Порядок проведення фахового вступного екзамену

ВСТУП

ПРОГРАМА

фахового вступного екзамену за спеціальністю

7.04010601 та 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища» для освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст і магістр

Програма розглянута на засіданні кафедри прикладної екології і хімії

Протокол № 7 від 18.02.2014 р.

Затверджена рішенням Вченої ради

Інституту ІМГОНС

Протокол № 8 від 26.02.2014 р.

Макіївка, 2014

ЗМІСТ

	Вступ
1.	Нормативні вимоги до фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст зі спеціальності 7.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища»
2.	Нормативні вимоги до фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня магістр зі спеціальності8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища»
3.	Порядок проведення фахового вступного екзамену
4.	Програми навчальних дисциплін для підготовки до фахового вступного екзамену
5.	Приклади розв’язання практичних завдань
6.	Список літератури, що рекомендується для самостійної підготовки

Програма фахового вступного екзамену за спеціальністю 7.04010601 та 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища» призначена для абітурієнтів, що вступають до ДонНАБА для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст та магістр.

Програма спрямована на організацію самостійної роботи абітурієнтів для підготовки до фахового вступного екзамену; роз’яснення порядку проведення екзамену, критеріїв оцінювання; забезпечення прозорості процесу прийому на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст та магістр.

Програма містить такі позиції:

- порядок проведення фахового вступного екзамену. Загальний порядок проведення фахового вступного екзамену є єдиним для всіх спеціальностей і визначається Правилами прийому до Донбаської національної академії будівництва і архітектури щорічно;

- програми навчальних дисциплін для самопідготовки до фахового вступного екзамену, підготовлені за дисциплінами природничо-наукового і професійно-орієнтованого циклу підготовки бакалавра та дозволяє встановити здобуті компетенції бакалавра з галузі знань 0401 «Природничі науки» напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»;

- зразки розв’язання прикладних завдань;

- критерії оцінювання знань абітурієнтів за шкалою 100-200 балів;

- перелік рекомендованої літератури для самопідготовки.

Програма відповідає Правилам прийому до Донбаської національної академії будівництва і архітектури.

1. НОРМАТИВНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ СПЕЦІАЛІСТ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.04010601 «ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА»

1. Термін навчання: на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр – 1 рік.

2. Форма навчання – денна, заочна.

3. Кваліфікація за дипломом – спеціаліст з екології та охорони навколишнього середовища.

4. Вимоги до попередньої освіти: наявність базової вищої освіти освітнього рівня бакалавр з напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» галузі знань 0401 «Природничі науки».

5. Основні функції професійної діяльності – технічна, дослідницька, проектувальна, прогнозна, контрольна.

2. НОРМАТИВНІ ВИМОГИ ДО ФАХІВЦЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ МАГІСТР ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 8.04010601 «ЕКОЛОГІЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА»

1. Термін навчання:

- на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр – 1 рік;

- на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст – 1 рік;

2. Форма навчання – денна, заочна.

3. Кваліфікація за дипломом – магістр з екології та охорони навколишнього середовища.

4. Вимоги до попередньої освіти: наявність базової вищої освіти освітнього рівня бакалавр з напряму підготовки 6.040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» галузі знань 0401 «Природничі науки» або наявність кваліфікації спеціаліста з екології та охорони навколишнього середовища за спеціальністю 7.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища».

5. Основні функції професійної діяльності – організаційно-управлінська, науково-дослідницька, інформаційно-аналітична, освітньо-педагогічна.

3.1. Організація набору та прийому абітурієнтів для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст і магістр зі спеціальності «Екологія та охорона навколишнього середовища» регулюються Правилами прийому Донбаської національної академії будівництва і архітектури на поточний рік.

3.2. Для конкурсного відбору осіб при прийомі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст та магістр використовується фаховий вступний екзамен.

3.3. Для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр обов'язковим є складання вступного екзамену з іноземної мови.

3.4. Для прийому фахового вступного екзамену створюється атестаційна комісія з числа провідних фахівців випускаючої кафедри, склад якої затверджується наказом ректора ДонНАБА.

3.5. Підсумкове оцінювання знань абітурієнтів здійснюється за шкалою від 100 до 200 балів. До участі у конкурсі допускаються абітурієнти, які отримали оцінки не нижче 124 балів з фахового екзамену.

