Теорія фінансово-господарського контролю 2 страница

3. Службового розслідування.

4. Експертизи.

103. Відстеження здійсненої господарської операції у всіх первинних документах і облікових регістрах здійснюється за допомогою:

1. Аналітичної перевірки.

2. Логічної перевірки.

3. Взаємного контролю операцій і документів.

4. Правильна відповідь відсутня.

104. Організаційно-інформаційна модель контролю створюється на:

1. Дослідній стадії контрольного процесу.

2. Не створюється зовсім.

3. Організаційній стадії контрольного процесу.

4. Стадії узагальнення результатів контролю.

105. Коригування програми ревізії здійснюється на:

1. Протягом всієї ревізії.

2. Переддослідному етапі.

3. Дослідному етапі.

4. Організаційному етапі.

106. Визначення об’єктів контролю, вибір спеціалістів та методики контролю здійснюється за допомогою наступних процедур:

1. Логічних.

2. Організаційних.

3. Моделюючих.

4. Фактичних.

107. На організаційній стадії контрольного процесу слід визначити:

1. Першочергові дії на об’єкті контролю.

2. Контрольні процедури.

3. Першочерговість об’єкта контролю.

4. Методи контролю.

108. На дослідній стадії контрольного процесу слід визначити:

1. Актуалізовану нормативну базу щодо перевірки та фактографічну інформацію за період, що перевіряється.

2. Оперограми та сітьові графіки роботи.

3. Ризик контролю.

4. Алгоритм контрольних процедур.

109. Втручання органів виконавчої влади, включаючи правоохоронні, в діяльність органів ДКРС, що здійснюється в межах чинного законодавства:

1. Дозволяється.

2. Рекомендується.

3. Не рекомендується.

4. Забороняється.

110. Планування контрольної перевірки необхідне для:

1. Всього переліченого.

2. Отримання інформації про діяльність суб’єкта.

3. Розуміння системи обліку і внутрішнього контролю.

4. Оцінки ступеню ризику контролю.

111. План основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС складається:

1. На календарний рік.

2. На півріччя.

3. На п’ять років.

4. Щомісяця.

112. Поточний план контрольно-ревізійної роботи містить:

1. Основні напрями ревізії.

2. Заходи з підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

3. Заходи з впровадження більш досконалих форм і методів контролю.

4. Правильна відповідь відсутня.

113. В плани контрольно-ревізійної роботи структурних підрозділів КРУ у першу чергу включаються підприємства:

1. Які не ревізувалися більше року.

2. Які потребують практичної допомоги.

3. Які не ревізувалися більше трьох років.

4. З яких надходять скарги.

114. Термін між проведенням планових ревізій:

1. Не більш, ніж 1 рік.

2. Півроку.

3. Не менш, ніж 3 роки.

4. Не менш, ніж 1 рік.

115. При складанні плану контрольно-ревізійної роботи передбачається:

1. Виділення резерву часу для позапланових завдань

2. Що кожний ревізор повинен провести за рік не менш 10 ревізій

3. Що ревізор протягом року повинен бути зайнятим на ревізіях і перевірках 1/3 часу

4. Вірна відповідь відсутня

116. Планована тривалість ревізії залежить від:

1. Тривалості міжревізійного періоду.

2. Виду ревізії, документообороту та обсягу роботи підприємства.

3. Бажання контролера.

4. Строку проведення попередньої ревізії.

117. Про дату початку проведення планової ревізії суб’єкта господарювання повідомляють письмово:

1. Не пізніше як за 1 день до початку ревізії.

2. Не пізніше як за 10 днів до початку ревізії.

3. Не раніше як за 5 днів до початку ревізії.

4. Не повідомляють.

118. Якщо на початку ревізії встановлено, що на об’єкті контролю відсутній належний бухгалтерський облік, то ревізори:

1. Повинні поновити облік та проводити ревізію за поновленим ними обліком.

2. Повинні продовжувати ревізію незважаючи на це.

3. Не повинні поновлювати облік та проводити ревізію за поновленим ними обліком.

4. Повинні подати доповідну записку керівництву господарюючого суб’єкта.

