Поставити гранатомет на запобіжник

В

Корпус служить для з’єднання всіх частин прицілу. Він має кронштейн для кріплення прицілу на гранатометі. На кронштейні є затискний гвинт, ручка зі стопором для повороту затискного гвинта і застібка для кріплення ручки на затискному гвинті.

Щоб установити приціл на гранатомет, необхідно:

ручку затискного гвинта повернути в бік наочника до упору стопора в кронштейн;

сумістити посадочні місця гранатомета і прицілу і просунути приціл вперед до упору;

повернути ручку затискного гвинта в бік об’єктива до упору стопора в кронштейн.

Якщо приціл має хитання або стопор не впирається у кронштейн при міцно закріпленому прицілі на гранатометі, необхідно:

зсунути застібку ключем-викруткою до збігу отвору застібки із затискним гвинтом, зняти її (мал. 22);

переставити ручку на декілька зубців на затискному гвинті і добитися нормального закріплення прицілу на гранатометі;

надіти застібку на затискний гвинт і поставити так, щоб її виступ ввійшов у гніздо ручки.

Оптична система (мал. 23) складається із об’єктива для утримання зображення об’єкта, що спостерігається, призми для повного обертання зображення, сітки для прицілювання, окуляра для розглядання зображення об’єкта, що спостерігається, захисних стінок об’єктива і стінки для оберігання прицілу від вологи і пилу.

Для оберігання від забруднення і пошкодження захисного скла об’єктива на виступ об’єктива одягається ковпачок, прикріплений до корпусу прицілу з допомогою ременя. На оправі окуляра з допомогою хомутика закріплений гумовий наочник.

а) вигляд прицілу збоку; б) вигляд прицілу спереду; 1 – виступ об’єктива;2 – корпус прицілу; 3 - налобник; 4 – наочник; 5 – електролампочка;6 – тумблер; 7 – стопор; 8 – ручки;9 – застібка; 10 – затискний гвинт;11 – кронштейн; 12 - ковпачок об’єктива; 13 – ковпачок;14 - корпус освітлення сітки;15 – маховичок введення температурних поправок; 16 – вивірочний гвинт по висоті;17 – вивірочний гвинт по бічному направленню.

Малюнок 21 - Оптичний приціл

1- застібка; 2 –ручка; 3 – затискний гвинт; 4 – отвір застібки.

Малюнок 22 - Регулювання затискного гвинта

1 – захисне скло; 2 – об’єктив; 3 – призма; 4 – сітка;5 – окуляр

Малюнок 23 -Оптична система

шкала прицілу

шкала бокових поправок далекомірна шкала

Малюнок 24 -Сітка оптичного прицілу

На сітці прицілу (мал. 24) нанесені шкала прицілу (горизонтальні лінії), шкала бокових поправок (вертикальні лінії) і далекомірна шкала (суцільна горизонтальна та крива пунктирні лінії).

Поділки (лінії) шкали прицілу позначені зліва цифрами 2, 3, 4, 5, які відповідають дальностям стрільби у сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м). Поділки (лінії) шкали бокових поправок позначені знизу (вліво і вправо від центральної лінії) цифрами 1, 2, 3, 4, 5. Відстань між двома вертикальними лініями відповідає десяти тисячним (0-10). По шкалі бокових поправок можна вводити бокові поправки вправо і вліво до 0-50.

Лінія шкали прицілу, що відповідає 300 м, і центральна лінія шкали бокових поправок зроблені подвійними для полегшення вибору необхідних поділок при прицілюванні. Крім того, центральна лінія продовжена нижче шкали прицілу для виявлення бокового нахилу гранатомета.

Далекомірна шкала розрахована на висоту цілі 2,7 м. Це значення висоти цілі вказано знизу горизонтальної лінії. Над верхньою пунктирною лінією нанесена шкала з поділками, відстань до цілі - 100 м. Цифри шкали 2, 4, 6, 8, 10 відповідають відстаням 200, 400, 600, 800, 1000 м.

Над шкалою прицілу нанесений знак “+”, який служить для перевірки прицілу.

