Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Порівняльна характеристика компонентів різних версій Базельських стандартів




Компонент Базель-II (Basel II) Базель-IIІ (Basel IIІ)
Компонент I (Pillar I) Мінімальні вимоги до капіталу (Minimum Capital Requirements) Підвищені мінімальні вимоги до капіталу і ліквідності (Enhanced Minimum Capital & Liquidity Requirements)
Компонент II (Pillar II) Наглядовий процес (Supervisory Review Process) Посилене розкриття інформації і ринкова дисципліна (Enhanced Supervisory Review Process for Firm - Wide Risk Management and Capital Planning)
Компонент III (Pillar III) Розкриття інформації і ринкова дисципліна (Disclosure & Market Discipline) Посилений наглядовий процес для корпоратив­ного управління ризиками і планування капіталу (Enhanced Disclosure & Market Discipline)

Джерело:Matz L.Liquidity Risk Measurement and Management: Basel III And Beyond by L. Matz. – London: Xlibris, Corp., 2011. – 614 p.

 

Нові показники левериджу і ліквідності доповнюють нормативи мінімальних вимог до капіталу, засновані на ризиках, як спосіб забезпечити ста­більне функціонування банків при настанні кризи.

Угоду Базель-III посилює усі три компоненти Базеля-II, особливо компонент 1 – Розширені мінімальні ви­моги до капіталу і ліквідності. Нові стандарти збіль­шують якість, стабільність і прозорість капіталу 1-го рівня, а також стійкість усієї системи до ризиків.[35]

Графік поступового введення змін, передбачених стан­дартом Базель-III у частині капіталу, наводиться в табл. 1.2.

 

Таблиця 1.2

Графік поступового введення змін, передбачених стандартом Базель-III у частині капіталу, %

Показник   Роки
             
Мінімальні коефіцієнти капіталу:              
- базового капіталу 3,5 4,0 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5
- капіталу І рівня 4,5 5,5 6,0 6,0 6,0 6,0 6,0
- сукупного капіталу 8,0 8,0 8,0 8,0 8,0 8,0 8,0
Буфер консервації капіталу       0,625 1,25 1,875 2,5
Мінімальні коефіцієнти капіталу із буфером консервації:              
- базового капіталу 3,5 4,0 4,5 5,125 5,75 6,375 7,0
- сукупного капіталу 8,0 8,0 8,0 8,625 9,25 9,875 10,5
Поступове включення деяких активів з базового капіталу 1 рівня (відкладених податкових активів, прав на обслуговування іпотечних кредитів і фінансових інструментів, тощо)              

Джерело: Базель-III. Новые стандарты капитала и ликвидности – часто задаваемые вопросы [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moodysanalytics.com//media/Regional/Russia/Publications /2011/2011-01-01-Basel-III

 

Конкретні терміни як для країн – членів Базельського ко­мітету з банківського нагляду, так і для країн, що не входять в нього, можуть різнитися. Нові стандарти Базеля-III мати­муть вплив на діяльність усіх банків, але його сила залежа­тиме від типу і розміру конкретного банку. Для більшості відносно невеликих банків актуальним буде збільшення вимог за розміром і якістю капіталу, ліквідністю і часткою позикового капіталу (левериджу).

Банки зі складнішою структурою зіткнуться зі змі­нами відносно кредитного ризику контрагентів, сек’юритизації, жорсткішим механізмом по ринко­вих ризиках тощо. Багато організацій в різних країнах не відповідають вимогам Базеля-II, проте наглядові органи повідомляють про їх намір у майбутньому перейти до схе­ми Базель-III, що створює неоднозначну ситуацію. Якщо організація має впровадити Базель-II перед впроваджен­ням Базеля-III, необхідно вибрати платформу, досить гнуч­ку для плавного переходу від моделі Базель-II до моделі Базель-III. Також це рішення повинно мати чіткий поетап­ний план дій, що дозволяє ефективно перейти від системи Базель-II до системи Базель-III, а також потребують роз­робки механізми розрахунку регулятивного капіталу і сис­тема складання регулятивних звітів.

