Подайте основні філософсько-світоглядні ідеї В.Вернадського та поясніть їх значення

Всесвітнього значення набули ідеї Володимира Вернадського (1863-1945) – видатного українського природознавця, академіка, першого президента Української академії наук в 1919 – 1921рр. В.Вернадський створив принципово нове вчення про біосферу, яку він визначав як “організовану оболонку земної кори, нерозривно пов’язану із життям”. Завдяки живій речовині стало можливим ефективним засвоєнням енергії Сонця, а це, у свою чергу, прискорило еволюційні процеси на Землі. У ХІХ – ХХ ст. людство перетворилось у загальнопланетну силу, дія якої співмірна із дією геологічних планетних сил. Діяльність суспільно організованих розумних істот привела до утворення надскладної системи – “ноосфери” (від грецького слова “ноос”- розум), центральною ланкою якої є наділена розумом людина. За цих умов виключно загострилась ситуація в біосфері – постала проблема збереження біосферних процесів, які були і є головною умовою збереження життя на землі. Порушення цих процесів з неминучістю приведе до руйнування природних об’єктів. В.Вернадський передбачив у зародку ще одну проблему – виснаження природних ресурсів. Як можливий варіант розв’язання цієї проблеми вчений бачив розробку механізмів штучного виконання у стислі терміни тих геохімічних процесів, на які природа затрачує тисячі років (останні думки вченого набули реального значення лише сьогодні). Особливого значення за сучасних умов набуло питання про моральну відповідальність вченого за наслідки своєї наукової діяльності. “Питання про моральний бік науки” самим життям поставлене на порядок денний. На думку В.Вернадського, усвідомлення цієї обставини, розуміння того, що наука може служити “для блага людства”, а може стати і засобом у руках соціально небезпечних сил, “повільно й неухильно змінює наукове середовище”. Вернадський щиро підтримував вчення Толстого. Хоча тут й існували певні протиріччя. Толстой зневірився в науці, яка, на його думку, не могла допомогти людині знайти сенс життя, обґрунтувати високі моральні принципи. Вернадський не поділяв такої думки Толстого. Учений був переконаний у наукових знаннях, і саме спираючись на логічний аналіз фактів і правдиві відомості про людину, намагався розкрити чимало загадок буття. Центральною ідеєю, що проходить крізь усю творчість Вернадського, стала єдність біосфери й людства. Вернадський у своїх роботах із природознавства3 показує корені цієї єдності, значення організованості біосфери в розвитку людства. Коло питань, які Вернадський розробляє у своїх роботах, досить широке. Але скрізь учений прагнув знайти те головне, що, на його думку, у глобальному масштабі має відношення до влаштування навколишнього простору. З усього5 конкретного він пробував виділити те загальне, що змогло б прояснити картину світу, у центрі якої знаходиться людський розум. Вернадському вдалося проникнути в глибини речовини, знайти в явищах видимого світу приховані відповідності, викликані взаємодією атомів. Радіоактивні елементи, сила атомної енергії, на думку Вернадського. обумовлюють особливості поводження речовини земної кори в глибоких горизонтах. А на поверхні планети вирішальне значення в геохімічних процесах мають живі організми й енергія Сонця. Земна кора, кам'яний покрив планети, має порівняно невелику потужність — у середньому біля тридцяти кілометрів. І все-таки саме тут, у Земній корі, відбуваються могутні круговороти речовин, які направляються і спонукаються, з одного боку (з поверхні планети), променистою енергією Сонця, з іншого (із глибин) — енергією радіоактивного розпаду атомів. Живі істоти затримують частину сонячної енергії, що досягає поверхні планети. Земні рослини поглинають сонячні промені, переводячи в процесі фотосинтезу променисту енергію в енергію синтезу складних органічних сполук. Вернадський представив живі організми як особливу геохімічну силу. Учений не погоджувався з тим, що всі живі істоти — паразити, які харчуються соками Землі. Він був переконаний, що певна частина хімічних елементів планети знаходиться в стані розсіювання. Для них не має значення енергія зв'язку, молекулярна. Головною в них є атомна енергія. Але головна маса елементів земної кори зосереджується у вигляді родовищ корисних копалин, могутніх шарів і рудних тіл. Виходить, є якісь сили, шо визначають нагромадження хімічних елементів і протидіють їх розсіюванню. Однією з головних сил такого роду, на думку Вернадського, — є живі істоти.

Дата добавления: 2015-05-26