3.6. Фаховий вступний екзамен за спеціальністю 7.04010601, 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища» для освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліст і магістр проводяться із природничо-наукових і професійно-орієнтованих дисциплін напряму підготовки «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», таких як:

- загальна екологія;

- ландшафтна екологія;

- фізико-хімія біосфери;

- радіаційний контроль у будівництві;

- моніторинг довкілля;

- екологічна експертиза;

- поводження з відходами;

- техноекологія.

3.7. Навчальна програма кожної дисципліни п. 3.6 відповідає Галузевому стандарту вищої освіти «Освітньо-професійна програма бакалавра напряму підготовки 6.040106 – «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування».

3.8. Завдання з фахового вступного екзамену складається з двох частин: теоретичної (15 тестових завдань) та практичної (розв’язання 5-ти практичних завдань).

3.9. Час на виконання теоретичної частини екзамену становить 30 хвилин, для виконання практичної частини – 150 хвилин.

3.10. Теоретична частина (розв’язання тестових завдань) містить тести, що складені за змістом програми дисциплін п. 3.6. Кількість тестів з кожної дисципліни є однаковою.

Розподіл тестових завдань за рівнями складності та критеріїв їх оцінювання здійснюється у такий спосіб:

Рівень знань	Кожна вірна відповідь оцінюється в Х балів	Кількість тестових завдань, що має вирішити студент	Максимальна оцінка, яку може набрати студент	Характеристика тестових завдань
- перший				Тестові завдання простого рівня з одиночним вибором.
- другий				Тестові завдання з множинним вибором.
- третій				Тестові завдання на відповідність якісних або кількісних характеристик їхнім носіям - предметам, фактам, явищам, подіям, компонентам тощо.
РАЗОМ	-

3.11. Практична частина складається із самостійного розв’язання 5-ти практичних інтегрованих завдань з дисциплін п. 3.6.

Кожне завдання дозволяє встановити рівень знань абітурієнтів відносно алгоритму розрахунку чисельних значень екологічних показників та здатності встановлювати їх якісні характеристики в зіставленні з екологічними критеріями безпеки людини, екосистем та їх компонентів, біосфери в цілому. Приклади розв’язання завдань наведені у п. 5.

При розв’язанні завдань абітурієнт має право використовувати довідкові матеріали, які дозволені при виконанні контрольних завдань і надаються разом з умовами завдань. До довідкових матеріалів включаються: таблиці з довідковими даними або окремі довідкові дані, які не мають методик проведення розрахунків, або короткого викладу процесів і явищ.

Кожне з 5-ти завдань практичної частини оцінюється окремо з оцінками в діапазоні від 0 до 10 балів. Загальний результат за виконання практичної частини складається як сума набраних балів за кожне окреме завдання.

Критерії оцінювання розв’язання окремого завдання такі:

Характер оцінювання	Інтервал оцінок в балах
спеціаліст	магістр
2.1. Абітурієнт вірно встановив алгоритм розв’язання задачі, використав необхідні теоретичні базові посилання або терміни, докладно навів аргументи стосовно вибраних критеріїв оцінювання ситуації, котра розглядається в задачі, використав відповідні довідкові дані, виконав чисельні розрахунки і дав якісну оцінку отриманим результатам, відповідь повністю відповідає еталонному розв’язанню	10*	10*
2.2. Абітурієнт вірно встановив шляхи розв’язання задачі, використав відповідні довідкові дані, але при виконанні чисельних розрахунків допустив неточності в застосуванні розрахункових формул або помилився в розрахунках, внаслідок чого відповідь є частково не повною та/або не вірною	7 - 9*	7 - 9*
2.3. Абітурієнт вірно встановив підхід до розв’язання задачі, окреслив у загальному вигляді шлях її розв’язання, але не застосував потрібні розрахункові формули і не виконав чисельних розрахунків, що не дало змоги довести розв’язання до логічного завершення і отримати конкретні кількісні або якісні характеристики	4 - 6*	4 - 6*
2.4. Абітурієнт вірно визначив ситуацію, але в ході розв’язання допустив значних помилок у застосуванні розрахункових формул або критеріїв оцінювання, внаслідок чого відповідь вийшла досить не повною або не вірною	1 - 3*	1 - 3*
2.5. Абітурієнт не зміг вірно встановити шляхи розв’язання завдання, її розв’язання не відповідає еталонному або завдання зовсім не розв’язане	0*	0*
Разом за 5 завдань	0 (min) – 50 (max)	0 (min) – 50 (max)

Примітка: *) конкретне значення в балах за розв’язання кожного окремого завдання призначає фахова атестаційна комісія в означеному інтервалі оцінок.

