм­с­т­во;

• да­ту зві­т­но­с­ті за зві­т­ний пе­рі­од;

• ва­лю­ту зві­т­но­с­ті та оди­ни­цю її ви­мі­ру;

• від­по­ві­д­ну ін­фо­р­ма­цію за зві­т­ний пе­рі­од і ана­ло­гі­ч­ний пе­рі­од по­пе­ре­дньо­го ро­ку;

об­лі­ко­ву по­лі­ти­ку під­при­єм­с­т­ва та її змі­ни;

• кон­со­лі­да­цію фі­нан­со­вих зві­тів;

• при­пи­нен­ня (лі­к­ві­да­цію) окре­мих ви­дів ді­я­ль­но­с­ті;

• об­ме­жен­ня що­до во­ло­дін­ня ак­ти­ва­ми;

• участь у спі­ль­них під­при­єм­с­т­вах;

• ви­яв­ле­ні по­ми­л­ки ми­ну­лих ро­ків та по­в'я­за­ні з ни­ми ко­ри­гу­ван­ня;

• пе­ре­оці­н­ку ста­тей фі­нан­со­вих зві­тів;

• ін­шу ін­фо­р­ма­цію, роз­крит­тя якої пе­ред­ба­че­но від­по­ві­д­ни­ми по­ло­жен­ня­ми (ста­н­да­р­та­ми).

Ін­фо­р­ма­ція про під­при­єм­с­т­во, яка під­ля­гає роз­крит­тю у фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті, вклю­чає:

• на­зву, ор­га­ні­за­цій­но-­пра­во­ву фо­р­му та мі­с­це­зна­хо­джен­ня під­при­єм­с­т­ва (кра­ї­ну, де за­ре­є­с­т­ро­ва­не під­при­єм­с­т­во, ад­ре­су йо­го офі­су);

• ко­ро­т­кий опис ос­но­в­ної ді­я­ль­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва;

• на­зву ор­га­ну управ­лін­ня, у ві­дан­ні яко­го пе­ре­бу­ває під­при­єм­с­т­во, або на­зву йо­го ма­те­рин­сь­кої (хо­л­ді­н­го­вої) ком­па­нії;

• се­ре­д­ню чи­се­ль­ність пе­р­со­на­лу під­при­єм­с­т­ва про­тя­гом зві­т­но­го пе­рі­оду.

Ко­ж­ний фі­нан­со­вий звіт по­ви­нен мі­с­ти­ти да­ту, ста­ном на яку на­ве­де­ні йо­го по­ка­з­ни­ки, або пе­рі­од, який він охо­п­лю­є. Як­що пе­рі­од, за який скла­де­но фі­нан­со­вий звіт, від­рі­з­ня­єть­ся від зві­т­но­го пе­рі­оду, пе­ред­ба­че­но­го По­ло­жен­ням (ста­н­да­р­том), то при­чи­ни і на­с­лід­ки цьо­го по­ви­нні бу­ти роз­кри­ті у при­мі­т­ках до фі­нан­со­вої зві­т­но­с­ті.

У фі­нан­со­вій зві­т­но­с­ті по­ви­нна бу­ти вка­за­на ва­лю­та, в який ві­до­бра­же­ні еле­ме­н­ти зві­т­но­с­ті та оди­ни­ця ви­мі­ру.

Як­що ва­лю­та зві­т­но­с­ті від­рі­з­ня­єть­ся від ва­лю­ти, в якій ве­деть­ся бу­х­га­л­тер­сь­кий об­лік, то під­при­єм­с­т­во по­ви­нно роз­кри­ва­ти при­чи­ни цьо­го та ме­то­ди, що бу­ли ви­ко­ри­с­та­ні для пе­ре­ве­ден­ня фі­нан­со­вих зві­тів з од­ні­єї ва­лю­ти в ін­шу.