Механізм вивірки прицілу (мал. 21) служить для забезпечення паралельності нульової лінії прицілювання і осі каналу ствола гранатомета і введення поправки на температуру. Він складається із каретки, в яку вгвинчений об’єктив у оправі, вивірочного гвинта у боковому напрямку, закритого гвинтовою кришкою, вивірочного гвинта по висоті і маховичка введення температурної поправки. На маховичкові збоку нанесені знаки “+” і “-“, які встановлюються проти риски на корпусі прицілу в залежності від температури повітря.

1 – контакт; 2 – втулка; 3 – ковпачок; 4 - екранований дріт;5 – притиск; 6 – корпус.

Малюнок 25 - Зимовий пристрій освітлення сітки

Пристрій освітлення сітки (мал. 21) служить для освітлення сітки прицілу при стрільбі в сутінках і вночі. Він складається із корпусу з контактом і гвинтом, батарейки, яка є джерелом струму, ковпачка з упором і пружиною для підтискання батарейки до гвинта, дротів, які з’єднують гвинт з електролампочкою через тумблер, і тумблера для вмикання і вимикання електролампочки.

Для освітлення сітки при температурі +2⁰ С і нижче необхідно користуватися зимовим пристроєм освітлення сітки (мал. 25), який складається із корпусу з контактом і притискувачем, ковпачка з контактом, втулкою, пружиною і прокладкою і екранованого дроту.

Батарейку вставляють в корпус так, щоб центральний електрод був приєднаним до контактного гвинта, а боковий електрод (зміщений в бік) – до зрізу на контакті корпусу.

Для підготовки пристрою освітлення сітки для стрільби вночі взимку необхідно батарейку вкласти в корпус зимового пристрою так, як вказано вище, і одягнути на нього ковпачок, знятий з корпусу на прицілі, а ковпачок зимового пристрою одягнути на корпус на прицілі. Корпус зимового пристрою з батарейкою переноситься у кишені гранатометника.

Налобник (мал. 21) служить для зручності при стрільбі. Він кріпиться на оптичному прицілі. Для встановлення налобника необхідно:

зняти з прицілу хомутик наочника і наочник;

зняти хомутик з наочника;

вставити в отвір налобника стягуючі гвинти (головками зліва) і

нагвинтити на них на 1-2 витки гайки;

одягнути наочник з налобником на корпус прицілу, порівнявши краї наочника і налобника з лінією переходу двох діаметрів, що є на окулярній частині корпусу прицілу;

затягуючи почергово гвинти (гайки), закріпити жорстко налобник з наочником на прицілі.

На раніше випущені приціли ПГО-7 і ПГО-7В налобники встановлювати по мірі надходження їх до частин.

Чохол (мал. 26) служить для перенесення оптичного прицілу і ЗІП до нього, а також для захисту прицілу від дощу при розташуванні його на гранатометі. Для закріплення на прицілі чохол споряджений шнуром.

Чохол має зовнішні кишені для серветки і для зимового пристрою освітлення сітки, внутрішню кишеню для електролампочок і батарейок. В цю кишеню також вкладаються ключ-викрутка для вгвинчування і вигвинчування гвинтів прицілу і електролампочок та два світлофільтри (оранжевий і нейтральний), які одягаються на виступ об’єктива: оранжевий при появі диму у повітрі і пониженні освітленості, нейтральний – при яскравому сонці і сліплячому снігові.

19. Механічний (відкритий) приціл (мал. 27) використовується у випадку пошкодження (виходу із ладу) оптичного прицілу. Він складається із прицільної планки з хомутиком, основної і додаткової мушок, розташованих в кожухах.

Гранатомети раннього періоду виготовлення мають лише одну мушку –основну.

1-чохол; 2-кишеня для зимового пристрою освітлення сітки;3-шнурок; 4-кишеня для серветки; 5- зимовий пристрій освітлення сітки; 6-батарейки; 7-світофільтри; 8-лампочки; 9-ключ-викрутка; 10-серветка

Малюнок 26 - Чохол для перенесення оптичного прицілу

Прицільна планка віссю з’єднана з кожухом і утримується в двох положеннях: вертикальному і горизонтальному. Прицільна планка має вікно і шкалу з поділками, позначеними цифрами 2, 3, 4, 5. Цифри шкали позначають відстані стрільби в сотнях метрів (200, 300, 400, 500 м).

Хомутик одягнутий на прицільну планку і утримується в приданому положенні застібкою. Застібка має зуб, яким під дією пружини вона застрибує у виріз прицільної планки. Хомутик має проріз для прицілювання і вікно, нижній зріз якого служить вказівником установки прицілу.

