Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Сутність корекційної педагогіки як науки




С. 74.

С. 73.

С.72.

С. 71.

С. 70.

С. 69.

1. Рассмотри рисунок. Найди, где буква О сложена из мозаики. Сложи букву О из мозаики с помощью
педагога.

2. Рассмотри рисунок. Покажи слона. Кто это? Повтори. Произнеси слово слон протяжно. Выдели
голосом звук о в слове. Слон большой. Покажи с помощью рук, какой слон большой.

Найди и покажи детей на картинке. Дети смотрят на слона и удивляются, какой слон большой: «0-0-0!» Повтори. Прочитай, как дети удивляются. Веди пальчиком от буквы к букве. Покажи, как ты умеешь удивляться.

3. Заштрихуй слонов.

1. Рассмотри рисунок. Это осы. Покажи ос. Повтори, кто это. Выдели голосом первый звук в слове.

2. Найди и покажи в красном квадрате букву О (большую, маленькую). Обведи её пальчиком. Напиши
букву О на парте пальцем (водой на доске, пальцем в воздухе, ногой на полу).

3. Рассмотри картинку. Покажи девочку Олю. Оля убегает от ос. Повтори, что делает Оля (убегает).
Оля испугалась ос. Оля кричит: «О!» Повтори, как кричит Оля. Покричим, как Оля: «0-0!» Прочитай, что
кричит Оля.

4. Назови буквы. Обведи их пальчиком. Раскрась буквы карандашом.

1. Рассмотри рисунок. Это облако. Покажи облако. Повтори, что это. Выдели голосом первый звук в
слове. Найди букву О. «Напиши» букву О (пальчиком, карандашом).

2. Напиши в других облаках букву О.

3. Рассмотри буквы. Назови их. Обведи пальчиком. Раскрась большую букву жёлтым фломастером,
маленькую — красным.

1. Рассмотри рисунок. Это ослик. Покажи ослика. Повтори, кто это. Выдели голосом первый звук в слове.

2. Найди букву О на картинке. Она сделана из ниток. Сделай букву О из ниток (с помощью педагога).

 

3. Рассмотри картинку. Покажи девочку (ослика). Оля держит ослика за верёвочку. Составь
предложения. (Это девочка.) (Это ослик.) (Оля держит ослика.)

4. Рассмотри картинку. Покажи букву У (девочку Олю, ослика). Составь предложение. (У Оли ослик.)
Прочитай предложение. Веди пальчиком от слова к слову (от картинки к картинке).

5. Назови буквы. Раскрась их краской.

1. Назови букву в красном квадрате. Прочитай буквы в строке. Найди букву О среди других букв.
Зачеркни её красным карандашом.

2. Рассмотри картинку. Это обруч. Повтори, что это. Обруч — это игрушка. С ним играют. Найди в
классе обруч. Покажи, как ты играешь с обручем. Выдели голосом первый звук в слове обруч. На какую
букву похож обруч? Покажи (назови).

3. Рассмотри картинку. Покажи девочку Олю (обруч). Составь предложения. (Это Оля. Это обруч.)

4. Рассмотри картинки. Покажи букву У (Олю, обруч). Составь предложение. (У Оли обруч.) Прочитай
предложение. (У Оли обруч.) Веди пальчиком от слова к слову (от картинки к картинке).

5. Соедини точки. Какая буква получилась? Назови.

1. Рассмотри картинку. Это волшебный цветок. Педагог показывает слог. Читает его. Ребёнок повторяет.
Затем ребёнок читает слоги самостоятельно.

2. Найди (покажи, прочитай, раскрась) слог по инструкции педагога.


