![]() КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Композиционное строение наличника
Хім пр-сть забезпечує країну мін добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами (Харків, Шебелинка, Кременчук, Суми, Шостка.). У р-ні зосереджено практиіно все в-во кінофотоматеріалів у країні. Розвивається нафтохімія. Потужна галузь р-ну – будіндустрія. Цементна пр-сть розвинута в Балаклії (Харківська обл). Залізобетонні конструкції випускають у Кременчуці, вироби із скла – у Полтаві і Мерефі (Харківська обл), фарфоро-фаянсові – в Полтаві і Будах (поблизу Харкова). Деревообробна і меблева пр-сть зосереджена, як правило, у великих пром центрах. Пн-Сх район має потужний АПК. Основу його становить с/г. Рослинництво розвинуте краще, ніж т-во. С/г-ва в основному спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні госп-в приміського типу. У рослинництві домінує вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці. Картоплю й овочі вирощують скрізь, найбільше – поблизу великих міст. Це стосується також садівництва і ягідництва. Т-во р-ну спеціалізується на молочно-м’ясному в-ві. Тут зберігаються традиційні для р-ну м’ясо-сальний і сальний напрями свинарства. На південному сході розвинуте бджільництво. Не втратило свого зн-ня шовківництво. Маючи потужну сировинну базу, харчова пр-сть р-ну за обсягом в-ва поступається тільки маш-ню. Найбільше зн-ся має цукрова пр-сть. На 40 цукрових заводах виробляють п’яту частину цукру в країні. Добре розвинуті маслообробна і сироварна галузі пр-сті. Найб молочноконсервні заводи – у Куп’янську (Харківська обл) і Біликах (Полтавська обл). Основні центри легкої пр-сті – Харків, Полтава, Суми. 62. Причорноморський економічний район, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їхнього розміщення. Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська і Херсонська адміністративні області. До середини XIX ст. Причорномор'я розвивалось лише як сільськогосподарський регіон. Але з будівництвом залізниць (Одеса— Кременчуг—Харків, Харків—Сімферополь, Одеса—Київ) структура господарства почала швидко ускладнюватись. Різко зросли обсяги експорту пшениці через портові міста (Одеса, Миколаїв, Генічеськ),виникло суднобудування в Миколаєві. Потреби сільського господарства сприяли розвитку сільськогосподарського машинобудування. У цей період побудовані численні овочеконсервні заводи, зокрема, в Одесі, Херсоні, Ізмаїлі, виникає верстатобудування. У повоєнні роки створюється електротехнічна промисловість, електронне машинобудування, розширюються потужності хімічної промисловості. Район спеціалізується на виробництві різноманітної продукції АПК: рослинництво (озима пшениця, кукурудза, ячмінь, просо, рис, соняшнику, соя, рицина, тютюн, кунжут, арахіс, овочів, фруктів, винограду, вовни, плодоовочевих консервів, виноградних вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, лікарські рослини),тваринництво (солочно-мясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство, рибної пром) · Суднобудування (Херсон, Миколаїв,Керч) · Машинобудування – зернозбиральні, кукурудзозбиральні комбайни (Херсон), обладнання для легкої, харчової та хімічної промисловості (Одеса), а також м’ясної, молочної, консервної галузей (Сімферополь), електротехніка та електроніка (Херсон, Сімферополь). · легкої (насамперед бавовняних, вовняних тканин, швейна, трикотажна., шкіряно-взуттєва й джутова галузі) промисловості, · випуску товарів машинобудування (суден, верстатів, пресів, машин для АПК) і · хімії – сірчана кислота й фосфорні добрива (Одеса), харчова та кальцинована сіль (Красноперекопськ), лаки, фарби та ін., · деяких виробів промисловості будматеріалів (гранітів, вапняків тощо), виконує курортно-туристичні функції. Міжнародною спеціалізацією району є транспорт (особливо морський і залізничний). Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту каботажного та міжнародного плавання, рекреаційного господарства, портово-промислових комплексів. Найважливішою проблемою є збереження природних ландшафтів території. 63. Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі. В умовах посилення взаємозалежності, глобалізації економічних та політичних процесів вирішення внутрішніх проблем України цілком залежить від визначення оптимального вектора розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Україна поки що не включена належним чином до міжнародної спеціалізації; її частка у світовому експорті залишається незначною. Конкурентоспроможною на зовнішньому ринку можна вважати лише деяку частину промислової продукції. Разом з тим є потенційні конкурентні переваги українського експорту, які склалися на цей час: наявність технологічно передових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових видів продукції, насамперед у військово-промисловому комплексі; наявність значних сировинних ресурсів; традиційних ринків збуту української продукції; високий рівень кваліфікації низки професійних категорій працівників. Зараз досить стабільним попитом в окремих сегментах світового ринку користується вітчизняна продукція