Аграрна реформа в Україні

Реформування агропромислового виробництва в Україні почалось з 1990 року. На даний період в основному завершено створення за­конодавчої бази з питань реформування економіки в аграрному се­кторі. Проведена робота по запровадженню відносин власності та правових форм господарювання відповідно до законів ринкової еко­номіки. На законодавчому рівні закріплено приватну власність на

202__ П. М. Каркач, В, О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

землю новим Земельним кодексом України від 25.10.2001 року. Проведено роздержавлення землі, відбувається розвиток нових пра­вових форм господарювання в сільському господарстві: фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи, товариства з обме­женою відповідальністю тощо.

Шляхом паювання майна і землі визначені конкретні власники у колективних сільськогосподарських підприємствах. Ними стали колишні їх члени, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) або державні акти на землю.

Нові правові форми господарювання в сільському господарстві, на відміну від колективних сільськогосподарських підприємств, забезпечують реальну приватизацію землі і майна, дозволяють поєд­нати економічні інтереси кожного селянина з кінцевими доходами, забезпечують індивідуальну свободу і економічну та юридичну від­повідальність, цим самим реалізується принцип самоуправління.

Кінцева мета аграрної реформи — створення конкурентоздат­ного аграрного сектора економіки, який би забезпечував селянам високий рівень доходів на основі висококваліфікованого ведення сільського господарства, а українському народові — продовольчу безпеку.

В основі законодавчо-нормативного регулювання, яке сприяло здійсненню аграрної реформи в Україні з питань реформування май­нових та земельних відносин, лежать такі нормативні акти: Постано­ва Верховної Ради України «Про земельну реформу», прийнята в 1991 році, відповідно до якої всі землі України з 15.03.1991 року оголошені такими, що стають об'єктами реформування.

У 1992 році прийнято Закон України «Про форми власності на землю», в якому передбачено приватну власність на землю. Закон «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлює та регулює майнові права членів колективних сільськогосподарсь­ких підприємств.

Протягом 1994—1995 років видано Укази Президента України «Про реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» та «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Цими указа­ми передбачені правові норми на видачу земельних паїв селянам.

У 1996 році прийнято Конституцію України, якою громадянам гарантовано право на приватну власність на землю та майно.

Основи правознавства України _______________________________203

З грудня 1999 року Президент видав Указ «Про невідкладні захо­ди щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», відповідно до якого місцеві державні адміністрації зобов'язані здій­снити організаційну роботу по сприянню реформуванню колектив­них сільськогосподарських підприємств на засадах приватної влас­ності на землю і майно.

29 січня 2001 року Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграр­ного сектора економіки» на Міністерство аграрної політики та ра­йонні державні адміністрації покладено обов'язок здійснити ком­плекс організаційних заходів щодо уточнення складу та вартості пайових фондів, майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих. Вказані органи також зобов'язані визначити розміри паїв колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, запровадити посвідчення права власності на паї шляхом видачі свідоцтв про право власності на майновий пай (майнові сертифікати).

З метою правового захисту земельних паїв громадян від безпід­ставного їх відчуження і продажу за низькими цінами 18 січня 2001 року прийнято Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)». Слід вказати, що Верховною Радою Укра­їни 25 жовтня 2001 року прийнято новий Земельний кодекс, яким узаконено право приватної власності на землю та визнано існуван­ня в сільському господарстві поряд з селянськими (фермерськими) господарствами селянських приватних господарств.

У процесі реформування аграрного сектора економіки визначе­но такі етапи формування майнових і земельних правовідносин:

Перший етап полягає у роздержавленні земель, створенні запасу земель, передачі земель у колективну власність, проведенні оцінки земель, виготовленні і видачі сільськогосподарським підприємствам державних актів на колективну власність. Цей етап завершено. У колективну власність сільськогосподарським підприємствам не­державної форми власності передано 63 % усіх земель України. У приватній власності громадян та фермерів знаходиться 17 % сіль­ськогосподарських угідь. Решта земель залишено у власності дер­жави. Ця земля може виділятися для розширення діючих і створен­ня нових особистих підсобних і фермерських господарств.

Другий етап реформування закінчився розпаюванням колекти­вних сільськогосподарських підприємств, виготовленням та вида-

204_______ П. М. Каркач, В. О. Головко, Д. І. Барановський та ін.

нею кожному члену цих підприємств сертифікатів на право на земе­льну частку (пай).

Третій етап — це процес об'єднання власників земельних час­ток та майнових паїв, а також формування агроструктур на нових правових принципах.

Дата добавления: 2015-05-26