Поняття та сутність доларизації економіки 1 страница

ДОЛАРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ - широке надпланове, непрогнозоване використання у грошовому обігу іноземної грошової одиниці - доларів при операціях товарообігу. В цьому разі значна частина вітчизняної валюти втрачає свою якість як засобу платежу. Д.е. може стати некерованою (набути рис тіньової економіки), призвести до росту соціальної напруженості, активізації тіньової економіки, зниження купівельної спроможності національної валюти.

Причини доларизації економіки України, а також інших країн пов'язані як із зовнішніми, так і з внутрішніми чинниками. Зовнішні – розширення й розвиток міжнародної торгівлі, залучення іноземних інвестицій, розширення міжнародного туризму тощо. Внутрішні – нестача національної валюти для здійснення розрахунків в умовах жорсткої монетарної політики уряду, високий рівень інфляції що спонукає тримати кошти у вільно конвертованій валюті, найдоступнішою з яких є долар США, тощо.

Значною мірою доларизація економіки пов'язана з діяльністю в Україні таких міжнародних фінансових організацій, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку. З одного боку, кредити, які надають ці організації Україні переважно в доларах США, сприяють зростанню обсягу доларової маси, в т.ч. й готівкової. З іншого боку, ці організації, насамперед МВФ, вимагають проведення жорсткої емісійної політики, що спричиняє нестачу у внутрішньому обігу національної валюти.

Доларизація економіки призводить до таких негативних наслідків принижується роль національної валюти вартість національної валюти пов'язується не з існуючою товарною масою, а із співвідношенням її з кількістю доларової маси, інфляційні процеси в країні пов'язуються з інфляцією долара США та інших валют, втрачається довіра до національної грошової та фінансової системи, що гальмує формування розвинутих ринкових відносин і сприяє розширенню тіньової економіки.

100. Типи доларизації економіки. Доларизація економіки – проникнення долара США та інших валют розвинутих країн світу у внутрішній грошовий обіг країн зі слабкими неконвертованими валютами, внаслідок чого відбувається розлад грошового обміну, надається перевага не національним грошам.

В економічній теорії виділяють три види доларизації:

1. Офіційна (повна) доларизація існує в країнах, в яких іноземна валюта слугує офіційною внутрішньою грошовою одиницею, і виникає в процесі розширення офіційної зони однієї з конвертованих валют.

Офіційно доларизовані країни найчастіше використовують як внутрішню грошову одиницю долар США (Панама – з 1904 р., Еквадор – з 2000 р., Сальвадор – з 1999 р., Пуерто-Ріко – з 1899 р., Маршалові острови – з 1944 р. та інші країни). Крім долара США, за межами країни-емітента поширеним є також офіційне використання євро – в Андоррі, Чорногорії, Ватикані, Сан-Марино, Монако та інших країнах. Валюта інших держав є офіційною внутрішньою грошовою одиницею, наприклад, у таких країнах як Північний Кіпр (турецька ліра) та Гренландія (датська крона), Кокосові острови, Тувалу, Науру (австралійський долар).

2. Напівофіційна доларизація існує в напівофіційно доларизованих країнах, де іноземна валюта використовується нарівні з національною валютою як рівноцінний і законний платіжний засіб: скажімо, у Таджикистані – російський і таджицький рублі, Гаїті – гаїтянський гурд і долар США, Ліберії – ліберійський долар і долар США, Багамах – багамський долар і долар США, Брунеї – брунейський долар і сінгапурський долар. На відміну від офіційно доларизованих країн, країни з бівалютними системами мають змогу проводити внутрішньою монетарною владою національну грошово-кредитну політики.

3. Неофіційна доларизація існує в країнах, де іноземна валюта не є легальним платіжним засобом, проте становить значну питому вагу в грошовій масі, що перебуває в обігу в цій країні. Внутрішня валюта використовується тут головним чином для здійснення офіційних угод і платежів (податки, збори тощо), у той час як долар чи інша іноземна валюта відіграє важливу роль у проведенні великих операцій і накопиченні заощаджень.

