Що таке аудиторські докази?

Назвіть види економічного контролю

Назвіть форми організації аудиторської роботи за ознакою кількісного складу виконавців

Дайте характеристику ознак економічного контролю за часом

Які з наведених значень ризику контролю (РК) неможливі?

В якому документі визначається відповідальність аудитора перед замовником?

Хто несе відповідальність за дотриманням порядку ведення бухгалтерського обліку на підприємстві?

1) Аудитор;

2) Керівник підприємства;

3) Головний бухгалтер;

4) Обліково-фінансова служба.

1) У загальному плані аудиту;

2) У робочій програмі;

3) У договорі на проведення аудиту;

4) В аудиторському висновку.

110. Відповідальність за правильність складання фінансової звітності несе:

1) Директор аудиторської фірми;

2) Аудитор, що здійснював перевірку;

3) Керівник підприємства;

4) Податкова адміністрації.

111. Модель аудиторського ризику має вигляд:

1) ЗАР = ВР х РК х РН;

2) ЗАР = ВР + РК – РН;

3) ЗАР = ВР х РК + РН;

4) ЗАР = ВР х РК – РН.

1) РК=1;

2) РК = 0;

3) РК = 0,8;

4) РК = 0,5.

1) Відомчий, державний;

2) Плановий, позаплановий;

3) Аналіз, синтез;

4) Попередній, поточний, наступний.

1) Загальні, часткові;

2) Колективні, індивідуальні;

3) Державні, відомчі;

4) Документальні, фактичні.

1) Ревізія, перевірка;

2) Моделювання, конкретизація;

3) Державний, відомчий, незалежний;

4) Зустрічний, взаємний.

1) Це маніпуляція обліковими записами;

2) Це інформація, одержана аудитором, на підставі якої ґрунтується підготовка аудиторського висновку;

3) Це помилка в дотриманні повноти обліку;

4) Це оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів.

117. Згідно МСА 700 висновок аудитора може бути:

1) позитивним, негативним;

2) безумовно-позитивним, модифікованим;

3) повним, неповним;

4) достовірним, суперечливим.

118. Аудиторські докази - це інформація:

1) яку використовує аудитор для формування висновків;

2) на якій ґрунтується аудиторська думка;

3) яка міститься в облікових записах, що основою фінансових звітів та іншої інформації;

4) усі відповіді вірні.

119. Вимоги щодо форми, змісту та порядку складання робочої документації зазначено у:

1) Законі України «Про аудиторську діяльність»;

2) Кодексі етики професійних бухгалтерів;

3) МСА 230 «Документація»;

4) Міжнародному стандарті контролю якості 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, a також інші завдання з надання впевненості, та надають супутні послуги».

120. Після завершення аудиту робочі документи:

1) залишаються у клієнта;

2) залишаються у аудитора;

3) підлягають знищенню;

4) передаються до місцевого архіву.

121. За яких обставин аудитор видає негативний висновок:

1) існують обставини, які порушують незалежність аудитора;

2) існує не фундаментальна невпевненість щодо порядку відображення в обліку деяких господарських операцій;

3) існує фундаментальна незгода щодо способу відображення у обліку деяких господарських операцій.

122. До модифікованих висновків відносять:

1) негативний висновок

2) умовно-позитивний висновок

3) відмова від висловлення думки

4) безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом

д) усі відповіді вірні.

123. Робоча документація є власністю:

1) аудитора;

б замовника аудиту;

3) суб’єкта господарювання, на якому проводилася перевірка;

4) вірна відповідь відсутня.

124. До підсумкової аудиторської документації відносять:

1) аудиторський звіт;

2) план, програму, аудиторський висновок;

3) аудиторський висновок;

4) аудиторський звіт та аудиторський висновок.

125. Аудиторський звіт:

1) носить конфіденційний характер;

2) є власністю замовника, а тому не може носити конфіденційний характер;

3) є публічним документом;

4) відноситься до публічної фінансової звітності.

126. Зміст та структура негативного висновку визначається:

1) МСА 200;

2) МСА 700;

3) МСА701;

4) Законом України «Про аудиторську діяльність».

127. Документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні:

1) звіт про виконану роботу аудитора

2) аудиторський висновок

3) загальні відомості про перевірку

4) правильна відповідь відсутня.

128. Залежно від змісту висловленого судження аудиторські висновки поділяються на:

1) безумовно-позитивні, модифіковані, умовно-позитивні, негативні

2) безумовно-позитивні і модифіковані

3) безумовно-позитивні, модифіковані, умовно-позитивні

4) безумовно-позитивні, умовно-позитивні, негативні

129. Всі висновки про фінансову звітність, структура яких відрізняється від структури безумовно-позитивного висновку - це

1) модифіковані висновки

2) умовно - позитивні висновки

3) безумовно-позитивні висновки

4) негативні висновки

130. Якщо встановлені факти обмежень або незгод не носять суттєвого характеру, тоді аудитор надає:

1) модифікований висновок

2) умовно - позитивний висновок

3) безумовно-позитивний висновок

4) негативний висновок

131. Якщо встановлено факт обмеження обсягу перевірки, що не дозволяє отримати достатньо обсягу доказів по суттєвих аспектах фінансової звітності, то аудитор надає:

1) модифікований висновок;

2) відмову від висловлення думки;

3) безумовно-позитивний висновок;

4) негативний висновок.

132. Стратегія проведення аудиту основних засобів розробляється виходячи із норм:

1) МСА 230»Документація»;

2) МСА 300»Планування»;

3) МСА 500»Аудиторські докази»;

4) МСА 710»Зіставлення».

133. З метою оцінки ефективності внутрішнього контролю основних засобів аудитор проводить:

1) економічний аналіз;

2) розмову з фахівцем облікового відділу;

3) тестування;

4) інвентаризацію.

134. Термін дії сертифікату на здійснення аудиторської діяльності не може перевищувати:

1) 2 роки

2) 3 роки

3) 4 роки

4) 5 років

135. Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності не мають права:

1) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

2) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю;

3) користуватися у власних цілях інформацією, яку він отримав від посадових осіб клієнта;

4) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником

136. Необхідність укладання договору між аудитором та замовником визначається:

1) МСА315;

2) Законом України «Про аудиторську діяльність»;

3) Кодексом етики для професійних бухгалтерів;

4)МСА210

Дата добавления: 2015-05-26