Користування гуртожитками

Порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування та виселення з гуртожитків, їх утримання регулюються статтями 127-132 Житлового кодексу, “Примірним положенням про гуртожитки”, затвердженим Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. за № 208.

Гуртожитки — це приміщення, призначені для проживання і спільного користування кількома одинокими особами, які не перебувають у сімейних стосунках, або для проживання окремих сімей. Гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Основне призначення гуртожитків — тимчасове проживання одиноких громадян (один вид гуртожитків) або окремих родин (другий вид гуртожитків). У гуртожитках першого виду в разі необхідності можуть бути виділені приміщення для родин. Ці приміщення повинні розташовуватися в окремих під’їздах (секціях) будинку.

Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жила площа в гуртожитку не підлягає обміну, розділу, бронюванню і здачі в піднайом.

Мешканці гуртожитку мають права і несуть закріплені за ними обов’язки. Робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, мають право:

– користуватися приміщеннями культурно-побутового призначення, обладнанням, інвентарем гуртожитку та комунально-побутовими послугами;

– вимагати своєчасної заміни обладнання, меблів, постільних речей та іншого інвентарю, що стали непридатними;

– вимагати усунення недоліків у культурно-побутовому обслуговуванні.

Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають в їх відособленому користуванні, вправі вселити туди своїх неповнолітніх дітей.

Вселення інших членів сім’ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету підприємства, установи, організації та письмової згоди членів сім’ї громадянина, які проживають разом з ним.

Робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані:

– використовувати надану жилу площу відповідно до її призначення;

– забезпечувати схоронність приміщень, обладнання та інвентаря;

– додержувати правил співжиття і правил внутрішнього розпорядку гуртожитку;

– зберігати чистоту й порядок у жилих приміщеннях, місцях загального користування.

Особи, які вибувають з гуртожитку, зобов’язані здати все майно, що записано за ними. При нездачі указаного майна або його псуванні повинні відшкодовуватися заподіяні збитки. Ремонт пошкоджених з вини мешканців приміщень гуртожитку, а також меблів, обладнання та інвентарю провадиться винними особами або за їхній рахунок.

Мешканцям гуртожитку забороняється:

– провадити самовільно переобладнання та перепланування приміщень;

– захаращувати предметами домашнього вжитку балкони, пожежні проходи, коридори, сходові клітки й запасні виходи;

– зберігати в жилих приміщеннях, на балконах легкозаймисті та горючі рідини, вибухонебезпечні матеріали та речовини, що забруднюють повітря;

– установлювати без дозволу керівництва гуртожитку тимчасові електронагрівальні прилади для додаткового обігрівання приміщень;

– у період з 23 до 7 години включати на підвищену гучність телевізори, магнітофони та радіоапаратуру, грати на музичних інструментах і створювати інший шум, що порушує спокій громадян;

– самовільно переселятися з одного приміщення в інше.

Переселення в разі необхідності громадян з одного жилого приміщення в інше в одному гуртожитку провадиться за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та профспілкового комітету з видачею нового ордера.

Підприємство, установа, організація, у віданні якої перебуває гуртожиток, зобов’язана утримувати його згідно з встановленими санітарними правилами, єдиними правилами та нормами експлуатації і ремонту житлового фонду; своєчасно провадити необхідний капітальний і поточний ремонт будівлі та ремонт інвентарю; укомплектувати кожну кімнату меблями, постільними речами та іншим інвентарем відповідно до типових норм.

Керівники підприємств, установ, організацій, у віданні яких перебувають гуртожитки, несуть відповідальність за правильну експлуатацію та утримання гуртожитків, підтримання в них установленого порядку і правил проживання.

На час проведення капітального ремонту гуртожитку, його мешканцям адміністрацією підприємства, установи, організації надається жила площа в тому самому або іншому гуртожитку чи інше жиле приміщення. Після закінчення капітального ремонту зазначені особи поселяються на площу, яку вони займали раніше.

Жила площа в гуртожитках надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету. Жила площа в гуртожитку надається в розмірі не менше 6 м² на одну особу.

Граничний розмір плати за проживання у студентських гуртожитках — для студентів, абітурієнтів, слухачів підготовчих відділень, викладачів і працівників навчальних закладів, які перебувають у відрядженнях, аспірантів, докторантів, клінічних ординаторів, інтернів, слухачів системи підвищення кваліфікації — не вище ставки квартирної плати, встановленої для будинків державного житлового фонду. Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється адміністрацією вищого навчального. закладу.

Розмір плати за проживання в гуртожитках вищих навчальних закладів для студентів, які навчаються за державним замовленням, не повинен перевищувати мінімальний розмір стипендії студента вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

До обов’язкових послуг, що надаються особам, які проживають у гуртожитку, належать:

– комунальні послуги (тепло-, електро-, газо-, водопостачання);

– обслуговування обладнання гуртожитку;

– дезинфекція, дератизація та дезінсекція;

– охорона та протипожежна сигналізація;

– поточний ремонт будівель гуртожитку та його обладнання;

– прання та поновлення білизни;

– матеріальне забезпечення утримання приміщень у чистоті.

Значна кількість жилих будинків, які мають статус гуртожитків, уже втратила свою специфіку як тимчасове житло. У більшості з них проживають родини, позбавлені реальних можливостей для поліпшення житлових умов, права на постійне проживання і приватизацію жилої площі, яку вони займають у гуртожитку. Гуртожитки не ремонтуються у зв’язку з відсутністю коштів у власників, їхньому утриманню не приділяється відповідної уваги. Окрім того, в державі відсутній дієвий механізм врегулювання проблеми забезпечення громадян житлом при виселенні з гуртожитків, оскільки більшість з них не можуть бути виселені без надання іншого приміщення. А як уже зазначалося, коли будинки, пристосовані під гуртожиток, перестають ними бути, вони повинні використовуватися не як гуртожитки, а як звичайні жилі будинки для проживання, квартири в яких підлягають приватизації.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону “Про приватизацію державного житлового фонду”, кімнати в гуртожитках приватизації не підлягають.

Дата добавления: 2015-05-26