Теория слога. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування

Розділ V

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Положення першого речення пункту 3 частини першої статті 26 у
частині оплати вартості зразків і проведених досліджень
(експертизи) за рахунок коштів державного бюджету набирає чинності
з 1 січня 2007 року. До цієї дати зазначена оплата здійснюється за
рахунок суб'єктів господарювання, що перевіряються.

2. До приведення у відповідність із цим Законом інші
нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить
цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції щодо приведення інших законів у відповідність із цим
Законом;

2) відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття
нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

3) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із
цим Законом;

4) забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими
центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових
актів, що суперечать цьому Закону.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК

м. Київ, 12 травня 1991 року
N 1023-XII

Слог – минимальная единица речи. Единица первичного восприятия - слоги. Дети первоначально выделяют слоги, а потом слова. Слоги состоят из 1ого или нескольких звуков (7звуков). Слог реализуется не как последовательность звуков, а как единый комплекс артикуляции. Слог в русскому языке не равен морфеме, но часто сближается с ней. Слог одна из самых сложных единиц лингвистики. Нет универсальной теории слогоделения. Слог рассматривается с точки зрения артикуляции, акустики и функциональной стороны. Экспираторная теория – слог как часть речевого потока, произнесённая одним выдыхательном толчком. Теория мускульного напряжения. Слог – минимальная часть речевого потока, импульс мускульного напряжения, в начале слога сильный звук, кончается слог слабым звуком, а вершина слога – слогообразующий гласный. Вершиной слога может быть долгий интервокальный (долгий согласный (ваННа) согласный. Шкала звучности. Глухие смычные, глухие щелевые, глухие аффрикаты, звонкие смычные, звонкие щелевые, сонанты (носовые, боковые, дрожащие, щелевые), гласные (верхнего, среднего, нижнего). Принцип восходящей звучности. Граница слогов – понижение звучности.

9. Ударение в русском языке

Нефиксированное (может менять на любой слог), свободное.

Выделительное ударение

Логическое ударение

Эмфатическое (эмоциональное (!?))

Делимитативная функция – «разделение» высказывания на слова

10. Интонация (лекция)

11. Орфоэпия (лекция)

12. Типы письма

13. Орфография

ПРИМЕРЫ КО ВСЕМ ПУНКТАМ

Дата добавления: 2015-05-31