Під­при­єм­с­т­во по­ви­нно ви­сві­т­лю­ва­ти об­ра­ну об­лі­ко­ву по­лі­ти­ку шля­хом опи­су прин­ци­пів оці­н­ки ста­тей зві­т­но­с­ті; ме­то­дів що­до окре­мих ста­тей зві­т­но­с­ті. Ін­фо­р­ма­ція, що під­ля­гає роз­крит­тю, на­во­дить­ся без­по­се­ре­д­ньо у фі­нан­со­вих зві­тах або у при­мі­т­ках до них. У При­мі­т­ках до фі­нан­со­вих зві­тів слід роз­кри­ва­ти об­лі­ко­ву по­лі­ти­ку під­при­єм­с­т­ва; ін­фо­р­ма­цію, яка не на­ве­де­на без­по­се­ре­д­ньо у фі­нан­со­вих зві­тах, але є обо­в'я­з­ко­вою за від­по­ві­д­ни­ми по­ло­жен­ня­ми (ста­н­да­р­та­ми); ін­фо­р­ма­цію, що мі­с­тить до­да­т­ко­вий ана­ліз ста­тей зві­т­но­с­ті по­трі­б­ний для за­без­пе­чен­ня її зро­зу­мі­ло­с­ті та до­ре­ч­но­с­ті.

Методол­ог­іч­н­а єдн­іс­т­ь ­розраху­н­ку­ ­показ­н­ик­ів­ ­зв­ітн­ості р­ег­ламентуєт­ься­ ­де­ржавою і обов'я­зко­ва­ ­д­ля всіх­ п­ід­п­риємствах­, нез­а­ле­жн­о­ від ви­д­у діял­ь­но­с­ті і форми­ в­ласнос­т­і. Та­к ­методи­ о­ці­нки­ акти­вів ­за­лишают­ьс­я пост­ійн­им­и ­протя­гом фінан­сов­ог­о року­, ­щ­о з­абезп­еч­у­є ­порівня­н­ня­ ­показників­ з­вітнос­ті ­вс­іх га­л­уз­ей ­н­а­родног­о ­господарс­тва­ держави.

­Це д­оз­во­ляє їх ­уз­аг­альнюва­ти­, ­гр­упувати,­ ­ан­ал­ізува­ти ­і ­о­держу­ва­т­и ­достовірну ­і­нформ­ац­ію для­ оц­інки роботи ­пі­дприємс­тв­ ­або­ галузей­.

­ П­ор­івнянні­с­ть­ ­показ­ник­ів­ з­віт­ності ­забезп­еч­ує­ть­ся­ єдино­ю ­мет­одолог­іє­ю пла­н­ув­анн­я,­ облік­у­ г­ос­п­одарської­ ­ді­я­льності­ ­та звітн­ос­ті. Зв­ітніс­ть­ ­пов­инна бут­и ­п­ор­ів­нянно­ю ­з ­показник­а­ми поп­ер­едніх зв­ітних пер­іо­дів, років­, оск­іл­ь­ки­ без ц­ього­ не­можливі узагал­ьн­ення. ­Це ­має суттєв­е ­зна­чення ­пр­и проведе­нн­і­ анал­і­з­у ­т­а розро­бц­і­ перс­пе­ктив роз­вит­ку галузей,­ пі­дприє­м­ств,­ ск­ладанні ­б­із­нес-пла­нів.

Прос­т­от­а­ і яс­ні­сть звітно­сті­ поля­гає в створе­нні таких форм з­вітів,­ я­к­і б не­ м­а­ли­ надмірн­ої інф­ор­ма­ці­ї і бу­ли ­зр­озуміли­ми ­працівник­ам­ ­пі­дприємс­тв­,­ а­кціонер­ам,­ ­інвесторам.­

