Оцінка можливості конденсатоутворення усередині огороджувальної конструкції

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків обов'язкове виконання умови

Δ w ≤ Δ w _д, (28)

де Δ w - збільшення вологості матеріалу у товщі шару конструкції, в якому може відбуватися конденсація вологи, за холодний період року, % за масою;

Δ w _д - допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості матеріалу, в шарі якого може відбуватися конденсація вологи, % за масою, що встановлюється згідно додатка 8 таблиця 8.1 залежно від виду матеріалу.
Зона конденсації визначається за характером розподілу парціального тиску водяної пари е (х)і насиченої водяної пари Е (х)у товщі шарів огороджувальної конструкції розрахунковим, або графо - аналітичним методом.

Розрахунковий метод. Парціальний тиск водяної пари в товщі шару матеріалу в перерізі х, Па, визначається за формулою

е (х)= , (29)

де е_в - парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря, Па, що визначається за розрахунковим значенням відносної вологості φ_в залежно від призначення будинку і значенням парціального тиску насиченої водяної пари Е_в, що залежить від температури, за формулою

е _в = 0,01φ_в Е _в, (30)

е_з - парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря, що визначається для періоду найбільш холодного місяця року, Па (для січня), аналогічно формули 30;

R_eΣ - опір паропроникненню огороджувальної конструкції, м² год Па/мг;

R_ex - опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані x від внутрішньої поверхні, м² год Па/мг.

Парціальний тиск насиченої водяної пари Е (х), Па, визначається згідно з довідковими даними залежності Е (t) (згідно додатка 9, таблиця 9.1 та 9.2)по розподілу температури в товщі конструкції t (x), що розраховується за формулою

t (x) = t_в - , (31)

де t _зе- розрахункова температура зовнішнього повітря для процесу накопичення вологи в конструкції, °С, для перiоду найбiльш холодного мiсяця року, що визначається згідно додатка 10, таблиця 10.1.

Опір паропроникненню огороджувальної конструкції та окремих її шарів розраховується за формулами:

R_eΣ = , (32)

R_ex = , (33)

де n - загальна кількість шарів у конструкції;

т - кількість повних шарів від внутрішньої поверхні до перерізу х;

δ _i - товщина i -го шару, м;

μ_i - паропроникність матеріалу i -го шару, мг/(м·год·Па), що визначається за таблицею 5.1 додатка 5;

μ_m+1 - паропроникність матеріалу шару, мг/(м·год·Па), де розташований переріз х.

У разі, якщо е (х) < Е (х)конденсація водяної пари у шарі матеріалу – відсутня.

У разі, якщо е (х) ≥ Е (х) у будь-якому з перерізів огороджувальної конструкції, проводиться розрахунок приросту вологи Δ w у шарі матеріалу, у якому відбувається конденсація вологи (у разі розташування зони конденсації на межі шарів приріст розраховується для шару, прилеглого до зони конденсації з боку внутрішньої поверхні), за формулою

Δ w = , (34)

де Ρ - кількість вологи, що конденсується у товщі огороджувальної конструкції за період накопичення вологи в конструкції, кг/м², що розраховується за формулою

P = Z∙10^-6, (35)

де е_x - парціальний тиск водяної пари, Па, у зоні конденсації, що визначається за формулою (29);

R_{e x} - опір паропроникненню частини огороджувальної конструкції від внутрішньої поверхні до зони початку конденсації, м² год Па/мг, що визначається за формулою (33);

R_{е Σ}- те саме, що у формулі (32);

Ζ - період накопичення вологи в конструкції, год, що дорівнює періоду із середньодобовими температурами зовнішнього повітря менше ніж 8 °С, що визначається за додатком 10, таблиця 10.1;

δ _κ - товщина шару матеріалу, м, у якому відбувається накопичення вологи, що конденсується (від зони конденсації до внутрішньої поверхні шару);

ρ_к - густина шару матеріалу, в якому відбувається конденсація вологи, кг/м³, що визначається згідно з таблицею 5.1 додатка 5

Графо-аналітичний метод. Суть методу полягає в тому, що на розрізі огородження будують лінії розподілу температур усередині конструкції і лінії дійсних і максимальних (що насичують) парціальних тисків (пружностей) водяної пари. По взаємному розташуванню ліній парціальних тисків (дійсних і насичуючих) судять про можливість конденсації водяної пари в товщі огородження.

Розрахунок ведеться в наступному порядку:

1. Визначають значення опору паропроникненню окремих шарів огородження за формулою

R_еi = , м² ·ч·Па/ мг, (36)

де - розрахунковий коефіцієнт паропроникності (мг/м² ·ч·Па) матеріалу i-того шару огороджувальної конструкції, що приймається по додатку 5, таблиця 5.1;

- товщина i-того шару, м.

Загальний опір паропроникненню огородження R_еΣ дорівнює сумі опорів всіх шарів і знаходиться по формулі (32)

2. У масштабі опорів паропроникненню викреслюють перетин огороджувальної конструкції(мал. 2).

3. Значення температур на поверхнях огородження і намежі шарів, визначені в розділі 3 курсової роботи, наносять на креслення конструкції.

4. Для значень цих температур визначають величини максимальної пружності водяної пари (по додатку 9, таблиця 9.1 і 9.2), які також наносяться на креслення, і будують лінію зміни Е.

5. Для значень цих температур на поверхнях обгороджувань і визначають відповідні ним величини дійсної пружності водяної пари і , знаючи відносну вологість внутрішнього і зовнішнього повітря і (е = · Е).

6. Наносять на креслення крапки, відповідні значенням і і сполучають ці крапки прямою лінією.

7. Якщо лінії Е і е перетинаються, це означає, що усередині огородження можлива конденсація водяної пари. Зона конденсації буде розташована між крапками А і В перетини ліній Е і е.

Мал.2. Схема вологісного режиму 3-х шарового огородження (А і В –границі зони можливої конденсації водяної пари).

Щоб уникнути конденсації, з внутрішньої сторони огородження слід поставити шар матеріалу (пароізоляцію), що різко знижує дійсну пружність водяної пари. При цьому лінія е повинна опуститися нижче за лінію Е, що свідчитиме про відсутність конденсації в товщі огородження.

Дата добавления: 2015-05-26