Питання для обговорення. 1. Що є основним видом ділового тексту?

1. Що є основним видом ділового тексту?

2. Що таке документ?

3. Які вимоги ставляться до документів?

4. За якими ознаками групуються документи?

5. Що таке формуляр документа?

6. Що таке бланк?

7. Що ви розумієте під реквізитом? резолюцією? посвідченням?

8. Яких найзагальніших принципів потрібно дотримуватися при підготовці тексту документа?

9. Розкажіть про мовленнєвий етикет у писемному діловому спілкуванні.

Практичні завдання

1. Назвіть реквізити, з яких складаються такі ділові папери: заява, автобіографія, доручення.

2. Напишіть психолого-педагогічну характеристику: учня; класу.

При складанні характеристики учня дотримуйтесь таких реквізитів:

1) Загальні відомості про учня: прізвище, ім¢я та по батькові, школа, клас, вік, який рік у даному класі, як довго вчиться в даній школі, де вчився раніше. Стан здоров¢я учня (за даними шкільного лікаря).

2) Відомості про умови життя і праці учня в сім¢ї: режим дня, участь учня в домашній праці, що з родинних умов сприяє або заважає учневі успішно вчитися.

3) Успішність, ставлення до навчання та інтереси учня: успішність учня, причини неупішності, якщо така є; увага на уроках (стійкість уваги протягом уроку, відвертання уваги і його причини); систематичність виконання домашніх завдань, при випадках невиконання - їх причини; інтерес до навчання, до майбутньої професії; якими предметами більше цікавиться; прояви допитливості; інтереси до мистецтва; спортивні інтереси.

4) Громадська спрямованість учня: інтерес до громадського життя, класу, школи, країни; виконання громадських доручень; дотримування учнем правил шкільної поведінки; наявність в учня товаришів і друзів, зміст і характер товаришування і дружби; поведінка учня в класному та шкільному колективі.

5) Розумовий розвиток учня.

1. Мислення учня (кмітливість, швидкість, самостійність, критичність, послідовність мислення).

2. Особливості запам¢ятовування навчального матеріалу.

3. Культура мовлення (багатство словника, граматична правильність та зв¢язність усного та писемного мовлення).

6) Характерологічні риси учня.

Особливості темпераменту (рухливість, збудливість, наполегливість, організованість, самостійність у роботі). Правдивість учня, чуйність, товариськість, скромність, самокритичність. Звички (ввічливість, акуратність тощо).

7) Загальні висновки.

1. Найхарактерніші особливості учня, які варто врахувати при індивідуальному підході до нього.

2. Першочергові педагогічні заходи, потрібні для поліпшення навчання та виховання учня.

б) При складанні характеристики шкільного класу потрібно дотримуватись таких реквізитів:

1) Загальні відомості про клас.

(Назва школи, клас, кількість учнів, їх вік; кількість учнів, переведених з інших шкіл, кількість другорічників; кількість хлопчиків і дівчаток).

2) Успішність класу.

(Загальна характеристика успішності класу; динаміка її протягом чверті, півріччя. Із яких предметів успішність вища, а з яких нижча і чим це пояснюється? Учні, які виділяються своїми успіхами в навчанні, і їх вплив на роботу класу).

3) Ставлення класу до навчання, його дисциплінованість і культура поведінки.

(Старанність учнів у навчальній роботі, їх уміння і навички працювати самостійно. Уважність учнів на уроках, поведінка під час перерв; дисциплінованість учнів поза школою; виконання правил поведінки учнів, свідомий характер дисципліни. Обізнаність з професіями, професійна орієнтація учнів, її вплив на навчання. Культурний рівень класу (ввічливість учнів, ставлення їх до вчителів тощо).

4) Характеристика класу як колективу.

(Ставлення до громадських доручень, участь у роботі шкільних організацій. Дружба в житті класу. Учнівські організації, їх допомога вчителям, класному керівникові в класній і позашкільній роботі).

Висновки

(Загальна оцінка класу. Найбільш позитивні та негативні сторони його життя. Заходи, які необхідно провести для загального поліпшення навчально-виховної роботи в класі).

3. Відредагуйте дані висловлювання.

На вулиці

Надворі прохладно. Похолодало. Нині скользко. Голольод. Я поскользнулася і впала. Сніжна горка. Кафе під відкритим небом. Вечером світять фонарі. Високі дома. Вулиці пересікаються. На вулицю вийшли маніфестуючі. Вулиця ярко освічена. Тут запрещається переходити. Скоро. Проїжжа частина вулиці. Опасний поворот. Бережись автомобіля.

4. Поставте розділові знаки.

Облітають квіти обриває вітер пелюстки печальні в синій тишині (Сос.). Десь весело дзюрчить струмок у скісному промінні сонця грає роєм мушва якесь шамотіння якісь вечірні лісові звуки долітають до чуткого вуха... (Коц.).

Поглянув я на ягнята

Не мої ягнята!

Обернувся я до хати

Нема в мене хати! (Шевч.)

Пильно пильно подивилась сльози покотились (Шевч.). Вода зійшла колеса стали (Гл.). Буде вода буде все (Гонч.). Погасив світло знов ось тобі й ніч (Гуц.).Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель (Мал.). Оксані радість мати одрізала з полотна хустку а порошком пофарбувала в червоний колір (Гол.).

5. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис.

