Питання. Центр. Органи виконавчої влади

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про центральні органи виконавчої влади

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 38, ст.385)

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 4050-VI (4050-17) від 17.11.2011, ВВР, 2012, N 26, ст.273
N 4719-VI (4719-17) від 17.05.2012
N 4731-VI (4731-17) від 17.05.2012
N 5067-VI (5067-17) від 05.07.2012 }

Цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок
діяльності центральних органів виконавчої влади України.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення та система центральних органів
виконавчої влади

1. Систему центральних органів виконавчої влади складають
міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні
органи виконавчої влади.

Система центральних органів виконавчої влади є складовою
системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет
Міністрів України.

2. Міністерства забезпечують формування та реалізують
державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні
органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації
державної політики.

Повноваження міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади поширюються на всю територію держави.

Стаття 2. Принципи діяльності міністерств та інших
центральних органів виконавчої влади

1. Діяльність міністерств та інших центральних органів
виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права,
забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина,
безперервності, законності, забезпечення єдності державної
політики, відкритості та прозорості, відповідальності.

2. Міністерства діють за принципом єдиноначальності. Інші
центральні органи виконавчої влади діють за принципом
єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом.

3. Підприємства, установи та організації, що належать до
сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої
влади, не можуть здійснювати владні повноваження, крім випадків,
визначених законом.

Стаття 3. Правові засади діяльності міністерств, інших
центральних органів виконавчої влади

1. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у
своїй діяльності керуються Конституцією України (254к/96-ВР),
цим та іншими законами України, актами та дорученнями Президента
України, щорічним посланням Президента України до Верховної Ради
України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актами
Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України.
{ Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4731-VI (4731-17) від 17.05.2012 }

2. Організація, повноваження і порядок діяльності
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади
визначаються Конституцією України (254к/96-ВР), цим та іншими
законами України.

3. Положення про міністерства, інші центральні органи
виконавчої влади затверджує Президент України.

Стаття 4. Статус і атрибути міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади

1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади є
юридичними особами публічного права.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади
набувають статусу юридичної особи з дати внесення до Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
запису про їх державну реєстрацію як юридичної особи.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади
припиняються як юридичні особи з дати внесення до Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
запису про державну реєстрацію їх припинення.

2. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади має
печатку із зображенням Державного Герба України та своїм
найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної
казначейської служби України.

3. На будинках, де розміщуються міністерства, інші центральні
органи виконавчої влади, вивішуються таблички (вивіски) із
зображенням Державного Герба України та найменуванням розташованих
органів і піднімається Державний Прапор України.

4. Зразки печаток, бланків і табличок (вивісок) міністерств,
інших центральних органів виконавчої влади затверджуються
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 5. Утворення, реорганізація та ліквідація міністерств
та інших центральних органів виконавчої влади

1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
утворюються, реорганізуються та ліквідуються Президентом України
за поданням Прем'єр-міністра України.

2. Члени Кабінету Міністрів України можуть вносити
Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо утворення,
реорганізації або ліквідації міністерств та інших центральних
органів виконавчої влади.

3. Утворення, реорганізація та ліквідація міністерства,
іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з
урахуванням завдань Кабінету Міністрів України, а також з
урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень
органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень.

4. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади
утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті
реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох
центральних органів виконавчої влади.

5. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади
припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу,
перетворення) або ліквідації.

6. Державна реєстрація міністерства, іншого центрального
органу виконавчої влади як юридичної особи здійснюється у
триденний строк з дня набрання чинності актом Президента України
про призначення керівника новоутвореного міністерства, іншого
центрального органу виконавчої влади.

Здійснення заходів щодо державної реєстрації міністерства,
іншого центрального органу виконавчої влади як юридичної особи
покладається на керівника такого органу.

7. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади,
щодо яких набрав чинності акт Президента України про їх
припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у
визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з
утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої
влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства,
іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та
можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень,
про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України.

8. Указом Президента України про ліквідацію міністерства,
іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган
виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції
міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що
ліквідується.

9. Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням,
реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади (1074-2011-п), визначається Кабінетом
Міністрів України.

Розділ II
МІНІСТЕРСТВА

Стаття 6. Міністерство

1. Міністерство є центральним органом виконавчої влади, який
забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи
декількох визначених Президентом України сферах, проведення якої
покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України.

2. Міністерство очолює міністр України (далі - міністр), який
є членом Кабінету Міністрів України.

3. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади,
припинення повноважень на посаді міністра, а також статус міністра
як члена Кабінету Міністрів України, визначаються Конституцією
України (254к/96-ВР) та Законом України "Про Кабінет Міністрів
України" (2591-17).

Стаття 7. Завдання міністерства

1. Основними завданнями міністерства як органу, що забезпечує
формування та реалізує державну політику в одній чи декількох
сферах, є:

1) забезпечення нормативно-правового регулювання;

2) визначення пріоритетних напрямів розвитку;

3) інформування та надання роз'яснень щодо здійснення
державної політики;

4) узагальнення практики застосування законодавства,
розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в
установленому порядку проектів законодавчих актів, актів
Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд
Президентові України та Кабінету Міністрів України;

4-1) забезпечення здійснення соціального діалогу на
галузевому рівні; { Частину першу статті 7 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом
N 4719-VI (4719-17) від 17.05.2012 }

5) здійснення інших завдань, визначених законами України та
покладених на нього актами Президента України.

