Індивідуальні завдання. Тема 9. Страхування від цінових ризиків

Тема 9. Страхування від цінових ризиків

Тема 8. Фондова біржа і становлення фондового ринку в Україні

Тема 7. Біржовий товар

Тема 6. Поняття та види біржових угод

Тема 5. Механізм біржової торгівлі

Тема 4. Створення, реєстрація та умови припинення біржі

Тема 3. Організаційна форма та організаційна структура біржі

Тема 2. Поняття та юридичні ознаки біржі

Тема 1. Історія становлення та розвитку бірж

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Історія розвитку біржі у Західній Європі

2. Амстердамська біржа, специфіка її діяльності

3. Лондонська Королівська біржа 1556 року заснування

4. Етапи становлення біржової торгівлі у Європі

5. Становлення біржової торгівлі після перебудови

6. Умови відродження бірж на початку 90-х років

7. Національна Асоціація бірж України

1. Підстави класифікації бірж

2. Закриті біржі

3. Відкриті біржі

4. Публічні та приватні біржі

5. Універсальні та спеціалізовані біржі

6. "Біржа-клуб", її ознаки

7. "Біржа-базар", її ознаки

1. Учасники біржових торгів

2. Місце брокерів на біржі

3. Брокери, як частина організаційної структури біржі

4. Права та обов’язки брокера

1. Легалізація суб’єктів господарювання

2. Складові легалізації

3. Зміст документів, що визначають порядок державної реєстрації товарної біржі

4. Чим регламентується порядок створення фондової біржі

5. Характеристика Закону України "Про товарну біржу"

6. Характеристика Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок"

1. Складові механізму біржової торгівлі

2. Зміст Правил біржової торгівлі

3. Структура Правил біржової торгівлі

4. Хто визначає Правила біржової торгівлі

5. Основні засади біржової торгівлі

6. Які існують локальні нормативні акти біржової торгівлі

1. Підстави класифікації біржових угод

2. Різновиди форвардної угоди

3. Угода з гарантією

4. Угода з кредитом

5. Угода з премією

6. Угода з правом продавця

1. Визначення кола біржових товарів

2. Групи біржових товарів

3. Матеріальні (речові) товари

4. Цінні папери

5. Валюта

6. Фунгібілізація

1. Правова характеристика окремих видів цінних паперів

2. Поняття та види акцій

3. Поняття та види казначейських зобов’язань

4. Умови допуску цінних паперів до торгів на біржі (лістинг)

5. Біржові операції з цінними паперами

6. Правовий статус емітентів цінних паперів

7. Інвестори на ринку цінних паперів

8. Роль фінансових посередників на ринку цінних паперів

1. Види страхування від ризиків

2. Визначення ризику

3. Складові ризику

4. Цілі хеджування

5. Типи стратегій торгівлі

6. Довгий та короткий хедж

Кожному студенту видається індивідуальне завдання на написання реферату. Залежно від інтересів студента йому надається можливість запропонувати свою тему завдання, яку необхідно погодити з викладачем. В процесі підготовки реферату студент накопичує знання, уміння і навички роботи з інформаційними джерелами.

Тема реферату видається на першому семінарському занятті. Якщо тема дисципліни, за якою видана тема реферату, вивчається пізніше, то термін завершення написання реферату – два тижні після розгляду теми на лекції.

Кожний реферат незалежно від обраної теми повинен мати у зазначеній послідовності таке: титульний аркуш, вступ, основну частину, висновки та рекомендації, перелік посилань, додатки. Загальний обсяг реферату має складати до 15 сторінок формату А4 рукописного тексту.

6.1. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Історія становлення та розвитку бірж.

2. Етапи становлення біржової торгівлі у Європі.

3. Лондонська Королівська біржа, її діяльність.

4. Історія Одеської товарної біржі.

5. Особливості функціонування бірж в Україні на початку XXI століття.

6. Основні чинники занепаду біржової торгівлі на сучасному етапі.

7. Світовий досвід діяльності фондових бірж.

8. Світовий досвід діяльності товарних бірж.

9. Валютні біржі та їх діяльність.

10. Форми вдосконалення і трансформації біржової торгівлі.

11. Співставлення визначення біржі у іноземному та вітчизняному законодавстві.

12. Функції біржі.

13. Об’єкти операцій товарної та фондової біржі.

14. Біржовий товар: структура, види та ознаки.

15. Акції, векселі, гроші.

16. Характеристика Закону України "Про товарну біржу".

17. Характеристика Закону України" Про цінні папери та фондовий ринок".

18. Роль брокерів і дилерів на товарній біржі.

19. Роль брокерів і дилерів на фондовій біржі.

20. Питання визначення організаційної форми товарної біржі.

