Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Умови платежів




Для визначення контрактної ціни використовується метод вивчення цін на аналогічні товари, що поставляються на ринок конкурентами, з внесенням у них необхідних поправок, які враховують різницю у комерційних та техніко-економічних умовах угоди.

Ціна та загальна сума контракту

У даному розділі контракту фіксується:

• базисна умова поставки;

• валюта ціни;

• рівень та спосіб фіксації ціни товару;

• чи включені у ціну вартість тари, упаковки, маркірування;

• загальна сума контракту.

Валюта ціни - це валюта, у якій зафіксована ціна товару у контракті. Специфіка вибору валюти ціни у зовнішній торгівлі держав, які вийшли із карбованцевої зони (України, зокрема), випливає з факту неконвертованості національної валюти, у зв'язку з чим у розрахунках ними використовуються вільно конвертована валюта (ВКВ), а також спеціальні міжнародні та регіональні валютні одиниці - SDR та EUR..

 

Рівень ціни товару - це основне питання зовнішньоторгової угоди. Контрактна ціна має базуватися на рівні світової ціни. Практично світові ціни - це експортні ціни основних постачальників даного товару та імпортні ціни у найважливіших центрах імпорту цього товару. Це ціни, за якими здійснюються значні експортно-імпортні операції, які достатньо повно характеризують стан торгівлі даним товаром.

 

 

Ціни, які можуть бути основою при визначенні контрактної ціни, за ступенем наближення до дійсного рівня світової ціни поділяються на:

1) базисні ціни;

2) ціни фактичних угод.

До базисних цін належать:

довідкові, які даються по сировині та напівфабрикатах;

прейскурантні (ціни прейскурантів, каталогів, проспектів, рекламних
оголошень), які даються по готових виробах. Але прейскурантні ціни є тільки по
виробах масового та серійного виробництв. При цьому по універсальних та стандартних
виробах виробничого призначення - це ціни прейскурантів, а по споживчих товарах -
ціни каталогів;

офіційні ціни продажу,

ціни окремих великих пропозицій та запитів.

Ціни фактичних угод відбивають реальний рівень ринкових цін. До них належать:

• к онтрактні ціни;

розрахункові (середньостатистичні) ціни;

фактичні ціни аукціонів та торгів, біржові котировки.

Умови платежів контрактів — це комплексне понят­тя, зміст якого відповідає характеру платіжних зобов'я­зань, термінам розрахунків і гарантіям партнерів. Умови платежів контрактів охоплюють визначення:

—спосіб здійснення платежів;

—форми розрахунків;

—засоби розрахунків

 

Способи платежів відрізняються в залежності від співвідношення у часі моменту оплати товару та його реальної поставки. Платежі можуть здійснюватися у негайний спосіб, авансом, в кредит (з викорис­танням банківських установ і з прив'язкою у часі до акту фізичного передавання товару), та комбінований платіж.

 

Під негайним (або готівковковим платежем) розуміється оплата товару не готівкою (вона не використовується у міжнародних розрахунках), а форми оплати, які здійснюються у період від готовності товару для відвантаження на адресу покупця до моменту переходу права власності на товар до покупця. При використанні умови негайного платежу у імпортера є 3-5 днів для ознайомлення з товаросупровідними документами та здійснення платежу.

Негайний платіж в залежності від домовленості контрагентів та специфіки товару може здійснюватись імпортером за однієї з умов:

1. після отримання повідомлення про завершення навантаження товару у порту відправлення (найбільш вигідне експортеру);

2. при врученні імпортеру товаророзпорядчих документів з наданням для оплати декількох днів;

3. при прийнятті імпортером товару у порту призначення (більш вигідне імпортеру).

 

Авансовий платіж — це оплата покупцем за контрак­тними зобов'язаннями до моменту передавання йому то­варорозпорядчих документів і самого товару. Авансовий платіж може відігравати позитивну роль в організації по­ставок, оскільки він фактично є кредитуванням продавця й забезпечує його необхідними фінансовими кошта­ми, а також матеріальними ресурсами (якщо він здійснюється не в грошовій, а в товарній формі). Крім того, для продавця він є гарантією від збитків у ситуації, коли покупець відмовляється від продукції, яка являєть­ся предметом контракту.

