Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Заняття 4 Облік валютних коштів і цінних паперів




Тема 2 Облік валютних коштів і цінних паперів

Технологические свойства после замораживания

Все заявленные и реально достижимые технологические преимущества:

- расширенный ассортимент, продолжительные сроки хранения,

- гарантированно устойчивые органолептические характеристики;

- высокий уровень санитарно-гигиенической защищенности продуктов;

- не будут реализованы полностью при неправильном выборе интенсивности охлаждения конкретного продукта.

Ориентироваться в выборе моделей, производительности и режима помогут таблицы и инструкции по эксплуатации, составленные заводом-производителем. Для небольших по размерам продуктов, с нежной консистенцией, используется мягкий или средний режим охлаждения (заморозки). Для крупных и с плотной консистенцией (ростбиф, буженина) - охлаждение при более низкой температуре. Выбор оптимального режима зависит от вида сырья, массы и конфигурации продукта, теплопроводности и ряда других факторов, значение которых для конечного результата определяется методом "проб и ошибок".

 

План

1. Поняття валютних операцій і класифікація валют

2. Поняття, порядок визначення та відображення в обліку курсових різниць

 

Література:

1. Ф.Ф. Бутинець Ф.Ф. і ін. „Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності.” – Житомир: ПП «Рута»2006 р.

2. Навчально-методичний посібник „Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності.” 2004р.

 

1. Кожна країна світу має національну грошову одиницю, якій присвоєно цифровий та літерний код.

Валюта України – гривня, має цифровий код 980, літерний код UАН.

Розрахунки між учасниками світового ринку здійснюються в іноземній валюті.

Іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, монет, казначейських білетів, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

Валютні операції – це такі операції, об’єктом яких виступає іноземна валюта у вигляді євро, американського долара, японської єни та ін. (розрахунки з експорту і імпорту, кредити, купівля-продаж ін. валюти).

Перерахунок іноземних валют до національної здійснюється на дату виконання відповідної фінансово-господарської операції за курсом Національного банку України. Водночас як аналітич­но-довідкову інформацію можна вести бухгалтерський облік у відповідній іноземній валюті або у клірингових та розрахункових одиницях.

Перерахунок готівки, коштів в установах банків і в дорозі, грошових і платіжних документів, цінних паперів, коштів у роз­рахунках (включаючи зобов'язання і позики) з юридичними та фізичними особами, а також залишок цільового фінансування з бюджету в іноземній валюті здійснюється на дату виконання операції в іноземній валюті, а також на дату складання бухгал­терської звітності.

Бухгалтерський облік грошових коштів у валюті ведеться в жур­налах-ордерах № 1а «Каса у валюті» та № 2а «Валютні рахунки».

План рахунків бухгалтерського обліку передбачає активні фошові рахунки з обліку наявності та руху валютних коштів. Вони застосовуються підприємствами в міру необхідності та від-оовідно до чинного законодавства України.

Облік операцій з готівкою здійснюється на рахунку 30 «Каса» за субрахункам й:

302 «Каса в іноземній валюті»

в аналітичному розрізі різних іноземних валют.

Розрахункові кошти обліковуються на рахунку 31 «Рахунки в банках» на субрахунках:

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»,

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Для відкриття та ведення валютного рахунку за межами України необхідно мати відповідну ліцензію Національного бан­ку України.

Право на здійснення валютних операцій мають резиденти і нерезиденти.

Резиденти – фізичні особи, які мають постійне проживання на території України, а також ті, що тимчасово знаходяться за її межами.

- юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що мають місце знаходження на території України, і здійснюють свою діяльність згідно з законодавством України.

Нерезиденти – фізичні і юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи України, з місце знаходженням за межами України, які створені і діють згідно з законодавством іноземної держави.

Відповідно до класифікатора іноземних валют України всі вони поділені на три групи: вільноконвертовані; валюта з обмеженою конвертованістю; неконвертовані.

Вільноконвертовані валюти – це валюти, що без обмежень обмінюються на інші види валют і широко використовуються для здійснення платежів на міжнародних ринках світу. Це – долари США, канадські долари, національні валюти країн ЄС, Швейцарії, Швеції та Японії.

Валюти з обмеженою конвертованістю – це валюти, які не використовуються широко для здійснення платежів по міжбанківських операціях та не продаються на головних валютних ринках світу. Це ізраїльські, індійські, турецькі, китайські та валюти країн, що розвиваються, держав ближнього зарубіжжя, країн СНД. Всього в цій групі понад 35 валют.

Неконвертовані валюти – це валюти держав, що не ратифікували статтю 8 Уставу Міжнародного валютного фонду (МВФ) наприклад: азербайджанські, таджицькі, туркменські, узбецькі, югославські, єгипетські, білоруські рублі та ін.

Роль основної валюти виконує долар США.

Операції з валютними цінностями - це такі операції, об'єктом яких виступає іноземна валюта у вигляді американського долара, японської ієни, євро тощо.

Валютні цінності включають:

1. іноземну валюту (іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що знаходяться на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно- фінансових установ за межами України.

2.Платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах.

3.Банківські метали – золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Операціями в іноземній валюті вважаються господарські операції, вартість яких виражена в іноземній валюті, або господарські операції, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до класифікатора іноземних валют України всі вони поділені на три групи: вільноконвертовані; валюта з обмеженою конвертованістю; неконвертовані.

2. В бухгалтерському обліку операції в іноземній валюті відображаються у відповідній іноземній валюті та в українських гривнях.

Для переведення іноземної валюти у гривні використовується офіційний валютнийкурс.

Валютний курс – встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Він визначається на підставі результатів торгів валютними цінностями на Міжбанківському валютному ринку.

Валютний курс використовується при здійсненні безготівкових і готівкових операцій з іноземною валютою, купівлі та продажу іноземної валюти, для відображення в обліку всіх операцій в іноземній валюті, при аналізі, при складанні звітності.

Іноземна валюта перераховуються у гривні за валютним курсом на дату здійснення операції та на дату складання балансу. Якщо валютний курс змінюється, виникають курсові різниці.

Курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти, яка виникає в результаті зміни валютних курсів. (П(С)БО 21).

Природа виникнення курсових різниць залежить від виду діяльності, в ході якої вони виникають та від типу змін, що відбулися на валютному ринку.

Залежно від типу валютних змін курсові різниці поділяються на:

· позитивні – за активними статтями при збільшенні курсу валюти та за пасивними статтями при зменшенні курсу;

· негативні – за активними статтями при зменшенні курсу валюти та за пасивними статтями при збільшенні курсу

Залежно від виду діяльності курсові різниці поділяються на:

· операційні – від перерахунку статей, пов’язаних із операційною діяльністю підприємства;

· не операційні – від перерахунку статей, пов’язаних із інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Курсову різницю визначають лише за монетарними статтями балансу в іноземній валюті..

Монетарні статті – статі балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Монетарні статті – це гроші, їх еквіваленти, дебіторська та кредиторська заборгованість, яка буде погашатися грошовими коштами.

Немонетарні статті – статті інші, ніж монетарні. До немонетарних статей відносяться основні засоби, нематеріальні активи, запаси, бартерні зобов’язання, заборгованість по авансах., тому, що вона буде е гаситись поставкою товарів.

Будь-яку статтю, виражену в інвалюті, первісно відображають у б.о. в гривнях за курсом НБУ на дату здійснення такої операції.

Монетарні статті в інвалюті перераховують за курсом НБУ:

- на кожну дату балансу

- на дату здійснення розрахунків (за заборгованістю – на дату її погашення, за валютою – на дату її списання каси або рахунку у банку. В результаті такого перерахунку і виникають курсові різниці.

Ситуація: Курс долара на 01.01 = 7.96, на 31.01 – 7.99грн. за 1 дол. Залишок коштів – 1000 дол. Курсова різниця обчислюється: 1000 * (7,99 – 7,96)= 30,00грн. К.Р. може бути додатною чи від’ємною.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі:

· інших операційних доходів – рахунок 714 «Дохід від операційної курсової різниці»

· інших операційних витрат – рахунок 945 «Втрати від операційної курсової різниці».Їх закривають на субрахунок 791.

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі:

· інших доходів – рахунок 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»

· інших витрат – 974 «Втрати від неопераційної курсової різниці»..Закривають на субрахунок 793.

Курсові різниці, які виникають щодо фінансових інвестицій в господарські одиниці за межами України, відображаються у складі іншого додаткового капіталу. (425 рах.)Від’ємна сума курсової різниці вираховується із суми іншого додаткового капіталу, залишок наводиться зі знаком “мінус”.

 

Ситуація: Курс євро на 1.01–10.50 грн., на 31.01- 10.53грн.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 503; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.