СОДЕРЖАНИЕ

Что это?...........................................................,.......................................... 3

Что это?...................................................................................................... 4

Кому что нужно?....................................................................................... 5

Что это?....................................................................................................... 6

Что стоит в комнате, на кухне?.............................................................. 7

Большой — маленький.......................................................................... 8

Большой — маленький.......................................................................... 9

Кто это?..................................................................................................... 10

Узнай животное по его тени................................................................. 11

Кто это?.................................................................................................... 12

Один — много......................................................................................... 13

Узнай предмет......................................................................................... 14

Кто это? Что это?.................................................................................... 15

Что делает Ваня?................................................................................... 16

Что делает Аня?..................................................................................... 17

Кто ползёт?.............................................................................................. 18

Кто прыгает?............................................................................................ 19

Кто (что) плывёт?................................................................................... 20

Кто (что) летит?....................................................................................... 21

Летит — летят.......................................................................................... 22

Летит — летят.......................................................................................... 23

Летает — ползает................................................................................... 24

Плавает — прыгает................................................................................ 25

Кто что делает?....................................................................................... 26

Кто что делает?....................................................................................... 27

Что бывает сладким?............................................................................ 28

Что бывает кислым?............................................................................. 29

Сладкое — кислое.................................................................................. 30

Что бывает горьким?............................................................................ 31

Что бывает твёрдым?........................................................................... 32

Что бывает мягким?............................................................................... 33

Что (кто) бывает колючим?................................................................... 34

Что бывает острым?.............................................................................. 35

Что бывает холодным?......................................................................... 36

Что бывает горячим?............................................................................. 37

Твёрдое — мягкое.................................................................................. 38

Горячее — холодное............................................................................. 39

Буква А ...................................................................................................... 40

Буква У .................................................................................................... 50

Буква М ..................................................................................................... 59

Буква О..................................................................................................... 68

Приложение............................................................................................. 75

Учителю. Задания для учащихся..............,...................................... 85

1. Теоретичний апарат корекційної педагогіки. Принципи і методи корекційної педагогіки.

2. Становлення і розвиток корекційної педагогіки.

3. Основні категорії порушень розвитку у дитини.

4. Сімейне виховання дитини із порушеннями розвитку.

5. Особливості діяльності спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів). для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

6. Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій.

 

Література

1. Бондар В. І. Проблеми корекційного навчання у спеціальній педагогіці / В. І. Бондар. - К., 2005. – 174 с.

2. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія / А. А. Колупаєва. – К.: «Самміт-Книга», 2009. – 272 с.

3. Обухівська А. Г. Що треба знати практичному психологу (діти з порушеннями психофізичного розвитку) / А. Г. Обухівська // Корекційна педагогіка. – 2009. - № 2. – С. 14-19.

4. Синьов В. М. Основи дефектології: Навч. посібник / В. М. Синьов, Г. М. Коберник. – К.: Вища школа, 1994. – 143 с.

5. Шеремет М. К. Проблеми та перспективи спеціальної освіти / М. К. Шеремет // Корекційна педагогіка. - № 1. - 2007. - С. 14-16.

 

Корекційна педагогіка – це наука, що вивчає сутність, закономірності, принципи, методи, форми організації освіти дітей із порушеннями розвитку.

Корекційну педагогіку тісно пов’язано зі спеціальною психологією -наукою, що вивчає психофізіологічні особливості дітей із порушеннями розвитку.

Об’єктом корекційної педагогіки є корекційна освіта дітей зі спеціальними потребами та особливості їх розвитку як соціокультурний педагогічний феномен.

Предметом корекційної педагогіки є теорія і практика корекційної освіти, спрямовані на вивчення особливостей розвитку, навчання й виховання дітей із особливими освітніми потребами; виявлення найбільш результативних шляхів та засобів, що мають сприяти своєчасному виявленню, попередженню і корекції недоліків, компенсації діяльності порушених органів і систем організму людини з метою подальшої соціальної адаптації та інтеграції таких осіб у суспільство, забезпечення їм максимально незалежного життя.

Завданнями корекційної педагогіки на сучасному етапі розвитку освіти є:

1. Вивчення історії становлення й розвитку корекційно-педагогічної діяльності, спрямованої на розвиток дітей із особливими потребами.