101. Причини та наслідки доларизації економіки. Доларизація – це економічне явище широкого використання іноземної валюти в країні, що відображає процес заміщення національної грошової одиниці стабільнішою іноземною внаслідок невиконання нею функцій грошей. До факторів, що зумовлюють проблему доларизації вітчизняної економіки, в першу чергу належать:- інфляційні очікування суб'єктів економіки та високий рівень фактичної інфляції. Цей чинник є традиційним протягом усього періоду розвитку доларизації в Україні, тому що суб'єкти господарювання і громадяни з метою диверсифікації ризиків надають перевагу формуванню депозитних вкладів у декількох валютах;- державні позики у іноземній валюті. Тривалий час державна політика щодо запозичень була орієнтована на іноземний корпоративний сектор та розміщення облігацій зовнішньої державної позики, що стало вагомим чинником зростання доларизації в країні та позбавило стимулів розвитку внутрішнього фінансового ринку;- нерозвинутість фінансового ринку, передусім ринку державних цінних паперів, а також його інструментів. Це звужує можливості інвесторів щодо вкладення вільних коштів у національній валюті;- недосконалість законодавчо-нормативної та методичної бази. Так створюються умови для нарощування резидентами активних і пасивних операцій саме в іноземній валюті. Негативними наслідками масштабного обігу долара США в Україні є:1) створюється паралельний грошовий обіг в іноземній валюті і тим самим посилюється недовіра до національної валюти, яка не виконує всіх покладених на неї функцій;2) змінюється функція попиту на гроші шляхом підвищення його чутливості до динаміки валютного курсу та підвищення еластичності від процентної ставки. Оскільки попит на іноземну валюту мають не тільки суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, а й населення та інші суб'єкти господарювання, тому виникає висока залежність внутрішнього грошового обігу від шоків і коливань зовнішнього ринку;3) спрощуються процеси незаконного відпливу капіталу за кордон;4) грошові потоки переміщуються в тіньовий сектор економіки, зменшуючи податкові надходження до бюджету. Масштаби негативних наслідків визначаються об’ємами тіньового сектору економіки України, який обслуговує передусім іноземна валюта;5) зменшуються доходи від емісії національних грошей (тобто сеньйораж як різницю між номіналом грошей і затратами на їх виготовлення). Недоодержання емісійного доходу прямо пропорційне рівню заміщення гривні іноземною валютою;6) скорочуються можливості національної грошово-кредитної політики, що ставить країну в залежність від монетарної політики країни-емітента іноземної валюти. Це зумовлено тим, що внаслідок доларизації важливою складовою пропозиції грошей стає іноземна валюта, для контролю за якою Національний банк має обмежені монетарні важелі управління;7) обмежуються можливості інвестиційного процесу, бо доходи населення і суб'єктів господарювання частково переносяться у сферу валютних операцій;8) збільшується волатильність валютного курсу, оскільки до попиту на іноземну валюту для зовнішньоекономічних угод додається внутрішній попит, який суттєво реагує на зміни очікувань економічних агентів. Через волатильність курсу напрям руху капіталу, номінованого в іноземній валюті, може змінитися, що загрожуватиме стійкості фінансової системи;9) високий ступінь доларизації кредитів спричинює схильність банківського сектору до системного кредитного ризику у випадку значних девальвацій гривні;10) загалом стимулюють інфляційні процеси в Україні через розширення грошової пропозиції і тим самим пом'якшення монетарної політики;11) може призвести до погіршення якості балансів банківських установ при знеціненні національної валюти, в разі наявності в цих установах значних обсягів валютних запозичень, що мало місце в Україні при поглибленні фінансової кризи.