3.12. Загальний конкурсний бал абітурієнта формується таким чином:

Фаховий вступний екзамен:

- сума балів за виконання теоретичної частини в інтервалі 0 - 50 балів;

- сума балів за розв’язання практичної частини в інтервалі 0 - 50 балів.

Оцінка за фаховий вступний екзамен формується шляхом складання сумарних балів з теоретичної та практичної частини (максимальна сума може становити 100 балів).

Остаточна оцінка визначається за шкалою 100-200 балів шляхом додавання числа 100 до загальної суми балів, набраних при виконанні теоретичної і практичної частини.

3.13. Порядок оскарження результатів та рішення атестаційної комісії визначається Правилами прийому до ДонНАБА.

3.14. Фаховий вступний екзамен складається один раз, але за його результатами абітурієнт має право приймати участь у конкурсному відборі щодо вступу для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів як спеціаліста так і магістра.

3.15. Програми навчальних дисциплін для підготовки до вступного екзамену наведені у п. 4.

4. Програми навчальних дисциплін ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ

4.1. Дисципліна загальна екологія.

1. Концепція екосистеми, її компоненти. Критерії виділення екосистем.

2. Склад екосистеми та закони формування її структури.

3. Антропогенні екосистеми.

4. Екологічні фактори і їх класифікація, біотичні й абіотичні фактори екосистеми.

5. Лімітуючі фактори. Принцип мінімуму Лібіха. Толерантність.

6. Антропогенні фактори. Вплив виробничої діяльності людини на складові екосистем.

7. Потоки речовини в екосистемах.

8. Фотосинтез. Роль автотрофних організмів в біогенному кругообігу речовин.

9. Розкладання органічної речовини, роль редуцентів у біогенному кругообігу речовин.

10. Біогеохімічні кругообіги.

11. Типи міжвидових взаємовідносин

12. Біосфера - глобальна екосистема Землі.

13. Біосфера – область існування живої речовини.

14. Система "Біосфера-людина". Еволюція біосфери.

15. Ноосфера як майбутній стан біосфери

4.2. Дисципліна ландшафтна екологія.

1. Сутність ландшафту і ландшафтознавство.

2. Поняття географічного ландшафту: визначення, компоненти.

3. Класифікація антропогенних ландшафтів за Ф.М. Мільковим.

4. Класифікація ландшафтів.

5. Класифікація антропогенних ландшафтів за ключовими ознаками.

6. Сільськогосподарські ландшафти.

7. Класифікація сільськогосподарських ландшафтів.

8. Сельбищні ландшафти.

9. Класифікація сельбищних ландшафтів.

10. Промислові ландшафти.

11. Основні напрямки рекультивації промислових ландшафтів.

12. Лісові антропогенні ландшафти.

13. Структурні елементи лісу як біогеоценозу.

14. Водні антропогенні ландшафти.

15. Підклас «Водосховища».

4.3. Дисципліна фізико-хімія біосфери.

1. Визначення біосфери, стисла характеристика її складових.

2. Атмосферне повітря і його значення в формуванні біосфери.

3. Кількісні параметри атмосфери.

4. Гідросфера - джерело водопостачання населених пунктів, промисловості і сільського господарства.

5. Склад домішок природних вод.

6. Види стічних вод, забруднення стічних вод.

7. Біохімічна й хімічна потреби в кисні.

8. Вимоги до очищення стічних вод при скиданні їх у водойми.

9. Методи очищення стічних вод.

10. Визначення літосфери.

11. Структура літосфери і земної кори, прошарки земних надр.

12. Хімічний склад земної кори.

13. Вивітрювання і ґрунтоутворення.

14. Ґрунтові розчини і ґрунтове повітря.

15. Органічні та органо-мінеральні речовини ґрунту.

4.4. Дисципліна радіаційний контроль у будівництві.

1. Норми радіаційної безпеки в Україні.

2. Шляхи надходження радіоактивних радону та торону до приміщень.

3. Радіаційна забрудненість будівельних матеріалів.

4. Радіаційно – гігієнічні параметри, що нормуються в будівництві.

5. Нормативи вмісту природних радіонуклідів у будівельних матеріалах.

6. Нормативи потужності поглиненої в повітрі дози.

7. Допустимий вміст радону і торону в повітрі приміщень.

8. Порядок контролю за дотриманням радіаційно–гігієнічних нормативів у будівництві.

9. Контроль за дотриманням радіаційно–гігієнічних нормативів у будівництві.

10. Радіаційний контроль будівельних матеріалів.

11. Радіаційний контроль у приміщеннях.