2. Виявлення провідних тенденцій у попередженні й подоланні відхилень у розвитку та поведінці дітей, етіології (причинно-наслідкової обумовленості) психофізіологічного розвитку й соціально-педагогічних умов життєдіяльності дитини.

3. Розроблення технології, сукупності методів, прийомів і засобів корекційно-педагогічного впливу на особистість дитини з порушеннями розвитку.

4. Проведення аналізу загальної і спеціальної освіти дітей із порушеннями розвитку та поведінки в умовах масової школи.

5. Визначення завдань, цілей та основних напрямів діяльності спеціальних, корекційно-розвивальних закладів.

6. Клініко-фізіологічне і психолого-педагогічне вивчення об’єктивних закономірностей розвитку дітей із різними видами порушень.

7. Визначення природи й сутності недоліків у розвитку дітей, аналіз причин і умов їхньої появи.

8. Створення необхідної навчально-методичної бази щодо підготовки вчителя до корекційно-педагогічної роботи з дітьми, що мають порушення розвитку.

9. Створення необхідних умов для збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я дитини, розвиток її особистості з максимальним використанням її потенційних можливостей.

10. Розроблення різних варіантів навчання на різних ступенях розвитку з урахуванням:

- характеру, структури, глибини порушення і його негативного впливу на формування пізнавальної діяльності;

- рівня психічного розвитку дитини у цілому й окремих психічних функцій особистості;

- можливостей соціальної адаптації дитини, що ґрунтується на реальних можливостях її особистості.

11. Перегляд і визначення змісту загальноосвітнього й спеціального навчання дітей із порушеннями розвитку.

12. Інтегроване та інклюзивне навчання дітей із особливими потребами.

Особливим завданням спеціальних освітніх закладів є корекція розвитку дітей - спеціально організований педагогічний процес, спрямований на послаблення, подолання порушень розвитку, запобігання їм та сприяння розвитку дитини зі спеціальними потребами з метою якнайбільшого наближення до норми.

Актуальною є компенсація (лат. compensatio – заміщення, урівноваження) - заміщення або перебудова порушених/недорозвинених функцій організму. Це складний, багатогранний процес просування організму внаслідок вроджених або набутих аномалій. У дітей із порушеннями розвитку у процесі компенсації відбувається формування нових динамічних систем умовних зв’язків, виправлення порушених або ослаблених функцій, розвиток особистості. Інколи має місце декомпенсація – різке зниження працездатності, уповільнення розвитку аномальних дітей унаслідок негативних впливів і станів, руйнування компенсаторних механізмів.

Абілітація передбачає організацію системи заходів, спрямованих на опанування особою знань та навичок, необхідних для її незалежного проживання у соціальному середовищі: усвідомлення своїх можливостей та обмежень, соціальних ролей, розуміння прав та обов’язків, уміння здійснювати самообслуговування.

Соціальна реабілітація (лат. rehabilitas - відновлення придатності, здатності) у медико-педагогічному значенні передбачає включення аномальної дитини у соціальне середовище, залучення до суспільного життя і праці на рівні її психофізичних можливостей. Реабілітація здійснюється за допомогою медичних засобів, спрямованих на усунення або пом’якшення дефектів розвитку, а також спеціального навчання, виховання і професійної підготовки.

Соціальна адаптація (від лат. adapto - пристосовую) має на меті приведення індивідуальної і групової поведінки аномальних дітей у відповідність із системою суспільних норм і цінностей, забезпечення адекватних стосунків із суспільством, колективом, усвідомленого виконання соціальних норм і правил.

Основними принципами корекційної педагогіки:

- принцип розвивального навчання, який ґрунтується на положенні про провідну роль навчання у розвитку дитини й формуванні «зони найближчого розвитку»;

- принцип єдності діагностики і корекції відхилень у розвитку;

- принцип урахування співвідношення первинного порушення і вторинних відхилень у розвитку дитини;

- генетичний принцип, який ураховує загальні закономірності розвитку щодо виховання й навчання дітей із відхиленнями;

- принцип корекції і компенсації, який вимагає гнучкої відповідності корекційно-педагогічних технологій та індивідуально-диференційного підходу характеру порушень у дитини, їх структурі і ступеню прояву;

- діяльнісний принцип визначає підходи до змісту й побудови навчання з урахуванням провідної для кожного вікового етапу діяльності, в якій «дозрівають» психологічні новоутворення, що визначають особистісний розвиток дитини;

- принцип раннього початку корекційного впливу.

