Желаем успеха 2 страница

При проходженні синоптичного фронту спостерігається стадійність у змінах електрометеорологічних факторів. Перший період (до проходження фронту) характеризується змінами атмосферної електрики, звичайні метеофактори не виходять за межі добових коливань. Другий період – момент проходження фронту (тривалістю не більше 6 годин) характеризується різкими стрибкоподібними змінами всіх метеорологічних факторів, у тому числі і атмосферної електрики. Третій період проходження синоптичного фронту займає біля доби і характеризується відновленням до початкового рівня всіх електрометеорологічних і звичайних факторів.

Виникнення різних патологічних реакцій і загострень спостерігається до з’явлення синоптичного фронту, під час його проходження або після нього. При цьому погіршення стану найчастіше спостерігається за 1-2 дні до різкої зміни погоди (проходження фронту), тобто в момент найбільш різких змін компонентів атмосферної електрики. У цей період виникає загострення більше, ніж у 70% хворих гіпертонічною хворобою, більше, ніж у 80% хворих стенокардією, біля 70% хворих екземою, туберкульозом легень.

Механізм виникнення метеотропних реакцій пояснюється дією електромагнітних імпульсів з наступним впливом метеорологічних факторів (особливо холодових), що змінює реактивність організму на дію погодних умов.

Здорові люди не реагують на зміни метеорологічних факторів навколишнього середовища. Такі люди називаються метеостійкими, метеостабільними, або метеорезистентними.

Але є люди, які дуже чутливі до аперіодичних змін погоди. Це метеолабільні, або метеочутливі люди. Кількість таких людей залежить від виду патології, віку, типу вищої нервової діяльності і коливається від 10-30 до 80-100%. У більшості метеолабільних людей несприятлива погода викликає погіршення загального самопочуття, порушення сну, дратівливість, запаморочення, зниження працездатності, швидке стомлення, зміни артеріального тиску, біль в області серці, знижується чутливість до медикаментів тощо.

Несприятлива погода негативно впливає на протікання багатьох захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, ендокринної і травної систем, шкірних, очних, нервово-психічних та інших. Численні дослідження свідчать, що у зв’язку з несприятливою погодою (проходження синоптичних фронтів, зміна сонячної і магнітної активності) достовірно зростає частота виникнення гострого інфаркту міокарда, гіпертонічних кризів, інсультів, нападів стенокардії, погіршення протікання цих захворювань, зростає смертність.

Більш виражена метеореакція спостерігається у осіб, коли знижені адаптаційні ресурси у людини, наприклад, із-за сезонних коливань ультрафіолетової або вітамінної забезпеченості організму, недостатності харчування, перенесених респіраторних захворювань, перевтоми тощо.

Погода впливає на здоров’я людини і шляхом посилення впливу інших несприятливих факторів зовнішнього середовища. Таким прикладом є феномен температурної інверсії. Відомо багато випадків, коли інтенсивні викиди промислових підприємств при безвітряній погоді з температурною інверсією майже не розсіювалися в океані атмосфери, а наближалися до поверхні Землі. У результаті цього в населених пунктах, де спостерігається велике забруднення і які опинилися у центрі антициклона, виникав токсичний туман – смог, внаслідок чого спостерігались масові захворювання органів дихання, кровообігу, різке підвищення летальності. Найбільш відомий смог в 1952 році Лос-Анджелеського типу.

Хмарна погода різко (на 40-70% і більше) знижує інтенсивність ультрафіолетового випромінювання. Підвищена вологість повітря посилює несприятливі наслідки забруднення повітря, сприяючи переходу оксидів сірки в сірчану кислоту, оксидів азоту – в азотну. Останні визначають утворення кислотних дощів, які приносять величезну шкоду природному навколишньому середовищу.

Медична класифікація погоди за В.Ф.Овчаровою зі співавторами:

Виділяють 7 основних типів погоди: 1) стійка індиферентна; 2) нестійка з переходом індиферентної у спастичний тип; 3) спастична; 4) нестійка спастичного типу з елементами погоди гіпоксичного типу; 5) гіпоксична; 6) нестійка гіпоксичного типу з елементами погоди спастичного типу; 7) перехід погоди спастичного типу в стійку індиферентну.

Гігієнічна оцінка біотропності кожного типу погоди проводиться з врахуванням ступеню вираженості між добової мінливості метеоелементів. Розрізняють 5 ступенів мінливості: дуже слабка або індиферентна, слабка, помірна, виражена і різко виражена.