Впровадження стандартів Базель-III виходить лише за межі регуляторної сфери, оскільки через збільшення вимог до капіталу ефективне розміщення капіталу і мак­симізація прибутковості з урахуванням ризиків стають проблематичними. Утім результати дослідження Паулет Е. канадського досвіду доводять, що нові правила є обґрунто­ваними і скарги банківських установ стосовно прийняття Базель-III є невиправданими.[36]

Банки, публічні акціонерні товариства і страховики України, а також підприємства ряду галузей, перелік яких затверджується Кабінетом міністрів України, повинні застосовувати Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). Слід зазначити, що ідея використання міжнародних стандартів для нашої країни не нова: лідери ринку, а також компанії, які працюють із зовнішніми інвесторами, виходять на іноземні біржі або просто цінують свою ділову репутацію, вже досить давно складають звітність відповідно до міжнародних стандартів. Міністерство фінансів регулярно вносить зміни в Національні стандарти, наближуючи їх до міжнародних, і, скорочуючи розрив між вітчизняною системою обліку та загальноприйнятою світовою практикою, тому комплексне впровадження МСФЗ в Україні – лише питання часу. Деякі країни СНД і Балтії вже зробили ряд кроків у цьому напрямку, тому ми хочемо не тільки розповісти про процес впровадження МСФЗ в Україні, але й проаналізувати досвід найближчих сусідів, щоб уникнути типових помилок і взяти на озброєння найбільш прогресивні підходи.

Міжнародні стандарти фінансової звітності почали розроблятися з 1973 року Комітетом з міжнародних стандартів фінансової звітності та включають в себе:

- Міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRZ);

- Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку(IAS);

- Інтерпретації, розроблені Комітетом з інтеграції міжнародних стандартів фінансової звітності (IFRIC) або колишнім Постійним комітетом з інтеграції (SIC).[37]

Мета і введення цих стандартів – забезпечити порівнянність і зрозумілість для міжнародних інвесторів звітів суб»єктів господарської діяльності різних країн світу. Стандарти мають певну гнучкість, що дозволяє враховувати особливості національних економік – вони містять не чітко прописані форми і правила, а лише загальні принципи і підходи до відображення операцій і розкриття інформації. При цьому стандарти постійно доопрацьовуються і доповнюються, виходячи зі зміни ситуації на світових ринках.

Україна зробила перші кроки до переходу на МСФЗ у 1998 році.

Відповідальними за впровадження МСФЗ в Україні є Міністерство фінансів України та Міністерство юстиції України, а також інші державні органи (зокрема НБУ), які можуть долучати до процесу інших осіб (профільні організації).

Піонерами впровадження МСФЗ в Україні виступили банки. У статті 41 Закону України «Про Національний банк України» вказано, що НБУ встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та МСФЗ. Аналогічні норми містяться і в ч. 1 ст. 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність», і в ч. 3 ст. 6 Закону «Про бухгалтерський облік» (з 17.06.2011р.). При цьому Інструкція № 480 від 27.12.2007 р. «Про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України» розроблена НБУ вже відповідно до вимог МСФЗ.[38]

МСФЗ орієнтовані на відображення об'єктивної інформації про поточний фінансовий стан компанії. Тому в їх основі лежать дані про реальну, тобто справедливу (ринкову) вартість активів і зобов'язань. Оцінювати можна різними способами - цей процес віддається «на відкуп» суб'єкту господарської діяльності. При цьому немає єдиних вимог - є тільки набір загальних підходів. Тому формування політики оцінки активів і пасивів по МСФЗ є найбільш трудомістким завданням при переході на міжнародні стандарти.

На даний момент багато банків розробили та впровадили у себе методологію резервування, відповідну МСФЗ. Але в процесі її впровадження існують певні проблеми: далеко не всі банки мають добре структуровану статистику дефолтів, необхідну для створення якісної методології. Для часткового вирішення цієї проблеми НБУ була зроблена спроба створити для банків єдине «Положення про порядок резервування активних операцій», засноване на підходах МСБО. Протягом 2012 року це положення проходить процедуру тестування.

МСФЗ в нашій країні впроваджуються, в тому числі, за сприяння різних професійних організацій. У травні 2012 року укладено «Меморандум про співробітництво та координацію дій щодо використання в Україні міжнародних стандартів фінансової звітності». У підписанні меморандуму взяли участь: Міністерство фінансів України, НБУ, Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державна податкова служба України, Державна служба статистики України, представники Проекту розвитку фінансового сектора (FINREP), а також ряд Всеукраїнських громадських організацій: «Всеукраїнський бухгалтерський клуб», «Спілка податкових консультантів України», «Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів», «Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України», «Спілка аудиторів України», «Федерація аудиторів, бухгалтерів і фінансистів АПК України». Крім того, підпис під меморандумом поставили представники Міжнародної громадської організації «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів», а також Асоціація «Українська федерація убезпечення» і Ліга страхових організацій України.

