Право користування житлом членів сім'ї, які не є співвласниками житлового приміщення

Підрозділ 3. Інші підстави користування житлом

Розірвання договору безоплатного користування житлом

Обов'язки позичкоодержувача

На відміну від позичкодавця позичкоодержувач несе обов'язки, що залишаються тими самими незалежно від реальності чи консенсуальності позички, односторонності чи взаємності.

Він зобов'язаний:

- використовувати отримане житло за його цільовим призначенням і відповідно до договору. Порушення цього обов'язку надає право позичкодавцю розірвати договір достроково і зажадати майно з відшкодуванням йому збитків, які виникли;

- підтримувати отримане майно в справному стані, нести витрати по його утриманню, якщо інше не встановлено договором, робити поточний ремонт;

- відповідати за знищення з його вини або ушкодження житла;

- по закінченні терміну договору, а якщо договір укладено без указівки терміну, то в межах установленого пільгового періоду з моменту висловлення позичкодавцем вимоги, повернути майно в збереженому стані. При оцінці виконання цього обов'язку природний знос, обумовлений нормальним використанням житла, до уваги не береться.

Договір позички жилого приміщення може бути припинено із таких підстав:

- закінченні строку договору безоплатного користування житлом;

- припиненні договору найму, якщо позичка є похідною від найму;

- вимоги наймача і повнолітніх членів його сім'ї;

- використання житла не у відповідності за його призначенням або до договору;

- навмисному або по необережності пошкодженні житла;

- передачі без дозволу позичкодавця іншій особі жилого приміщення у користування;

- за вимогою власника, до якого перейшло житлове помешкання, якщо договір позички укладено без зазначення терміну його дії;

- смерті сторони договору позички або припинення юридичної особи.

Припинення договору безоплатного користування передбачає виселення позичкоодержувача. У разі незгоди останнього виселитися добровільно він підлягає виселенню у судовому порядку без надання іншого житла.

Діюче законодавство України передбачає, що права і обов'язки членів сім'ї, які є співвласниками житлових приміщень, базуються на праві приватної власності. Тому такі відносини регулюються або нормами про право спільної сумісної власності, якщо це подружжя чи члени фермерського господарства, або нормами спільної часткової власності, якщо це інші особи.

Коли члени сім'ї власника житла проживають разом із ним у приналежній йому квартирі (будинку), то відповідно до ст. 156 ЖК України вони користуються житловим приміщенням нарівні із власником, якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування цією жилою площею. Спробуємо визначити на підставі чого і які саме правовідносини народжуються у цьому випадку.

Дата добавления: 2015-05-31