119. При виявленні фактів порушень фінансової дисципліни або зловживань перевіряючи повинні:

1. Отримати будь-які пояснення від матеріально- відповідальних осіб.

2. Стягнути штраф з керівника організації, що ревізується.

3. Встановити причини і обставини їх виникнення.

4. Негайно доповісти про це начальнику КРУ.

120. При виявленні нестач готівки, матеріальних цінностей чи зловживань вилучення необхідних оригіналів документів здійснюють:

1. працівники ДКРС.

2. керівник організації, що ревізується.

3. працівники слідчих органів.

4. спеціально створена комісія.

121. Не є службовими таємницями:

1. План контрольно-ревізійної роботи до повідомлення об’єкта контролю про початок проведення ревізії.

2. Документи про сплату податків.

3. Чернетки матеріалів ревізій і перевірок.

4. Документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію.

122. Розслідування фактів підробки документів:

1. Входить до професійних обов’язків ревізора.

2. Входить до професійних обов’язків ревізора при умові відкриття судової справи.

3. Не входить до професійних обов’язків ревізора.

4. Входить до професійних обов’язків ревізора при умові залучення судово-бухгалтерського експерта.

123. Інформація від даних відрізняється тим, що:

1. Дані — конкретні, а інформація — узагальнена.

2. Інформація і дані — тотожні поняття.

3. Дані більш точні, ніж інформація.

4. Інформація зменшує невизначеність через обробку даних.

124. Релевантна інформація в контролі – це:

1. Інформація, яка раніше була у аналогах (прототип).

2. Нова інформація.

3. Інформація, раніше перевірена іншим ревізором.

4. Інформація, підтверджена аудитором.

125. Критерій економічної інформації – прагматика, означає:

1. Зміст економічної інформації.

2. Структуру інформації.

3. Суттєвість інформації для управління.

4. Корисність інформації для користувачів.

126. Критерій економічної інформації – синтактика, означає:

1. Структура інформації.

2. Зміст інформації.

3. Обсяг інформації.

4. Сприйняття інформації.

127. Фактографічна інформація являє собою:

1. Опис фактів, згрупованих за певними системоутворюючими ознаками

2. Дані, які мають юридичну силу.

3. Інформацію, завірену нотаріально.

4. Тільки облікові дані.

128. Критерій економічної інформації – семантика, означає:

1. Обсяг інформації.

2. Зміст економічної інформації.

3. Адресність інформації.

4. Достовірність інформації.

129. До критеріїв, що характеризують економічну інформацію, належать:

1. Достовірність, зрозумілість, корисність.

2. Синтактика, семантика, прагматика.

3. Суттєвість, релевантність.

4. Зрозумілість, оперативність.

130. Нова інформація в контролі – це:

1. Первинна інформація.

2. Інформація, що зустрічалася раніше в аналогах.

3. Інформація, що обґрунтовує причини виявлених відхилень.

4. Планова інформація.

131. Суттєвою є інформація:

1. Яка своєчасно включена у фінансовий звіт.

2. Яка правдива.

3. Яка повністю висвітлює діяльність підприємства.

4. Якщо її відсутність або невірна оцінка можуть впливати на рішення користувачів.

132. Система економічної інформації – це:

1. Сукупність відомостей економічного характеру, які виникають під час підготовки, в процесі та при управлінні господарською діяльністю.

2. Система взаємопов’язаних одиниць інформації, які на різних рівнях оказують вплив одна на одну.

3. Сукупність методів генерації, передачі та обробки інформації в усіх ланках економіки підприємства.

4. Сукупність даних, що має певний смисл.

133. Найменша одиниця інформації – це:

1. Дані.

2. Реквізит.

3. Символ.

4. Правильна відповідь відсутня.

134. Класифікатори, довідники, норми, нормативи тощо – це інформаційне забезпечення:

1. Організаційно-управлінське.

2. Фактографічне.

3. Планове.

4. Нормативно-довідкове.

135. Інформація, яка не містить суттєвих помилок чи упереджених оцінок – це:

1. Достовірна інформація.

2. Своєчасна інформація.

3. Корисна інформація.