Для хворих несприятливою є погода спастичного та гіпоксичного типу при любому ступені між добової мінливості метеоелементів і нестійкого типу при помірному, вираженому і різко вираженому ступені міждобової мінливості метеоелементів і нестійкого типу при помірному, вираженому і різко вираженому ступені міждобової мінливості метеоелементів. Така погода на Україні переважає протягом близько 35-40% днів у році. В інші дні погода сприятлива для всіх категорій хворих.

Клінічні типи погоди за Г.П.Федоровим

Оптимальний тип погоди – добові перепади температури не більше 2⁰С, атмосферного тиску не більше 4,0 мм рт.ст., швидкості руху повітря не більше 3,0 м/cек.

Дратівливий тип погоди – добові перепади температури не більше 4⁰С, атмосферного тиску не більше 8,0 мм рт.ст., швидкість руху повітря не більше 9,0 м/сек.

Гострий тип погоди – добові перепади температури більше 4⁰С, атмосферного тиску більше 8,0 мм рт.ст. і швидкості руху повітря більше

9,0 м/сек.

Прогнозування і профілактика геліометеотропних реакцій у хворих

Складовими частинами системи профілактики метеореакцій є: 1) визначення погоди, яка несприятливо діє на протікання захворювань, тобто медична класифікація погоди; 2) медична інтерпретація метеорологічних прогнозів погоди, тобто медико-метеорологічне прогнозування; 3) розробка системи профілактичних заходів у хворих на основі прогнозу погоди.

Для попередження метеотропних захворювань необхідно проводити загартування організму, організація раціонального мікрокліматичного режиму в житлових, виробничих, лікарняних і інших приміщеннях, раціональне харчування, правильний підбір одягу. До профілактичних заходів відносяться: облік метеочутливих хворих як на дільниці, так і в стаціонарі для виділення осіб підвищеного ризику; організація медичного прогнозу погоди на основі прогнозів синоптиків; сповіщення лікувально-профілактичних закладів про медичний прогноз погоди.

Медичні заходи профілактики: а) підвищення неспецифічної стійкості організму шляхом загартування, профілактичного опромінення УФР, раціоналізацією харчування та вітамінізацією, раціональною організацією праці та відпочинку; б) щадні заходи – ліжковий режим, перенесення планових операцій або стомлюючих процедур, направлення амбулаторних хворих у профілакторії, зміна клімату, переведення хворих підвищеного ризику в спеціальні палати із штучним мікрокліматом (біотрони), використання в палатах кондиціонерів і аероіонізаторів; в) планові 10-15-денні профілактичні курси лікування з використанням неспецифічних і специфічних лікарських засобів, фізіотерапевтичних заходів та інших. Хворим призначають седативні, гіпотензивні засоби, спазмолітини, нейролептики та інші.

Клімат – це багаторічний режим погоди, який закономірно повторюється і характерний для даної місцевості.

Основними кліматоутворюючими факторами є: 1) географічна широта, яка визначає приплив сонячної радіації; 2) висота над рівнем моря, рельєф і тип земної поверхні (вода, суша, рослинність, сніг); 3) особливості циркуляції повітряних мас; 4) близькість до морів і океанів.

Показники, які характеризують клімат є середніми статистичними, вони характеризують температуру, вологість повітря, кількість опадів, атмосферний тиск, розу вітрів і їх швидкість, кількість сонячної радіації, ясних і хмарних днів, світловий клімат, тривалість зими, глибину промерзання ґрунту тощо.

На земній кулі розрізняють сім основних кліматичних поясів: тропічний, жаркий, теплий, помірний, холодний, суворий, полярний.

Існує декілька прикладних класифікацій клімату. Згідно будівельної класифікації, всю територію СНД поділяють на 4 кліматичних пояси: 1 – холодний, П – помірний, Ш – теплий, 1У – жаркий. У межах України є зони, які за кліматичними умовами відносяться до П, Ш і 1У кліматичних поясів. За кліматичними в ландшафтними особливостями розрізняють такі зони України: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати і Кримські гори.

За класифікацією Л.С.Берга виділяють 12 типів клімату: вічного морозу, тундри, тайги, широколистяних лісів помірного пояс, мусонів, степів, поза тропічних пустель, середземноморський, субтропічних лісів, тропічних пустель, тропічного лісостепу (савани) і вологих тропічних лісів.

На території СНД є всі вказані кліматичні зони, крім тропічної.