металургійного комплексу (прокат чорних металів, сталеві труби, залізорудна сировина, феросплави), частково машинобудування (машини та обладнання для власного машинобудування), гірничовидобувної, електроенергетичної промисловості, будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів (поліроване і віконне скло, каоліни, тугоплавка глина, кварцовий пісок, вироби з граніту, санітарно-керамічні вироби, цемент), хімічного комплексу (аміак, карбамід, оцтова кислота, бензол, вінілхлорид, шини, лікарські засоби тощо). Оцінюючи експортний потенціал обробної промисловості, слід в першу чергу виділити металургію України. В умовах скорочення поставок металопродукції до країн СНД і скорочення внутрішнього попиту продукція цієї галузі почала постачатися на ринки далекого зарубіжжя. Зростання експортних поставок підтверджує достатню конкретну спроможність продукції галузі на зовнішніх ринках — значна частка продукції сертифікована. Цей процес додатково стимулювали більш низькі експортні ціни (на декілька відсотків), ніж у західноєвропейських партнерів. За рахунок антидемпінгових заходів було досягнуто підвищення цін на експортовану продукцію. Проте вирішення багатьох проблем ускладнюється внаслідок значних поставок продукції на експорт через посередників та з використанням давальницьких схем. Експортний потенціал чорної металургії постійно зростає. Експортний попит став головним чинником зростання виробництва у хімічній промисловості Слід зазначити, що позиції українського машинотехнічного експорту останнім часом значно погіршились. Підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудівного комплексу, як найбільш прогресивного в науково-технічному відношенні, повинно бути першочерговим. Для збільшення обсягів випуску експортної продукції слід також відбудувати експортні потужності підприємств важкого, електроенергетичного машинобудування, верстато- і приладобудування, з випуску обладнання і устаткування для нафтогазовидобувної та нафтохімічної промисловості, що можуть суттєво поповнити експортний потенціал країни продукцією, яка відповідає світовому або близькому до нього науково-технічному рівню. Але існують і серйозні проблеми для України, які пов'язані зі зростаючою залежністю від Росії і Заходу, втратою позицій у міжнародному розподілі праці 64.Міжнародне співробітництво України з питань екології і охорони навколишнього середовища в умовах глобалізації. Характеризується: ----Глобальним характером екологічних проблем ----Транскордонний характер забруднення НПС ----Міжнародними обов’язками України щодо охорони НПС ----Необхідністю міжнародного обміну досвідом та технологіями, можливістю залучення іноземних інвестицій. Основні чинні міжнародні конвенції та угоди з Україною 1972, Париж: Конвенція про охорону світової культурної та природної спадщини. 1972, Лондон: Конвенція про запобігання забруднення моря. 1979, Женева: Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. 1985, Відень: Конвенція про охорону озонового шару. 1992, Ріо-де-Жанейро: Рамкова конвенція про зміну клімату і про біологічне різноманіття. 1992, Бухарест: Конвенція про захист Чорного моря від забруднення. 1994, Софія: Конвенція про охорону середовища басейну річки Дунай. 1994, Відень: Конвенція про ядерну безпеку. Основні напрями МЕСУ: 1. співробітництво з міжнародними організаціями системи ООН у галузі охорони НПС: ЮНЕП, ЄЕК,ПРООН, МАГАТЕ,ФАО 2. Участь у регіональних прикордонних заходах (Дунай, Карпати, Донбас) Участь у міжнародних програмах ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 48. Спеціалізація країн світу на виробництві продукції легкої промисловості. На розміщення легкої промисловості великий вплив справляє НТР. Це відбивається перш за все на концентрації текстильного виробництва, на зміні його сировинної бази. Натуральне волокно поступово витісняється хімічними волокнами. 49. Сутність, значення і структура торговельного комплексу. Основні функції торгівлі. Торговельний комплекс – це система підприємств, закладів і установ, що здійснюють реалізацію товарів шляхом купівлі-продажу. Функції торгівлі: 1. Економічні: Реалізує досягнення міжнародного і внутрішньодержавного поділу праці; забезпечує перерозподіл ресурсів та зв'язок між усіма галузями і сферами господарства; поєднує виробників і споживачів, сприяє ек. розвитку; забезпечує зростання рівня торговельного обслуговування. 2. Соціальні: Забезпечує споживчий попит населення; скорочує витрати часу на придбання товарів; формує раціональну структуру споживання. 3. Науково-технічні та естетичні: Впровадженя прогресивних форм і методів обслуговування; реалізує високоякісні товари; забезпечує і розвиває естетичні смаки населення через дизайн, рекламу, упаковку товарів, якість обслуговування. Торгівля поділяється на зовнішню та внутрішню. Зовнішня - продаж-купів-ля товарів і послуг шляхом перетину державного кордону країни. Внутрішня - продаж товарів і послуг у межах державних кордонів.
|
|
|
|
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 705; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет