Цивільно-правові питання піклування

Під піклуванням слід розуміти правовий інститут, тобто сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, пов'язані зі встановленням піклування, здійсненням функцій піклування і припиненням і піклування.

Інститут піклування носить комплексний характер. Його норми носять як сімейно-правовий, так і цивільно-правовий характер, а також адміністративно-правовий характер, тобто регулюють відносини між органами піклування, з одного боку, і піклувальниками – з іншого.

У зв'язку з цим загальні положення піклування перенесені до Цивільного кодексу України, (ст.ст. 55 - 79). У Сімейному кодексі залишені лише норми про піклування над дітьми, які позбавлені батьківського піклування (ст.ст. 243 - 251).

Піклування - це правові форми захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів неповнолітніх осіб, які залишилися без батьківського піклування.

Встановлення піклування здійснюється органами опіки і піклування і, в окремих випадках, судом. Перелік органів опіки і піклування передбачено п. 1.3 і п. 1.4 Правил опіки і піклування, які затвердженні Державним комітетом України у справах сім'ї і молоді, Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством праці і соціальної політики України 25 травня 1999 року. Згідно зазначених Правил, піклування установлюються державною адміністрацією районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчими комітетами міських, сільських, селищних рад.

Піклування встановлюється над дитиною, у віці від 14 до 18 років (неповнолітня).

Піклувальником дитини може бути за її згодою тільки повнолітня дієздатна особа, переважно з близьких підопічному осіб. Піклувальника завжди призначає орган опіки і піклування, навіть тоді, коли піклування встановлені судом.

Піклувальник має право і зобов'язання виховувати підопічного, піклуватися про його здоров'я, захищати його права й інтереси. Не може бути піклувальником особа, яка не досягла 18 років, недієздатна, позбавлена батьківських прав, зловживає спиртними напоями чи наркотичними засобами, а також особа, інтереси якої суперечать інтересам дитини.

Особа може бути звільнена від обов'язків піклувальника дитини за особистою заявою, за заявою особи, над якою встановлено піклування та за заявою органу опіки та піклування у разі невиконання нею своїх обов'язків, у разі поміщення підопічного до навчального закладу або закладу охорони здоров'я.

Піклування припиняється:

1) після досягнення підопічним 18 років;

2) у разі повернення підопічного на виховання батькам, на підставі рішення органу опіки і піклування;

3) у разі реєстрації шлюбу з підопічною особою.

4) у разі смерті підопічного;

5) у разі смерті піклувальника;

Дата добавления: 2015-05-26