Зображення: види, розрізи, перерізи, аксонометричні проекції

Вступ

Та варіанти завдань до виконання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Каждый из нас имеет и использует свои собственные стволовые клетки каждую секунду. Без них нас с вами бы уже не было на этой Земле. Каждую секунду у нас отмирают клетки наших органов, и заменить их новыми можно только с помощью наших собственных стволовых клеток. Продукция компании StemTech, которая способствует выпуску, циркуляции и миграции ваших собственных стволовых клеток во все ткани и органы, поможет это сделать быстрее и эффективнее. Приобретая продукцию StemTech, Вы продлеваете свои молодость, здоровье и жизнь!

С уважением, Лада Приходько

Wellness-бизнес в компании StemTechHealthScience
e-mail: [email protected]
web: http://faraon.stemtechbiz.com/
tel: + 89069177663
Skype: mona_lada

завдання за темою «Проекційне креслення»

Дніпропетровськ

Дані методичні вказівки містять теоретичну частину з прикладами зображень видів, розрізів, перерізів, варіанти завдань по проекційному кресленню і приклади поетапного виконання кожного аркуша завдання розділу «Проекційне креслення».

Перед виготовленням будь-якого предмета необхідно виконати креслення, яке буде містити інформацію про форму і розміри предмета, його складові частини, певні вимоги по його виготовленню. Передати форму предмета, його внутрішню і зовнішню будову можна за допомогою методів, які ґрунтуються на теорії прикладної геометрії.

За допомогою метода ортогонального (прямокутного) проекціювання виконують зображення предметів.

По відношенню до площин проекцій предмет розміщують так, щоб більшість його ребер, граней, поверхонь займала проекціююче положення. Припускають, що предмет розташований між спостерігачем та відповідною площиною проекцій. Кількість зображень на кресленні має бути оптимальною (мінімальною, але достатньою для повного відображення форми всіх елементів предмета).

На кресленні зображення виконують у певному масштабі та відповідними типами ліній. Залежно від їхнього змісту зображення поділяються на види, розрізи, перерізи.

На рис.1.1,а показано утворення основних видів при проекціюванні предмета на основні площини проекцій.

Вид – зображення повернутої до спостерігача видимої частини поверхні предмета.

Розрізняють основні, додаткові та місцеві види.

Основними площинами проекцій вважають шість граней куба, які після розгортання (рис.1.1,а) суміщують з площиною креслення (рис.1.1,б). Встановлено такі назви основних видів:

1-вид спереду (головний вид);

2-вид зверху;

3-вид зліва;

4-вид справа;

5-вид знизу;

6-вид ззаду.

Рис. 1.1

Предмет розміщують так, щоб зображення на фронтальній площині проекцій (головний вид) давало найповніше уявлення про форму та розміри предмета. На видах штриховими лініями дозволяється показувати невидимі елементи предмета, якщо вони не є складними (рис.1.1,в).

Додаткові види отримують при проекціюванні предмета на площини, що не паралельні жодній з основних площин проекцій (вид А на рис.1.2,а; рис 1.2,б). Якщо вид повернутий, то до напису додають знак (вид Б на рис.1.3).

Рис.1.2

Місцевий вид – це зображення окремого обмеженого місця поверхні предмета, яке одержують при проекціюванні на одну з основних площин проекцій (вид А на рис.1.3).

Рис.1.3

Розрізом називається зображення предмета, уявно розрізаного однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь. На розрізі показують те, що знаходиться в січній площині та те, що знаходиться за нею. Допускається зображувати не все те, що розташоване за січною площиною, якщо це не потрібно для з’ясування конструкції предмета.

Залежно від положення січної площини відносно горизонтальної площини проекцій розрізи поділяють на горизонтальні та вертикальні (січна площина перпендикулярна П₁).

Вертикальні розрізи поділяють на фронтальні (січна площина паралельна П₂) та профільні (січна площина паралельна П₃).

Залежно від кількості січних площин розрізи поділяються на прості (при одній січній площині) (рис.1.4) та складні (при кількох січних площинах).

Рис.1.4

Складні розрізи поділяють на ступінчасті (рис.1.5) і ламані (рис.1.6).

Рис.1.5	Рис.1.6

Положення січної площини на кресленні позначають лінією перерізу, для чого використовують розімкнену лінію (рис.1.7).

Рис.1.7

При простому розрізі вказують тільки початковий і кінцевий штрихи, а при складному розрізі штрихи проводять також у перетинах ліній перерізу. Початковий і кінцевий штрихи не повинні перетинати контур відповідного зображення. До початкового та кінцевого штрихів проводять стрілки, що вказують напрямок погляду. Форма стрілок приймається такою ж як і при позначенні видів. Стрілки наносять на відстані 2-3 мм від кінця штриха. Виконаний розріз позначають написом типу А-А.

Перерізом називається зображення предмета, уявно розрізаного однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь. На перерізі показують лише те, що є безпосередньо в січній площині (рис.1.8).

Рис.1.8	Рис.1.9

Перерізи, що не входять до складу розрізу, поділяють на винесені (рис.1.9,а) та накладені (рис.1.9,б). Контур винесеного перерізу виконують суцільною товстою лінією. Контур накладеного перерізу зображують суцільною тонкою лінією. Вісь симетрії накладеного перерізу (рис.1.9,б) показують штрихпунктирною тонкою лінією.

2. Порядок виконання завдання «Проекційне креслення»

Дата добавления: 2015-05-26