Основна

1. Коментар до Конституції України. – К., 1996-2004.

2. Теорія держави і права. За ред. В.В.Копейчикова. – К.: 1997-2003.

3. Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М.Теорія держави та права. – Львів: Новий світ, 2005.

4. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Опорні конспекти. – К.: Атіка.2003.

5. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. – К.: Вентурі.1996.

6. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Нариси з теорії права. – К.Істина.2004.

7. Общая теория государства и права. Ак.курс. в 3х т./Отв. ред. М.Н. Марченко. – М.: Зерцало, 2001. – Т.2

8. Скакун О.Ф Теорія держави і права. – Х.: Консул, 2001-2005.

9. Теорія держави і права. Ак.курс/Відп. ред. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. – К.: Юрінком Інтер.2006.

Додаткова література.

1. Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права. – М., 1976.

2. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права. – К. 2001.

3. Ершов В. Судебноет олкование норм. //Советскаяю юстиция. – 1993. - № 20

4. Копейчиков В.В. Теоретичні і практичні питання тлумачення Конституції // Вісник АПН. – 1996.

5. Насверова Т.Я. Телеологическое (целевое) толкование советского закона. – Казань, 1988.

6. Спасов Б.П. Закон и его толкование. – М., 1986.

7. Соцуро Л.В. Неофициальноет толкование норм права. – М., 2000.

8. Цвік Я.В. Про офіційне тлумачення законів України // Вісник АПН. – 1997. – № 7.

9. Черданцев А.Ф. Толкованиес оветского права. – М., 1979.

Перелік запитань на іспит:

1. Юридична наука: поняття, структура і місце в системі гуманітарних наук.

2. Держава і право як об’єкт вивчення юридичною наукою та іншими гуманітарними науками.

3. Теорія держави як наука та її предмет. Різні доктринальні підходи до предмету загальної теорії держави і права.

4. Співвідношення загальної теорії держави і права з іншими юридичними науками.

5. Основні завдання і функції загальної теорії держави і права як науки.

6. Методологія пізнання державно-правових явищ: поняття основні ознаки, структура, призначення

7. Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ (діалектичний, метафізичний, герменевтичний).

8. Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ (аналіз і синтез, форма і зміст, системний підхід, історичний метод, індукція, дедукція, метод моделювання, тощо).

9. Конкретнонаукові методи пізнання державно-правових явищ (соціологічний метод, статистичний метод, математичний метод, кібернетичний метод, тощо).

10. Спеціальні методи пізнання державно-правових явищ (формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод, тощо)

11. Соціальне регулювання в родовому (первіснообщинному) суспільстві.

12. Економічні, соціальні, психологічні та інші передумови виникнення права.

13. Характерні особливості права, які відрізняють його від засобів соціального регулювання додержавного суспільства.

14. Співвідношення держави і права.

15. Види тлумачення правових норм.

16. Норми права і норми моралі: співвідношення.

17. Право і звичай: лінії взаємозв’язку. Правовий звичай в сучасних правових системах.

18. Місце і роль права в системі соціального регулювання суспільних відносин.

19. Поняття і основні риси правового регулювання суспільних відносин.

20. Механізм правового регулювання: поняття, елементи, їх характеристика.

21. Умови ефективності правового регулювання.

22. Нормативний підхід до визначення права.

23. Соціологічний підхід до визначення права.

24. Доктрина природного права.

25. Проблеми праворозуміння у вітчизняній теорії права: історія і сучасність.

26. Соціальне значення визначення поняття права в сучасних умовах.

27. Об’єктивна необхідність права і його взаємозв’язок з державою, політикою і економікою.

28. Соціальна цінність права в сучасному суспільстві.

29. Суть і функції права.

30. Поняття і класифікація принципів права.

31. Принцип верховенства права та його закріплення в Конституції України.

32. Верховенство права і закону: поняття, співвідношення і шляхи забезпечення в Україні.

