Типи туристів

Підчас маркетингових досліджень виділяють чотири Т. т.:

- осідлий тип - характеризується невеликим або середнім сімейним прибутком. Виходячи з фінансових можливостей, вибирає найдешевші тури з мінімальною кількістю екскурсій. Молодь і люди похилого віку віддають перевагу відпочинку на морі з мінімальною кількістю переїздів, радіальним екскурсіям з поверненням у готель. До цієї групи належать і шопінг-тури. Задовольняються тижневими (або менше) туристськими маршрутами.

- осіло-мобільний тип - туристи, які люблять поєднувати відпочинок з відкриттям або пізнанням чогось нового. Як правило, це представники середньої вікової групи з вищою освітою. Активно займаються спортом, люблять екскурсії, не дуже вибагливі до комфорту. Схильні до багатоденних (8-15 днів) маршрутів.

- мобільний тип - обирають тури з насиченою програмою і великою кількістю об'єктів відвідування, міст, національних парків. Нечутливі до значної кількості переїздів. Мають схильність до пригодницьких турів, турів через всю країну, до екотуризму тощо. Витримують тривалі тури (до трьох тижнів і більше).

- кочовий тип - індивідуальні або самодіяльні туристи, мисливці, любителі сафарі, готові й здатні подорожувати самостійно.

Туристів класифікують також, виходячи із способу їхнього життя і, відповідно, фінансового забезпечення:

- пересічні громадяни з невеликим або середнім прибутком;

- громадяни з достатком, переважно дрібні підприємці;

- заможні керівники процвітаючих підприємств;

- "білі комірці", працівники державного апарату тощо.

Залежно від критерію типізації можна виділити й інші Т. т.

Туристів класифікують також, виходячи із способу їхнього життя і, відповідно, фінансового забезпечення:

- пересічні громадяни з невеликим або середнім прибутком;

- громадяни з достатком, переважно дрібні підприємці;

- заможні керівники процвітаючих підприємств;

- "білі комірці", працівники державного апарату тощо.

Залежно від критерію типізації можна виділити й інші Т. т.

Туристів можна класифікувати за такими ознаками:

залежно від їх активності: залежно від стилю життя.

Традиційно серед туристів по їх активності під час відпочинку виділяють шість груп:

Любителі спокійного відпочинку. Його представники вирушають у відпустку заради того, щоб звільнитися через повсякденних стресів і відпочити в спокійній і приємній обстановці. Вони бояться сторонніх і великого скупчення людей. Спокійно відпочиваючих відпускників залучають сонце, пісок і океан.

Любителі задоволень. Це тип дуже заповзятливих туристів, які під дата відпочинку зайняті пошуком різноманітних задоволень і вважають за краще світську атмосферу.

Любителі активного відпочинку. Ці туристи люблять природу і створюють активну навантаження свого тіла. Воліють розмірений рух і перебування для свіжому повітрі. Їх відпустку можна сумістити з лікуванням.

Любителі спортивного відпочинку. На знак від активно відпочиваючих у туристів-спортсменів всю повагу сконцентровано на змаганнях. Для них дуже важливий спорт - їхнє хобі. Вони не бояться фізичних навантажень.

Відпочиваючі з метою пізнання, вивчення. Даний тип туристів зацікавлений в підвищенні свого освітнього рівня, пізнанні нового.

Любителі пригод. трохи мало хто любителі гострих відчуттів відправляються в мандрівку поодинці і при цьому ставлю себе точно серйозний ризик. До піту шукачів пригод можна віднести таких туристів, які шукають незвичайних вражень з певною часткою ризику. Для них небезпека - це можливість випробувати себе..

Залежно від стилю життя виділяють чотири групи туристів:

Любителі насолод. Представники цієї групи пред’являють дуже високі вимоги до якості відпочинку. Для них шлях - це спосіб самовираження.. Від відпочинку вони бажають отримати втіха, дозволити собі деякі слабкості або дати собі спортивне навантаження.

Тенденційні туристи. Для туристів, що входять до групи, рекреація-це можливість знайти і проявити себе раптом особистість. Це відпочиваючі з високими вимогами, але на знак від «насолоджуються життям» їм не потрібні умови класу люкс.Вони шукають єднання з природою, тиші і можливості психологічного розвантаження. Вони усвідомлюють проблеми навколишнього середовища, цікавляться політикою і культурою наміченого для відвідування регіону.

Сімейні туристи. У цю групу входять тільки сім’ї з дітьми. Сімейні туристи люблять проводити своє звільнення в колі сім’ї, друзів, родичів. Вони відпочивають у спокійній і зручній обстановці, купують послуги за вигідними цінами, не люблять, щоб їм заважали. Найчастіше тільки обслуговують себе самі.