12. Заходи щодо зниження вмісту ізотопів радону у повітрі приміщень.

13. Критерії для прийняття рішень по протирадоновому захисту будівельного об’єкта.

14. Протирадонові заходи для споруд, які проектуються.

15.Протирадонові заходи для існуючих споруд.

4.5. Дисципліна моніторинг довкілля.

1. Сутність моніторингу довкілля і об’єкти його дослідження.

2. Головна мета, основні завдання та принципи функціонування системи моніторингу довкілля.

3. Моніторинг впливу на довкілля антропогенних факторів.

4. Види систем моніторингу довкілля.

5. Глобальний, регіональний та імпактний рівні проведення моніторингу.

6. Екологічний моніторинг і його завдання.

7. Фоновий моніторинг, його роль в оцінюванні і прогнозуванні глобального стану біосфери.

8. Моніторинг атмосфери і форми та засоби його здійснення.

9. Види постів спостережень і їх призначення.

10. Моніторинг гідросфери і форми та засоби його здійснення.

11. Організація пунктів спостережень і контрольних створів на водних об’єктах.

12. Моніторинг літосфери і форми та засоби його здійснення.

13. Моніторинг біотичної складової екосистем.

14. Біоіндикація. Загальні принципи використання біоіндикаторів.

15. Хімічний аналіз складу газових сумішей, водних розчинів, проб ґрунту.

4.6. Дисципліна екологічна експертиза.

1. Походження екологічної експертизи, основні задачі і принципи екологічної експертизи.

2. Організаційно-правові основи екологічної експертизи й оцінки впливу на навколишнє середовище.

3. Аспекти екологічної експертизи.

4. Процедура проведення державної екологічної експертизи.

5. Показники оцінювання об’єктів проектування, які підпадають під категорію об’єктів, що чинять негативний вплив на навколишнє середовище.

6. Послідовність розробки пакету матеріалів, що надаються на експертизу згідно закону України «Про екологічну експертизу».

7. Послідовність оцінювання впливів, що виникають в результаті здійснення намічуваної діяльності.

8. Екологічні вимоги до створення й експлуатації господарських та інших об’єктів.9. Етапи процедури оцінки впливу на навколишнє середовище.10. Особливості проведення оцінювання впливу на атмосферне повітря.11. Схеми водопостачання промислових підприємств.12.Комплексні характеристики оцінки розсіювальної здатності атмосфери - потенціал забруднення атмосфери (ПЗА), параметр споживання повітря (ПСВ) у промислових районах міст.

13. Розрахунок кількості шкідливих речовин, що виділяються в атмосферне повітря.

14. Оцінка впливу намічуваної діяльності на ґрунти.

15. Критерії оцінки ролі й стану рослинності в районі намічуваної діяльності.

4.7. Дисципліна поводження з відходами.

1. Проблема відходів.

2. Поняття відходів.

3. Класифікація відходів.

4. Закон України «Про відходи» щодо власності на відходи, прав та обов’язків підприємств.

5. Звітність підприємств по промислових відходах.

6. Інвентаризація відходів.

7. Трансграничні переміщення відходів.

8. Розрахунок класу небезпеки відходів.

9. Основні напрямки знешкодження відходів.

10. Поховання відходів 1 і 2 класу небезпеки у могильниках.

11. Картові поховання відходів 2 і 3 класу.

12. Траншейне поховання промислових відходів 3 і 4 класу і твердих побутових відходів (ТПВ).

13. Відкрите складування відходів 3 і 4 класів та ТПВ.

14. Проблеми старих звалищ.

15. Звалищний газ і його утилізація.

4.8. Дисципліна техноекологія.

1. Добувна промисловість. Види добувних підприємств.

2. Вплив на навколишнє середовище підприємств з підземним видобутком корисних копалин.

3. Альтернативна енергетика.

4. Технологічна схема коксохімічного підприємства.

5. Технологічна схема нафтопереробного виробництва. Основні викиди, стоки, відходи.

6. Технологічна схема теплової електростанції.

7. Санітарно-захисні зони теплових електростанцій.

8. Види металургійних підприємств.

9. Види транспорту. Основні викиди, стоки, відходи.

10. Вплив на навколишнє середовище автомобільного транспорту.

11. Електроенергетика. Види енергетичних підприємств.

12. Вплив на навколишнє середовище теплових електростанцій.

13. Вплив на навколишнє середовище нафтобаз і АЗС.

14. Вплив на навколишнє середовище трубопровідного транспорту.

15. Утилізація відпрацьованих автомобільних шин.

5. ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Дата добавления: 2015-05-26