Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ознаки суб'єктів господарювання




Таким чином, основним суб'єктом господарського права є суб'єкти господарювання: громадяни — підприємці і юридичні особи. їхні ознаки можна узагальнити:

А. Безпосереднє здійснення господарської діяльності, тобто ви­робництво продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст. З ГК).

Б. Організаційно-правова форма, у якій здійснюється госпо­дарська діяльність, тобто передбачене чинним законодавством України зовнішнє вираження організаційної структури суб'єкта господарювання, що реалізується в конкретному виді підприємства, господарського об'єднання, неприбуткової або іншої організації, що володіють правами юридичної особи, або певному виді відособленого підрозділу, здійсненні господарської діяльності громадянином без утворення юридичної особи.

Перелік організаційно-правових форм юридичних осіб не ви­значається яким-небудь одним законодавчим актом. Водночас, органами статистики узагальнено використання тієї або іншої організаційно-правової форми юридичної особи. У юридичних осіб — суб'єктів господарювання організаційна форма відображаєть­ся на внутрішній структурі керування господарською діяльністю, а також у розподілі на внутрішньогосподарські підрозділи й органи управління (колегіальні або одноособові).

Для громадянина — підприємця наявність внутрішньої орга­нізаційної структури законодавством не передбачається, однак у ГК говориться про здійснення ним господарської діяльності в організаційно-правовій формі без створення юридичної особи. Така організаційно-правова форма підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію такого суб'єкта. Крім того, не можна ви­ключати ситуацію, у якій залучені громадянином — підприємцем наймані робітники, які організовані у відділи або іншим способом структуровані, що знаходить відображення в локальних актах та­кого підприємця.

В. Володіння відокремленим майном означає, що самостійна господарська діяльність для досягнення економічних, соціальних й інших результатів вимагає наявності у суб'єкта господарювання необхідного для цього майна. Таке майно повинне бути закріпле­не за ним рішенням засновників і відображено в самостійному балансі у вигляді основних фондів, оборотних коштів та інших цінностей.

Форми майна, закріпленого за юридичними особами, можуть бути різними. На праві власності — для господарчих товариств, приватних підприємців і кооперативів. На праві господарського відання — для приватних, комунальних і державних підприємств. На праві оперативного управління — для установ і казенних підпри­ємств. На праві оренди — для орендних підприємств. Незалежно від того, на якій правовій підставі закріплене майно за суб'єктом госпо­дарювання, досягається мета майнової відособленості, як необхідна передумова самостійної участі кожного суб'єкта господарювання в безпосередній господарській діяльності й управління нею.

Реалізація господарської компетенції як ознака суб'єкта господарювання означає засновану на законі можливість цього суб'єкта від свого імені здійснювати господарські права й обов'язки. Без сукупності господарських прав та обов'язків суб'єкт господа­рювання не зможе виконувати покладені на нього функції й вирі­шувати поставлені завдання. Суб'єкт господарювання самостійно виступає в господарських правовідносинах через свої органи й представників. Повноваження органів юридичної особи (керівни­ка) закріплюється в установчих документах (ст.92 ЦК України й ст. 65 ГК України). Цими повноваженнями може бути наділена інша особа, чиє право діяти в інтересах суб'єкта господарювання оформлено відповідною довіреністю.

При цьому господарські права й обов'язки розподіляються на два види: а) якими суб'єкт господарювання володіє в силу закону, і б) які прямо законом не передбачені. До перших належить, напри­клад, право на відшкодування збитків, заподіяних господарським правопорушенням (ст. 224 ГК України). До других, наприклад, оперативно-господарські санкції, не передбачені в законі, але за­кріплені в господарському договорі (ч. 2 ст. 236 ГК України).

Д. Самостійна відповідальність за своїми зобов'язаннями. З самого початку діяльність суб'єкта господарювання повинна бути відповідальною, починаючи з наймання працівників і забез­печення соціальних гарантій з використання їх праці, укладення господарських договорів, управління закріпленим за ним майном, • надання своєчасної й достовірної звітності, та закінчуючи рента­бельністю діяльності.

При порушенні господарських договорів, правил здійснення господарської діяльності, організаційних та інших обов'язків до суб'єктів господарювання застосовуються заходи господарсько- правової відповідальності.

За загальним правилом суб'єкти господарювання несуть само­стійну відповідальність за господарські правопорушення. Але мож­ливі й винятки. Наприклад, казенні підприємства несуть відпові­дальність у межах належних їм коштів. Борги, що їх перевищують, покладаються на державу в особі органів, до сфери управління яких належить підприємство (ст. 77 ГК України).

У господарсько-правовій літературі й ст. 55 ГК України вказу­ється на наявність ще однієї ознаки суб'єкта господарювання — легальності (легітимності) його діяльності, тобто його реєстрації у встановленому законом порядку. Водночас така ознака цілком може бути визнана необхідним елементом наділення суб'єкта господарю­вання організаційно-правовою формою й відокремленим майном.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 1241; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.