Цілком відпочиваючі. Найважливішою умовою для туристів цього типу є можливість відпочити. До цієї групи входять порівняно пасивні туристи, які проводять приватний відпустку традиційним способом: задовольняються тишею, довго сплять, люблять смачно і багато поїсти, здійснюють короткі прогулянки або недалекі поїздки. Любителі такого відпочинку радіють, якщо для час відпустки можуть бути збережені їхні улюблені звички, адже вони не люблять експериментувати.

71. Сутність стратегій «зняття вершків» та «проникнення»

Стратегія “зняття вершків”: сутність та умови застосування.

Хар-на для модних новинок. Хар-ся максимально високим рівнем цін на

щойно виведені на ринок товари і відносно коротким часом використання.

При викор-ні стратегії “зняття вершків” фірма спочатку встановлює на

свій товар високу престижну ціну, яка робить його досяжним лише для

верхніх ешелонів ринку. Після уповільнення першої хвилі збуту ціни

поетапно знижують, що дає змогу поступово залучати до купівлі товару

дедалі більшу к-сть ринкових сегментів, знімаючи з кожного з них

фінансові “вершки”.

Викор-ня стратегії “зняття вершків” зумовлюють такі фактори:

1) вона допомагає компенсувати значні витрати на науково-дослідні

розробки нових (“піонерних”) товарів і впрова-дження їх у вир-во, а

також витрати на рекламу при виведенні новинок на ринок;

2) перша група споживачів нового това-ру (сегмент із високим рівнем

доходів) менш чутлива до високої ціни, ніж подальші елементи;

3) висока початкова ціна створює образ високої якості товару;

4) збільшення початкової найчастіше викликає опір ринку, тоді як

поступове зниження ціни сприймається доброзичливо.

Стратегія прориву або проникнення на ринок. Ґрунтується на встановленні низьких цін для швидкого проникнення на нові для підприємства ринки. Застосовується щодо нових товарів, які порівняно легко можуть бути відтворені конкурентами і характеризується високою еластичністю попиту. Ця стратегія передбачає встановлення на новинку порівняно низьких цін з надією залучити велике число покупців і завоювати значну частку ринку. При цьому бажано, щоб конкуренти не могли ввести більш низькі ціни. Цією стратегією часто користуються японські підприємства. Вона ефективна за існування досить високого рівня на товар і за наявності товарів-замінників, а також за умови, що низькі ціни не приваблюють конкурентів і не відлякують покупців, оскільки не асоціюються з низькою якістю товару.
Стратегія "проникнення на ринок" може застосовуватися за таких умов:
— ринок дуже чутливий до цін, і низька ціна сприяє його розширенню;
— зі зростанням обсягів виробництва витрати скорочуються;
— низька ціна не приваблива для наявних і потенційних конкурентів.

Вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення

фірми на ринок, створення достатнього попиту. До такої політики вдаються

коли на ринку існує досить високий рівень конкуренції і коли його можна

поділити на сегменти, виділивши ті з них, де еластичність попиту є

високою, а споживачі не сприймають низьку ціну як свідоцтво низької

якості.

Головна передумова такої політики полягає у наявності необхідної

кількості товарів, що робить можливим досягнення великих обсягів

товарообороту.

Перевагами є наявність реальних можливостей проникнення на ринок, а

також надання конкретних вигод споживачам, що створює фірмі конкурентний

пріоритет. Недоліки – збитки, які мають місці у процесі впровадження

продукту на ринок, а також ризик не пройти точку беззбитковості.

