Службові житлові приміщення і гуртожитки

Службові житлові приміщення — вид житла, призначений для громадян, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Законодавством визначено особливий порядок одержання та ко­ристування службовим житлом:

— службові житлові приміщення надаються лише на час вико­нання трудових обов'язків громадянам, які повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього;

— службові житлові приміщення надаються не всім громадянам, а лише працівникам юридичних осіб, посади яких віднесені до спе­ціального переліку, затвердженого урядом;

— службові житлові приміщення надаються, як правило, пра­цівникам, які постійно проживають у населеному пункті за місцем розташування відповідного підприємства;

Основи правознавства України ____________________ 177

— службові житлові приміщення надаються незалежно від пересування працівників на квартирному обліку, без додержання черго-вірсті та пільг. Підставою для вселення в службове житлове примі­щення є спеціальний ордер, на підставі якого із особою укладається договір найму службового житлового приміщення. Наймач такого приміщення вправі проживати в ньому разом з членами своєї сім'ї, але законодавством встановлено особливі правила користування цим приміщенням. Члени сім'ї особи, яка отримала службове жит­лове приміщення, не набувають самостійного права користування ним. Громадяни, які проживають у службовому приміщенні, не мають права здавати його в піднайом, обмінювати, змінювати умови

договору найму.

Законодавством визначено, що при припиненні особою трудових відносин з підприємством вона підлягає виселенню із службового житлового приміщення без надання іншого житлового приміщення. Житловим кодексом закріплено лише деякі категорії працівників, яким при виселенні повинно бути надано інше житлове приміщен­ня в межах даного населеного пункту і яке повинно відповідати встановленим вимогам. До таких, зокрема, відносяться працівники, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що нада­ли їм службове жиле приміщення, не менш як десять років.

Гуртожиток — спеціалізоване житлове приміщення, призначене для тимчасового проживання, як правило, одиноких громадян, які вселились до нього у зв'язку з роботою на підприємстві або навчан­ням у закладі освіти, у віданні якого перебуває даний гуртожиток. Під гуртожиток надається спеціально споруджені або переоблад­нані для цієї мети житлові будинки.

Глава IX ОСНОВИ СІМЕЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Дата добавления: 2015-05-26