102. Грошові потоки іноземних валют. Основними джерелами доларових грошових потоків в перехідних економіках є: міжнародні фінансові організації (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк тощо), прямі зарубіжні інвестиції, надохдження від чистого експорту, дохід зароблений за кордоном та спожитий в Україні, валютна приватизація національного майна. Міжнародні фінансові організації, що фінансували перехідні економіки на початку їх розвитку, останнім часом виділяють гроші переважно на уникнення дефолту (МВФ) та певні реальні проекти перебудови (СБ), хоча загалом фінансування з їх боку останнім часом скорочується. Залучення прямих зарубіжних інвестицій залишається проблемним питанням. Валютна приватизація окрім додаткових надходжень до бюджету мала б їх стимулювати, але на прикладі Аргентини з’ясовується, що це не завжди так. Стимулювання вітчизняного експорту також залишається проблемним питанням.

103. Роль іноземної валюти у доларизованих економіках. У доларизованій економіці, де одночасно іноземна й національна валюта виконують функції грошей, деформується дія каналів трансмісійного монетарного механізму, що суттєво підвищує невизначеність в монетарній сфері, посилює вплив монетарних шоків і ризики боргової кризи:

- обсяги і структура грошової маси стають вкрай чутливі до коливань обмінного курсу та девальваційних очікувань - зміни обмінного курсу автоматично впливають на вартість доларової складової грошової маси у виразі національної валюти;

- зростає чутливість валютного курсу до змін у грошовій пропозиції: непередбачені перепливи між доларовою і гривневою частинами грошової маси під впливом девальваційних очікувань відбиваються у коливаннях попиту та пропозиції іноземної валюти на готівковому і безготівковому сегментах валютного ринку;

- послаблюється дієвість процентної ставки як інструменту регулювання грошової пропозиції;

- зменшуються можливості здійснення антициклічної стимулюючої монетарної політики в частині проведення девальвації, яка стає особливо небажаною в умовах доларизованої економіки;

- утруднюється прогнозування наслідків застосування важелів монетарної політики і розриваються традиційні лінійні зв'язки між динамікою грошової маси та інфляції;

- суттєво зростає вразливість банківської системи, корпоративного сектора і держави до валютних ризиків.

104. Види активів, деномінованих в іноземній валюті

105. Депозити в іноземній валюті на рахунках у банках

На вкладні (депозитні) рахунки, що відкриті як резидентам так і нерезидентам — фізичним особам зараховується валюта, перерахована з власного поточного чи вкладного рахунку в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку. Крім цього, зараховується готівкова валюта, але на рахунок фізичної особи-нерезидента тільки та, що ввезена на територію України і зареєстрована митною службою при в’їзді в Україну. Про зарахування готівкової іноземної валюти на рахунок уповноважений банк України ставить позначку в митній декларації.

З вкладного рахунку за розпорядженням власника-резидента або нерезидента чи за їх дорученням проводиться виплата готівкою або платіжними документами (вивезення за межі України здійснюється згідно з Порядком переміщення валюти через митний кордон України); перерахування на власний поточний чи вкладний рахунок в іноземній валюті в іншому уповноваженому банку України.

Крім того з вкладного рахунку фізичної особи-нерезидента проводиться перерахування коштів за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України відповідно до Правил переказу іноземної валюти за межі України за рахунок особистих коштів фізичних осіб (резидентів і нерезидентів).

Зарахування коштів на поточні рахунки в іноземній валюті офіційних представництв, представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю в Україні проводиться за профілем їх господарської діяльності. Це може бути готівка, що ввезена на територію України уповноваженим представником юридичної особи-нерезидента і зареєстрована митною службою України, невикористаний залишок готівки чи валюта за платіжними документами, що були отримані раніше для оплати витрат на відрядження, на інші цілі (представницькі витрати, витрати, пов’язані з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном тощо). Зараховуються також кошти, переказані з-за кордону на ім’я власника рахунку через уповноважені банки за платіжними документами, що надійшли з-за кордону на ім’я власника рахунку, за іменними платіжними документами (в тому числі — дорожні чеки), що ввезені в Україну та не зареєстровані митною службою при в’їзді в Україну, за відсутності передавальних надписів на них, куплені на міжбанківському валютному ринку за рахунок коштів, що належать власнику рахунку типу «Н», інші надходження на користь власника рахунку, що не суперечать чинному законодавству України.