72.Туристичні ресурси Румунії

Румунія - "батьківщина" графа Дракули - придунайська, причорноморська і прикарпатська держава на південному сході Європи зі столицею у місті Бухарест. Країна займає площу 238,4 тис. км2. Її населення складає 22,2 млн осіб. Геотуристичне положення Румунії досить вигідне, насамперед, за рахунок виходу до узбережжя Чорного моря, наявності гірської системи Карпат і близькості до споживчого туристичного ринку.
Протягом останніх років прогресуючим компонентом економіки Румунії є міжнародний туризм. Цьому є об'єктивні передумови - потужний природно-ресурсний потенціал. До найбільш важливих туристичних ресурсів країни належать: ландшафтне різноманіття, бальнеологічні ресурси (у надрах країни сконцентровано 1/3 запасів мінеральних і термальних вод Європи), багата флора і фауна.
Важливим чинником розвитку туризму є середньовисотні гори Карпати. Вони розташовані всередині країни у вигляді дуги і діляться на три гірські ланцюги: Східні, Південні і Західні Карпати. У всіх зонах Карпат функціонують туристичні центри, які спеціалізуються на зимових видах спорту та літньому відпочинку. Прикладами є Синая, Буштень, Предял, Пояна-Брашов, Борша, Дуреу, Стина-де-Вале, Азуга.
У гірських та передгірських районах розташовані численні бальнеологічні курорти: Бейле-Херкулане - один із найдавніших курортів світу, Бейле-Фелікс, Ефорі-Норд, відомий грязьовими ваннами на озері Текиргіол, Бряза, Ринка, Ковасна - "курорт тисячі джерел", Бэйле-Тушнад, Балвантош. У містечку Тиргу Вікна знаходиться найбільший у Європі підземний санаторій, розташований на глибині 130 м у давній соляній шахті. Це - ціле підземне містечко із цілющим мікрокліматом, де є своя православна церква, кіоск із продовольчими товарами і обладнані місця для ігор та відпочинку.
До традиційних видів туризму, поширених у Румунських Карпатах, належать гірський велосипедний туризм та спелеотуризм. Широкої популярності набуває екологічний туризм і відвідування заповідників та природних національних парків, найбільш відвідуваними із яких є Чахлеу, Залізні Ворота, Родна, Домоглед - Валя Черней. Гори Румунії багаті на фауну, що перетворило їх на відомий у Європі осередок мисливського туризму.
Чорноморське узбережжя Румунії має загальну довжину близько 250 км. Відомі морські курорти Румунії, такі як Мамайя, Ефорія, Мангалія, Текиргіоле, дякуючи пляжам із дрібним, чистим піском і рівному пологому дну, завоювали заслужену популярність.
Разом із тим, значна частина морського узбережжя практично не придатна для організації пляжно-купального відпочинку. Вона зайнята дельтою Дунаю, на яку припадає майже 2,5 % території Румунії, із численними протоками, рукавами, каналами і болотами. До того ж Дунай, який вважається найбруднішою річкою Європи, не додає популярності пляжному відпочинку на узбережжі. Натомість, дельта Дунаю - найбільша річкова дельта в Європі - місце гніздування птахів і осередок біорізноманіття. Вона визнана об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО і перетворилася на регіон розвитку екологічного туризму. Особливою популярністю серед туристів користуються бердвотчинг-тури.
Румунія - країна із багатою і цікавою історією. Бухарест - найбільший культурний та індустріальний центр країни, залишає у туристів двояке враження. Із одного боку, багата архітектура і велика кількість пам'яток у "СтаромуБухаресті", з іншого - запустіння і безликі квартали. Цікавими для туристів є палац Котрочень, Парламент, Королівський палац, караван-сарай Хануллуй-Манук, музеї, серед яких виділяються Національний історичний музей, Етнографічний музей на острові Херестреу. У місті збереглася велика кількість сакральних пам'яток: кафедральний собор Патріархії (XVII ст.), собор Св. Георгія Старого (XIX ст.), монастирі Плумбуїта, Антім, Михай-Воде та ін.
Найбільш романтичним і відвідуваним паломниками містом країни вважаються Ясси. Відомими пам'ятками міста є церкви Трей-Ієрах та Митрополітане, де знаходяться мощі Св. Параскеви, Св. Миколи Чудотворця, монастир Арджеша, палац Іоан-Кузи.
На березі Чорного моря лежить Констанца - давньогрецький поліс Томіс, сучасний порт і популярний приморський курорт, де збереглися мозаїки давньоримських часів, пам'ятник Овідію, який свого часу був засланий сюди, Генуезький маяк, мечеть Махмуда.
Туристів зі всього світу приваблюють численні палаци і замки Румунії. Вони найкраще ілюструють середньовічну культуру країни, унаочнюють унікальні архітектурні стилі, напрямки й елементи, які відображають історію, національні традиції і звичаї. Але для переважної більшості туристів замки Румунії, особливо її історико-географічної області Трансільванія, асоціюються з іменем "першого" літературного вампіра - графа Дракули - героя роману Брема Стокера "Дракула" та дійовими особами відомого твору Жуля Верна "Замок у Карпатах". Найбільш знаним серед туристів є замок Бран або замок Дракули, розташований неподалік Брашова. На даний час у замку розміщено експозиції Музею історії і середньовічного мистецтва, де представлені твори мистецтва, меблі, колекція зброї, а також інші цікаві предмети побуту ХІV-ХІХ ст.
На окрему увагу заслуговує Марамуреш - найбільш гористий і найбагатший на мінеральні води регіон країни. Його туристичною "візиткою" є Чимитирул-Весел у Селинці - єдиний у світі меморіальний комплекс, де смерть і пов'язані з нею обряди, подані у гумористичному ключі.

Дата добавления: 2015-05-26