Основні завдання підписантів, включені в меморандум:[39]

- координація діяльності у сфері застосування МСФЗ в Україні для формування єдиних підходів до застосування МСФЗ, їх переведення, інформаційного супроводу, вирішення проблемних питань та налагодження ефективних взаємовідносин у цій сфері (координатор - Міністерство фінансів України);

- постійний моніторинг застосування МСФЗ за спеціальною методикою, розробленою Міністерством фінансів України за участю Сторін Меморандуму

- участь у формуванні та реалізації заходів щодо застосування МСФЗ в Україні (щорічно розробляються за результатами моніторингу, з урахуванням змін у законодавстві та схвалюються Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України);

- у межах своєї компетенції вжиття заходів щодо підвищення кваліфікації бухгалтерів та забезпечення високого рівня спеціалістів з бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання, які будуть складати фінансову звітність за МСФЗ;

- співробітництво при здійсненні інформаційної підтримки застосування МСФЗ;

- активна участь у проведенні інформаційних заходів (конференції, круглі столи, семінари тощо) з питань застосування МСФЗ;

- співпраця в рамках формування інформаційно-аналітичної бази з питань застосування МСФЗ, зокрема наповнення веб-сайту Міністерства фінансів України навчальними матеріалами, науковими статтями, інформацією про практичне застосування МСФЗ з постійним оновленням, а також в межах своєї компетенції сприяння поширенню кращої практики застосування МСФЗ;

- активна участь в обговоренні проектів МСФЗ, опублікованих на веб-сайті Міністерства фінансів України, для формування позиції професійного співтовариства;

- залучення до реалізації цього Меморандуму органів влади, громадських організацій та інших зацікавлених осіб, які поділяють закріплені ним домовленості та готові їх дотримувати.

Незалежна асоціація українських банків (НАБУ), поряд з іншими організаціями також бере активну участь у координації та інформаційній підтримці переходу банків на МСФЗ. Так, в жовтні 2012 року асоціацією було організовано нараду та семінар для Голів Правління банків-членів НАБУ (за підтримки НБУ і провідних аудиторів) на тему «Наслідки запровадження МСФЗ з точки зору бізнесу». Регулярне проведення подібних заходів покликане на ранній стадії виявляти і оперативно вирішувати проблеми, що виникають в процесі переходу на міжнародні стандарти.

Отже, підсумовуючи вищевикладене можна зробити висновки, що стандарти Базель-III спрямовані на підвищення здатності банківського сектора амортизувати зовнішні і внутрішні шоки, пов'язані з фінансовим і економічним стресом, і таким чином понизити ризик поширення вто­ринних ефектів від фінансового сектора на реальний сек­тор економіки. Актуальність їх впровадження в банківську систему України обумовлена потребами залучення інозем­них інвестицій і необхідністю забезпечення відповідності діяльності вітчизняних банків міжнародним стандартам капіталу і ліквідності.[40]

Невисока капіталізація банківської системи України, проблеми з ліквідністю на фінансових ринках не мо­жуть бути приводом для відмови від повноцінного впро­вадження рекомендацій Базеля-III. Проте їх конкретний практичний механізм повинен відповідати реальним мож­ливостям українських банків. Вони, зважаючи на настання ряду об'єктивних причин, мають вжити заходи щодо: ско­рочення неефективного капіталу і збільшення ліквідності; реструктуризації бухгалтерських балансів для поліпшення якості капіталу, що забезпечує ефективне управління об­меженими ресурсами; коригування бізнес-моделей для створення гнучких і оперативних структур з ефективним капіталом, високою ліквідністю і дешевими банківськими продуктами. Реалізація нових правил Базель-III вимагати­ме істотного перегляду стратегії банківського планування, зокрема стратегії управління капіталом і ризиками банків, які мають знижуватися.

А також, для успішного впровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності, необхідно в першу чергу реалізувати наступні, найбільш важливі пункти: призначити відповідальних за адаптацію і впровадження стандартів, визначити перелік суб'єктів, які зобов'язані надавати звітність за МСФЗ, спланувати заходи по навчанню кадрів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-29; Просмотров: 864; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.026 сек.