Держава Середнього царства

Останнi три царi ХI династiї - Ментухетепи,- були вже загальноєгипетськими царями. При них вiдновлюються перерванi зовнiшнi зв"язки.

Об”єднання держави не привело до суттївого послаблення влади номархiв, хоча тепер вони змушенi виказувати бiльше покiрностi царю.

Вершини своїї могутностi Середнє царство досягло при ХII династiї, яка правила бiльше як два столiття / приблизно з 2000 р. до н.е. до поч. XVIII ст. до н.е./. За цей час змiнилось лише вiсiм правителiв. Засновник нової династiї Аменемхет I перенiс столицю країни з Фiв, резиденцiї царiв ХI династiї, на пiвнiч, недалеко вiд Мемфiса, поблизу сучасної Файюмської оази.

Царi ХII династiї, на противагу надмогильним пам"ятникам правителiв ХI династiї, повертаються до будiвництва пiрамiд, якi зовнiшньо нагадували пiрамiди Стародавнього царства. Проте будуються вони з цегли-сирцю i лише одна пiрамiда - Сенусерта I,- складалась з кам"яних клiтей, заповнених пiском та щебенем.

Змiцненню влади ХII династiї сприяли успiшнi вiйни з сусiдами. При Аменемхетi I здiйснюються грабiжницькi походи в Лiвiю i споруджується оборонна фортеця на захiдному кордонi країни. Найбiльш войовничим правителем ХII династiї був Сенусерт III, iм"я якого перетворилось на узагальнююче iм"я фараона-завойовника. При ньому було остаточно пiдкорено пiвнiчну частину Ефiопiї, збудовано фортецi на обидвох берегах Нiла бiля другого порогу.

Найсильнiшим царем Середнього царства був син Сенусерта III - Аменемхет III. При ньому, бiля входу в Файюмську оазу, споруджується величезний заупокiйний храм, який греки назвали Лабiринтом. За свiдченням античних авторiв, цей унiкальний ансамбль площею 72 тис. кв. м., являв собою пантеон чисельних єгипетських божеств. Геродот говорить, що Лабiринт перевершує самi пiрамiди.

Номархи i при ХII династiї залишались могутнiми особами, сила i багатство яких з часом зростають. Однак при Аменемхетi III раптово припиняється будiвництво гробниць обласних правителiв.

Незважаючи на зовнiшню стабiльнiсть Єгипетської держави при царях ХII династiї, в країнi має мiсце внутрiшня боротьба. Фараони турбуються про особисту безпеку. Столиця ХII династiї - Iт-Тауi,- вважалась фортецею, оскiльки її назва обводилась знаком фортечного муру. Було запроваджено особливий загiн тiлоохоронцiв. Проте мав мiсце замах на Аменемхета I, i можливо на Аменемхета II. Царi цiїї династiї, ще за свого життя, признають спадкоїмцiв-спiвправителiв.

Середньоєгипетська держава продовжує iснувати при царях ХIII династiї, хоча значення царської влади зменшується. Iнколи царями стають особи нецарського походження.

Пiд кiнець Середнього царства в Єгипет вторгаються зi сходу племена гiксосiв, панування яких над Єгиптом тривало коло 110 рокiв. Пiзнiше гiксосiв вважали аравiйцями чи спорiдненими з фiнiкiйцями. Завойовники мали на озброєннi небаченi до того єгиптянами бойовi колiсницi. Гiксоси взяли пiд свiй контроль схiдну частину Нижнього Єгипту, де на одному з рукавiв Нiлу вони заснували свою столицю - Аварiс. Захiдна ж Дельта i пiвденнi райони Єгипту не були пiдкоренi гiксосами.

Дата добавления: 2015-05-26