Товарознавча характеристика лакофарбових матеріалів

Лакофарбовими матеріалами (ЛФМ) називають матеріали, здатні при нанесенні на поверхню утворювати тонкі і щільні плівкові покриття. Їх застосовують для захисту інших матеріалів, тепло- і електроізоляції, надання виробам декоративного зовнішнього вигляду. Вони повинні забезпечувати високу адгезію до поверхонь, тепло-, світло та хімічну стійкість, водонепроникність, гладкість, твердість і еластичність плівки, високий рівень захисту поверхонь в цілому. Як правило, ЛФМ складається з декількох компонентів - плівкоутворювача (смоли, ефіри целюлози, рослинні олії), розчинника (скипидар, спирти, ацетон), розріджувача (бензол), пластифікатора (касторова олія, ефіри кислот), наповнювача (крейда, тальк, слюда), сикатива, пігменту, різних домішок (ініціатори, затверджувачі, прискорювачі, стабілізатори, емульгатори та ін.).

ЛФМ, які є промисловою сировиною, за виконуваною функцією поділяються на основні (лаки, фарби, емалі, ґрунтовки, шпаклівки), проміжні (оліфи, сикативи, смоли, розчинники смол, розріджувачі і розчинники) та інші (змивки, пасти, мастики, затверджувачі, порозаповнювачі, прискорювачі й ін.).

Основні ЛФМ класифікуються за хімічним складом (смоляні, ефіроцелюлозні, масло місткі, бітумні, каніфольні), призначенням (автомобільні, електроізоляційні, шкіряні, меблеві й ін.), оптимальним способом нанесення (пензликом, пневматичним розпилювачем, розпиленням в електростатичному полі, зануренням, обливанням, вальцюванням і ін.), послідовністю нанесення (місцем у покритті – просочувальні і покривні, ґрунтувальні і проміжні), умовами сушіння (холодне, гаряче), декоративними властивостями (молоткові (“хамерайт”), шагреневі, флуоресцентні, імітаційні, рефлексні, цировочні), умовами експлуатації ( 9 груп), зовнішнім виглядом (7 класів).

Принцип маркування ЛФП базується на виді покриття - лаки позначаються 4-ма, а пігментовані матеріали – 5-ма групами знаків. 1-ша група - вид ЛФМ (лак, фарба, емаль, ґрунтовка, шпаклівка) чи найменування пігменту (мумія, білила цинкові); 2-га - тип плівкоутворювача (АУ - алкідно-уретанові, ГФ - гліфталеві, КО - кремнійорганічні, МЛ - меламінові, ПФ - пентафталеві, УР - поліуретанові, КЧ - каучукові, МС - масляно-алкідно-стирольні, ХВ - перхлорвінілові, АК - поліакрилатні, ВЛ - полівінілацетатні та ін.); 3-тя - умови експлуатації (позначаються цифрами: 01 - для зовнішніх і внутрішніх робіт; 02 - тільки для внутрішніх робіт) 4-та - порядковий номер, присвоєний кожному ЛФМ, 5-та - колір (позначається повним словом).

Основними видами ЛФМ є:

= оліфи - рідкі маслянисті (олійні) речовини, що виготовляються переважно на основі рослинних олій. В Україні виготовляють оліфи натуральні, напівна­туральні (полімеризовані - "Оксоль", "Оксоль-суміш", касторову, гліфталеву, пентафталеву) і штучні (сланцеві, "Карбоноль", "Мафтеноль", "Лакойль" і ін.);