4. Зрозуміла інформація.

136. Інформація, яка спрямована на зменшення оподаткування – це:

1. Упереджена інформація.

2. Нейтральна інформація.

3. Корисна інформація.

4. Правдива інформація.

137. Інформація, що не представляється вибірково з метою досягнення певного результату — це:

1. Нейтральна інформація.

2. Повна інформація.

3. Зрозуміла інформація.

4. Правдива інформація.

138. Підхід, що застерігає від абсолютизації юридичного трактування подій і операцій — це:

1. Нейтральність.

2. Обачність.

3. Зрозумілість.

4. Переважання сутності над формою.

139. До характеристик достовірності інформації належать:

1. Зіставність, доречність.

2. Правдивість, повнота, нейтральність, обачність.

3. Суттєвість, своєчасність, зрозумілість.

4. Всі перелічені характеристики.

140. Економічна інформаційна система формується на основі:

1. Сукупності символів.

2. Джерела інформації.

3. Об’єкта інформації.

4. Окремих одиниць інформації.

141. Основною вимогою щодо інформації є:

1. Зрозумілість.

2. Корисність.

3. Достовірність.

4. Повнота.

142. Встановіть, яке з тверджень є вірним:

1. За пізнавальністю інформація поділяється на нову та релевантну.

2. За змістом інформаційне забезпечення поділяється на пряме, непряме, опосередковане.

3. Завданням інформаційного забезпечення є інформування контролюючих органів щодо невідповідності діяльності підконтрольних об’єктів чинному законодавству.

4. Інформаційне забезпечення – це засіб комунікації контрольованих суб’єктів з питань їхньої діяльності.

143. Ризик наявності помилок:

1. Не залежить від контрольованого суб’єкта.

2. Правильна відповідь відсутня.

3. Залежить тільки від внутрішніх факторів.

4. Це ризик контролера.

144. Під час перевірки виявлено наявність незаконних виплат у сумі 100 грн. Чи буде таке порушення суттєвим?

1. Ні, сума у 100 грн. не є суттєвою.

2. Це залежить від частоти повторюваності цих виплат.

3. Так, це порушення є суттєвим через його незаконність.

4. Це залежить від відносної величини цих виплат до загальної суми виплат.

145. Відхилення — це:

1. Максимально допустимий розмір помилки.

2. Невідповідність якісних характеристик.

3. Невідповідність відображення господарського факту МСБО.

4. Невідповідність характеристик господарського факту його відображенню в системі обліку.

146. Суттєве відхилення — це таке, що:

1. Підпадає під дію Кримінального кодексу.

2. Еквівалентне $10 США.

3. Підпадає під дію статей Адміністративного кодексу.

4. Будь-яке відхилення.

147. До факторів, що збільшують ризик обману або помилки, належать:

1. Усі перелічені.

2. Незвичайні операції та дії.

3. Компетентність управлінського персоналу.

4. Проблеми одержання необхідних доказів.

148. Виникнення неякісної інформації щодо господарського факту пов’язане з:

1. Людським фактором.

2. Усіма переліченими факторами.

3. Факторами техніки, організації, технології.

4. Факторами використання пеом.

149. Можливість коригування вхідних даних та результату — це:

1. Фактори особливостей обробки інформації.

2. Недоліки програмного забезпечення.

3. Фактори впливу людини.

4. Результат нестачі технічних засобів.

150. Порушення строків надання інформації, неповнота її відображення – це:

1. Неприхована фальсифікація.

2. Помилки працівників.

3. Всі відповіді вірні.

4. Приховане спотворення.

151. Підробка даних документа з метою зміни його змісту або виготовлення його особами, які не мають права на його складання:

1. Матеріальна підробка.

2. Інтелектуальна підробка.

3. Матеріальна і інтелектуальна підробка одночасно.

4. Правильна відповідь відсутня.

152. Зміна або доповнення цифрових даних в первинному документі:

1. Матеріальна підробка.

2. Помилка.

3. Правильна відповідь відсутня.

4. Інтелектуальна підробка.

