Тестові завдання. Соціально-економічна сутність глобальних проблем людства

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

АПВ ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Соціально-економічна сутність глобальних проблем людства.

З'ясовуючи сутність глобальних проблем, по-різному трактують причини і природу їх загострення. Так, американські науковці (В. Войскопер, Д. Блейні та ін.) основними причинами зростання мілітаризації капіталістичної економіки вважають природно-історичні умови розвитку людини, її психологію, прагнення до насильства. Причину кризи навколишнього середовища американський учений Ф. Слейтер, швейцарський дослідник Ж. Дерст та інші вбачають у притаманному людині інстинкті до руйнування. Західні ідеологи такою причиною називають зростання народонаселення, сучасну НТР, зростання промислового виробництва.

Однак такі тлумачення ігнорують соціальну сутність людини, відображають однобічний підхід до неї лише як до біологічної істоти, хоч у людині органічно поєднуються біологічне та соціальне, а її сутність з боку суспільної форми — це сукупність усіх суспільних відносин. Пояснювати загострення екологічних проблем лише розгортанням НТР, зростанням промислового виробництва з боку суспільної форми — значить перебувати на позиціях технологічного детермінізму. Біологізаторське пояснення характерне для тих науковців, які вбачають загострення глобальних проблем лише у зростанні народонаселення. Ці автори ігнорують вирішальну роль у виникненні глобальних проблем людства суспільної форми способу виробництва — відносин економічної власності.

Глобальні проблеми — комплекс економічних та надбудовних зв'язків і відносин між державами І соціальними системами, суспільством і природою в загальнопланетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і повинні вирішуватись ними спільно.

Метою таких концепцій є перекладання вини капіталістичної системи за загострення глобальних проблем на все населення планети. Спростовує такий підхід досвід Китаю з 1,2 млрд населення, який після проведення економічних реформ навіть експортує частину сільськогосподарської продукції. Трактування зростання населення як основної причини названих проблем є метафізичним.

.

З ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ”

Укладач:	Паланюк Н.А., викладач Брацлавського агроекономічного коледжу Вінницького НАУ
Рецензенти:	Євона Г.І., викладач ВСП “Чигиринський технікум Уманського НУС”; Зарівна Б.П., викладач ВП НУБіП України “Заліщицький аграрний коледж ім. Є. Храпливого”; Гурська Л.Л., викладач ВП НУБіП України “Ірпінський економічний коледж”; Ткаченко А.Л., викладач ВП НУБіП України “Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової”; Перепьолкіна Л.Є., викладач Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського ДАУ; Колісник Ю.Г., викладач Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської ДАА; Кравченко С.І., викладач Коледжу Сумського НАУ;
	Талько Т.В., викладач ВП НУБіП України “Ірпінський економічний коледж”; Обарчук Е.В., викладач Рівненського державного аграрного коледжу; Осадчук Л.А., викладач Шепетівського технікуму Подільського ДАТУ
Редактор	Світельська С.Ф.
Відповідальна за випуск	Кураченко Г.М.

1. Аналіз в перекладі з грецької означає:

1) + розкладання

2) узагальнення

3) порівняння

4)групування

2. Аналіз економічних показників починають з:

1) + визначення динаміки показника

2) визначення динаміки головних факторів

3) виявлення кількісного впливу головних факторів

4) структури показника

3. Прийом елімінування включає такі методи:

1) аналізу, синтезу, порівняння

2) аналізу, ланцюгових підстановок, обчислення різниць

3) + ланцюгових підстановок, обчислення різниць, індексний

4) балансовий, порівняння, індексний.