33. Поняття форми і джерела права.

34. Види і загальна характеристика форм права.

35. Нормативно правовий акт як джерело права: поняття та особливості.

36. Правовий звичай як джерело права: поняття та особливості.

37. Судовий прецедент як джерело права: поняття та особливості.

38. Нормативний договір як джерело права: поняття та особливості.

39. Джерела права в сучасній Україні і їх характеристика.

40. Система нормативно-правових актів України.

41. Конституція України 1996 р.: основні риси і місце в системі нормативно-правових актів України.

42. Поняття і місце закону в системі нормативно-правових актів України.

43. Правотворчість: поняття та види.

44. Законотворчість: поняття, основні риси і стадії.

45. Тенденції та перспективи розвитку нормативно-правових актів та інших джерел права України.

46. Дія нормативно-правових актів в часі, просторі та за колом осіб.

47. Поняття, характерні риси і визначення норми права.

48. Види правових норм.

49. Структура правових норм.

50. Гіпотеза правової норми: поняття і види.

51. Диспозиція правової норми: поняття і види.

52. Санкція правової норми: поняття і види.

53. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.

54. Правова система: поняття, структура, співвідношення з іншими правовими явищами.

55. Романо-германська правова сім’я.

56. Сім’я загального права.

57. Сім’я релігійно-традиційного права.

58. Сім’я соціалістичного права.

59. Місце соціальної правової системи України серед правових систем сучасності.

60. Поняття, основні риси і структура системи права.

61. Класифікація права на галузі права і правові інститути.

62. Основні галузі права і їх коротка характеристика.

63. Поняття законодавства і його співвідношення з системою права.

64. истематизація законодавства: поняття і види.

65. Кодифікація законодавства: поняття і види.

66. Інкорпорація законодавства: поняття і види.

67. Взаємозв’язок права окремих держав і міжнародного права.

68. Поняття, основні ознаки і визначення правовідносин.

69. Види правовідносин.

70. Структура правовідносин: суб’єкти, об’єкти і зміст.

71. Поняття юридичної особи і її правосуб’єктність.

72. Суб’єкти правовідносин. Поняття правосуб’єктності: правоздатність і дієздатність.

73. Зміст правовідносин і об’єктів правовідносин.

74. Законотворчість: поняття, основні риси і стадії.

75. Поняття, структура і функції суспільної правосвідомості.

76. Поняття, структура і функції правосвідомості особи.

77. Поняття структура, функції та види правової культури.

78. Професійна правосвідомість та правова культура юриста.

79. Правосвідомість і правотворчість: характеристика основних напрямків взаємовпливу. Право законодавчої ініціативи за Конституцією України.

80. Правосвідомість і реалізація норм права: характеристика основних напрямів взаємовпливу.

81. Правовий нігілізм: поняття, джерела та форми.

82. Поняття, форми та методи правового виховання.

83. Поняття законності і її основні принципи і вимоги.

84. Поняття правопорядку і його співвідношення із законністю.

85. Офіційне тлумачення правових норм: поняття та види.

86. Юридичні гарантії законності: стан та перспективи розвитку в Україні.

87. Поняття тлумачення правових норм.

88. Поняття і види правомірної поведінки особи.

89. Поняття і види правопорушень.

90. Поняття і види юридичної відповідальності.

91. Підстави, цілі і принципи юридичної відповідальності.

92. Способи тлумачення правових норм.

93. Значення, поняття і форми реалізації права.

94. Поняття і ознаки застосування правових норм.

95. Підстави і суб’єкти застосування правових норм.

96. Основні стадії застосування правових норм.

97. Основні вимоги правильного застосування правових норм.

98. Поняття і види правозастосувальних актів.

99. Прогалини в законодавстві і шляхи їх подолання.

100. Аналогія права та аналогія закону.

ТЕМАТИКА

Дата добавления: 2015-05-31