У медичній практиці клімат поділяється на щадний і дратівливий. Щадний клімат – це теплий клімат з малими амплітудами температури, з відносно невеликими річними, місячними, добовими коливаннями інших метеофакторів. До щадного відноситься лісовий клімат середньої смуги, клімат Південного берега Криму. Дратівливий клімат характеризується вираженою добовою і сезонною амплітудою метеорологічних факторів. До такого клімату відносяться холодний клімат Півночі, високогірний і жаркий клімат степових областей Середньої Азії.

Клімат хвойних і широколистяних лісів помірного поясу використовується для лікування перевтоми, неврастенії та інших захворювань. Сухі клімати степів і позатропічних пустель використовуються для лікування хворих, які страждають захворюваннями нирок, а також подагрою, малокрів’ям тощо. Теплий і м’який середземноморський клімат Південного берега Криму і частини Чорноморського узбережжя Кавказу сприятливо діє на організм людини. У такому кліматі збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіну, підвищується обмін речовин, а у дітей посилюється зріст. Ясне сонце, чисте повітря, шум прибою діють сприятливо на організм, на його нервову систему. Однак велика кількість сонячної радіації веде до гіперопромінення і негативних наслідків. Численні санаторії Криму широко використовуються для лікування різних захворювань, таких як туберкульоз, рахіт, хвороби крові тощо. Гірський клімат використовується для лікування різних захворювань легень, туберкульозу, малокрів’я і деяких захворювань системи кровообігу.

Акліматизація – це складний соціально-біологічний процес активного пристосування людського організму до нових кліматичних умов.

В акліматизації розрізняють три фази: 1) початкова фаза – спостерігаються фізіологічні реакції, які виникають у холодному, жаркому і високогірному кліматі; 2) фаза перебудови динамічного стереотипу; 3) фаза стійкої акліматизації.

Розрізняють два види акліматизації: тимчасова (нестійка) і постійна. Тимчасова акліматизація тривалістю 3-4 дні, постійна – від декількох місяців до декількох років, у середньому 2 роки.

Акліматизація в умовах холодного клімату (в умовах Півночі).

Важливу роль в акліматизації на Півночі відіграє раціональне влаштування житла. Для цього проводиться компактна забудова населених місць, розміщення будинків торцями до пануючих холодних вітрів, криті переходи між окремими будинками, велика корисна площа приміщень, зимові сади в закритих приміщеннях, профілактичне УФ-опромінення за допомогою еритемних ламп у фотаріях, достатнє штучне освітлення приміщень. Харчування на Півночі повинно бути високої енергетичної цінності, раціональним за складом. Особливе значення має підвищений вміст у їжі вітамінів С і РР, вітамінів групи В і Д. Велике значення має правильний режим харчування і обов’язковий прийом гарячої їжі. Значне місце в акліматизації на Півночі займає одяг. Одяг повинен бути мало теплопровідним, сухим, вітрозахисним, достатньої паро провідності і повітропроникності. Цим умовам відповідають хутро і шерсть. Оптимальним видом взуття служить хутрове взуття з додатковими хутровими шкарпетками на 2-3 розміри більшим.

Акліматизація в умовах жаркого клімату.

В умовах жаркого клімату забудова населених місць повинна бути менш щільною, з максимальним озелененням вільних просторів. Вільна забудова кварталу буде сприяти доброму провітрюванню. Штучні водойми, сквери з фонтанами, парки, відкриті плавальні басейни покращують мікроклімат населених місць і послаблюють виснажливу дію жари. Найбільш сприятливою орієнтацією будинків є південь і північ. Потрібно забезпечити активну аерацію приміщень за рахунок витяжних каналів, протяжного провітрювання, влаштовують відкриті приміщення: балкони, веранди, лоджії, використання навісів, ставнів тощо. Найкращий ефект дає кондиціювання повітря, особливо в лікарнях, на виробництві, у громадських будинках, дитячих закладів.

Велике значення має раціональний питний режим і харчування. Жителі південних регіонів у якості пиття використовують зелений чай і відвари з фруктів і овочів. Зменшують енергетичну цінність раціону харчування за рахунок жирів тваринного походження, збільшують надходження мінеральних солей і водорозчинних вітамінів. У харчовий раціон жителів жаркого клімату обов’язково повинні входити м’ясо, молоко, яйця, як цінні джерела білків тваринного походження. Основні прийоми їжі ранком і в другу половину дня, а не в розпал жари. Необхідно захищати шкіру від гіперопромінення сонячними променями. Для цього використовують одяг із шерсті, льону, бавовняні і атласні тканини, які володіють малою теплопровідністю, високою гігроскопічністю і хорошою повітропроникністю, а також світлого кольору з блискучою поверхнею для відбиття сонячних променів.

