Поняття податкової системи та вимоги до неї

Роль податків у фіскальній політиці держави

Недоліки

1. Обтяжливість для малозабезпечених.

2. Політичні – право стягнення непрямих податків майже ніколи не оскаржується.

3. Соціально-економічні – лягають тягарем на малозабезпечені верстви населення.

4. Підприємницькі – обмежують розмір прибутку, бо в умовах конкуренції не зажди є можливість підвищувати ціни

Фіскальна політика - це заходи уряду спрямовані на збереження повної зайнятості та виробництва не інформованого ВВП шляхом зміни державних видатків системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому.

Фіскальна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування і державних витрат.

Основні функції фіскальної політики:

1. Вплив на стан господарської кон'юнктури.

2. Перерозподіл національного доходу.

3. Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування державних програм.

Основні джерела доходів.

1. Податки

2. Власні доходи держави від виробничої та інших форм діяльності.

3. Платежі за ресурси згідно діючим законодавствам належать державі.

4. Позики у формі облігацій.

Мета фіскальної політики - домогтися макроекономічної стабільності та нормального рівня безробіття на основі розвитку виробництва за допомогою:

Зменшення податків і збільшення державних інвестицій

Зменшення інфляції шляхом збільшення податків і зменшення інвестицій у виробництво.

Використання тих чи інших методів фіскальної політики залежить від стану, в якому знаходиться економіка. Коли при економічному зростанні спостерігається високий сукупний попит, що загрожує вибухом інфляції, уряд підвищує ставки податків, водночас обмежуючи, державні витрати. І навпаки, за умов спаду або кризи економіки ставки податків знижуються, а державні бюджетні видатки зростають.

Виділяють два види фіскальної політики: дискреційну, недискреційну. Дискреційна фіскальна політика проявляється тоді коли держава регулює податки і державні витрати з метою зміни реального обсягу національного виробництва й зайнятості, контролю над інфляцією і прискоренням економічного зростання. Недискреційна фіскальна політика означає використання вмонтованих стабілізаторів (податків, допомоги за безробіттям і малозабезпеченістю тощо).

Податко́ва систе́ма — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку. Складається з прямих і непрямих податків. Прямі встановлюються безпосередньо на дохід або власність платника податків, непрямі включаються у вигляді надбавки до ціни товару і сплачуютьсяспоживачем.

Відомий американський економіст Р. Масгрейв сформулював основні вимоги до функціонування податкової системи:

— розподіл податкового тиску має бути рівномірним;

— тиск на економічні рішення зробити мінімальним;

— якщо податкова політика має на меті стимулювання інвестицій, звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю та економічною ефективністю;

— сприяти стабілізації економіки та економічному зростанню;

— оподаткування має бути зрозумілим для платника податків, а управління ним — справедливим і таким, що ґрунтується на законах;

— затрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними.

Дата добавления: 2015-05-26