4. Суть прийому елімінування полягає у:

1) розкладанні показника на головні фактори

2) + визначенні кількісного впливу головних факторів на зміну показника

3) зіставленні даних звітного періоду з минулими

4) зіставленні фактичного з плановим

5. Метод синтезу означає:

1) розкладання цілого на складові частини

2) групування показників

3) + узагальнення складових частин в єдине ціле

4) порівняння

6. Основні засоби залежно від участі у виробництві поділяються на:

1) + виробничі і невиробничі

2) власні і залучені

3) основні і оборотні

4) сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення

7. Коефіцієнт оновлення основних засобів визначається:

1) відношенням вартості основних засобів на кінець і початок періоду

2) відношенням залишкової вартості до балансової

3) + відношенням придбаних чи заново введених в дію основних засобів до балансової вартості на кінець року

4) відношенням вартості вибулих основних засобів до їх балансової вартості на початок року

8. Коефіцієнт зростання основних засобів визначається:

1) + відношенням вартості основних засобів на кінець і початок періоду+

2) відношенням залишкової вартості до балансової

3) відношенням придбаних чи заново введених в дію до балансової вартості на кінець року

4) відношення вартості вибулих основних засобів до їх балансової вартості на початок року

9. Коефіцієнт вибуття основних засобів визначається:

1) відношенням вартості основних засобів на кінець і початок періоду

2) відношенням залишкової вартості до балансової

3) відношенням придбаних чи заново введених в дію основних засобів до балансової вартості на кінець року

4) + відношенням вартості вибулих основних засобів до їх балансової вартості на початок року

10. Коефіцієнт придатності основних засобів визначається:

1) відношенням вартості основних засобів на кінець і початок періоду

2) + відношенням залишкової вартості основних засобів до балансової

3) відношенням вартості основних засобів, придбаних чи заново введених в дію, до балансової вартості на кінець року

4) відношенням вартості вибулих основних засобів до їх балансової вартості на початок року

11. Ефективність використання основних засобів відображають такі показники:

1) фондоозброєність і фондовіддача

2) + фондовіддача і фондомісткість

3) фондомісткість і фондоозброєність

4) фондомісткість і фондозабезпеченість

12. Основними факторами впливу на фондовіддачу є:

1) вартість основних засобів і площа сільськогосподарських угідь

2) + вартість валової продукції і основних засобів

3) вартість основних засобів і чисельність працівників

4) вартість валової продукції і чисельність працівників

13. Основним джерелом інформації для аналізу виробництва продукції є:

1) форма № 1 “Баланс підприємства”

2) форма № 2 “Звіт про фінансові результати”

3) + форма № 50 “Основні економічні показники сільгосппідприємства”

4) форма № 3 “Звіт про рух грошових коштів”

14. Головними факторами впливу на зміну валового збору є:

1) + посівна площа і урожайність

2) урожайність і продуктивність тварин

3) поголів’я тварин і продуктивність тварин

4) кількість продукції і ціна 1 ц

15. Умовний валовий збір продукції рослинництва визначається:

1) площа (факт) × урожайність (факт)

2) площа (план) × урожайність (факт)

3) + площа (факт) × урожайність (план)

4) площа (план) × урожайність (план).

16. Головними факторами впливу на зміну валового виходу продукції тваринництва є:

1) посівна площа і урожайність

2) урожайність і продуктивність тварин

3) + поголів’я тварин і продуктивність тварин

4) кількість продукції і ціна 1 ц

17. Кількісний вплив посівної площі на динаміку валового збору визначається так:

1) + валовий збір (ум.) – валовий збір (м.р.)

2) валовий збір (ум.) – валовий збір (з.р.)

3) валовий збір (з.р.) – валовий збір (м.р.)

4) валовий збір (м.р.) – валовий збір (з.р.)

18. Вплив фактору продуктивності тварин на зміну валового виходу продукції тваринництва визначається так:

1) валове виробництво (ум.) – валове виробництво (м.р.)

2) + валове виробництво (з.р.) – валове виробництво (ум.)

3) валове виробництво (з.р.) – валове виробництво (м.р.)

4) валове виробництво (у.р.) – валове виробництво (з.р.)