Корекційна педагогіка послуговується як загальнонауковими, так і специфічними методами - способами, що дають змогу досліджувати предмет науки. Відповідно до цілей і мети дослідження обирають певну сукупність (систему) методів, які об’єднують у методику дослідження.

У науково-педагогічних дослідженнях корекційна педагогіка використовує відомі психолого-педагогічні методи.

Серед них важливим є метод спостереження, що передбачає цілеспрямоване вивчення певного психолого-педагогічного явища у природних умовах.

Основними умовами використання методу спостереження є визначення його мети і завдань, вибір об’єкта, предмета і ситуації, а також часу, способів спостереження, фіксування, опрацювання й аналізу результатів.

Бесіда дозволяє з’ясувати особливості формування особистості учнів або ефективність здійснення корекційно-виховного процесу.

Основними ознаками методу експерименту є створення дослідником умов, у яких виявляються психічні явища, і контроль за його перебігом. Під час експерименту виникають умови для відокремлення явищ, які вивчають, від тих, що їх супроводжують. Завдяки цьому вдається виявити приховані процеси, механізми, явища, властивості, встановити закономірні зв’язки між ними.

За місцем проведення й особливостями технічного оснащення експерименти поділяють на лабораторний і природний.

Лабораторний експеримент проводять у спеціально обладнаному приміщенні (лабораторії) з використанням апаратури відповідно до інструкції, що визначає дії досліджуваного, який знає, що над ним проводять дослідження, але не знає його мети. Відчуття напруженості і скованості у діях дитини негативно впливають на її поведінку і діяльність, що значно знижує достовірність одержаної інформації.

Метод природного експерименту в умовах навчально-виховного процесу дає змогу вивчати пізнавальну діяльність учня, особливості його поведінки, формування особистості і міжособистісних стосунків в умовах, наближених до природних. При цьому учень не усвідомлює ролі досліджуваного, що робить його поведінку невимушеною.

За ступенем впливу на об’єкт дослідження природний експеримент класифікують на констатувальний, формувальний і психолого-педагогічний.

Констатувальний експеримент використовують, коли потрібно визначити реальний стан явищ, які вже існують. Його метою є встановлення певних закономірностей в існуванні явища, наявності в особистості певних якостей і рис, визначення особливостей перебігу психічних процесів.

Формувальний (навчально-виховний) експеримент є специфічним методом корекційної педагогіки, основною метою якого є формування у школярів знань, навичок, умінь, прийомів розумової діяльності, рис характеру, здібностей та інших психічних якостей.

Якщо метою формування є вироблення у процесі навчання перцептивних, мнемічних, інтелектуальних та інших якостей учня, то мова йде про навчальний експеримент. Під час виховного експерименту відбувається формування деяких особистісних рис.

Під час організації психолого-педагогічного експерименту враховують такі вимоги: виконувана діяльність має бути привабливою для досліджуваного; експериментальна процедура повинна тривати недовго; протягом декількох вікових періодів не слід змінювати зміст стимульного матеріалу.

Важливим джерелом отримання відомостей про дітей із порушеннями розвитку є аналіз творчої діяльності – письмових робіт, малюнків, виробів, віршів тощо.

Цінним засобом вивчення дітей із порушеннями розвитку є анкетування – метод масового збору матеріалів за допомогою анкет.

Процедура інтерв’ю вибудовується за принципом «запитання-відповідь»; як правило, запитання заздалегідь чітко програмують. Цей метод дає змогу вивчити одночасно велику кількість індивідів, зібрати масив даних, що стосуються різноманітних питань, інтересів, уподобань тощо.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 494; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.034 сек.