21. Легалізація суб’єктів господарювання.

22. Підстави, засоби та форми припинення юридичних осіб.

23. Особливості ліквідації фондової біржі.

24. Біржові операції з цінними паперами.

25. Міжнародний ринок цінних паперів.

26. Європапери. Ринок і операції.

27. Валютний кліринг: світовий досвід та його значення.

28. Валютний ризик і управління ним.

29. Характерні риси позабіржового ринку цінних паперів.

30. Аукціонний ринок та його види.

31. Земельний аукціон та його значення.

32. Органи, що здійснюють державно-правове регулювання ринку цінних паперів.

33. Юридичні санкції з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до фондової біржі за правопорушення на фондовому ринку.

34. Умови допуску (лістингу) цінних паперів до котирування на фондових біржах.

35. Методи визначення курсу цінних паперів на фондовій біржі.

36. Індекси цінних паперів.

37. Класифікація біржових угод.

38. Угоди банків з цінними паперами.

39. Укладання біржової угоди.

40. Страхування біржової угоди.

41. Спекуляція на біржових торгах.

42. Класифікація спекулянтів на біржових торгах.

43. Організація ф’ючерсної торгівлі.

44. Вплив ф’ючерсних бірж на ціноутворення та фінансові розрахунки.

45. Відмінність між ф’ючерсним та форвардним контрактом.

7. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИТЕМА КОНТРОЛЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇХ ЗНАНЬ

З метою вдосконалення навчального процесу самостійна робота студентів з дисципліни оцінюється за кредитно-модульною системою. Як правило, це стосується студентів денної форми навчання.

Сутність модульної форми контролю полягає в тому, що контрольні заходи проводяться після закінчення логічно завершеної частини (модуля) лекційних та семінарських занять і їх результати враховуються при виставлені підсумкової оцінки.

7.1. Форми і методи контролю самостійної роботи студентів та їх знань

Контрольні заходи включають поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку засвоєння студентами опрацьованого матеріалу та зарахування залікових кредитів. Поточний контроль також передбачає перевірку результатів самостійної роботи студентів.

Форми і методи поточного контролю з даної дисципліни такі:

- опитування студентів на семінарських заняттях;

- проведення індивідуальних співбесід з окремими студентами у разі необхідності;

- перевірка результатів опрацювання лекційного програмного матеріалу студентами під час самостійної роботи;

- тестування;

- перевірка рефератів, виконаних студентами під час індивідуальної роботи.

Ефективною є перевірка знань у вигляді тестів.

Тестування від інших видів перевірки відрізняється тим, що:

- проводиться за короткий проміжок часу;

- охоплює великий об'єм матеріалу;

- всі студенти перебувають у рівних умовах;

- за максимально короткий строк можна отримати необхідні дані про знання студента і розуміння ним окремих питань навчальної дисципліни.

Тестова перевірка знань проводиться в комплексі з іншими формами контролю.

Модульний контроль передбачає проведення контрольних робіт в аудиторії, оцінювання результатів самостійної роботи студентів за відповідним модулем, виставлення атестаційної оцінки. Кожний заліковий модуль має бути оцінений. Студент інформується про результати оцінювання залікового модуля як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчальної дисципліни (модуля). Оцінка кожного змістовного модуля базується на бально-рейтинговій оцінці.

Кожен модуль складається із таких складових:

1) написання реферату та виступ із ним на семінарі – 10 балів;

2) контрольна робота – максимум по 3 бали за кожне питання;

3) опрацювання лекційного матеріалу – по 2 бали + 1 бал за своєчасність;

4) робота на семінарських заняттях – максимум по 3 бали + 1 бал за своєчасність;

5) підсумкова контрольна робота по курсу – 15 балів.

Додаткові бали студенти можуть отримати, виконуючи передбачену програмою самостійну роботу. Самостійна робота студента заохочується наступним чином:

1) оцінка конспекту самостійно опрацьованого матеріалу – 2 бали за кожне питання;

2) своєчасне представлення конспекту заохочується 1 балом;

3) усне опитування за матеріалом, винесеним на самостійне опрацювання – 3 бали за кожне питання;

Також студенти можуть отримати додаткові бали, виконуючи навчально-дослідну роботу. Навчально дослідна робота заохочується наступним чином:

1) Виступ з доповіддю за темою дисципліни на конференції – 10 балів;

2) Підготовка за темою дисципліни статті, роботи на конкурс – 10 балів;

3) Активна робота під час лекції, практичного чи індивідуального заняття, консультації – 1 бал за кожне заняття.

Модульні контролі проводять 2 рази, оскільки дисципліна “біржове право” передбачає 2 змістовних модулі.