Основна мушка використовується для стрільби при мінусовій температурі повітря. Вона віссю з’єднана із кожухом і утримується пружиною в двох положеннях: вертикальному і горизонтальному. Вершина мушки захищена запобіжником.

Додаткова мушка застосовується (встановлюється у вертикальне положення) для стрільби при плюсовій температурі повітря. Вона обертається на осі і фіксується пружиною у горизонтальному і вертикальному положеннях. У вертикальному положенні додаткова мушка повинна бути вище основної мушки.

1 - запобіжник мушки; 2 - основа мушки; 3 - кожух мушки;4 - пружина основної мушки; 5 - кожух прицільної планки;6 - зачіпка; 7 - різь; 8 - вікно прицільної планки; 9 - прицільна планка; 10 - хомутик; 11 - вікно хомутика;12 - пружина додаткової мушки; 13 - вісь додаткової мушки;14 - додаткова мушка

Малюнок 27 - Механічний (відкритій) приціл

Будова пострілів до гранатомета

Постріл ПГ-7В (мал. 29) складається із протитанкової гранати і порохового заряду.

а - головна частина; б - реактивний двигун; в - пороховий заряд;1 - ізоляційна втулка; 2- струмопровідний конус; 3 - обтікач; 4 – ізоляційне кільце; 5 - вирва; 6 - корпус; 7 - розривний заряд;8 - втулка заряду;9 - сопловий блок; 10 – герметизатор; 11 - фіксатор; 12 - шайба;13 - труба; 14 - пороховий заряд реактивного двигуна; 15 - дно;16 - цоколь; 17 - перо стабілізатора; 18 - вісь пера стабілізатора;- хрестовина стабілізатора; 20 - стрічковий нітрогліцериновий порох; - турбінка;22 - пиж з пенопласту; 23 - трасер; 24 - гільза з паперу;25 - виступ з різьбою; 26 - осьовий канал; 27 – капсуль-запалювач; 28 - радіальний канал; 29 - піросповільнювач; 30 - сопловий отвір; 31 - донна частина вибухівника; 32 - провідник; 33 - головна частина вибухівника

Малюнок - Постріл ПГ - 7В

Протитанкова граната складається із головної частини, вибухівника, реактивного двигуна і стабілізатора (розташованого в пороховому заряді).Постріл ПГ-7ВМ по будові, дії, укупорці, пофарбуванню і маркуванню аналогічний пострілу ПГ-7В. Основні особливості будови пострілу ПГ-7ВМ такі:1) Вибухівник в обох пострілах уніфікований. Вибухівник пострілу ПГ-7ВМ відрізняється від вибухвника пострілу ПГ-7В лише речовиною, запресованою у втулку запобіжника, і тим, що його донна частина підтиснута кільцем з прокладкою.2) Пороховий заряд пострілу ПГ-7ВМ (ПГ-7ПМ) невзаємозамінний з пороховим зарядом пострілу ПГ-7В (ПГ-7Г), тому застосування у пострілі ПГ-7ВМ порохового заряду ПГ-7П або у пострілі ПГ-7В порохового заряду ПГ-7ПМ не допускається.3) Для підвищення надійності з’єднання порохового заряду ПГ-7ПМ з гранатою на виступ з різзю дна реактивного двигуна одягнута пружинна шайба, яка при повністю нагвинченому пороховому заряді упирається в цоколь стабілізатора і розпрямляється. Пороховий заряд слід нагвинчувати до упору так, щоб забезпечувалося щільне підтискання шайби; при цьому надмірних зусиль, які могли б викликати пошкодження картонної гільзи порохового заряду, не прикладати. Постріли, в яких порохові заряди нагвинчуються неповністю, до стрільби не допускаються.4) Змащення різі виступу гранати пострілу ПГ-7ВМ не проводиться.

Головна частина гранати складається із корпусу, облягальника, струмопровідного конуса, ізоляційної втулки, ізоляційного кільця, втулки заряду, вирви, провідника і розривного заряду.

У втулку облягальника, вгвинчується головна частина вибухівника, в донне очко вставляється донна частина вибухівника.

Вибухівник (п’єзоелектричний) служить для забезпечення розриву гранати при зустрічі її з ціллю (перепоною). Він складається із головної і донної частин.