19. До агротехнічних заходів підвищення урожайності відносять:

1) родючість ґрунту, кількість опадів, сівозміни

2) сортооновлення, стимулювання працівників

3) + сортооновлення, боротьба зі шкідниками, сівозміни

4) кількість опадів, родючість ґрунту

20. Трудомісткість продукції рослинництва залежить від головних факторів:

1) затрат, люд.-год, і продуктивності тварин

2) затрат, люд.-год, і валового збору

3) затрат, люд.-год, на одну голову тварин і їх продуктивності

4) + затрат, люд.-год, на 1 га площі і урожайність

21. Трудомісткість продукції тваринництва залежить від головних факторів:

1) затрат, люд.-год, і продуктивності тварин

2) затрат, люд.-год, і валового збору

3) + затрат, люд.-год, на одну голову тварин і продуктивності

4) затрат, люд.-год, на 1 га площі і урожайність

22. До організаційно-економічних заходів підвищення урожайності відносять:

1) родючість ґрунту, кількість опадів, сівозміни

2) + стимулювання працівників, підвищення кваліфікації

3) сортооновлення, сівозміни

4) кількість опадів, родючість ґрунту

23. Головними факторами впливу на собівартість 1ц. продукції рослинництва є:

1) + сума затрат на 1га і урожайність

2) загальна сума затрат і урожайність

3) сума затрат на 1га і валовий збір

4) сума затрат на одну голову тварин і продуктивність однієї голови

24. Умовна собівартість 1 ц продукції рослинництва визначається так:

1) затрати на 1га (м.р.) / урожайність (з.р.)

2) затрати на 1га (м.р.) / урожайність (м.р.)

3) + затрати на 1га (з.р.) / урожайність (м.р.)

4) затрати на одну голову (з.р.) / продуктивність тварин (м.р.)

25. Вплив суми затрат на одну голову на зміну собівартості 1 ц продукції тваринництва визначається так:

1) собівартість 1 ц (ум.) – собівартість 1 ц (з.р.)

2) + собівартість 1 ц (ум.) – собівартість 1 ц (м.р.)

3) собівартість 1 ц (з.р.) – собівартість 1 ц (м.р.)

4) собівартість 1 ц (з.р.) – собівартість 1 ц (ум.)

26. Стаття витрат “Оплата праці на 1 га” залежить від таких факторів:

1) + затрати на 1 га і оплата 1 люд.-год

2) кількість працівників і оплата праці одного працівника

3) затрати 1 год на одного працівника і розцінки

4) сума затрат і валовий збір

27. Інтенсивними факторами росту виробництва сільськогосподар­ської продукції є:

1) посівна площа і урожайність

2) поголів’я тварин і продуктивність однієї голови

3) + урожайність і продуктивність тварин

4) посівна площа і сівозміни

28. Ретроспективна оцінка товарної продукції проводиться за такими показниками:

1) собівартість, прибуток, рентабельність

2) рентабельність виробництва, рентабельність продажу

3) + прибуток на один гектар (1 гол.), рентабельність виробництва, рентабельність продажу

4) валовий збір, урожайність

29. Попит на продукцію підприємства залежить від:

1) + якості, реклами, конкурентоспроможності

2) прибутку, собівартості

3) конкурентоспроможності, собівартості

4) собівартості

30. Цінова конкурентоспроможність визначається:

1) + цінова конкурентоспроможність = (ціна – собівартість) / ціна

2) цінова конкурентоспроможність = (ціна – собівартість) × собівартість

3) цінова конкурентоспроможність = (прибуток – собівартість) × ціна

4) цінова конкурентоспроможність = (прибуток – собівартість)

31. Валовий прибуток визначається:

1) + чистий дохід (виручка) – собівартість реалізованої продукції

2) дохід підприємства – ПДВ

3) чистий прибуток + виручка

4) кількість продукції × ціну

Дата добавления: 2015-05-26