153. Безтоварний рахунок, виписаний посадовою особою за належною формою на бланку, скріплений дійсними підписами і печаткою:

1. Матеріальна підробка.

2. Інтелектуальна підробка.

3. Помилка.

4. Правильна відповідь відсутня.

154. Включення “мертвих душ” у відомість з заробітної плати і оформлення її законними підписами:

1. Матеріальна підробка.

2. Помилка.

3. Інтелектуальна підробка.

4. Правильна відповідь відсутня.

155. При погашенні оплачених відомостей штампом замість дати оплати вказана сума, оплачена по відомості:

1. Інтелектуальна підробка.

2. Матеріальна підробка.

3. Неуважність.

4. Правильна відповідь відсутня.

156. Представлення фальсифікованого балансу:

1. Інтелектуальна підробка.

2. Матеріальна підробка.

3. Помилка.

4. Правильна відповідь відсутня.

157. Виправлення номеру та дати складання документа:

1. Інтелектуальна підробка.

2. Матеріальна підробка.

3. Неуважність.

4. Правильна відповідь відсутня.

158. Посадові особи несуть відповідальність за:

1. Складання звіту про перевірку.

2. Результати перевірки.

3. Тривалість перевірки.

4. Достовірність наданої інформації для перевірки.

159. Фінансові санкції у вигляді штрафів накладаються:

1. Тільки на юридичних осіб.

2. Тільки на фізичних осіб.

3. Тільки на посадових осіб.

4. На юридичних та фізичних осіб.

160. ДКРС має право накладати адміністративні стягнення на керівників підконтрольних установ:

1. Ні, не має права.

2. Так, має право.

3. Має, але тільки в судовому порядку.

4. Має, тільки по коштах, які отримані з державного бюджету.

161. Захист даних у ПЕОМ забезпечується:

1. Спеціальним програмним забезпеченням.

2. Кодуванням даних.

3. Обмеженням доступу до даних.

4. Протоколом вводу даних у систему.

162. До основних принципів створення нових інформаційних технологій належать:

1. Інтелектуалізація арм, обладнаних пеом.

2. Реалізація інформаційних комунікацій між всіма АРМ.

3. Усі перелічені.

4. Персоналізація використання системи.

163. Електронні системи обробки даних впливають на:

1. Систему показників та характер діяльності.

2. Організаційну структуру та процедури контролю.

3. Систему обліку, внутрішнього контролю, вибір виду перевірки.

4. Персонал, дані та процедури контролю.

164. Документальне підтвердження та реальність даних, що обробляються на ПЕОМ, забезпечується:

1. Переліком введення у систему первинних документів.

2. Дублюванням облікових регістрів, що складаються пеом.

3. Нічим не забезпечується, бо це не потрібно.

4. Обов’язковим роздрукуванням облікових регістрів та головної книги.

165. Контроль застосування КІС включає:

1. Контроль за вводом та виводом інформації і за роботою комп’ютера.

2. Організаційний та управлінський контроль.

3. Контроль за комп’ютерними операціями.

4. Контроль над змінами в діючих системах.

166. До характеристик системи ЕОД належать:

1. Організаційна структура.

2. Усі перелічені характеристики.

3. Характер діяльності.

4. Проектні та процедурні аспекти.

167. Інформаційне забезпечення системи ЕОД — це:

1. Система класифікації і кодування інформації.

2. Уніфіковані системи документації.

3. Сукупність рішень по обсягах, розміщенню і формах організації інформації.

4. Сукупність оперативних, умовно-постійних та результативних файлів.

168. Інформаційна база системи ЕОД підрозділяється на:

1. Вхідну і вихідну.

2. Загальносистемну і локальну.

3. Уніфіковані документи і файли даних.

4. Позамашинну і внутрішньомашинну.

169. До елементів комп’ютерної системи належать:

1. Апаратні та програмні засоби.

2. Усі перелічені елементи.

3. Документація, дані, процедури контролю.

4. Персонал.

170. Злочини у сфері використання ПЕОМ, систем та комп’ютерних мереж караються:

1. Усім переліченим.

2. Виправними роботами.

3. Позбавленням волі.

4. Штрафом.