По закінченні вивчення дисципліни “біржове право” проводиться підсумковий (семестровий) контроль у формі заліку.

Переведення підсумкових семестрових рейтингових оцінок (підсумкових рейтингових оцінок з дисципліни) виражених у балах за 100-бальною шкалою, у оцінки за національною шкалою та шкалою ЕСТS здійснюється відповідно до таблиці.

У разі виконання студентом усіх видів поточного і модульних контролів семестровий контроль може не проводитися. Студенту виставляється оцінка за результатами його роботи в семестрі. Якщо студента не влаштовує оцінка, яку йому виставив викладач на основі поточних модульних контролів, він може покращити її під час складання заліку за допомогою контрольних завдань дисципліни після здачі реферату. Перелік контрольних питань додається.

7.2. Критерії оцінювання знань студентів

Для оцінки знань студента використовується принцип нарахування балів за виконані завдання з подальшим їх переведенням у оцінки за національною шкалою та шкалою ECTS.

Підсумкова сума балів залежить від двох чинників – якості виконання завдань і своєчасності їх представлення на перевірку викладачеві. У таблиці наведені зміст модулів та оцінка самостійної роботи і знань студентів за рейтинговою системою.

Завдання	Бали за зміст завдання	Бали за своєчасність	Макс.сумарний бал
Змістовний модуль № 1
1. Опрацювання лекційного матеріалу (лекції 1-4)	2; 1; 0	1; 0
2. Виконання завдань сем. заняття (заняття 1-4)	3; 2; 1; 0	1; 0
3. Контрольна робота (за відповідь на одне питання	3; 2; 0	-
Змістовний модуль № 2
1. Опрацювання лекційного матеріалу (лекції 5-9)	2; 1; 0	1; 0
2. Виконання завдань сем. заняття (заняття 5-9)	3; 2; 1; 0	1; 0
3. Контрольна робота (за відповідь на одне питання	3; 2; 0	-
Підсумковий контроль
Контрольна робота (підсумковий тест)
Індивідуальне навчально-дослідне завдання
Написання та захист реферату
Навчально-дослідна робота та заохочувальні заходи
1. Виступ з доповіддю за темою дисципліни на конференції		-
2. Підготовка за темою дисципліни статті, роботи на конкурс		-
3. Активна робота під час лекції, практичного чи індивідуального заняття, консультації		-

7.3. Шкала оцінювання

Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента за виконання завдань змістовного модуля № 1

Сума балів за шкалою навчального закладу	Оцінка
за національною шкалою	за шкалою ECTS
31 і більше	5 (відмінно)	А
25-30	4 (добре)	ВС
21-24	3 (задовільно)	DE
12-20	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
1-11	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом	F

Оцінювання навчальної діяльності студента за виконання завдань змістовного модуля № 2

Сума балів за шкалою навчального закладу	Оцінка
за національною шкалою	за шкалою ECTS
37 і більше	5 (відмінно)	А
30-36	4 (добре)	ВС
24-29	3 (задовільно)	DE
17-28	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
1-16	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом	F

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за обидва змістових модуля, та результатів підсумкового контролю знань.

Залік > 60 балів

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу (рейтингова)
A	5 (відмінно)	90-100
BC	4 (добре)	75-89
DE	3 (задовільно)	60-74
FX	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	35-59
F	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним курсом	1-34

8.МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ СТУДЕНТАМ-ЗАОЧНИКАМ ЩОДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

Згідно з навчальним планом студенту-заочнику майже 80% усього часу, що відведено на вивчення дисципліни, планується у формі самостійної роботи. Тому вірна організація самостійних занять має вирішальне значення.

8.1. Самостійна робота студентів з навчальною літературою

Практика заочного навчання показує, що далеко не всі студенти володіють навичками самостійної роботи з підручниками, посібниками та іншою навчально-методичною літературою. Щоб запобігти деякім помилкам, пропонується керуватися наступними порадами.

Підручник слід не просто читати, а вивчати. Приступаючи вперше до роботи над підручником, необхідно спочатку ознайомитися з ним. Зміст книги допоможе пізнати її вміст, передмова і вступ додають уявлення про призначення книги, а поверховий огляд дасть можливість побачити ілюстрації, таблиці тощо.

На кожен день задля вивчення слід намітити певні розділи підручника. Рекомендується спочатку прочитати увесь розділ, щоб отримати загальне уявлення про зміст, а потім перечитати його за окремими абзацами, обмислюючи кожну фразу. Повторне читання сприяє міцному засвоєнню матеріалу.

Студенту слід навчитися виділяти в тексті книги головне, розбиратися в закономірностях, висновках. Читаючи книгу, необхідно уважно розглядати ілюстративний матеріал, а також аналізувати таблиці.

