Самостійна робота. Корисність продукту та її види

Семінарське заняття

Корисність продукту та її види. Гранична корисність і її суть. Закон спадної корисності. Чинники визначення корисності.

Корисність - це ступінь задоволення, яке отримує людина від споживання певного блага. Це чисто суб’єктивне поняття, індивідуальне для кожної людини. Один і той же товар з однаковою споживчою вартістю має різний ступінь корисності для різних споживачів. Купуючи ті чи інші блага, люди оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Оцінка ступеня корисності блага індивідом називається цінністю. Цінність має лише те благо, що є цінним в очах покупця, чиї суб”єктивні оцінки є основою для визначення виробленого блага як вартості. Люди оцінюють блага лише тому, що вони мають корисність. Цінність є функцією корисності і рушійним мотивом для споживача. Цінність благ залежить і від їхньої рідкості, тобто від кількості благ, які здатні задовольнити безмежні потреби споживача. Рідкість – це характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Наприклад, вода має більшу корисність для людини, ніж діаманти, але води достатньо, а діамантів мало. Тому діаманти, корисність яких менша для задоволення життєвих потреб, оцінюються людьми дорожче, ніж вода. Цінність блага вимірюється величиною граничної корисності. Гранична корисність – це додаткова корисність, яку отримає споживач від додаткової одиниці товару чи послуги. В міру задоволення потреб в тому чи іншому товарі корисність його для людини зменшується, вона його менше цінує і купуватиме за умови зниження ціни на цей товар. Чим більшу кількість блага споживає людина, тим меншу цінність має для неї кожна додаткова одиниця даного блага. В цьому суть закону спадної корисності. Ціна блага для споживача визначається граничною корисністю цього блага, тобто корисністю останнього екземпляра блага, що задовольняє найменшу значущу потребу. При виборі найбільш корисних благ споживач враховує свої смаки і уподобання та свої можливості. Кращий вибір має задовольняти вимоги рівності вартості альтернативи і зростання корисності. Оптимальним буде таке рішення споживача, коли при обмежених можливостях споживач зуміє придбати такий набір благ і послуг, який принесе йому найбільше задоволення, враховуючи його смаки, уподобання, обмежені можливості.

Етапи розвитку потреб. Закон зростання потреб. Механізм дії закону зростаючих потреб.

Безперервний економічний та духовний розвиток суспільства зумовлює кількісне та якісне зростання потреб, тобто зумовлює дію закону зростання потреб. Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до закону зростання потреб безперервний розвиток потреб стимулює появу нових потреб. Закон зростання потреб характеризує не просто зростання потреб, а зміну їх структури, що відбиває просування людини від біологічного до різнобічного багатого життя. У розвитку потреб можна виділити такі етапи:

- домінування біологічних потреб, тобто потреб, що зумовлені існуванням та розвитком людини як біологічної істоти;

- домінування фізіологічних потреб, тобто потреб у захищеності та безпеці;

- домінування соціальних потреб, тобто потреб, що зумовлені соціальною природою людини;

- домінування духовних потреб, тобто потреб у творчості, самовдосконаленні, самовираженні.

Динамічне зростання потреб і зміна їх структури пов’язані з високими темпами розвитку продуктивних сил. Розвиваючись, продуктивні сили вдосконалюють інтелектуальну силу людини. Постійний процес удосконалення людської особистості, людська фантазія, сучасні комунікації стимулюють перехід від масового виробництва до індивідуалізації потреб та засобів їхнього задоволення, від прагнення безперервного нарощування обсягів виробництва до розумного самообмеження, від речової структури споживання до переважання у споживанні послуг, розвитку потреб, пов”язаних з творчістю і самовдосконаленням.

Дата добавления: 2015-05-26