Мова як чинник етнополітичних процесів

Етнолінгвістична характеристика України.

Демографічний чинник політичних процесів.

Етнодемографічна характеристика України.

Конфесійний чинник етнополітичних процесів.

Етноконфесійна ситуація в Україні.

Релігійні фактори сучасних етнічних процесів. Співвідношення конфесійної та етнічної спільності, релігійної та етнічної самосвідомості. Етнічна та релігійна картини світу. Особливості етноконфесійної ситуації в Україні. Поліконфесійність українського етносу. Конфесійна приналежність українського суспільства. Питома вага православних релігійних організацій (УПЦ, УПЦ-КП, УАПЦ). Українська Греко-Католицька Церква. Римська Католицька Церква. Протестантизм в Україні. Іудейські релігійні організації (включаючи караїмські й кримчацькі). Мусульманські релігійні організації. Організації прихильників інших релігій Сходу (буддистів, ламаїстів та ін.). Орієнтовна чисельність віруючих в Україні. Етнічний склад основних конфесій в Україні (конфесійна структура). Етноконфесійні групи та міжетнічні взаємини. Вивчення ролі етноконфесійних факторів в сучасному українському суспільстві (С. Павлов, К. Щоткіна, К. Гудзик, І. Дзюба, Ю. Мицик). Проблема і перспективи викладання основ релігійних знань у сучасній українській школі.

Етнічна демографія та її основні принципи. Джерела етнодемографії України. Особливості відтворення українського населення в добу Середньовіччя. Динаміка чисельності українців у ХVШ – ХІХ ст. Етнодемографічний розвиток України в ХХ ст. Причини і наслідки демографічної кризи в Україні. Сучасна демографічна картина України і перспективи етнодемографічного розвитку.

Густота населення в Україні. Вікова структура населення України та її зміни в сучасних умовах. Статевий склад населення України, вплив на нього воєн, міграцій та інших факторів. Урбанізація в Україні та її наслідки. Регіональні особливості внутрішньодержавних міграцій в Україні в 2-й половині ХХ ст.

Витоки української мови. Поняття білінгвізму, диглоссії. Міжмовні контакти. Поширення діалектів української мови. Регіональні відмінності поширення мов. Мова як етновизначальний чинник, етносоціальні функції сучасної української мови.

Українська мова – форма духовного і культурного буття українського етносу, його ментальності.

Мова – головний чинник формування національної самосвідомості.

Форми існування мови. Першовитоки української мови. Пошук її коренів у культурних пам’ятках різних епох.

З історії формування української літературної мови. Заборони вживання української мови в сферах освіти, культури, науки внаслідок перебування українських етнічних земель в складі інших держав.

Українська мова в незалежній Україні. Сучасний стан української мови, мовна ситуація в Україні та її деформація, спричинена попередньою русифікацією. Необхідність повернення українській мові її права на домінування в державі. Конституція України про державний статус української мови.

Штучне нав’язування двомовності антиукраїнськими силами та широке поширення суржику. Необхідність вивчення досвіду мовної політики інших країн у період завоювання ними політичної незалежності і врахування його при розробці мовної політики держави.

Мовна асиміляція – реальна загроза незалежності України. Мова – головний чинник консолідації суспільства. Роль національної еліти в боротьбі з явищами масової денаціоналізації та суспільної деградації внаслідок мовної асиміляції (І. Дзюба, Л. Костенко, О. Забужко, Ю. Андрухович).

Необхідність послідовного проведення мовно-культурної політики, зокрема, протегування української мови і культури, захисту свого мовного інформаційного простору.

Українська діаспора (самостійне опрацювання)

Поняття “діаспора”, “українська діаспора”, українська еміграція, колоністи, іммігранти, емігранти. Особливості застосування категорії “діаспора” до українців з етнічних українських земель поза межами етнічного масиву. Методи дослідження діаспори (В. Школьняк, В. Наулко, В Кубійович, В. Ідзьо, В. Сергійчук). Місце і роль української діаспори у світі. Основні етнічні ознаки приналежності до етнікосу: наявність етнічної самосвідомості, спільність мови, національної психології, збереження традицій матеріальної та духовної культури. Динаміка чисельності українців у світі (поза межами українських земель) у XVIII-XX ст. Розбіжності в цифрових даних та їх причини. Історіографія та джерела вивчення української діаспори. Шляхи та способи формування української діаспори. Періодизація, етапи української еміграції. Початок еміграції українців, її мотивація та наслідки.

Перша хвиля західної української еміграції (70-ті рр. 19 ст.-1914р.) Причини, напрями, масштаби та умови переїзду на “нові землі”. Розселення емігрантів першої хвилі в основних країнах Заходу (Югославія, Бразилія, Аргентина, США, Канада та ін.) Адаптація українців до нових етнічних спільнот, інтеграція в нові соціуми. Прояви акультурації. Перші спроби консолідації українських громад. Роль української інтелігенції в організації еміграції українців (І. Франко, К. Геник, Й. Олеськів).

Особливості другої хвилі західної української еміграції (1914-1939). Причини та хід еміграції, політична еміграція в ході та у наслідку визвольних змагань 1917-1921 рр. Основні місця розселення емігрантів другої хвилі. Етнічні процеси. Консолідація українців та їх спротив процесам асиміляції. Створення політичних та громадських організацій, культурних осередків, навчальних та наукових закладів, музеїв. Діяльність видатних представників діаспори (М. Грушевський, С. Петлюра, П. Скоропадський, В. Винниченко, Д. Дорошенко та ін.) Рееміграція в Радянську Україну та її наслідки.

Третя хвиля західної української еміграції (1939- до 90-х рр. ХХ ст.) Причини та особливості, соціальна характеристика емігрантів. Міграційні процеси в ході Другої світової війни. Акція “Вісла” та її наслідки. Політика соціалістичних урядів Польщі, Чехословаччини, Румунії, Угорщини щодо денаціоналізації та асиміляції українського населення. Етнічні процеси в діаспорі. Проголошення політики багатокультурності урядами Канади, Австралії та іншими країнами і їх наслідки для української діаспори. Створення нових політичних, культурних, наукових та громадських організацій. Участь представників діаспори в політичному, громадському, культурному житті країн перебування.

Сучасний стан української діаспори. Четверта хвиля еміграції, її причини, особливості та напрями. Розселення українців у світі. Соціальний статус, заняття, культура, освіта, церковне життя, музейна справа, стан асимільованості та інтегрованості українців Пн. та Пд. Америки, Європи, Австралії, Азії та Африки, країн колишнього СРСР. Збереження і розвиток національної культури в діаспорі. Видатні діячі української діаспори, їх участь в розбудові незалежної України. Всесвітні конгреси українців. Тенденції та перспективи розвитку української діаспори.

Східна діаспора. Переселення українців в східні райони Російської імперії та СРСР. Переселення козаків. Заселення Нижньодонських степів, Кубанщини. Переселення до Росії представників української еліти (Ф. Прокопович, С. Яворський, С. Полоцький, І. Самойлович та ін.) депортації українців Петром І та Катериною ІІ. Особливості переселенської політики царського уряду в 19 ст., її мотиви та напрями. Заселення українцями Далекого Сходу. Утворення українських анклавів у Надволжі, на Алтаї, в Сибіру. Переселення українців у радянські часи (мобілізації на будови перших п’ятирічок, ГУЛАГ, депортації населення з західних областей України в 30-50 рр. ХХ ст., участь в освоєнні цілинних та перелогових земель, вивезення молоді з України через систему оргнабору робочої сили та розподіл молодих спеціалістів). Асиміляція українців. Кількісна і якісна характеристика українських спільнот на теренах СНД, проблеми східної української діаспори після розпаду СРСР. Висновки.

Дата добавления: 2015-05-26