= лаки - розчини плівкоутворюючих речовин у летких розчинниках; застосовуються в електротехнічній і радіопромисловості (ГФ-95, ПЕ-933П, БТ-980, ФЛ-947, МЛ-92, ФА-97, ВЛ-931, НЦ-995, ЕУ-959, УР-973, ФП-525), для просочення і покриття деревини (НЦ-134, НЦ-218, НЦ-262, НЦ-5119, ПЕ-232, ПЕ-250, ПЕ-284Б, ВЛ-278, НЧ-270, АУ-271), для захисту різних деталей і конструкцій від впливу агресивних середовищ і надання їм атмосферостійкості (ЕП-524, ХВ-77, ВЛ-51, БТ-783, ГФ-166, МЛ-21, АК-113, УР-256, ЕЦ-550), в харчовій промисловості (ФЛ-559, ЛН-153, ЕП-547, АС-548), для обробки шкір, нанесення рисунків на вироби кераміки й ін;

= пігменти – забарвлені речовини (сполуки), які здатні утворювати покриття певного кольору і мають певну криючу здатність (здатність перекривати попереднє забарвлення (колір); є природні і синтетичні, мінеральні й органічні, білі (крейда, білила титанові і литопонні, алюмінієва пудра), жовті (охра, крон свинцевий і цинковий), червоні (сурик залізний і свинцевий, мумія природна і штучна, кіновар), сині (ультрамарин, малярська і залізна лазур), зелені (мідянка), коричневі (умбра, пігмент марганцевий коричневий), чорні (сажа);

= фарбуючі сполуки (суміші, речовини) - суспензії пігментів чи їх суміші з наповнювачами у лаку (емалі) чи в олії, оліфі, емульсії, латексі чи іншій плівкоутворювал речовині (фарби).Фарби виготовляють масляні густо- і рідкотерті (рідкі), водоемульсійні і порошкові, а емалі (лакові фарби) - алкідні (ГФ і ПФ), карбамідоформальдегідні (МЧ), меламіноформ-альдегидні (МЛ), фенолоформальдегідні (ФЛ), алкідностірольні (МС), алкідно-акрилові (АС), епоксидні (ЕП), епоксиефірні (ЕФ), поліефірні (ПЛ і ПЕ), поліуретанові (УР), кремнійорганичні (КО), перхлорвінілові (ХВ), співполімерхлоридні (ХС).

= грунти - це суміші лаку і пігменту, призначені для захисту матеріалів і поліпшення адгезії подальшихих шарів ЛФМ.

= шпаклівки - суміші лаку, пігменту і наповнювача, які застосовують для вирівнювання нерівностей поверхонь виробів перед фарбуванням.

Допоміжними і підсобними ЛФМ вважають пасти (шліфувальні, полірувальні, антикорозійні, профілактичні, протекторні), мастики, змивки (для видалення старих лакофарбових покрить), порозаповнювачі та матеріали для дефектоскопії і термоіндикації.

Збереження і транспортування ЛФМ. Більшість ЛФМ є токсичними пожежо- і вибухонебезпечними речовинами, тому при їх упакуванні, транспортуванні і зберіганні варто дотримувати особливих запобіжних заходів і визначених вимог.

При зберіганні і транспортуванні сухі фарби і пігменти порошать і псують матеріали, що знаходяться поруч, з навколишнього середовища вони поглинають вологу і псуються. Окремі сухі фарби містять шкідливі речовини (свинець, миш'як, ртуть та ін.), тому необхідно суворо дотримувати належні умови іх зберігання і транспортування. Сухі фарби і пігменти транспортуються пакетами до 150 кг на піддонах.

Розчинники фарб і лаки необхідно зберігати і транспортувати в герметично закритій тарі з попереджувальним маркуванням. Нітрофарби і нітролаки швидко висихають і виділяють при цьому пари, здатні створювати вибухову суміш. Усі ЛФМ рекомендовано зберігати у закритих, добре вентильованих приміщеннях при 10-12°С і транспортують так само, як і іншу продукцію хімічної промисловості, відповідно до вимог конкретних стандартів і технічних умов.

Готові до вжитку фарби, що розфасовані у бочки, банки і фляги, потрібно зберігати в штабелях чи на стелажах, поміщених на піддони.

Дата добавления: 2015-05-26