Неорелігії та нетрадиційні вірування в Україні

I.Неохристиянські рухи на загальнохристиянській основі. Для них є характерним:намагання об”єднати християнське віровчення з елементами східних релігій; наукоподібна фразеологія; мотиви близького наближення кінця світу і месіанизму, тобто наділення керівника статусом посланця Бога, або „живого Бога”, який відкриває людям нове одкровення і вищі маральні приписи До них належать запозичені з-за кордону різноманітні міжнародні християнські місії, секти, новітні церкви (Міжнародна християнська місія, Християнська місія «Еммануїл», Армія спасіння, Лівобережна церква Христа, Церква Христа святих останніх днів (мормони), Християнська церква «Калварі Чапел», Євангельська церква США, Біблійна баптистська церква, Церква скелі, Церква «Філадельфія», Вогняний кущ, Месіанська релігійна община «Дім Бога Всемогутнього», Київський християнський центр «Нове життя», Християнська церква «Хвала і поклоніння» тощо). Цей на прям репрезентують відроджені християнські об'єднання українського походження, зокрема Спілка християнської міжконфесійної згоди «Логос» і Собор євангельських церков. До цієї групи так само можна приєднати таке проросійське неохристиянське утворення, як Церква Воскресаючої Богородиці (Богородична церква) або Церква Матері Божої Перетворюваної.

„Богородична церква” – неохристиянська конфесія. Сформувалася в Росії у 80-их роках. В Україні громади Богородичної церкви з”явилися у 1992 році. Вона проголосила себе Церквою Царства Божого, яке Божа Мати за дорученням Святої Трійці має збудувати на Землі, підготувавши другий прихід Ісуса Христа. У культ і літургію запроваджено багато нових елементів. Священики сповідаються перед братами і сестрами. Велика увага приділяється „пластичній молитві”, медитації: обов”язково тричі на день твориться Розарій – вінок молитов із роздумами про важливі події земного життя Господа і Богородиці. Російську православну церкву Богородична церква розглядає як „притулок Сатани”. Водночас затверджує ідею месіянської ролі Росії у світі: „Духовним Ізраїлем ІІІ Заповіту є Свята Русь”. Закликає інші християнські конфесії до здолання своїх відмінних рис і об”єднання.

II.Релігії орієнталістського напряму. Вони переважно репрезентовані неоіндуїзмом («Товариство Свідомості Кришни», Місія «Світло душі», Товариство Шрі Ауробіндо, Товариство ведичної культури, Міжнародне товариство «Всесвітня чиста релігія» (Сахаджа-йога), Київський центр Шрі Чін-Моя, прихильники Саї Баби тощо) і течіями буддистського толку (дзен-буддизм, тибетський буддизм, власне буддизм, ламаїзм).

Серед нетрадиційних культів на Заході найбільш поширеним і могутнім є братство індуїстської спрямованості „Міжнародне товариство свідомості Крішни”, або рух Харе Крішна. Рух Харе Крішна заснований в 1966 році В Нью-Йорку вихідцем з Індії Абхай Ширам Де. В США він прибув під чернечим ім”ям Свамі Прабхупада Протиставивши свої погляди західним цінностям і способу життя, він здобув дуже багато прихильників серед молодих американців середнього класу. Віровчення і культ Руху Харе Крішна грунтується на індуїзмі і буддизмі. Послідовник вчення „Свідомості Крішни” повинен наслідувати:

1. чотири принципи духовного розвитку (не вживати в їжу м”яса, риби, яєць, не вживати дурманних речовин, не грати в азартні ігри, не вступати в статеві відносини поза шлюбом);

2. систематично читати „Бхагавад - Гіту”;

3. жертвувати плоди своєї діяльності Крішні;

4. Спілкуватися переважно з одновіряцями.

Святим письмом кришнаїтів є „ Бхагавад-Гіта” („Пісня Богів”) та „Бхагавата Пурана” – частини великого індійського епосу „Махабхарата”. Перші громади кришнаїтів з”явилися в Україні у 80-их роках, але існували нелегально. Лише в 1990 році було дозволено їхню діяльність. Послідовник вчення „Свідомості Крішни” повинен відмовитися від усіх світських інтересів, суспільних обов”язків, він має постійно роздумувати про бога Крішну, від двох до шести разів на добу виконувати обряд аратрика (вітання Господа).

III.Езотеричні об'єднання (Реріхівське товариство, Асоціація «Живої етики», послідовники Олени Блаватської, Данила Андреева, Олеся Бердника).

Громада «світло душі» - вчення, пов’язане із аналізом проблем людства, викликаних переходом від астрологічної ери Риб, повної конфліктів і падіння моралі, до ери Водолія. В новій ері має відновитись втрачена гармонія світу, настане духовне піднесення людства. Прагнуть зясувати природу душі. Пропагують систематичне самовиховання, духовне і фізичне вдосконалення, відмову від шкідливих звичок, бережливе ставлення до довкілля.