­ Доступніс­т­ь ­і­ глас­ні­сть звіт­ності поляг­ає­ ­в ­то­му, щ­о з­ п­оказник­а­ми­ ­фінансо­во­ї­ з­віт­ності ознай­ом­люєтьс­я ­в­есь тру­дов­ий колект­ив ­пі­дприєм­с­тв. Фінан­сов­а звітніс­ть­ підприє­мс­т­в п­ідлягає о­п­рилюднен­ню­,­ а­ ­звітні­ст­ь акціоне­рни­х ­товар­иств ві­д­кр­ит­ого типу ­- ­пу­блікац­ії­ у дру­ко­ваних ­за­с­об­ах­ масов­о­ї інформа­ц­ії­.­ Гласніст­ь­ звіт­нос­ті­ в­ Ук­раїні­ забез­п­еч­ує­ть­с­я тако­ж­ с­ис­те­матичн­ою­ ­пу­б­лікаці­єю статисти­чн­их­ ­даних пр­о ­е­ко­номічни­й ­і соці­аль­ни­й роз­в­ит­ок ­н­а­родного ­го­сподар­ст­в­а в дер­жа­ві, рег­іо­н­ах,­ ­г­алузях­, міні­ст­ер­ствах тощо­.

­ Неперерв­ність поля­га­є ­в т­ому, ­що зберігают­ь­ся одні і­ ­ті­ ж фор­м­и ­і­ струк­ту­ра зві­тн­ості п­р­от­яг­о­м пері­оду­ діяльнос­ті­ ­пі­дп­риємств.

­ Р­ац­і­ональ­ніс­ть­ звітн­ос­т­і перед­ба­ча­є ­розумн­ий, мі­ні­мал­ьний об­с­яг нео­бх­і­дн­их звітних по­каз­ників для ­у­правлі­нн­я.­

В Укр­а­їні п­ро­ведена зна­чна­ робота ­п­о ­сп­рощ­енню ­і­ в­д­оск­он­аленню ­б­ух­г­алтерської зв­ітност­і,­ з 20­00 ­ро­ку вве­д­ено фінансов­у­ з­ві­тн­ість,­ що­ м­аксимально н­аб­ли­з­ило її ­д­о ­м­іжнаро­д­ни­х­ ст­ан­да­ртів ­бу­хгалтерс­ь­ко­г­о облік­у ­і ­з­вітності.­

­ Ек­о­номіч­ні­сть звіт­ності пол­яга­є в то­му, що ­з­атрати прац­і і­ кошті­в­ н­а­ скла­да­ння зв­ітнос­ті­ п­ов­ин­ні бути міні­ма­ль­н­ими, при ­ ­од­н­оч­а­сній операти­вно­сті її ск­ла­д­ан­н­я і­ ­своєча­с­ності под­а­нн­я­.

Діє­віс­ть­ звітн­ос­ті ­передбача­є ­нео­бхідн­і­ст­ь ­провед­ен­ня­ ­на­уковог­о ­економ­і­чного ­аналізу­ з­віт­них д­ан­их­, виявле­н­ня­ н­е­долікі­в у­ діяльності­ підпри­є­мс­тв, а т­ак­о­ж внут­рі­ш­ні­х­ ­резерві­в в­ир­обниц­т­ва­.­

Пр­ац­івники бухга­лт­ерських­ служб ­по­ви­нні з­на­ти і розу­м­іт­и­ вимог­и д­о звітності­ підприємств, ­тільк­и при­ цій ум­ов­і ­во­ни­ можут­ь ­за­д­овольн­ит­и­ в­ід­повідн­их­ ­ко­ри­стувачів і­нф­ор­мацією д­ля ­пр­ийнятт­я управл­інськи­х рішен­ь.­

­ Та­ким чином,­ і­нфо­рмація ­яка­ н­адаєтьс­я у фін­ан­сових ­звіта­х,­ ­по­винна бу­ти­ д­ох­ідлива і­ р­озр­а­хована­ н­а о­днозначн­е ­т­лу­ма­че­ння її ко­ристувача­ми за­ умови­, щ­о­ вони м­ають дос­та­тн­і­ з­нання та з­аці­кавле­ні у ­сп­р­ий­ня­тті ц­ієї­ і­нформа­ц­ії.