Головні убори (солом’яні капелюхи) повинні мати поля, які захищають очі і шийні судини від сонця.

Найбільш раціональне взуття з товстою підошвою, яка добре захищає ступню, але не заважає рухові.

Акліматизація в умовах високогір’я.

З висотою зростає розрідження повітря, а значить зростають явища гіпоксії. Крім зниженого парціального тиску кисню в повітрі, відзначається підвищена ультрафіолетова і сонячна радіація, нестійкість електричного стану повітря, добові перепади температури, сухість вітру, сильні вітри. Хвороба, яка виникає в горах називається гірською, починається з висоти 2,5-3 км.

При роботі в горах необхідна обов’язкова механізація ручних операцій і автоматизація виробничих процесів. Велика увага приділяється медичному відбору осіб, яких направляють на роботу в гори. Важлива організація ступінчастої адаптації для попередньої акліматизації. Основними профілактичними заходами є тренування, загартування, підвищення імунологічної реактивності організму.

Предложите ребенку рассказать по большой карточке, где находятся предметы. На­пример, книга посередине, над ней карандаш, под ней ручка, слева от книги линейка, справа - коробка с карандашами.

Разложите перед ребенком большие карточки и предложите расположить маленькие в том же порядке, что и предметы, нарисованные на больших.

III вариант

Поупражняйтесь с ребенком в воспроизведении последовательности предметного ряда. Для этого дайте ему 5-6 маленьких карточек. Играя, предложите пройтись по мага­зину, или лесу, зоопарку и т.п. Рассказывайте, что (кто) и в какой последовательности встречается вам на пути. Ребенок выкладывает соответствующие картинки в ряд слева направо, перечисляет картинки. Затем предложите ему вернуться назад (домой) и на­звать все картинки в обратном направлении, т.е. справа налево.

Рассмотри рисунки на картинке. Назови, что находится позади яб­лока. А позади вишни? А за огурцом? А за морковкой? Назови предметы, которые находятся перед грушей, перед помидо­ром, перед бананом и перед свёклой. Раскрась их. Назови предметы, которые находятся позади раскрашенных предме­тов. Раскрась их.

Выполни задания. Раскрась треугольник и квадрат так, чтобы треу­гольник был перед квадратом. Раскрась круг и ромб так, чтобы круг был за ромбом.

Нарисуй снежинки вокруг звёздочки. Нарисуй круг внутри цветка. Нарисуй над овалом треугольник, а под овалом - квадрат. Нарисуй слева от стрелки солнышко, а справа - цветок.

Рассмотри рисунки и назови изображенные фигуры. Выполни задания. Раскрась картинки так, чтобы: треугольник был за квадратом; круг перед овалом; прямоугольник позади ромба; тре­угольник перед пятиугольником.

Возьми ручку и расставь точки: около и прямоугольника и ромба; внут­ри треугольника и квадрата; только внутри овала; внутри треуголь­ника и пятиугольника.

Рассмотри картинку и назови изображённые предметы. Найди предмет, который нарисован в правом верхнем углу, и об­веди его в красный круг; в левом верхнем углу ^- в зелёный круг; в левом нижнем углу ^_ в синий круг; в правом нижнем углу - в жёл­тый круг. Предмет, расположенный посередине листа, обведи в оран­жевый круг. Повтори, где на картинке расположен каждый из предметов.

Рассмотри картинку. Ты заметил, что на всех рисунках изображены одинаковые предметы. Назови их. Но рисунки отличаются друг от друга.

Чем отличаются рисунки? Выполни задания.

1. «Найди по описанию». Цветок справа от листа; яблоко слева от ли­ста; морковка над листом; груша под листом. Что находится посере­дине рисунка?

Груша справа от цветка; лист слева от цветка; яблоко над цветком; морковь под цветком. Где находится цветок?

2. «Закончи описание». Яблоко справа от цветка; груша слева от цвет­ка; лист над цветком. Где находится морковка и цветок?

3. «Составь описание». Рассмотри рисунок в правом нижнем углу и опиши расположение предметов по отношению к груше.