171. Форми річної, квартальної, місячної звітності – це інформація:

1. Локальна.

2. Внутрішньо машинна.

3. Правильна відповідь відсутня.

4. Загальносистемна.

172. В акті документальної перевірки обов’язково необхідно відзначити при виявленні порушень чинного законодавства:

1. Винних у порушенні посадових осіб.

2. Наявність згод, умислу в діях посадових осіб.

3. Пункт (статтю) нормативного акту, за яким кваліфікується порушення.

4. Статтю Кримінального кодексу України, під яку підпадають дії посадових осіб.

173. Особисті, речові, первинні та похідні докази — це прийоми:

1. Документування результатів проміжного контролю.

2. Узагальнення недоліків.

3. Узагальнення і викладення результатів контролю.

4. Слідчо-юридичного обґрунтування недоліків.

174. Дані про способи перевірки окремих операцій вказують:

1. У вступній частині акту ревізії.

2. Не вказується взагалі.

3. В констатуючій частині акту ревізії.

4. В додатках до акту ревізії.

175. Чи допускається застосування в акті ревізії термінів “зловживання”, “крадіжка”, “халатність”:

1. Так, обов’язково.

2. Так, якщо ревізор має власну думку про це.

3. Так, якщо ревізор має документальне підтвердження таких явищ.

4. Ні, не допускається.

176. Однорідні порушення і недоліки групуються по їх видах в:

1. Спеціальних відомостях.

2. Проміжних актах ревізії.

3. Доповідній записці.

4. Коснтатуючій частині акту ревізії.

177. Групування недоліків послідовно за періодами виникнення їх у фінансово-господарській діяльності господарюючого суб’єкта – це прийом:

1. Систематизованого групування.

2. Хронологічного групування.

3. Хронологічно-систематизованого групування.

4. Аналітичного групування.

178. До підсумкових документів при здійсненні ревізії належать:

1. Довідка.

2. Опис вилучених документів.

3. Експертний огляд.

4. Лист-інформування суб’єкта господарювання.

179. Проміжний акт при здійсненні ревізії складається у випадках, коли:

1. Необхідно систематизувати однорідні недоліки та висвітлити заходи щодо їх усунення.

2. Не складається.

3. По виявлених фактах необхідно вжити термінових заходів щодо усунення порушень або притягнення до відповідальності винних осіб.

4. Необхідно відобразити результати діяльності підприємства в цілому.

180. Призначення вступної частини акту ревізії полягає в тому, щоб:

1. Показати, як було організовано ревізію.

2. Представити результати ревізії.

3. Визначити зміст порушень.

4. Визначити наслідки порушень.

181. Розмір заподіяної матеріальної шкоди:

1. Не обов’язково вказувати в акті ревізії.

2. Можна вказувати за бажанням ревізора.

3. В акті ревізії необхідно вказувати обов’язково.

4. Ніколи не вказується.

182. Акт ревізії підписується:

1. Керівником ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером організації, що перевіряється.

2. Ревізором та головним бухгалтером організації, що перевіряється.

3. Керівником ревізійної групи та представником голов КРУ.

4. Керівником та головним бухгалтером організації, що перевіряється.

183. Кінцевою датою написання акта ревізії є:

1. Наступний день з дати завершення ревізії, що визначена у посвідці.

2. День розгляду матеріалів ревізії керівником.

3. Будь-який день після завершення ревізії.

4. Останній день ревізії, зазначений у направленні на її проведення.

184. Акт ревізії надається для ознайомлення і підписання об'єкту контролю:

1. Не раніше, ніж через 3 робочих дня від дати підписання акта.

2. Не пізніше, ніж через 10 робочих днів від дати підписання акта.

3. Не пізніше, ніж через 15 робочих днів від дати підписання акта.

4. Не пізніше, ніж через 5 робочих дня від дати підписання акта.

185. Встановіть, чи вірне дане твердження:

1. В акт ревізії повинні включатися факти, що ґрунтуються на заявах окремих осіб та не підтверджені документальними даними.

2. Зміст додатків викладають в констатуючій частині акта ревізії.