Важливо звертати увагу на те, що переваги продавця зумовлюють для покупця необхідність фіксувати в конт­ракті відповідні зворотні гарантії щодо повернення аван­сових платежів і можливої виплати компенсацій.

 

Платіж у кредит передбачає первісну поставку то­варів фірмою-продавцем відповідно до тих або інших комерційних інтересів із наступним виконанням фінан­сових зобов'язань фірмою-покупцем. Відтак ця форма платежу називається також товарним, фірмовим або ко­мерційним кредитом. Відповідно до терміну реалізації фінансових зобов'язань імпортера після отримання та­кого кредиту (здійснення реальних поставок) ця форма розрахунків може вважатися короткотерміновою (термін до 1 року), середньотерміновою (від 1 до 5 років) та дов­готерміновою (понад 5 років).

Ця форма розрахунків поширилася через конкурен­цію між фірмами, які виробляють обладнання, з метою стимулювання потенційних покупців-замовників на здійснення відповідних закупівель, а також з урахуван­ням ситуацій, за яких проведення виплат покупцем може бути ускладненим або навіть неможливим до початку ро­боти куплених об'єктів, проведення одного або кількох технологічних циклів.

 

Комбінований платіж передбачає одночасне використання усіх способів платежу. Наприклад: аванс 5-10% відсотків від суми контракту (часто аванс виплачується частинами – перша частина виплачується при підписанні контракту, друга- після надання технічної документації), готівка – 10-15%, комерційний кредит – залишкова частина суми контракту.

 

 

Форми розрахунків - це сформовані у міжнародній комерційній та банківський практиці і врегульовані законодавством країн-учасниць розрахунків способи оформлення, передачі та оплати товаророзпорядчих та платіжних документів через банк..

Всі міжнародні розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом записів на рахунках банків, які підтримають між собою кореспондентські зв’язки, які підрозділяються на рахунки «ностро» (рахунок даного комерційного банка у іноземному банку) та рахунки «лоро» (рахунок даного комерційного банку-кореспондента в даному комерційному банку)

Основні форми розрахунків:

1. банківський переказ;

2. документарний акредитив;

3. документарне інкасо;

 

У зв’язку з формою розрахунків у контракті встановлюються:

- терміни здійснення розрахунків;

- перелік товаросупроводжувальних документів, що підлягають відправленню на адресу покупця при виконанні розрахунків;

- банки, через які здійснюються розрахунки.

 

Банківський переказ - це доручення покупця(імпортера) банку перевести визначену суму на користь продавця(експортера), є найбільш поширеною формою розрахунків у сучасній практиці експортно-імпортних операцій.

 

 

 

Акредитив – це платіжне забовязання банка, який повинен виплатити продавцю(експортеру)за дорученням і за рахунок покупця(імпортера) певну суму(суму акредитиву) у обмін на комплект документів передбачених контрактом. Такий акредитив називається документарним.

Використання у процесі міжнародного співробітниц­тва акредитивної форми розрахунків регламентується Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів (Uniform Customs and Рractice for Documentar Credits,остання редакція 1993р.), що були розроблені Міжнародною торговельною палатою.

 

 

Реквізити акредитива:

- найменування та адреса експортера та його банка;

- вид акредитива;

- сума акредитива;

- перелік документів проти яких здійснюється платіж;

- назва, кількість та ціна товару;

- умови поставки;

- максимальний строк поставки;

- дата і місце обміну акредитиву.

 

Комплект документів, проти яких здійснюється оплата акредитивом:

- специфікація поставленого товару;

- сертифікат якості товару;

- пакувальні листи;

- товаротранспортні документи;

- рахунки-фактури;

- страхові поліси

 

 

 

Безвідкличний акредитив - тверде забовязання банку – емітента не змінювати і не анулювати акредитив без згоди зацікавлених сторін. Він дає експортеру гарантію одержання платежу за поставлені товари у разі виконання умов акредитиву.

