Електроенергетика

Електроенергетика як галузь промисловості включає виробниц­тво електричної енергії на теплових, гідравлічних та атомних елект­ростанціях, електричні мережі, окремі котельні та інші господарські об'єкти. Розвиток електроенергетики залежить від використання різ­номанітних енергетичних ресурсів, більшу частину яких складають не-відновлені наливні ресурси: вугілля, нафта, природний газ, уран тощо.

Стан енергозабезпечення країни та окремих регіонів відобра­жається в енергобалансі, в якому подаються дані про кількість вироб­леної електроенергії та одержаної із-за меж України, кількість спожи­тої електроенергії та витраченої у мережах загального користування, кількість відпущеної електроенергії за межі України.

Динаміка обсягів виробництва та споживання електроенергії на­ведена в табл. 4.2.

Обсяг виробленої електроенергії протягом останніх років змен­шився на 40%, з 300 млрд. кВт.-год. в 1990 р. до 182 млрд. кВт.-год. в 2004 р. Особливо відчутний спад виробництва електроенергії відміче­но в перші роки існування України як незалежної держави в результаті впровадження ринкових відносин, приватизації об'єктів енергопоста­чання, відсутності чіткої системи державного контролю за цими важ­ливими процесами. Останнім часом обсяг виробленої енергії стабілізу­вався на рівні 172-182 млрд. кВт.-год.

РОЗДІЛ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

Таблиця 4.2 Енергобаланс у 1990-2004 pp. (млрд. кВт.-год.)

Джерело: [130].

Аналіз використання електроенергії підприємствами різних галу­зей економіки свідчить про наявність нестабільності в цих процесах. Значний обсяг електроенергії (50-52%) споживається промисловими підприємствами та в будівництві. Іншими галузями діяльності, в тому числі в житлово-комунальному господарстві використовують до 20% виробленої електроенергії. Незначними є витрати електроенергії у сіль­ському господарстві та на транспорті. Вражають втрати електроенергії у мережах загального користування — до 15-18% від загального обсягу.

Потреби у електроенергії забезпечують підприємства різних галу­зей енергетичної промисловості (табл. 4.3).

Теплові електростанції (ТЕС) являють собою промислові підпри­ємства, призначенням яких є перетворення хімічної енергії палива у теплову, а теплову — в електричну. Процес здійснюється в результаті синхронної взаємопов'язаної експлуатації котелень, парових котлів, турбін, генераторів та розподільчих підстанцій.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Таблиця 4.3

Потужність електростанцій і виробництво електроенергії

Роки	Всі елект-	У тому числі
ростанції	Гідроелектростанції	Теплові	Атомні
Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.	Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.	Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.	Потужність, млн. кВт	Виробництво електроенергії, млрд. кВт. год.
	55,6	298,5	4.7	10,7	37,1	211,6	13.8	76.2
	53,9	194,0	4.7	10,2	36,6	113,3	12.6	70.5
	54,0	183,0	4,7	8,8	36,5	94,6	12,8	79,6
	53,8	172,8	4,7	15,9	36,3	81.7	12,8	75,2
	52,8	171,4	4,7	11,5	36,3	82,6	11,8	77,3
	52,8	173,7	4,8	9,8	36,2	85,9	11,8	78,0

Джерело: [130].

Сумарна потужність теплових електростанцій України стабілізу­валася на рівні 36 млн. кВт., забезпечує 50% загальних потреб в елек­троенергії. Теплові електростанції обслуговують значні території, про­мислові райони, промислові центри.

Незважаючи на притаманні переваги розвиток теплоенергетики стримується недоліками, серед яких — відносно низькі ККД (35-42%) теплоелектростанцій, значні обсяги споживання невідновленого пали­ва, зношеність основних фондів, висока собівартість виробленої елек­троенергії тощо.

Гідравлічні станції (ГЕС) для виробництва електроенергії вико­ристовують механічну енергію водних потоків. ГЕС використовують постійно діючі потоки води, не втрачають паливних ресурсів, менше залежать від транспорту, створюються сприятливі умови для механіза­ції та автоматизації виробничого процесу, термін їх використання знач­но триваліший порівняно з тепловими електростанціями.

Розділ 4 ВИРОБНИЧА СФЕРА

В Україні значного поширення набули гребцеві ГЕС, що буду­ються на рівнинних річках і передбачають створення водосховищ, які займають значні території. На гірських річках будують дериваційні гідроелектростанції, де існує великий природний напір води. Споруд­ження греблевих ГЕС супроводжується комплексним вирішенням гос­подарських завдань. Забезпечується обводнення земель, господарське та побутове водопостачання, створюються умови для судноплавства та розвитку рибного господарства. Потужні гідроелектростанції побудо­вані на р. Дніпро, утворюючи Дніпровський каскад ГЕС. До його складу входять Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніп­ровська та Каховська гідроелектростанції. Серед інших необхідно від­мітити про експлуатацію Дніпровського гідровузла та Теребля-Рікську ГЕС у басейні Тиси. Будівництво та експлуатація ГЕС на малих річках не привело до позитивних результатів, враховуючи їх малу потужність та значні витрати, що пов'язані з будівництвом та використанням.

Сумарна потужність гідроелектростанцій України стабілізувала­ся на рівні 4,7-4,8 млн. кВт, дозволяє забезпечувати потреби в елек­троенергії, обсяг якої складає приблизно 4-5% від загального обсягу виробленої електроенергії. Враховуючи відносно низьку собівартість виробленої електроенергії, екологічну безпечність для населення, екс­плуатація гідроелектростанцій завжди буде привабливою для забезпе­чення енергетичних потреб України.

Атомні електростанції (АЕС) використовують енергію, що утво­рюється в процесі розпаду атомів радіоактивних елементів (основним видом ядерного палива є уран — 235 і плутоній — 239.)

Основними елементами АЕС є атомний реактор, циркуляційні на­соси, трубопроводи, парогенератор, трубогенератор, турбіни.

Будівництво атомних електростанцій в Україні розпочалося ^в 60-х роках минулого століття. Введені в дію Запорізька, Чорно­бильська, Хмельницька, Рівненська атомні станції. Завдяки цьому загальна потужність всіх атомних електростанцій доведена до 12-13 млн. кВт, а обсяг виробленої електроенергії стабілізувався на рівні 75-78 млрд. кВт.-год., що складає 42-45 % від загального обсягу вироб­ництва електроенергії.

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Будівництво АЕС супроводжується загрозою потенційних можли­востей викидів радіоактивних речовин в атмосферу, в результаті прора-хунків на етапі конструювання, проектування, будівництва та експлу­атації АЕС, що становить небезпеку для навколишнього природного середовища та населення. Все це проявилось в результаті Чорнобиль­ської катастрофи у 1986 p., що призвела до найбільшої трагедії, сколих­нула весь світ.

Проте, дефіцит електроенергії, зменшення обсягів постачання в Україну нафти і газу, складність у розвитку вугільної галузі, що негатив­но вплинуло на розвиток промисловості і сільського господарства, зму­сило переглянути відношення фахівців до розвитку атомної енергетики, підвищуючи вимоги до забезпечення безпечної експлуатації АЕС. В результаті були прийняті рішення стосовно введення в дію додаткових, завчасно недобудованих блоків на Рівненській та Хмельницькій АЕС.

Дата добавления: 2015-05-26