Подібно до видів зарахування коштів проводяться операції їх списання з поточного рахунку за розпорядженням власника.

Якщо йдеться про поточні рахунки в іноземній валюті постійних представництв іноземних компаній, фірм, міжнародних організацій, через які повністю або частково проводиться підприємницька діяльність в Україні, то джерел поповнення рахунку буде більше. Це передусім, суми кредитів, отриманих від уповноважених банків за кредитними угодами, кошти, перераховані в межах України з власного поточного рахунку при його закритті в іншому банку та з поточного рахунку відокремленого підрозділу власника рахунку. Відповідно визначаються і напрямки використання коштів.

Зарахування коштів на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів проводиться через розподільчі рахунки або безпосередньо на поточні рахунки.

Слід зазначити, що безпосередньо на поточні рахунки зараховуються лише такі кошти: куплені за дорученням власника рахунку уповноваженим банком відповідно до чинного законодавства, перераховані з кредитного рахунку як кредит відповідно до кредитної угоди, перераховані з власного депозитного рахунку в уповноваженому банку відповідно до депозитної угоди, а також сума процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та депозитному рахунку, а також перераховані з власного поточного рахунку.

Підлягають зарахуванню через власні розподільчі рахунки кошти з-за кордону, як плата за окремі конкретно визначені послуги, а саме: за видачу охоронних документів на використання об’єктів промислової власності і підтвердження їх чинності на території України, за використання авторського права резидентів, адвокатським та іншим компаніям-резидентам за справами, які перебувають у впровадженні цих компаній згідно з їх статутною діяльністю та ліцензією на відповідну діяльність, а також конфісковані, безхазяйні, успадковані та інші кошти, за якими не звернувся власник до кінця терміну зберігання.

Відповідно з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку проводяться операції в готівковій та безготівковій формі, перелік яких наведено у зазначеній вище Інструкції.

Кошти на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи-резидента, яка здійснює підприємницьку діяльність, зараховуються та використовуються за режимом поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів.

106. Іноземна валюта в обігу в межах національної економіки

107. Міжнародні депозити на рахунках закордоном

108. Рівень доларизації економіки

Для визначення рівня доларизації економіки використовують низку показників: відношення суми доларових депозитів до загальної суми депозитів, відношення суми доларових кредитів до сукупного обсягу наданих кредитів, відношення суми банківських депозитів в іноземній валюті до агрегату широких грошей, відношення зовнішнього боргу до ВВП країни, частка боргу приватного сектору у сукупному зовнішньому боргу країни та інші.

Розглянемо існуючі методики оцінки рівня доларизації економіки:

1. методика, запропонована МВФ, відображає найбільш загальний рівень доларизації та обчислюється як відношення обсягу депозитів в іноземній валюти до грошової маси (М3). Граничне значення 30%;

2. методика, запропонована Александровим В. та Задорожним Г., згідно якої рівень доларизації розраховується як відношення обсягу депозитів в іноземній валюті до грошової маси М2. Граничне значення 10%;

3. рівень депозитної доларизації, який розраховується як відношення обсягу депозитів у іноземній валюті до загальної суми депозитів.

109. Ефект гальмування зворотного руху

110. Доларизація депозитів

111. Доларизація зобов’язань

112. Політичні ризики та рівень доларизації

Під політичним ризиком розуміється "вірогідність несприятливих наслідків політичних рішень, прийнятих в умовах невизначеності, дефіциту ресурсів (часу, інформації і т.д.), що веде до збитків для учасників політичних дій та ймовірності здійснення небажаних подій".

