Тарифні ставки у страхуванні

Одним з найважливіших показників статистики страхової справи є страхові тарифи, або ставки страхових платежів. Розраховують їх так, щоб забезпечити виплату страхувальникам відшкодування, відшкодувати витрати страховика та забезпечити прибутковість діяльності. Ця проблема вирішується за допомогою статистичної методології на основі накопиченої інформації.

Страховий тариф – ставка страхової премії з одиниці страхової суми або вартості об’єкта страхування (тобто з повної страхової суми) за визначений період страхування. Він являє собою брутто-ставку і складається з двох частин: нетто-ставки, як основної частини страхового тарифу, призначеної для забезпечення поточних страхових виплат за угодами страхування, та страхового навантаження, яке покриває витрати страховика на організацію страхування й ведення страхової справи рис. 2.

Страхові тарифи розраховують таким чином, щоб забезпечити виплату страхувальникам відшкодування, відшкодувати витрати страховика і забезпечити прибутковість діяльності.

Брутто-ставка = нетто-ставка + навантаження.

Нетто-ставка – це частина страхового тарифу, яка забезпечує виплату страхового відшкодування, тобто планову збитковість страхової суми.

Без врахування тенденцій збитковості нетто-ставка розраховуються за наступною формулою: ,

де – середня збитковість (n/N – частки об’єктів, що постраждали; W – середній розмір страхового відшкодування; S – середня сума застрахованих об’єктів); t – коефіцієнт кратності відхилення, що відповідає певній ймовірності (р = 0,683 – t = 1; р = 0,954 – t = 2; р = 0,997 – t = 3); – середнє квадратичне відхилення.

Рис. 2. Формування страхового тарифу

Навантаження – це частина страхового тарифу, яка забезпечує відшкодування витрат страховика і прибуток від його діяльності.

Дата добавления: 2015-05-26