Фіна­нс­ова зв­і­тн­ість ­повин­на­ ­місти­ти­ ­ли­ше доречну ін­формацію, ­як­а ­вплив­ає на п­ри­й­ня­тт­я ­рішень кори­стувач­а­ми, да­є ­змогу­ в­часно ­оц­ін­и­ти минулі­, ­т­епері­шні та м­айб­у­тн­і події, ­пі­дт­ве­рдити­ та ск­о­ригувати­ ї­хні оці­нк­и,­ зробл­ені­ у­ минул­о­му.

Фіна­нс­ова зв­ітніс­ть ­по­в­инна бу­ти­ ­до­стовірн­ою­, ­інформа­ція­, ­наведен­а­ у­ ­фінансов­ій ­зв­і­тності,­ є до­стовірно­ю­, якщо ­во­на не міс­ти­ть ­помилок та пе­р­екручен­ь,­ які зда­тні­ впли­ну­т­и ­на­ рішенн­я­ к­о­ристув­ачі­в ­звітно­с­ті.

Фіна­нс­ова зв­іт­ні­сть п­о­ви­нна нада­ва­т­и ­мо­жливіс­ть­ ­ко­ри­стувач­ам ­по­рівнюв­ати:

- ф­іна­нс­о­в­і звіти ­п­ідпри­єм­ства за­ рі­зн­і пері­оди;

­- ф­інансов­і з­віти різн­их­ ­п­ід­приємс­тв.­

­Пе­р­едумово­ю ­зіс­тавнос­ті­ є­ ­наведе­нн­я­ в­ідповідної­ і­нф­о­рмаці­ї ­за­ анало­гі­чні попере­дні ­періо­ди­ ­та­ розкриття­ і­нф­ормац­ії­ п­ро облікову­ політик­у ­і її з­мі­ни­.­

Визначивши перелік звітних форм, які надаються зовнішнім користувачам підприємства, бухгалтер повинен обрати виконавців – осіб, відповідальних за складання і подання кожної з форм звітності.

Найбільш доцільно наділяти повноваженнями щодо складання звітності облікових працівників залежно від об’єктів, бухгалтерський облік яких вони ведуть. Так. складання звітності про рух матеріальних цінностей слід доручити бухгалтеру з обліку цих активів. Знаючи цифри, з якими він постійно працює, бухгалтер зможе правильно скласти звіт (або окремі показники звітності).

Для організації чіткого процесу, складання звітності, слід довести до відома кожного з працівників його повноваження обумовивши терміни та порядок складання, затвердження звітів і їх надання відповідним користувачам. Підвищення ефективності складання звітності можна забезпечити розробкою і впровадженням ефективної системи контролю за якістю і своєчасністю роботи бухгалтерів. Для цього доцільно використовувати Журнал обліку фактичного надання звітності.

Правові основи порядку складання, подання та оприлюднення фінансової звітності закладені в статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ та у Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419.

Підприємства подають фінансову звітність таким адресатам:

органам, до сфери управління яких належать підприємства;

трудовим колективам на їх вимогу;

власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики щодо використання бюджетних асигнувань, одержаних з державного бюджету, органам Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з місцевих бюджетів, — відповідно фінансовим відділам держадміністрацій.

Термін подання фінансової звітності визначає уряд. Так, квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається підприємствами адресатам не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Місячний звіт про використання бюджетних асигнувань підприємства подають не пізніше 5 числа, наступного за звітним, квартальний — не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річний — не пізніше 22 січня наступного за звітним року.

Фінансова звітність підприємства є відкритою, крім випадків передбачених законодавством. Оприлюднення звітності — це офіційне подання фінансової звітності до органів Державного комітету статистики України, Державної податкової адміністрації України, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інших установ і організацій, які відповідно до законодавчих актів України вповноважено для отримання бухгалтерської звітності від суб'єктів господарювання, а також офіційна публікація звітів про фінансовий стан підприємства в засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.

Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлює Міністерство фінансів України.

Методологія та форми складання фінансової звітності регулюються в Україні затвердженими Міністерством фінансів такими національними Положеннями (стандартами):

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";

П(С)БО 2 "Баланс";

П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал".

Дата добавления: 2015-05-26