Статичне вивчення науково-технічних процесів в окремих видах економічної діяльності

Наведені вище показники характеризують процеси переважно, на макрорівні. Для окремих видів економічної діяльності, особливо на мікрорівні, доцільно обчислювати також деякі спеціальні показники. Найважливішими з них є такі:

· інформатизації;

· економічної ефективності;

· механізації, автоматизації та електроозброєності праці.

Інформатизація суспільства — проникнення сучасних інформаційних технологій (ІКТ) збирання, передавання, оброблення, зберігання та надання інформаційних ресурсів у всі сфери діяльності людини: виробництво, управління, науку, освіту, охорону здоров’я, побут і т. ін.

Формування інформаційного суспільства пов’язане із забезпеченням:

— доступу до інформації всіх верств населення за допомогою сучасних засобів та технологій;

— кожній особі можливості навчання протягом усього життя;

— інтелектуалізації праці;

— зростання у складі ВВП частки інформаційного продукту в першу чергу за рахунок таких форм, як нові знання та інновації;

— прозорості відносин між державними, бізнесовими та громадськими структурами.

Міжнародна стандартна галузева класифікація та відповідні стандарти, що діють в Україні (КВЕД) вирізняють види діяльності, суть яких полягає в збиранні, нагромадженні, обробленні та наданні споживачу інформації або доступу до неї. Передусім це оброблення даних, консалтингові та маркетингові послуги. Суб’єктів, що цим займаються, поєднують однакові «сировина», «продукт», засоби виробництва, технології та мета — задоволення потреби споживача в інформації певного виду, наприклад статистичній.

Така діяльність отримала назву інформаційно-обчислюваль­ного обслуговування (ІОО), а сукупність відповідних суб’єктів розглядається як відповідна галузь. У зв’язку з цим основними завданнями є такі [26]:

— оцінювання поширеності, характеру та наслідків застосування сучасних інформаційних технологій у соціально-еконо-
мічних процесах, суспільному житті;

— вивчення ІОО як і будь-якої іншої галузі (ресурси, процеси, результати);

— аналіз ринку інформаційних продуктів і послуг (ІП).

Основні особливості ІП такі:

— інформаційний продукт зберігає інформацію, яку в собі містить;

— інформація при споживанні не зникає, не зношується, але з часом може втрачати актуальність;

— неможливість оцінити реальну вартість самої інформації;

— можливість використання тієї самої інформації різними споживачами;

— покупець інформаційного продукту не стає його виключним, одноособовим власником (за винятком ліцензій, патентів і ноу-хау);

— та сама інформація може бути надана в різній формі різним споживачам на неоднакових умовах;

— на відміну від матеріального виробництва, тиражування інформаційного продукту набагато дешевше від його вироб-
ництва;

— у деяких випадках покупець купує носій, а не право копіювання. Надану споживачу інформацію, як знання про щось, у деяких випадках неможливо відібрати як матеріальний об’єкт. Можливо лише не дати йому законних підстав використовувати цю інформацію.

Основними показниками статистичного вивчення процесів інформатизації є:

— чисельність та рух парку обчислювальної техніки;

— обсяги виробництва обчислювальної техніки;

— кількість баз даних загального користування;

— кількість обчислювальних центрів (ОЦ), чисельність персоналу ОЦ, показники основних фондів ОЦ;

— показники діяльності підприємств малого бізнесу галузі «інформаційно-обчислювальне обслуговування» (виручка від реалізації, балансовий прибуток, витрати на виробництво, капітальні вкладення);

— обсяг і структура експорту-імпорту комп’ютерних послуг;

— кількість і структура підприємств та організацій, що мають обчислювальну техніку.

Показник економічного ефекту — це ступінь перевищення вартісної оцінки результату над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення заходів НТП. Сумарний ефект за роками розрахункового періоду обчислюють за такою формулою:

Е = Р – В,

де Р, В — вартісні оцінки за розрахунковий період відповідно результату та витрат на здійснення заходів НТП. Під час оцінювання впровадження нової техніки, при порівнянні ефективності двох проектів може бути використано коефіцієнт порівняної ефективності:

,

де С, К — відповідно собівартість річного випуску продукції та капітальні вкладення порівнюваних першого та другого варіантів. Звідси величина 1/Е являє собою кількість років окупності.

У деяких галузях обчислюють коефіцієнти електроозброєності праці (потенційний К _елп та фактичний К _елф), механізації робіт К _мр та механізації праці К _мп:

, , , ,

де П — потужність електричних пристроїв та агрегатів виробничого призначення; N — чисельність робітників у найбільшу робочу зміну; Е — обсяг електроенергії, спожитої у виробничому процесі за період, що вивчається; Т — відпрацьований робочий час за період, що вивчається; q _м — обсяг робіт, виконаних за допомогою механізмів; q _заг — загальний обсяг робіт; t _p — трудомісткість робіт за їх ручного виконання. Т _м — час, відпрацьований на механізмах; Т _заг — загальний відпрацьований час (на механізмах і вручну).

У відповідних випадках замість q _м та Т _м аналогічно можуть бути використані показники автоматизації — q _авт та Т _авт.

За наведеними даними визначити загальний кое-
фіцієнт механізації робіт і праці.

Види робіт	Обсяг	Витрати праці, людино-годин
механізованих	ручних	механізованих	ручних
Електрозварювання корпусів			14 000	36 000
Населення покриття, м

Розв’язання:

.

Отже, чисельник та знаменник являють собою деякі умовні витрати часу за ручного виконання робіт відповідно тих, що виконані на механізмах, і загального обсягу робіт. Слід розуміти, що роботи є різнорідними. Тому їхні обсяги подаємо в трудовому вимірі та як сумірник використовуємо трудомісткість:

(людино-годин/корпус),

(людино-годин/м²).

Отже:

Існує зв’язок:

, ,

де , — продуктивність праці відповідно в разі механізованого та ручного використання робіт.

Дата добавления: 2015-05-26