Тема: Право зовнішніх зносин

Тема: Право міжнародних договорів

1. Поняття права міжнародних договорів, джерела

2. Поняття та класифікація міжнародного договору

3. Стадіі укладення міжнародного договору

4. Тлумачення міжнародного договору

5. Закінчення і призупинення діі міжнародного договору

1. Віденстка Конвенція "про право міжнародних договорів"

Віденстка конвенція "про право міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями"

1978 р. Конвенція про правонастпництво держав щодо договорів. Вступила в силу в 1996р.

1. Поняття права зовнішніх зносин

2. Дипломатичне право

3. Консульське право

4. Право спец. місій

Право зовнішнх зносин - це система юридичних норм яка регулює стосунки між суб'єктами міжнародного права (держав) щодо заснування дипломатичних, консульських відносин, та направлення спец. місій.

Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961р.

Віденська ковенція про консульські зносини 1963р.

Конвенція про спеціальні місіі 1969р.

Конвенція про представництво держав у іх відносинах зміжнародними організаціями універсальноо характеру 1975р.

Дипломатія - це здійснення міжнародих відносин шляхом переговорів, це також сукупність засобів які використовують посли і посланники з метою забезпечення переговорного проессу, це також праця та мистецтво дипломата.

2. Для дипломатичних стосунків необхідно визнання де-юре

Процесс призначення глави дип. представництва:

1. Підбір кандидатури

2. Запит на агреман (згода краіни майбутньоо перебування на призначення певноі особи дипломатом в цій державі)

3. Видання акта внутрішнього права який законодавчо оформляє призначення цієі особи

4. Одночасне в обох столицях офіційне повідомленн в ЗМІ про призначення

5. Видача ввірчих грамот (це документ який означає прохання вірити всім діям, заявам, письмовим актам які виходять від данного посла який представляє акредитуючу державу, у цьому документі містяться загальні повноваження особи що його мають, діють протягом всього часу коли працює дипломат, та поширюються на всю территорію краіни перебування. Оригінал вручається дипломатом главі держави, а завірена копія віддається при першій зустріча главі міністерства закордонних справ)

6. Попередня аудієнція у міністра закордонних справ. Дуаєн - консультат з питань місцевого протоколу та етикету, обирається особа яка найбільш тривалий час працює дипломатом в цієі краіні.

7. Вручення вірчих грамот главі держави під час офіційноі аудиєнціі.

Дипломатичний корпус це всі дипломати які перебувають а территоріі держави та члени іх сімей.

Родина дипломата це чоловік із дружиною + неповнолітні діти + повнолітниій син до 23 років якщо він студен, повнолітня дочка до 21 року якщо вона незаміжня + батькі дипломата якщо вони знаходяться на утриманні дипломата.

Персона non grata - держава перебування може в будь-який не мотивуючи своє рішення повідомити акредитуючу державу що глава представництва або будь хто із членів дипломатичного персоналу представництва є персона non grata (небажана особа) або що будь який інший член персоналу є неприйнятним.

Класси дипломатів: посол, посланик і повірений у справах.

Аахенський протокол 1815р. - зазначено класи дипломатів. Посол очолює посольство, посланних дипломатичну міссію, повірений у справах особа тимчасова який може очолювати і посольство і міссію.

Дипломатичний ранг - це особистий ранг дипломата який присвоюється йому відповідно до існуючих в кожній краіні законів та правил проходження дипломатичноі служби.

1. Аташе

Персонал дипломатичного представництва:

Дипломатичне представництво - це особливого роду державна установа на яку покладено завдання підтримувати і розвивати офіційні стосунки з коаіною перебування, захищати в ній права та інтереси акредитуючоі держави, іі громадян та юридичних осіб.

1. Глава

2. Дипломатичий персонал - мають функціі представницького характеру - уповнов. виступати з питань що входять до іх компеиенціі від імені акредит. держави.

3. Адміністративно-технічні працівники - вони здійснюють адміністративно-технічне обслуговування представництва. Можуть бути громадянами краіни перебування.

4. Обслуговуючий персонал - виконують оьов'язки по обслуговуванню представництва.

5. Приватний домашній робітник - особа що виконує обов'язки по дому у співробітника представництва і не служб. робітником акредитуючоі держави.

Акредитуюча держава має право вільль призначати членів дипломатичного персоналу.

Члени дипломатичного персоналу мають дипломатичний ранг.

Дипломатичний кур'є має бути забзпечиий оф. документом із зазначенням його статусу та кількості мвсць які складають дипломатичну пошту. Він користується при виконанні своіх обов'язків захистом держави перебування, також осоьистою недоторканністю, не підлягає арешту або затриманню у будь-якій формі.

Дипломатичний імунітет - Це вилучення з під юрисдикціі держави перебування офіц. представництв іноз. держави, їх персоналу та інших осіб які користуються міднародним захистом і дотримання щодо них принципу недоторканності.

Привілеі це певні пільги та переваги які надаються державою перебування представництву іноземноі держави і ії співробітникам з метою сторення найсприятливих умов для іх функціонування.

Найважливішими є:

1. Недоторканість диплом. предстпаництва та диплом. персоналу.

Недоторканість - це заборона доступу представників місцевої влади до приміщень диплом. представництва без згоди глави диплом. представництва.

2. Вільний проїзд дипломата по території країни перебування.

3. Недоторканість архівів та кореспонденції.

4. Пільги при проходженні митного та прикордонногое контролю,звільнення від деяких видів податків.

5. Свобода зносин дипломатичного представництва з акредитуючою країною.

Функції:

Дипломптичного захисту-захист прав і законних інтересів акредитуючої держави, її громадян та юридичних осіб.

Ведення переговорів.переговори як звичайні робочі контакти посольства з мзс країни перебування під час яких вирішуються поточні питання так і власне переговори метою яких є підписаня двостороннього міжнародного договору.

Інформаційна-завжи дипломатична установа була джерелом надійної інформації.

Дата добавления: 2015-05-31