Військовий туристичний шлях Закарпаття

Військовий туристичний маршрут „Лінія Арпада

Лінія Арпада – це багатокілометрова фортифікаційна споруда, яка мала десятки тунелів, казарм, де жили солдати, сотні дотів, амбразур, незліченну кільість загороджень у вигляді трапецієподібних і конусоподібних протитанкових споруд і навіть у горах кілька військових шпиталів. Наприклад, недалеко від Підполоззя знаходилася військова стоматологія. Але, виявляється, на Закарпатті було 6 військових ліній! Одна з них — лінія Гуняді, що проходила водороздільним хребтом і включала не лише Закарпаття, а й Львівську та Івано-Франківську області. А ще — лінія святого Іштвана і святого Ласло — їх зводила до і під час Другої світової війни угорська держава для охорони кордонів. Крім того, під час пошуків ми виявили, що на Закарпатті були і фортифікаційні споруди часів Чехословацької Республіки 1919—1938 років — лінія Масарика та лінія Бенеша, що

проходила по Ужгородському, Берегівському та Виноградівському районах, там нині зафіксовано 22 доти і амбразури, хоча, на жаль, деякі знищені.

Не забудемо і про повстання під керівництвом Ракоці, Телекі, військові дії між Австрією та Трансільванією, перехід угорців через Верецький перевал, де вони воювали з Лаборцем, слов'янами, які жили на території Закарпаття, не забудемо про опришків, починаючи від Пинті і до Шугая. У багатьох місцевостях зберігаються пам'ятки Першої світової війни, наприклад, перевал легіонерів, названий так на честь польських вояків, там знаходиться польське кладовище. Поховання з тих часів є і на Ужоцькому та Ворітському перевалах. Звичайно, не можна оминути й військові дії Томаша Есеї біля Вилока, Ференца Ракоці біля Довгого, Гуцульську республіку, Красне поле 1939 року... Використаємо й епізод з книги Ярослава Гашека, де йдеться, що Швейк мав їхати через Ужгород і Малий Березний, але п'яний машиніст повернув на Гуменне. Щоправда, шкода, бо через це ми втратили певний аніматизм.
Елементів, які треба об'єднати в єдиний військовий шлях, багато. Ще більше було підірвано за час радянської влади, залито бетоном, але їх ще можна розібрати і експлуатувати.

А військовий туризм — це, насамперед, вивчення історико-культурного пласту, ознайомлення з особливостями військових атрибутів певної епохи. Він дає, так би мовити, історичний адреналін — особливо чоловікам важливо для себе відзначити: я там був.
Хоча атрактивні моменти теж важливі, й вони вже будуються довкола. Наприклад, можна забезпечити туристам можливість одягнути костюми і відтворити історичні події, запропонувати спробувати їжу того періоду.
Наприклад, вся військова техніка того чи іншого часу повинна бути зібрана у довіднику, те ж саме стосується військових відзнак, форми, символіки, прапорів, карт. При цьому треба, наприклад, пояснити, де були які доти, якого розміру, для чого тощо. Багато хто цікавиться особливостями фортифікаційних споруд, любителі збирають цілі колекції їх мініатюрних копій.

Потенційні клієнти - Для Закарпаття це насамперед угорці й росіяни. Комусь ще хочеться подивитися, де воювали чи загинули їхні батьки або діди. Але багато чоловіків просто люблять військову тематику. В альпіністів є таке поняття як побувати на всіх вершинах 8-тисячниках. А в Росії створено клуби, для членів яких важливо побувати на всіх військових лініях і, як кажуть, поставити собі «галочку». Шість з них можна зробити на Закарпатті. Здебільшого військові об'єкти розташовували поряд з населеними пунктами, тому дістатися до них можна і доступ є. Щоб зрозуміти, наскільки це легко, то під час однієї з останніх експедицій ми за 4 години відвідали 22 об'єкти лінії Арпада...

Дата добавления: 2015-05-26