Назови предметы, которые ты видишь на картинке. Какой предмет находится между раскрашенными игрушками? Раскрась в синий цвет игрушку, которая находится слева от черепахи. Раскрась в крас­ный цвет предмет под барабаном. Расскажи, где расположены осталь­ные игрушки, используя слова под. над, слева, справа, между. Рас­крась игрушки в любые цвета.

Рассмотри рисунки. Назови фигуры. Выполни задания. Найди треугольник в круге и раскрась его в зелёный цвет; раскрась треугольник слева от круга в красный цвет; раскрась треугольник над кругом в синий цвет. Найди круг слева от квадрата и раскрась его в жёлтый цвет; круг над квадратом раскрась в коричневый цвет. Рас­крась квадрат справа от круга в розовый цвет, а квадрат под кругом -в голубой. Нарисуй в нижней правой рамке разные фигуры над, под, слева и справа красного круга. Скажи, где какая фигура находится.

Рассмотри цветы на картинке. Найди цветы одного цвета и соедини их стрелками: между красными проведи линию слева направо; между жёлтыми - справа налево; между зелёными - сверху вниз; между синими - снизу вверх.

Повтори, в каком направлении ты проводил стрелки.

На картинке изображены дети. Обрати внимание, что когда они стоят к тебе спиной, то их левые руки соответствуют твоей левой руке, а правые руки - твоей правой руке. Но всё меняется, когда они стоят напротив и смотрят на тебя. Их левые руки соответствуют твоей правой руке, а правые руки - твоей левой руке.

Какой предмет держит девочка в правой руке? Раскрась этот предмет. Какой предмет у девочки в левой руке? Раскрась предмет. Нарисуй в левой руке у мальчика ведёрко, а в правой - лопатку.

Рассмотри картинку. Покажи у мишки левую лапу и нарисуй в ней фла­жок. В правой лапе нарисуй цветок. Проверь, правильно ли ты выпол­нил задание. Для этого рассмотри рисунок-подсказку в правом нижнем углу. Какая игрушка находится слева от мишки? Раскрась её в синий цвет. Какая игрушка находится справа от мишки? Раскрась её в красный цвет.

Рассмотри картинку. Расскажи, кто что делает? Ответь на вопросы. Где сидит кот, а где лягушка? Кто находится под водой? Кто летает над котом? Кто находится слева от кота, а кто - справа от кота? Будь внимателен при ответе на последний вопрос!

Представь себя на месте Красной Шапочки. Пройди вместе с ней по извилистой дорожке до домика. Сначала пройди весь путь, указы­вая его пальчиком. При этом опиши этот путь, используя слова прямо, направо, налево.

Проведи линию по середине дорожки, не выходя за края. Повтори опи­сание пути Красной Шапочки до домика.

Рассмотри схемы. Найди дорожки по описаниям и раскрась их. Крас­ным - дорожку, которая идёт налево, вверх, налево, вниз, налево, вверх, направо, вверх. Зелёным - которая идёт вверх, направо, вверх, налево, вверх, направо, вверх. Жёлтым - дорожку, идущую вверх, на­лево, вверх, направо, вниз, направо, вверх, направо. Последнюю до­рожку раскрась синим цветом и опиши её маршрут, используя слова направо, налево, вверх, вниз. Пройди ещё раз по раскрашенным дорожкам и комментируй свои действия.

Найди игрушки по «адресу» и назови их: от стрелки 4 клетки вверх; от стрелки 1 клетка вверх, 2 клетки направо; от стрелки 2 клетки вверх, 2 ^_ налево; от стрелки 3 клетки вверх, 2 налево; от стрелки 2 клетки вверх, 1 направо.

Назови нераскрашенные игрушки. Составь «адрес» каждой игрушки (от стрелки) и раскрась их.

Помоги котёнку и зайчонку добраться до своих домиков. Нарисуй их путь₄ начиная отточек. Котёнок: 1 клетка направо, 2 клетки вверх, 1 направо, 1 вниз, 1 направо, 3 вверх, 2 налево, 1 вверх, 2 направо, 1 вверх. Путь зайчонка придумай сам и опиши его.

Графический диктант». Возьми чистый лист в клеточку и поставь на нём точку (на пересечении линий). Внимательно слушай взрослого и выполняй его указания. Если ты всё сделал правильно, то твоё изоб­ражение и один из рисунков на странице совпадут. А теперь ты выбери рисунок на странице и опиши направления линии от точки. Это задание будет выполнять взрослый под твою диктовку.

Дата добавления: 2015-05-26