Основні наслідки аварії на Чорнобильській АС

У квітні 1986 р. у різні мови світу увійшло українське слово “Чорнобиль”. Для всього людства воно стало синонімом страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної біди. Чорнобиль – це назва невеликого поліського містечка у гирлі Прип’яті, що мало давню історію, закорінену в часи Київської Русі. Тепер це слово символізує страшне явище, від якого саме перестало означати населений пункт.

Аварія на Чорнобильській АЕС мала, має і, на жаль, ще довго матиме значний вплив на стан навколишнього середовища України. Внаслідок вибуху ядерного реактора та пожежі на ньому за короткий період часу у довкілля потрапило від до 7 т ядерного палива. При цьому викид радіоактивного елементаЦезія-137 був тотожним радіації від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, яку американці скинули в 1945 р. на японське місто Хіросіму. Радіоактивне забруднення найбільше торкнулося територій України і Білорусі, але підвищення радіації відзначено й у Росії, Швеції, Норвегії, Великій Британії та інших країнах, куди в перші дні після аварії вітер розносив хмари радіоактивних речовин.

Ця аварія перетворила унікальні за чистотою території Полісся в зону екологічної катастрофи. Загалом в Україні радіоактивного забруднення зазнали понад 8% території країни (майже 50 тис. км² земель!), на яких зосереджені 2,3 тис. населених пунктів дванадцяти областей. Найбільше постраждали території Київської, Житомирської, Рівненської, Чернігівської і Черкаської областей, радіоактивні опади випали також у Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Волинській і Кіровоградській областях. Понад 3, млн людей вважаються постраждалими внаслідок цієї катастрофи, але певні дози радіоактивного опромінення отримали значно більше мешканців України.

Побудова укриття (саркофагу) над аварійним блоком, першочергові заходи з ліквідації аварії дозволили певною мірою зменшити катастрофічні наслідки радіоактивного забруднення. Це було зроблено ціною героїчних зусиль сотень тисяч людей – ліквідаторів аварії, багато з яких уже пішли з життя через захворювання, отримані внаслідок опромінення радіацією.

Після вибуху, який відбувся в ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, частина конструкцій реакторного блоку, деаератоної етажерки, машинного залу та інших споруд виявились зруйнованими. Головні пошкодження споруд визначили при зовнішньому огляді та при проникненні в доступні (за рівнем радіоактивного забруднення та ступенем руйнації) приміщення.
Так активна зона реактору була зруйнована повністю, а її фрагменти були викинуто вибухом назовні. Ці фрагменти потрапили не тільки в розвал споруди, але й на дахи сусідніх споруд, площадки вентиляційної труби, а також були розкидані на прилеглій до зруйнованого енергоблоку, території. Пізніше було встановлено, що частина ядерного палива потрапила в приміщення, що знаходяться під реактором. За умов надзвичайно високої температури ядерне паливо та елементи конструкцій реактору розплавились і у вигляді паливовмісної лави протекли на нижні відмітки споруди. Пізніше було встановлено, що взагалі зі зруйнованого реактору було викинуто більше 4% від загальної кількості ядерного палива в 4-му блоці ЧАЕС (біля 0,3% ядерного палива викинуто на проммайданчик ЧАЕС, 1,5% – розпорошено по територіїЧорнобильської зони відчуження, 1,5% палива 4-го блоку ЧАЕС випало на території України, Білорусі та Росії, а біля 1% за межами колишнього СРСР).

Стіни та покриття центрального залу реактору виявились зруйнованими. Верхня плита біологічного захисту – зірвана вибухом з місця та розміщується поперек шахти реактору. Зміщені перекриття та зруйновані стіни приміщень барабан-сепараторів. Розвантажно-завантажна машина зірвана та обвалилась в зруйнований реактор. Приміщення північних головних циркуляційних насосів зруйновані повністю, а приміщення південних головних циркуляційних насосів – частково.В Україні створена нормативно-правова база, що регулює весь комплекс післячорнобильських проблем. Верховна рада України прийняла і ратифікувала велику кількість законів, постанов, резолюцій і угод, спрямованих на розв'язання найскладніших проблем мінімізації наслідків катастрофи і недопущення подібних аварій у майбутньому. До проблем ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи привернута увага усього світового співтовариства Організацією об'єднаних націй та її спеціалізованим агентством МАГАТЕ вжито заходів для з'ясування реальних масштабів катастрофи, розробки заходів щодо боротьби з наслідками аварії, для посилення безпеки діючих реакторів. Україна особливу увагу приділяє співробітництву з країнами, що найбільше постраждали від катастрофи — Республікою Білорусь і Російською Федерацією.Органами державної влади та населенням багато зроблено, щоб звести до мінімуму наслідки катастрофи на Чорнобильській АЕС. Прямі витрати України на пом'якшення наслідків Чорнобильської катастрофи за період 1986-1991 років склали близько 6 млрд. доларів США, а з 1992 по 2005 роки витрати становили понад 7 млрд. доларів США. Допомога потерпілим областям була зосереджена на заходах з відновлення життєдіяльності уражених радіацією регіонів, проведення дезактивації, соціальної підтримки населення, яке залишилося проживати в забруднених областях, організації медичного обслуговування.

Дата добавления: 2015-05-26