Вони виїхали на липовий шлях, він/з/гори запалив свої свічі смутком згасання, а/з/низу, у/дуплах, тримав чутке відлуння вітрів (Стельм.). Після третіх півнів він вийшов/на/просторе шкільне подвір¢я і/на/вма/н/ня набрів у/тишу серпневої терпкої ночі... (Стельм.). Це під/свідомо відчувала й Оксана і де/далі частіше вечорами дивилася на татарський брід... (Стельм.).

6. Визначте тип речення і побудуйте його структурну схему.

Здавалося хвилинами, що сонце, осередок світу та життя, сховалося сьогодні між мереживо гілок і листя яблунь, груш і черешень, щоб зробити осередком справжнього духовного життя і людяності та душевного тепла і молодечого захоплення цю русяву істоту, яка себе назвала мавкою.

(О.Турянський)

Література

1. Антисуржик / за ред. О.Сербенської. - Львів, 1994. - С. 29.

2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. - К., 1989.

ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Й ЗРАЗКИ ДІЛОВИХ ПАПЕРІВ

Найважливіші риси, які визначають діловий стиль

1. Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловлюванні. Діловий стиль позбавлений образності, емоційності та індивідуальних авторських рис.

2. Наявність усталених мовних зворотів, певна стандартизація початків і закінчень документів. Найхарактерніші прояви стандартизації такі: а) широке вживання готових словесних формул: з метою, у зв¢язку, відповідно до, згідно з: їх вживання спрощує й полегшує процес укладання окремих видів документів; б) велика повторюваність тих самих слів, форм, зворотів, конструкцій як результат прагнення до однотипності способів вираження думки в однотипних ситуаціях.

3. Наявність реквізитів, які мають певну черговість. У різних видах ділових паперів склад реквізитів неоднаковий, він залежить від змісту документа, його призначення і способу обробки. Закріплення за реквізитами постійних місць робить документи зручними для зорового сприймання, спрощує їх обробку. Підпис є обов¢язковим реквізитом будь-якого документа.

4. Для чіткішої організації тексту запроваджується поділ на параграфи, пункти, підпункти.

5. Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, професійно-виробничу, науково-термінологічну лексику.

6. У текстах часто зустрічаються словосполучення з дієсловами у формі теперішнього часу із значенням позачасовості, постійності дії: рішення надсилається, має місце, виробнича рада розглядає. Вживаються також і такі звороти, як: з оригіналом згідно, складено і завірено у двох примірниках, вжити заходів, визнати за можливе, звернутися з заявкою, надати слово, оголосити подяку, накласти резолюцію.

7. Найхарактерніші речення - прості поширені (кілька підметів при одному присудку, кілька присудків при одному підметі, кілька додатків при одному з головних членів тощо). Вживаються, звичайно, й складні речення з сурядним і підрядним зв¢язком, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями.

Отже, тексти офіційно-ділового стилю вимагають від документації точності формулювань, не припускають двозначності сприймання змісту.

Зразки стилю:

Автобіографія

Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги при його написанні - вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.

В автобіографіях обов ¢язково зазначаються:

1) прізвище, ім¢я, по батькові;

2) дата народження;

3) місце народження (місто, село, селище, район, область, республіка);

4) відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися);

5) відомості про трудову діяльність (коротко, в хронологічній послідовності назви мість роботи й посад);

6) відомості про громадську роботу (всі його види);

7) короткі відомості про склад сім¢ї (батько, мати; чоловік, дружина, діти);

8) дата написання й підпис автора.

Примітка. Заголовок (Автобіографія) пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання розміщується ліворуч під текстом, підпис автора - праворуч.

Автобіографія

Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1970 року в м. Києві.

У 1977 році пішов у перший клас середньої школи № 155 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Технічного ліцею м. Києва, який закінчив із золотою медаллю.

У 1987 році вступив до Київського державного педагогічного інституту ім. М. П. Драгоманова на фізико-математичний факультет. Під час навчання в інституті був старостою групи.

У 1992 закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю “Математика та інформатика”.Після закінчення інституту мені присвоєно кваліфікацію вчителя математики та інформатики. Із вересня 1992 року працюю вчителем у середній школі № 199 м. Києва.

Склад сім¢ї:

дружина - Шевченко Ольга Іванівна, вчителька української мови та літератури середньої школи № 106 м. Києва;

дочка - Шевченко Ольга Василівна, 1989 року народження.

18 листопада 1996 р. Шевченко

Акт складається кількома особами з метою об¢єктивного фіксування подій, фактів або певної ситуації. Він складається при прийманні-здаванні справ, після переобліку, при здаванні об¢єктів.

Текст акту мусить мати дві частини: вступну і констатуючу.

У вступній частині вказують підстави для складання акту, перелічуються особи, що складали акт, а також хто був присутній при його складанні.

Після слова Підстава вказується документ чи усне розпорядження службової особи.

Після слова Складений перераховуються особи, які складають акт або були присутні при його складанні, і обов¢язково зазначаються їхні посади, ініціали і прізвища. Якщо акт друкувався комісією, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії розташовуються в алфавітному порядку. Якщо були присутні, то перелічуються прізвища, ініціали та їхні посади.

У констатуючій частині викладаються мета й завдання акту, характер проведеної роботи, перелічуються встановлені факти, а також висновки.

У кінці акту (перед підписами) повідомляється кількість примірників акту й вказується місце його зберігання.

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні.

Київський державний педагогічний

інститут ім. М.П. Драгоманова

Педагогічно-індустріальний

факультет

Дата добавления: 2015-05-26