Натуральне господарство, його основні риси

Натуральне виробництво – тип господарства, в якому процес створення матеріальних благ спрямований безпосередньо на задоволення власних потреб виробника.

Головними рисами натуральної економіки є нерозвиненість суспільного розподілу праці, ізольованість від зовнішнього світу; самозабезпеченість засобами виробництва і робочою силою, можливість задоволення всіх або майже всіх потреб за рахунок власних ресурсів.

Натуральне господарство, в якому продукти праці виробляються не для обміну на ринку, а для задоволення внутрішньогосподарських потреб, головним чином особистих потреб самих виробників. Історично передувало товарному виробництву, і було переважаючим за первіснообщинного, рабовласницького і феодального способів виробництва.

Натуральним залишається господарство в деяких племен, що стоять на низькому ступені розвитку (в Океанії, Центральній Африці та ін.).

Натуральна економіка збереглася в економічно відсталих районах земної кулі, де до колонізації їх європейцями панували родо-племінні або феодальні стосунки. У країнах, які звільнилися від колоніальної залежності в середині XX століття, населення було зайнято в натуральному або напівнатуральному господарстві.

Товарне виробництво – це організаційна форма суспільного виробництва за якої продукти виробляються відокремленими господарюючими суб’єктами не для власного споживання, а для обміну через купівлю – продаж.

Типовою формою натурального виробництва в наших умовах є багатогалузеве особисте підсобне господарство селян, яке практично не зв'язане з ринком (або зв'язане епізодично).

Основні риси натурального виробництва:

1)Економічна замкненість -суб*єкт господарської діяльності не вступає в економічні відносини з іншими суб’єктами. усі блага виробляються з власних ресурсів,і призначені для власного споживання.

2)Універсалізація праці – майже відсутній суспільний поділ праці.

3)Прямі економічні зв’язки між виробництвом і споживанням – стадія обміну відсутня.

4)тверде закріплення робочих місць і обов'язків за визначеними працівниками, відсутність мобільності робочої сили;

5)відсутність можливостей для обміну досвідом і поширення технологічних нововведень;

6)додатковий продукт, як правило, не набуває товарної форми;

7)виробничі відносини виступають поза упредметнену форму як відносини між самими людьми, а не як відносини між продуктами їхньої праці.

Основним протиріччям натурального господарства, джерелом його розвитку є протиріччя між виробництвом і споживанням. Єдиним мотивом до удосконалювання виробництва є тільки власна незадоволеність у споживанні. Звідси випливають висновки:

1 Оскільки зовнішніх економічних стимулів розвитку натурального господарства не існує, технічний і економічний прогрес у ньому розвивається вкрай повільно.

2 Натуральне господарство характеризується стійкістю і консерватизмом.

Дата добавления: 2015-05-26