Уривок з Літопису руського

Джерела

Джерела

Різні погляди

Джерела

Різні погляди

В історичних джерелах існує певна невідповідність: в одних Аскольд зображений як попередник Діра, в інших — Аскольд і Дір — одна й та сама людина. Арабський історик Ал-Масуді згадує тільки про Діра: «Перший між слов'янськими королями — король Ал-Дір, він має великі міста, великі залюднені землі, до столиці його держави приходять мусульманські купці з різним крамом». Проте переважає думка про їхнє спільне князювання.

Нестор Літописець. «Повість временних літ» Виступив Олег у похід, узяв із собою багато воїнів: варягів, чудь, слов'ян, мерю, весь, кривичів... І прийшли до гір київських, і дізнався Олег, що княжать тут Аскольд і Дір. Сховав він воїнів, одних у ладдях, інших позаду, а сам пішов до гір... Послав він до Аскольда і Діра, говорячи їм: «Ми купці, йдемо до греків від Олега та княжича Ігоря. Прийдіть до нас, до родичів своїх». Коли Аскольд і Дір прийшли, всі воїни вискочили з човнів... І вбили Аскольда і Діра... І сів Олег княжити в Києві, і сказав: «І буде Київ матір'ю містам руським.

За одними джерелами князь Олег закінчив свій земний шлях у могутності та славі на полі бою, за іншими — від укусу змії, яка вилізла з черепа загиблого князівського коня. На думку відомих українських дослідників С. Кульчицького та М. Котляра, князь загинув під час Каспійського походу до кордонів Перської держави 912 чи 913 року. Арабські джерела свідчать, що руські воїни плили морем, маючи 500 кораблів, тягли їх потім волоком, щоб зненацька напасти на ворога. Але похід був невдалим. Майже всі воїни загинули. Може, під час цього походу й наклав своєю головою Віщий Олег.

Уривок з Літопису руського...Жив Олег, маючи з усіма землями мир і князюючи в Києві. Прийшла осінь, і Олег згадав свого коня, на якого зарікся не сідати, бо волхви провіщали йому смерть від того. Від конюхів дізнався, що кінь помер, і вирішив подивитися хоч на його кістки, посміятися з віщування. Зліз із коня, наступив на череп улюбленця, а звідти виповзла змія і вкусила князя, від чого той і помер, прокняживши тридцять три роки перед тим...

Князь Ігор (912-945)

Великий князь київський. Підкорив племена деревлян, уличів, кривичів. Уклав мир з печенігами. Здійснив походи на Кавказ. Убитий під час повстання деревлян.

У рік 6453 (945). Сказала дружина Ігореві: «Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми — голі. Піди-но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми». І послухав Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він (собі ще) до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город (Київ). Та коли він повертався назад, він роздумав (і) сказав дружині своїй: «Ідете ви з даниною додому, а я вернусь і походжу ще». І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна. Коли ж почули деревляни, що він знов іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: «Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній усе стадо, якщо не вб'ють його. Так і сей: якщо не вб'ємо його, то він усіх нас погубить». І послали вони до нього (мужів своїх), кажучи: «Чого ти йдеш знову? Ти забрав єси всю данину». І не послухав їх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня-города в Деревлянах і до сьогодні.

Княгиня Ольга (890-969)

Удова київського князя Ігоря. Жорстоко придушила повстання деревлян. Відвідала Константинополь і прийняла християнство.

Дата добавления: 2015-05-26