Політичний ризик являє собою ймовірність виникнення політичних чинників у країні (регіоні), які можуть зробити сприятливий чи негативний вплив на управлінську, економічну та інші види діяльності. До числа таких політичних факторів належать, наприклад, рівні стабільності політичного режиму, політичних заворушень, корупції, злочинності, безробіття.

Крім правового аспекту, політичний ризик включає в себе можливість втрат або придбань за наступними обставинами: зміна уряду, кадрові перестановки в уряді; неможливість здійснення економічної діяльності через революцію, військових дій, конфіскації майна компаній; відмову нового уряду виконувати прийняті попередниками зобов'язання; посилення політичних заворушень, соціальної напруженості, підвищення рівня корупції, злочинності і т. д.

До політичних ризиків відносяться:

а) неможливість здійснення діяльності внаслідок військових дій, революції, загострення внутрішньополітичної ситуації в країні, націоналізації, конфіскації і підприємств, введення ембарго, через відмову нового уряду виконувати прийняті попередниками зобов'язання і т.п.;

б) введення відстрочки (мораторію) на зовнішні платежі на певний строк через настання надзвичайних обставин (страйк, війна і т.д.);

в) несприятливий зміна податкового законодавства;

г) заборона або обмеження конверсії національної валюти у валюту платежу. У цьому випадку обов'язково перед експортерами може бути виконане в національній валюті, яка має обмежену сферу застосування.

Для визначення рівня доларизації економіки використовують низку показників: відношення суми доларових депозитів до загальної суми депозитів, відношення суми доларових кредитів до сукупного обсягу наданих кредитів, відношення суми банківських депозитів в іноземній валюті до агрегату широких грошей, відношення зовнішнього боргу до ВВП країни, частка боргу приватного сектору у сукупному зовнішньому боргу країни та інші.

113. Стабільність фінансової системи і доларизація

114. Взаємодія валютного курсу з економічними процесами

Валютний курс впливає на усі сфери економічної системи. Його коригування виступає водночас і метою економічної політики і інструментом її реалізації:

- коливання валютного курсу змінюють внутрішні ціни як в короткостроковому періоді внаслідок впливу змін імпортних цін, так і формують напрями цінової політики в довгостроковому періоді через механізм очікувань;

- суттєвий стимулюючий вплив на розвиток виробництва та експорту в країні здатна справити помірна девальвація національної валюти, яка підвищує конкурентоспроможність товарів національних виробників. Однак, цей ефект є досить короткостроковим внаслідок можливості прискорення темпів внутрішньої інфляції, особливо в Україні. В довгостроковому періоді динаміка курсу валюти більшою мірою впливає на регіональні та міжгалузеві пропорції в економіці, які є важливим чинником збільшення обсягів виробництва.

Великий вплив на перебіг усіх народногосподарських процесів має напрям і динаміка відхилення валютного курсу від рівня ПКС. Занижений обмінний курс може слугувати додатковим стимулом експорту з країни, а завищений – імпорту та інвестування в економіку країни. В умовах тривалої підтримки заниженого або завищеного обмінного курсу в економіці збільшуються цінові та структурні диспропорції, що є джерелом нестабільності.

Визначені фактори, що призводять на даному етапі до девальвації національної валюти – дефіцит платіжного балансу, дефіцит зовнішньої торгівлі, високий рівень зовнішніх боргів, дефіцит держбюджету. Науковці, проводивши аналіз формування валютного курсу в Україні довели, що важливим фактором стабілізації обмінного курсу може стати зростання ВВП в Україні та підвищення продуктивності праці, а також реалізація заходів щодо структурної перебудови та стимулювання економічного розвитку.

