Правовий статус акціонерних товариств

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій (ч. 2 ст. 80 ГК).

З цього визначення випливають особливості акціонер­ного товариства, які обумовлюють специфіку його юридич­ного статусу.

1)статутний фонд акціонерного товариства (АТ) має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам. Мінімальний розмір статутного фонду АТ встановлено у розмірі не менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заро­бітної плати, діючої на момент створення товариства.

2) акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Акціонерне товари­ство є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов'язується своєчасно виконувати обов'язки, що вип­ливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу акцій акціонерні товариства і формують свої статутні фон­ди, і збільшують їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок», іншими актами про фондовий ринок.

3)фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі влас­ників іменних цінних паперів і набувають статусу акціо­нерів. Права та обов'язки акціонерів визначені ст. 116,117 ЦК, ст. 88 ГК, ст. 10,11 Закону «Про господарські товари­ства».

4)особливою ознакою акціонерного товари­ства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше - несуть ризик збитків) за зобов'я­заннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товари­ство належить до товариств з обмеженою відповідальністю. Юридичний статус акціонерного товариства характери­зується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єд­нань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товари­ство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівни­ка та реалізувати інші права власника дочірнього підприє­мства.

Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверд уються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України.

За способом функціонування акцій ч. 1 ст. 81 ГК розрізняє відкриті (ВАТ) та закриті (ЗАТ) акціонерні товари­ства. Поділ АТ на відкриті і закриті містить також ЗУ «Про господарські товариства».

Акції відкритого акціонерного товариства можуть роз­повсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства мо­жуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціо­нерів та товариства (ч. 2 ст. 81 ГК). Разом з тим перше роз­міщення акцій ВАТ є виключно закритим (приватним) серед засновників.

Акції закритого акціонерного товариства розподіляють-ся між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, ку­пуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого то­вариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства (ч. 3 ст. 81 ГК).

^ 80. Підприємства колективної власності

Поняття підприємства колективної власності вміщене в ч. 1 ст. 93 ГК, згідно з якою підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників).

Ч. 2 зазначеної статті відносить до підприємств колек­тивної власності:

- виробничі кооперативи, - підприємства споживчої кооперації, - підприємства громадських та релігійних організацій, - інші підприємства, передбачені законом.

Виробничий кооператив є одним з типів кооперативів (іншими типами кооперативів є обслуговуючі та споживчі кооперативи). Його правове становище визначається поло­женнями ЦК (§ 2 Глави 8 ЦК - статті 163- 166), статті 94-110 ГК, атакож ЗУ від 10 лип ня 2003 р. «Про кооперацію».

Згідно з ч. 1 ст. 95 ГК виробничим кооперативом виз нається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами коопера тиву відповідно до їх участі у його діяльності.

Виробничі кооперативи можуть здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ч. 2 ст. 95 ГК).

Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами,закріпленими в ст. 96 ГК:

- добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

- особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

- відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

- демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;

- розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

- контроль членів кооперативу за його роботою в поряд ку, визначеному статутом.

Підприємства споживчої кооперації. Вся господарська діяльність споживчої кооперації можлива лише завдяки функціонуванню підприємств і організацій, що входять до її складу. Саме результати їх діяльності і є тим фінансо вим джерелом, з якого «черпають воду» всі члени кооперації.

Виходячи з цього, ч. 7 ст. 111 ГК встановлює, що споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог ГК та інших законів.

Згідно зч. 2 ст. 93 ГК та ч. 8 ст. ^ 111 ГК вони називаються підприємствами споживчої кооперації. Ними визнають ся унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог ГК та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань);

Правове становище підприємств об'єднань громадян, релігійних організацій визначається ст.112 ГК, згідно з якою підприємством об'єднання громадян, релігійної організації є унітарне підприємство, засноване на власності об'єднання громадян (громадської організації, по літичної партії) або власності релігійної організації для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань.

Право власності об'єднань громадян реалізують їх вищі статутні органи управління в порядку, передбаченому законом та статутними документами. Право власності релігійних організацій реалізується їх органами управління відповідно до закону.

Засновником підприємства об'єднання громадян є відповідне об'єднання громадян, що має статус юридичної особи, а також об'єднання (спілка) громадських організацій у разі, якщо його статутом передбачено право заснування підприємств. Політичним партіям та юридичним особам, що ними створюються, забороняється засновувати підприємства, за винятком засобів масової інформації, підприємств, що здійснюють продаж суспільно-політичної літератури, інших пропагандистсько-агітаційних матеріалів, виробів з власною символікою, проведення виставок, лекцій, фести­валів та інших суспільно-політичних заходів.

Релігійні організації мають право засновувати видав­ничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, необхідні для забезпечення діяльності цих організацій.

Підприємство об'єднання громадян, релігійної організації діє на основі статуту і є юридичною особою, здійсню­ючи свою діяльність на праві оперативного управління або господарського відання відповідно до вимог ГК.

Обмеження щодо створення та діяльності окремих видів підприємств об'єднання громадян, релігійної організації встановлюються законами.

Дата добавления: 2015-05-26