Головна частина вибухівника (мал. 30) має п’єзоелемент, який при ударі гранати об перепону виробляє електричний струм. Для захисту п’єзоелемента від випадкового удару в службовому використанні на корпус головної частини вибухівника одягнутий запобіжний ковпачок з чекою.

Донна частина вибухівника (мал. 31) має електродетонатор, який при подачі на нього електричного струму від п’єзоелемента вибухає і викликає розрив головної частини гранати.

Електричний зв’язок обох частин вибухівника здійснюється через зовнішній і внутрішній ланцюги, які утворюються металевими частинами гранати. Зовнішній ланцюг - облягач - корпус; внутрішній ланцюг - струмопровідний конус – вирва – провідник.

В службовому користуванні підривник безпечний, оскільки двигунець, на якому розташований електродетонатор, зміщений в бік і електродетонатор відключений від ланцюга.

В донній частині вибухіввника розташовується самознищувач, призначений для розриву гранати, якщо відмовить електрична частина вибухівника або якщо граната на протязі 4-6 с після вильоту із каналу ствола гранатомета не зустрінеться з перешкодою.

Реактивний двигун гранати (мал. 29)служить для збільшення швидкості польоту гранати. Він складається із труби, соплового блока, фіксатора з шайбою, упора, діафрагми і дна.

В трубі розташовуються порохові заряди, запалювач і піросповільнювач, який служить для запалювання порохового заряду реактивного двигуна.Сопловий блок має шість закритих герметизаторами соплових отворів, через які після пострілу виходять порохові гази із реактивного двигуна.

а - загальний вигляд; б - вигляд у розрізі; 1 - чека; 2 - тісьма; 3 - ізолятор;

4 - корпус; 5 - запобіжний ковпачок; 6 - п’єзоелемент; 7 - мембрана

Малюнок 30 - Головна частина підривника

Фіксатор при зарядженні входить у виріз на дульній частині ствола

гранатомета і забезпечує розташування капсуля-запалювача гранати проти бойка. Шайба за рахунок пружних властивостей утримує гранату в гранатометі, що дозволяє вести стрільбу під кутами схилення.

Дно має радіальний і осьовий канали, заповнені димним порохом. В радіальному каналі розташований капсуль-запалювач, а у осьовому – ковпачок, запобігаючий порох від вологи і висипання. Дно, крім цього, має виступ з різьзю для нагвинчування порохового заряду.

а - загальний вигляд; б - вигляд у розрізі; в - спрощена схема електроланцюга у службовому зверненні;

1 -повзунець; 2 - корпус;3 - капсуль-детонатор; 4 - детонатор; 5 - електродетонатор

Малюнок - Донна частина вибухівника

Для запобігання від випадкового наколу капсуля-запалювача і різьби виступа від пошкодження при транспортуванні на дно нагвинчується запобіжник з прокладкою.

вибухівника

Пороховий заряд (мал. 29) призначаєтьсядля надання гранаті початкової швидкості. Він конструктивно поєднаний із стабілізатором і складається із стрічкового нітрогліцеринового пороху і розташований в гільзі із набійного паперу. Ззаду стабілізатора встановлений пиж із пінопласту. Пороховий заряд розташовується у паперовому пеналі для оберігання його від вологи і механічних пошкоджень при зберіганні і транспортуванні.

Стабілізатор забезпечує стійкий політ гранати. Він розташований всередині порохового заряду і складається із хрестовини, чотирьох пер (що вільно обертаються на осях), цоколя і турбінки.

Цоколь виконує роль обтюратора, перешкоджаючи прориву порохових газів до реактивного двигуна. Хрестовина має різь для нагвинчування порохового заряду на виступ дна реактивного двигуна.

Турбінка служить для придання гранаті обертання. В гнізді турбінки розташований трасер.

Укупорка і пофарбування гранат

Гранати укладаються по 6 штук в дерев’яні ящики і закріплюються вставками. В цей же ящик в спеціальне відділення вкладається 6 порохових зарядів в пеналах (два пакети по три заряди).

На стінках і кришці ящика наноситься маркування остаточно споряджених гранат.

Для збільшення термінів зберігання остаточно споряджені гранати і порохові заряди перед вкладанням в укупорку упаковують в герметичні плівочні мішки.