Щоб краще засвоїти та запам’ятати матеріал, рекомендується складати конспект з кожного розділу, що прочитали. При самостійному, письмовому викладі матеріалу відбувається перевірка ступеню засвоєння того, що прочитано, формулюються та уточнюються думки. В конспект треба вносити тільки основний матеріал: визначення і пояснення термінів, закономірностей. Якщо матеріал піддається систематизації, то слід скласти графіки, схеми, діаграми.

Важливу роль відіграє й оформлення конспекту. Складаючи конспект, треба виділяти заголовки, абзаци, підкреслювати важливі місця тощо.

Складання конспекту зобов'язує більш точно формулювати те чи інше положення. Ні в якому випадку не слід переписувати текст дослівно. Це мало що дає для засвоєння матеріалу. Формулювання законів, термінів слід записувати дослівно. Рекомендується в конспекті позначити посилання на джерело інформації.

Конспектування значно полегшує засвоєння важливих положень дисципліни. Те, що зрозуміле частково, погано утримується в нашій пам’яті. Якщо студент відчуває, що не може вірно сформулювати відповідь на питання для самоперевірки, пояснити те чи інше явище, навести приклад з практики чи оточуючого середовища, то слід ще раз повторити матеріал за конспектом або книгою, осмислити зміст прочитаного, підібрати приклади задля ілюстрації вивчаємих положень.

Треба завжди пам’ятати – те, що не повторено, дуже легко забувається. Повторення матеріалу поглиблює та закріплює його розуміння. При повторенні часто з’ясовують пропущенні раніше деталі, додатково засвоєні положення додаються до вивченого раніше. Дуже важливо повторити матеріал після вивчення всієї дисципліни. Це допоможе охопити дисципліну в цілому та підготуватися до заліку.

Головною умовою правильної організації самостійної роботи студента-заочника можна вважати таке:

- обов’язкове планування самостійних занять;

- серйозна робота над навчальним матеріалом;

- систематичність самих занять;

- самоконтроль.

Поки той чи інший розділ не засвоєно і знання не закріплені переходити до вивчення нових розділів не доцільно. Матеріал підручника треба обмислювати до тих пір, поки він не стане досконально ясним. Осмислювання сприяє кращому запам'ятовуванню окремих теоретичних положень.

Задля кращого засвоєння матеріалу важливо резюмувати основний зміст кожного прочитаного розділу та знаходити власні приклади за темою з життя, прочитаних книжок або практики.

Наполеглива праця над книгою виробляє особливу звичку до самостійної роботи і обмірковування прочитаного, а після доповнення практикою, утворює міцну базу задля подальшого вдосконалення знань та упевненого застосування їх у трудовій діяльності. Головне що необхідно – це наполегливе бажання оволодіння знаннями.

8.2. Виконання контрольної роботи

Для кращого засвоєння вивченої теоретичної частини курсу і застосування отриманих знань на практиці студентами-заочниками виконується одна контрольна робота, яка є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної роботи студента.

У зміст роботи входять відповіді на 3 теоретичні питання з переліку питань та виконання практичного завдання (вирішення ситуаційної задачі). Питання слід вибирати з тих, у яких остання цифра номеру співпадає з останньою цифрою номеру залікової книжки. Варіант завдання приймається студентом самостійно і погоджується з викладачем.

Обсяг роботи 10-12 аркушів формату А4. Допускається оформляти роботу в учнівському зошиті. Наприкінці роботи слід навести перелік посилань. Робота має бути написана чітким, розбірливим почерком, грамотно і охайно.

Закінчена робота подається студентом у навчальний відділ університету у термін, визначений відповідним графіком. Контрольна робота рецензується викладачем кафедри. Якщо рецензія схвальна, то робота допускається до захисту. Робота зараховується тільки за підсумками співбесіди її автора з викладачем. Консультації викладач проводить протягом семестру відповідно до розкладу кафедри.

Критерії оцінки контрольної роботи такі:

- оцінка “Зараховано” ставиться за умов, що зміст роботи відповідає заданому варіанту, відповіді на питання грамотні, чіткі, повні, добре і грамотно обґрунтовані, робота акуратно оформлена і студент при співбесіді за матеріалом роботи дав обґрунтовані відповіді;

- оцінка “Незараховано” ставиться за умов, що робота слово в слово переписана з підручника, відповіді не розкривають теми питання, допущені принципові помилки, робота не вичитана, неохайно оформлена або студент при співбесіді по матеріалу роботи не зміг дати обґрунтованої відповіді.

Якщо контрольна робота зарахована, то студент вважається допущеним до заліку.

Дата добавления: 2015-05-31