IV.Неоязичництво характерною особливістю якого є культ Природи, а також настанова на розвиток власних сил і здібностей людини. В результаті людина досягає життєвого успіху та „спасіння” в формі надприродної, могутності. На відміну від християнства досягнення могутності і досконалості є можливим не за милістю Божією, не за Благодаттю, а завдяки власним зусиллям людини щодо оволодіння окультними силами. (РУНвіра, рідновіра, Великий вогонь).

РУН-віра. У складі РУН-віри сформувалася група на чолі з Л. Силенком, що створила Об'єднання синів і дочок (ОСІДУ) РУН-віри, осередки якого існують у США, Канаді, Австралії, Англії, Німеччині, Новій Зеландії, а тепер і в Україні. Прихильники РУН-віри не визнають многобожжя, обстоюють монотеїзм, вірують в єдиного і всюдисущого господа Дажбога (джерела буття). Святим Письмом проголошена "Мага Віра" Л. Силенка. Крім неї, є ще катехізис РУН-віри "Навчання. Пісні. Молитви". Друкованим органом РУН-віри є часопис "Самобутня Україна". Керівним органом у період між соборами є "Священна Рада Святині Матері України" на чолі з Л. Силенком. Окремі громади віруючих мають керівні органи — правління станиць.

Бог, незалежно від того, як хто його називає і розуміє, лише один, і саме він надав кожному народові можливість розуміти його по-своєму. Народ, який правильно розуміє Бога (свою національну віру), правильно визначає свій життєвий шлях. Віра у вічне існування світу. Дажбог не створював світ, але він є усталеним завдяки таким своїм властивостям, як "Яв" (матеріальна основа), "Нав" (духовна основа) і "Прав" (основа законів, правил матеріального і духовного життя). Ці три основи світу є головним символом РУН-віри, зображеним у вигляді обрамленого сонцем тризуба. У "Мага Вірі" сформульовані так звані святі заповіді, молитви, сім законів правильного життя. Святі заповіді (їх сімнадцять) мають виконуватися віруючими беззастережно. Серед них такі: розумій і люби Бога по-рідному; не вшановуй чужоземних понять Бога; виховуй дітей у дусі Рідної віри; вшановуй свята Рідної віри; шануй духовність своїх предків; вдосконалюй свій розум, душу і тіло; вір у себе; люби родичів своїх тощо. Перші шість святих заповідей РУН-віри спрямовані, в основному, на зміцнення віри, а решта — не що інше, як специфічне розуміння загальнолюдських цінностей.

Рідна віра. Засноване В. Шаяном у 1934 р. Ґрунтується на язичницькому розумінні Бога як сутності, що має багато виявів і реально постає у вигляді численних імен богів. Спрямоване на вдосконалення людської особистості та піднесення національної свідомості українців. Апелює до збереження прадавньої української обрядовості. Обожнення природного начала.

V.Синтетичні неорелігії (Віра бахаї, Велике Біле братство, Церква об'єднання Муна).

Велике Біле братство, 1990 р. її засновниками були Іоанн Свамі і Марія Деві, які нібито прийшли до людей з місією Ісуса Христа, щоб передати їм останній заповіт Божий і прийняти мученицьку смерть за гріхи людей. Вони входили до трійці, що називалася ЮСМАЛОС (Іоанн Свамі, Іоанн Хреститель — ЮС; Марія, Богородиця — МА і Логос або Ісус Христос).

Впродовж 1992—1993 рр. "братство" готувалося до "другого пришестя Христа", який начебто мав відвідати Київ — "Новий Єрусалим". Передрікали, що Ісус Христос з'явиться під час однієї з проповідей "білого братства". Людство побачить його і не дозволить розіп'яти вдруге. Потім відбудеться суд Божий, під час якого суддею буде Ісус Христос, а праворуч та ліворуч від нього сидітимуть Іоанн Свамі і Марія Деві. Саме після цього суду й розпочнуться "золоті часи". В ролі Ісуса Христа мала виступити М. Цвигун.

Антигромадська діяльність "білого братства" мала багато негативних наслідків.

VI.Сайєнтологічні рухи або наукоподібні рухи і культи. В цих культах набувають містичне тлумачення різноманітні, не дослідженні наукою, явища природи і людської психики. (Діанетика-фонд Хаббарда, АСТІКА, «Вогнена квітка» В. Калінаускаса, система Порфирія Іванова, різні психотехніки), які умовно можна віднести до релігійних течій.

Засновник діанетики або Церкви сайентології („науковчення”) Рон Хаббард (1912-1986) американець, відставний військовий, письменник- фантаст.

Вчення Хаббарда побудовано на поєднанні новітнього буддизму, інших світових релігій, науково-технічних досягнень та теорії психоаналізу Фрейда в спорщенній формі. Можна відкрити єдину причину неврозів, психозів, насильства і розладу в соціальному житті. Причина полягає в невмінні управляти роботою власного мозку, нерозумінні його „божественної сутності” Кожна подія в житті індивіда, нібито, вкладається в мозаїчну структуру головного мозку. Неприємні події, невдачі, страхи,тощо не вписуються повністю в цю структуру, випадають з неї і з під влади індивіда, але опісля виявляються в формі ірраціональної поведінки, що не відповідає ситуації.

Дата добавления: 2015-05-26