 

Відкличний акредитив -передбачає, що банк-емітент, відкривши його, у будь-який момент і без попереднього повідомлення продавця може анулювати (відкликати)акредитив, це може бути зроблено як за вказівкою покупця (наказодавця), так і самостійно банком, коли погіршується фінансовий стан покупця і банк не впевнений, що він буде у змозі оплатити контракт.

 

Безвідкличний підтверджений акредитив означає, що до відповідальності банку-емітента додається відповідальність іншого банку, який додатково підтверджує безвідкличний акредитив і бере на себе забовязання здійснити платіж у разі неплатоспроможності банку-емітента або при виникненні непередбачуваних обставин політичного і економічного характеру.

 

Револьверний (відновлювальний) акредитив – це акредитив, який автоматично відновлюється на попередніх умовах у міру здійснення розрахунків за чергові партії товарів. За таким акредитивом визначається загальний термін його дії та загальна сума, у межах якої здійснюються платежі.

 

Трансферабельний (переказний) акредитив – акредитив, який за вказівкою продавця може може бути переведено повністю або частково на інші особи.

 

Покритий акредитив – передбачає, що при його відкритті банк- емітент одночасно переказує виконуючому банку (банку експортера) відповідні валютні кошти, які є забезпеченням та джерелом платежу по акредитиву.

 

Інкасо є банківською розрахунковою операцією, за якої банк на доручення клієнта (продавця, експортера) отримує платіж від покупця (імпортера) за поставлені на його адресу товари.

Інкасові операції в міжнародній торгівлі застосову­ються на підставі прийнятих у 1978 р. Міжнародною тор­говельною палатою «Уніфікованих правил з інкасо».(остання редакція 1995р.)

 

Розрізняють два види інкасо — просте (чисте) та до­кументарне:

просте (чисте) інкасо — стягнення коштів згідно з фінан­совою документацією (переказних чи простих векселів, чеків та інших інструментів, які використовуються для отримання платежів) без використання комерційних до­кументів;

документарне інкасо — стягнення грошей на підставі фінансової документації, яка супроводжується документами комерційного характеру (транспортними, відвантажу вальними, страхувальними документами та рахунками, рахунками-фактурами та ін.).

Реквізити інкасового доручення:

- найменування та адреса імпортера та його банка;

- перелік документів, проти яких стягується інкасо;

- сума інкасо;

- вказівка про спосіб передачі документів;

- строк надання документів;

- зазначення про розділ оплати комісії банкам;

- інструкції банкам відносно здійснення протесту у випадку відмови покупця від оплати

 

Чек - безумовна пропозиція чекодавця банку здійснити платіж вказаної на чекові грошової суми чекодержателеві, чек є цінним папером.

Чек повинен мати покриття, вони видаються у межах суми, яка є на поточному та інших рахунках чекодавця у банку.

Види чеків:

- іменний;

- ордерний;

- на пред’явника

Механізм чекових розрахунківрегламентується на­ціональним законодавством, а також міжнародними нормативними джерелами (наприклад, Женевською конвенцією про чеки 1931 р.)

 

 

В практиці розрахунків розрізняють прості (соло) та переказні (тратта) векселі, які є цінними паперами.

Простий вексель — це бор­гове зобов'язання (або зафіксоване бажання) векселедав­ця (боржника) сплатити векселетримачеві (кредитору) певну суму грошей у встановлений у векселі термін.

Переказний вексель (або тратта) є безумовним наказом кредитора (експортера) адресованим боржнику (імпортеру), оплатити у встановлений у векселі термін зазначену суму йому або третій особі (найчастіше банку експортера). Покупець (імпортер), або його банк повинен акцептувати вексель після одержання товару або товаророзпорядчих документів. Саме акцепт векселя імпортером означає, що він приймає на себе забовязання сплатити за векселем.

 

 

8. Умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг).

 

Приймання-здавання проводиться за кількістю відповідно до товаросупровідних документів, за якістю— відповідно до доку­ментів, що засвідчують якість товару. Крім цього, у розділі «Умови здавання (приймання) товару (робіт, послуг)» визнача­ються термін та місце фактичної передачі товару, перелік товаро­супровідних документів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1220; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.045 сек.