В Україні обмінний курс національної валюти є значно заниженим, що визначає достатній рівень конкурентоспроможності національних товарів з точки зору порівняння внутрішніх витрат і цін на ринках країн торговельних-партнерів. Але, подальша девальвація української валюти матиме негативні наслідки: прискорене зростання цін на імпортовані сировину та енергоносії і, як наслідок, підвищення загального цінового рівня, падіння прибутковості національної промисловості та зменшення економічних стимулів для ефективної виробничої діяльності.

Найбільш прийнятним для України на сучасному етапі є режим керованого плаваючого валютного курсу, в рамках якого обмінний курс має підтримуватись за допомогою системи грошово-кредитних заходів. Підвищення ефективності контролю за рухом капіталів, дотримання бюджетно-фінансової дисципліни та зростання довіри населення до національної грошової одиниці також є важливою передумовою забезпечення стабільності валютного курсу в довгостроковому періоді.

Використання запропонованих на базі проведеного дослідження принципів валютної політики у комплексі з ефективною економічною політикою, на нашу думку, дасть змогу запобігти прискоренню темпів інфляції та зміцнити національну валюту, забезпечити стабільність і розвиток економіки.

115. Паритет процентних ставок і доларизація

Паритет процентних ставок - умова, за якої процентні ставки зрівнюються в різних країнах з огляду на очікувані зміни у валютних курсах. Існує декілька способів підходу до умови рівності процентних ставок. По-перше, слід усвідомити, що паритет процентних ставок саме означає, що сподівані доходи є однаковими як на доларові депозити, так і на іноземні франкові депозити. Щоб зрозуміти це, зауважте, що ліва частина умови рівності процентних ставок є сподіваним доходом на доларові депозити, в той час як права частина - сподіваний доход на франкові депозити. Обидві частини обчислені в переведенні на одну валюту - долар США. Припустивши, що національні та іноземні банківські депозити є досконалими замінниками (однаково бажаними), умова паритету є рівноважною умовою для іноземного валютного ринку. Тільки коли валютний курс є таким, що сподівані доходи на внутрішні та іноземні депозити рівні, тобто підтримується умова паритету, вкладники будуть готові мати і внутрішні, й іноземні депозити.

Доларизація – економічне явище суть якого полягає у витісненні національної грошової одиниці стабільнішою іноземною валютою. Термін «доларизація» походить від назви грошової одиниці США – долара, проте на практиці слугує для визначення процесу заміщення внутрішньої валюти конвертованою валютою (не обов’язково доларом США).

