За фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення

Методу бухгалтерського обліку.

136. Застосування вартісного оцінювання дає можливість:

– порівняти витрати підприємства з доходом;

– зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;

– визначити результат;

– визначити рух господарських засобів.

137. Купівельна вартість – це:

– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

– первісна вартість.

138. Продажна вартість – це:

– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

– вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

– первісна вартість.

139. Собівартість готової продукції або послуг – це:

– вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

–вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

– сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

– первісна вартість.

140. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети під час придбання оцінюють:

– за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;

– за цінами продажу;

– за первісною вартістю;

– за чистою вартістю реалізації.

141. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція під час придбання оцінюються:

– за первісною вартістю;

– за цінами реалізації;

– за їх фактичною собівартістю;

142. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:

– окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;

– спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;

– витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

– спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

143. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:

– інвентаризацію;

– калькуляцію;

– баланс;

– подвійний запис.

144. Інвентаризація – це:

– перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;

– перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

– перевірка наявності працюючих на підприємстві;

– систематична перевірка фінансового стану підприємства

145. Інвентаризації підлягають:

– все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;

– тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;

– основні засоби підприємства;

– трудовий колектив підприємства.

146. Види інвентаризації, які залежно від повноти охоплення перевіркою об’єктів поділяються на:

– планові та несподівані;

– повна та часткова;

– повторні та додаткові;

– вибіркова та суцільна.

147. Часткову інвентаризацію проводять у разі:

– зміни матеріально відповідальної особи, підозри зловживань;

– перед складанням річного звіту станом на 1 січня;

– кожного року перед 1 вересня;

– кожного місяця.

148. Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають у місцях зберігання, –– це:

– вибіркова інвентаризація;

– суцільна інвентаризація;

– повторна;

– додаткова.

149. Перевірка окремих видів цінностей –– це:

– вибіркова інвентаризація;

– суцільна інвентаризація;

– повторна;

– додаткова.

150. За своїм характером інвентаризацію поділяють на:

– вибіркові та повні;

– суцільні та вибіркові;

– планові і позапланові (раптові);

– додаткова та повторні.

151. Планові інвентаризації проводять у разі:

– зміни керівництва;

– згідно з раніше складеного і затвердженого графіка;

– зміни матеріально відповідальної особи;

– завжди перед 1 вересня.

152. Склад інвентаризаційної комісії затверджує:

– фінансовий директор;

– головний бухгалтер;

– керівник підприємства;

– головний економіст.

153. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково входять:

– фінансовий директор;

– головний бухгалтер;

– керівник підприємства;

– головний економіст.

154. Під час проведення інвентаризації ТМЦ обов’язково повинен бути присутній:

– фінансовий директор;

– матеріально-відповідальна особа;

– керівник підприємства;

– головний економіст

155. Інвентаризаційний опис підписують:

– всі працівники бухгалтерії;

– всі керівники підрозділів підприємства;

Дата добавления: 2015-05-26