При перекладанні гранат і порохових зарядів із укопорочних ящиків у сумки для їх перенесення необхідно:

розкрити плівочний мішок гранати ножем або багнетом;

вийняти із мішка гранату і зняти з головної частини картонний ковпачок (із підривника ковпачок не знімати);

зняти із соплового блока паперову обгортку, попередньо розрізавши нитки, і вкласти гранати в сумку (граната не повинна мати ніяких паперових і картонних елементів упаковки на її поверхні);

розрізати шпагат, розкрити паперову обгортку і плівочний мішок порохового заряду.

Гранати у бойовому спорядженні (споряджені вибуховою речовиною) пофарбовані в захисний колір.

У гранат в інертному спорядженні (споряджених інертною масою і призначених для використання в навчально-практичних цілях) головні частини пофарбовані в чорний колір, а замість шифру вибухової речовини є надпис “Інертна”.

Реактивні двигуни бойових і інертних гранат пофарбовані у захисний колір.

Різниці у пофарбуванні головних частин бойових гранат (захисний колір) і інертних гранат (чорний колір) повинні бути вивчені і твердо засвоєні особовим складом з метою виключення переплутування бойових гранат з інертними і цим запобігти збиранню з полів стрільбищ і полігонів бойових гранат, що відмовили в дії.

Призначення і будова запасних частин, інструменту і приладдя

До кожного гранатомета повинні бути:

запасні частини – бойки, опорні втулки, пружини бойка і ніпель. У гранатомета РПГ-7Д є обтюратор, важіль механізму блокування і ось повзунця. Інструмент (мал.32) – ключ-викрутка, виолотка і пристосування для збирання і розбирання ударно-спускового механізму. Пристосування має канал для

1 - ключ-викрутка; 2 - виколотка; 3 - пристосування для збирання та розбирання ударно-спускового механізму; 4 - паз для виколотки; 5 - паз для ключа-викрутки

Малюнок – Інструмент

розташування стержня з бойовою пружиною, поздовжній паз для виколотки і паз для ключа-викрутки;

приладдя:

шомпол (мал. 33, а) для чищення і змащення гранатомета; він складається із переднього стебла з коронкою, лапками і протиркою і заднього стебла з ручкою; підпружинені лапки дозволяють проводити чищення і змащення розширеної частини гранатомета; канавки на поверхнях лапок і протирки служать для утримання паклі або ганчір’я при чищенні або змащенні гранатомета;

стебло з шайбою (мал. 33, б) для усунення із каналу ствола решти гільзи порохового заряду, якщо вони перешкоджають зарядженню; при цьому стебло з шайбою нагвинчуються на заднє стебло (з ручкою) шомпола;

ремінь з чохлами для оберігання від забруднення каналу ствола гранатомета; ремінь повинен бути підігнаним так, щоб чохол з дульної частини знімався тільки після зняття чохла з казенної частини гранатомета;

наплічний ремінь для перенесення гранатомета;

сумка для зберігання і перенесення трьох гранат з пороховими зарядами і сумка для зберігання і перенесення двох гранат і ЗІП (мал. 34).В сумках є гнізда для розташування гранат і пеналів з пороховими зарядами; в сумці для двох гранат, крім цього, є гніздо для шомпола і кишеня для запасних частин та інструменту.

Сумки можна переносити на лівому боці ременем через праве плече, за спиною і в руці.

а - шомпол; б - стебло з шайбою; 1- протирка; 2 - лапка; 3 - заднє стебло;

4 - ручка; 5 - переднє стебло; 6 - коронка; 7 - пружина; 8 - стебло; 9 - шайба

Малюнок 33 - Шомпол та стебло з шайбою

а - сумка для трьох гранат; б - сумка для двох гранат і ЗІП; 1 - гніздо для гранати; 2 - гніздо для пенала з пороховим зарядом; 3 - гніздо для шомпола; 4 - кишеня для запасних частин та інструменту

Малюнок -Сумки для гранат

Для перенесення сумки на лівому боці ременем через праве плече карабіни приєднуються до напівкілець протилежних наплічних ременів і наплічні подушки зсовуються до карабінів (мал. 35).

а - за спиною; б - на лівому боці ременем через праве плече; 1 - карабін;2 - півкільце; 3 - плечовий ремінь; 4 - плечова подушка; 5 - ручка для перенесення сумки в руці

Малюнок 35 -Підготовка сумок для гранат до перенесення

Для перенесення сумки в руці збоку сумки прикріплена ручка із бавовняно-паперової стрічки.