116. Тіньова економіка та динаміка валютних активів домашніх господарств. Домогосподарства, які мають надлишкові кошти, можуть виступати на фінансовому ринку як покупці фінансових активів, домогосподарства, що мають дефіцит коштів для здійснення своїх проектів, виступають як позичальники фінансових ресурсів.Участь домогосподарств в економічних відносинах з приводу купівлі різного роду фінансових активів на ринку залежить від рівня доходності та ризику останніх. На сучасному фінансовому ринку портфель придбаних фінансових активів домогосподарств є досить диференційованим і включає в себе як найменш, так і найбільш ризикові та доходні інструменти. Водночас, з розвитком ринкової економіки удосконалюються фінансові інструменти, які використовуються домогосподарствами. На сьогодні найбільш поширеними формами розміщення домогосподарствами своїх надлишкових коштів є депозитні рахунки в комерційних, ощадних банках та кредитних спілках. Ці фінансово-кредитні установи постійно підвищують якість наданих домогосподарствам депозитних послуг, забезпечують їх відповідними гарантіями та прийнятними відсотками. Це сприяє залученню домогосподарств саме до депозитних операцій, водночас зменшує їх участь на фондовому ринку. Економічні відносини домогосподарств та кредиторів з приводу залучення домогосподарствами позикових фінансових ресурсів також відіграють досить важливу роль у розвитку фінансової сфери. В багатьох випадках значні суми позик, взятих населенням, викликають занепокоєння фахівців. Проте, для того, щоб оцінити реальний рівень кредитного навантаження на фізичну особу, потрібно, в першу чергу, здійснити порівняння обсягів позикових коштів та її власних фінансових активів. Оскільки рівень економічної освіченості домогосподарств постійно зростає, вони здатні власноруч ефективно управляти своїм домашнім кредитним портфелем. Крім того, показник заможності населення вимірюється не лише обсягом власних фінансових активів, але й реальними ресурсами (будинками, квартирами, машинами тощо), якими володіють домогосподарства, і свідчить, що сумарний обсяг їх багатства перевищує обсяг кредитних боргів.Домогосподарства функціонують у межах фінансової системи країни і мають прямі й зворотні зв'язки з державними фінансами та фінансами підприємств. Фінанси держави та фінанси підприємств спрямовуються на:– нагромадження − вкладення коштів на розширення виробництва, створення усіх видів основних фондів, нагромадження грошових ресурсів у кредитних або фінансових установах;– споживання − вкладення коштів у матеріальні блага та послуги, що призначені для відтворення робочої сили і споживаються населенням.Фонд споживання (в загальнонаціональному масштабі) − це загальна сума споживання населення країни. Обмежена: розміром ВВП, національним доходом, відрахуваннями з національного доходу на невиробничу сферу, страхові фонди і на непередбачені витрати. Специфічні ознаки руху грошових потоків у сфері сімейного бізнесу: – немає жорсткої диференціації економічних категорій “прибуток”, “підприємницький дохід”, “заробітна плата”;– фактично немає чітких меж між фінансовими ресурсами підприємства і приватного домогосподарства;– можливим є вирішення потенційно спірних питань у режимі особистісного спілкування, а не відповідно до вимог господарського законодавства, засновницьких документів, внутрішньофірмових регламентів тощо.Вітчизняні вчені виділяють кілька основних моделей стратегій виживання:1) Зменшення споживання. 2) Перехід до самозабезпечення.3) Пошук додаткової роботи. 4) Заснування власного бізнесу.5) Тіньова діяльність. Основна мета − мати альтернативні джерела доходів, ніде незареєстровані і неоподатковані. Це може бути малий бізнес, дрібна торгівля, будівництво і ремонт будинків, нелегальна робота за кордоном, робота за наймом без контракту. Незареєстрованість дає змогу швидко як розпочинати, так і закінчувати діяльність.6) Використання соціальних зв'язків.

117. Вплив процесу доларизації на економічні показники. У числі ключових проблем перехідних економік, які мають складний та суперечливий характер з точки впливу на економічні процеси, як правило, виділяють доларизацію. Під терміном доларизація мається на увазі заміщення національної валюти іноземною (не обов’язково доларом США), яка використовується у якості засобу обігу та заощаджень, а також міри вартості. Як свідчить світовий досвід, спектр негативних наслідків доларизації є досить широким: від зміни попиту на гроші та ускладнення реалізації грошово-кредитної політики до витіснення національних грошей і втрати економічного

суверенітету. Доларизація економіки України є основною причиною

дисбалансу банківської системи і бізнесу.Зміна валютного курсу збільшує потенційний ризик для учасників ринку. Доларизація є гальмом для проведення ефективної монетарної політики, адже інструменти НБУ зорієнтовані на грошовий ринок у національній валюті. Одним з наслідків цих обставин стала часткова доларизація економік країн регіону. Зокрема, домогосподарства використовують долар США та євро, як у якості заощаджень, так і для сплати деяких товарів та послуг. Цей процес тісно пов’язаний з макроекономічною рівновагою та ідкритістю національної економіки.

По-перше, багатовалютність постає як слідство зниження купівельної

сили національної грошової одиниці, так і результатом проникання до національної економіки іноземних грошових знаків, зокрема доларів США та євро. Не можна не зазначити, що багатовалютність може значно посилити падіння курсу національної валюти.

Дата добавления: 2015-05-26