3. У кожному розділі акта ревізії слід викладати факти за ознакою їх значущості, з дотриманням хронології часу.

4. В акті ревізії слід висловити особисті висновки та зауваження щодо керівників ревізованого підприємства.

186. У разі підписання акту ревізії із запереченнями керівник обєкта контролю повинен подати заперечення органу контрою:

1. Не пізніше 3 робочих днів від дати складання акту.

2. В день підписання акту.

3. Не пізніше ніж через 5 робочіх днів після повернення акту органу контролю.

4. Не пізніше 10 робочих днів від дати складання акту.

187. Встановіть, яке з тверджень є невірним:

1. Справжні документи не прикладаються до акта ревізії ні у яких випадках.

2. Акт ревізії складається у 3-х примірниках і реєструється в контрольно-ревізійному підрозділі.

3. Акт про відмову від підпису оформлюється окремо щодо кожної посадової особи, якій він пред’явлений.

4. Якщо є заперечення або зауваження до акта, то особи, які підписують акт, у день передачі акта роблять про це застереження перед своїми підписами.

188. Якщо у керівника установи (організації) яка перевіряється, є заперечення або зауваження до акта ревізії, то:

1. Ревізор складає новий акт.

2. Він не ставить свій підпис на акті ревізії.

3. Ревізор продовжує термін ревізії.

4. Оформлюється акт про відмову від підпису.

189. Зміст вступної частини акта ревізії повинен бути:

1. Різним, залежно від характеру ревізії.

2. Різним, залежно від об’єкта ревізії.

3. Однаковим, якщо не виявлено фінансових порушень.

4. Приблизно однаковим для всіх ревізій незалежно від їх характеру, мети і завдань.

190. Підсумкова частина акта ревізії містить дані про:

1. Склад ревізійної групи.

2. Кількість складених екземплярів акта.

3. Способи ревізії.

4. Ревізійний період.

191. В акт ревізії необхідно включати:

1. Посилання на свідчення посадових осіб, яки вони дали слідчим органам.

2. Дані зі слідчих матеріалів.

3. Оцінки роботи підрозділів підприємства та його окремих служб.

4. Зміст порушення та способи його здійснення.

192. Основними формами використання матеріалів ревізій (перевірок) є:

1. Зупинення операцій з бюджетними коштами.

2. Призупинення бюджетних асигнувань.

3. Всі перелічені.

4. Застосування адміністративних стягнень.

193. У разі виявлення суттєвих порушень фінансової дисципліни ревізор:

1. Вимагає від посадових осіб об’єкта відповідних пояснень.

2. Повідомляє про це керівника підрозділу, що призначив ревізію.

3. Інформує про це керівника підприємства, що ревізується.

4. Правильна відповідь відсутня.

194. Після закінчення ревізії наказ складається у випадках коли:

1. Виявлені серйозні порушення фінансової дисципліни.

2. Виявлені незначні недоліки у діяльності підприємства.

3. Виявлені незначні порушення у діяльності підприємства.

4. В усіх зазначених випадках.

195. При передачі матеріалів ревізій правоохоронним органам в справах контрольно-ревізійного підрозділу залишаються:

1. Копії пояснень посадових осіб по виявлених порушеннях та основних документів, які це підтверджують.

2. Перший примірник акта ревізії.

3. Оригінали всіх документів, які підтверджують факти виявлених зловживань

4. Ні яких документів не залишається.

196. Якщо в процесі ревізії виявлено незначні недоліки і порушення у діяльності підприємства, які не є причиною матеріального збитку, то після її закінчення складається:

1. Клопотання.

2. Розпорядження.

3. Наказ.

4. Опис.

197. Проведену ревізію можна вважати закінченою після того, як:

1. Складено наказ.

2. Здійснено відшкодування збитків.

3. Складено акт ревізії.

4. Забезпечено усунення виявлених фінансових порушень.

198. Термін повідомлення КРУ об’єктом ревізії про усунення виявлених порушень:

1. Не повинен перевищувати 2-х тижнів з моменту закінчення ревізії.

2. Не повинен перевищувати 3-х днів з моменту підписання акту.

Дата добавления: 2015-05-26