а - загальний вигляд; б - вигляд зліва; в - вигляд справа; 1 - труба; 2 - дно;3 - проріз;

4 - виступ (штифт); 5 - прорізи

Малюнок 36 - Прилад для перевірки прицільних пристроїв

У гранатомета РПГ-7Д, крім цього, в приладдя входять чохли для гранатомета, чохли для перенесення двох гранат і наплічник. Наплічник кріпиться на патрубкові в передній частині стійки і оберігає плече гранатомета від можливого нагрівання при інтенсивній стрільбі із гранатомета.

Крім цього, на кожні дев’ять гранатометів придається груповий комплект ЗІП для перевірки прицільних пристроїв, пристрій для збирання і розбирання ударно-спускового механізму і запасні частини до гранатомета.

Прилад для перевірки прицільних пристроїв (мал. 36) складається із труби і дна. На передньому торці труби є чотири прорізи для натягування ниток.

На зовнішній поверхні труби є виступ (штифт), призначений для правильної установки пристрою в стволі гранатомета. Труба пристрою закрита дном, в центрі якого є чотири прорізи.

Робота частин і механізмів гранатомета і його пострілу

Положення частин і механізмів гранатомета до заряджання

Частини і механізми гранатомета до зарядження знаходяться в такому положенні.

Курок спущений(мал. 37), бойова пружина знаходиться у найменшому стисненні. Стержень своїми виступами впирається знизу в курок і утримує його в зачепленні з шепталою.

Шептала зайшла своїм зубом за запобіжний виступ курка і, одночасно тиснучи на верхній зуб спускового гачка, відводить хвіст спускового гачка вперед.

Бойок під дією пружини опущений вниз (мал. 38) і не перешкоджає зарядженню гранатомета; хвостова частина бойка виступає із отвору ніпеля. Запобіжник виступає з лівого боку корпусу ударно-спускового механізму, його буртик не перешкоджає пересуванню назад нижнього зуба спускового гачка.

1 - шептала; 2 - верхній зуб спускового гачка; 3 - запобіжний виступ курка;4 - вісь курка; 5 - курок; 6 - стержень; 7 - бойова пружина;8 - запобіжник; 9 - хвіст спускового гачка; 10 - вісь спускового гачка

Малюнок -Положення частин ударно-спускового механізму до заряджання

1 - бойок; 2 - опорна втулка; 3 - пружина бойка; 4 - ніпель

Малюнок - Положення частин бойкового механізму до пострілу

Робота частин і механізмів гранатомета при заряджанні

Для заряджання гранатомета потрібно:

При цьому буртик запобіжника стане проти нижнього зуба спускового гачка і буде перешкоджати повороту спускового гачка назад.

Вставити підготовлену гранату в дульну частину ствола гранатомета так, щоб фіксатор гранати ввійшов у виріз на стволі; при цьому капсуль-запалювач буде розташований напроти отвору для бойка.

Робота частин і механізмів гранатомета під час пострілу. Для здійснення пострілу потрібно:

Поставити курок на бойовий звід, для чого великим пальцем правої руки натиснути на спицю курка і відвести його вниз. Курок тисне на великий виступ стержня, опускає його вниз і стискує бойову пружину. Зуб шептали, повзаючи по курку, застрибує за бойовий виступ курка і курок стає на бойовий звід (мал. 39).

Зняти гранатомет із запобіжника. Натиснути на запобіжник з правого боку і втопити його. У гранатомета РПГ-7Д з тросовим механізмом блокування у випадку неповного з’єднання труби з патрубком (патрубок не догвинчений) зуб застібки механізму блокування упирається в секторний виступ патрубка і застібка утримує повзунець, трос і важіль перевідника своїм скосом впираються в скіс запобіжника і не дозволяють зняти гранатомет із запобіжника. При повному загвинченні патрубка відносно труби застібка заходить за торець секторного виступу патрубка; повзунець, трос і важіль перевідника під дією пружини перевідника повертаються в переднє положення і перевідник виходить із зачеплення із запобіжником.

1 - зуб шептали; 2 - бойовий виступ курка; 3 - великий виступ стержня; 4 - спиця курка; 5 - бойова пружина; 6 - запобіжник

Дата добавления: 2015-05-26