Стаття 8. Міністр

1. Міністр як член Кабінету Міністрів України здійснює
повноваження, визначені Законом України "Про Кабінет Міністрів
України" (2591-17), в тому числі щодо спрямування та координації
діяльності центральних органів виконавчої влади.

2. Міністр як керівник міністерства:

1) очолює міністерство, здійснює керівництво його діяльністю;

2) визначає пріоритети роботи міністерства та шляхи виконання
покладених на нього завдань, затверджує плани роботи міністерства,
звіти про їх виконання;

3) в межах компетенції організовує та контролює виконання
апаратом міністерства і територіальними органами міністерства
Конституції України (254к/96-ВР), законів України, актів та
доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України;

4) забезпечує виконання зобов'язань, взятих за міжнародними
договорами України;

5) вносить Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо
призначення на посади першого заступника міністра, заступника
міністра (у разі введення), заступника міністра - керівника
апарату;

6) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи
апарату міністерства, призначає на посади та звільняє з посад їх
керівників і заступників керівників, працівників патронатної
служби міністра;

7) вносить Кабінету Міністрів України подання про утворення в
межах граничної чисельності державних службовців та працівників
апарату міністерства і коштів, передбачених на утримання
міністерства, ліквідацію, реорганізацію територіальних органів
міністерства як юридичних осіб публічного права, затверджує
положення про них;

8) затверджує структуру апарату міністерства і його
територіальних органів;

9) утворює, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з
Кабінетом Міністрів України територіальні органи міністерства як
структурні підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу
юридичної особи;

10) призначає на посади керівників територіальних органів
міністерства за погодженням з головами місцевих державних
адміністрацій та їх заступників і звільняє їх з посад;

11) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції
у разі вмотивованої відмови Голови Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
голови обласної державної адміністрації (підтримки головою
обласної державної адміністрації вмотивованої відмови голови
районної державної адміністрації) погодити призначення керівника
територіального органу міністерства, іншого центрального органу
виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується
міністром, керівника підприємства, установи, організації, що
належить до сфери управління цього міністерства, іншого
центрального органу виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується та координується міністром, про надання Кабінетом
Міністрів України згоди на призначення такого керівника;

12) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства,
установи, організації, що належить до сфери управління цього
міністерства, затверджує їхні положення (статути), призначає на
посади за погодженням з головами місцевих державних адміністрацій
та звільняє з посад їх керівників, крім випадків, установлених
законом, здійснює у межах своїх повноважень інші функції з
управління об'єктами державної власності;

13) притягує до дисциплінарної відповідальності керівників
державних підприємств, установ, організацій, що перебувають у
сфері управління відповідного міністерства;

14) скасовує повністю чи в окремій частині акти
територіальних органів міністерства;

15) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення
та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого
заступника та заступника міністра (у разі введення), заступника
міністра - керівника апарату;

16) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння
рангу державного службовця заступнику міністра - керівнику
апарату;

17) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення
та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників та
заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату
міністерства, керівників та заступників керівників територіальних
органів міністерства, присвоює їм ранги державних службовців;

18) вносить подання щодо представлення в установленому
порядку державних службовців та працівників апарату міністерства,
його територіальних органів до відзначення державними нагородами
України;

19) представляє міністерство у публічно-правових відносинах з
іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в
Україні та за її межами;

20) у передбачених законодавством випадках погоджує
призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних
структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій;

21) визначає обов'язки першого заступника міністра,
заступника міністра (у разі введення) та заступника міністра -
керівника апарату, розподіл повноважень міністра між першим
заступником міністра та заступником міністра (у разі введення),
які вони здійснюють у разі його відсутності;

22) скасовує повністю чи в окремій частині накази заступника
міністра - керівника апарату;

23) залучає державних службовців та працівників
територіальних органів міністерства, а за згодою керівників -
державних службовців та працівників міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади,
органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ і організацій до розгляду
питань, що належать до компетенції міністерства;

24) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним
розпорядником яких є міністерство;

25) утворює комісії, робочі та експертні групи;

26) скликає та проводить наради з питань, що належать до його
компетенції;

27) підписує накази міністерства;

28) дає обов'язкові для виконання державними службовцями та
працівниками апарату міністерства доручення;

29) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції
України (254к/96-ВР), цього та інших законів, а також актів та
доручень Президента України.

Стаття 9. Перший заступник міністра, заступник міністра

1. Міністр має першого заступника, який здійснює визначені
міністром обов'язки.

У разі необхідності для забезпечення здійснення міністерством
окремих завдань рішенням Президента України у структурі
міністерства може бути введено посаду заступника міністра.

2. Перший заступник міністра та заступник міністра (у разі
введення) призначаються на посади за поданням Прем'єр-міністра
України та звільняються з посад Президентом України.

Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Президента України
подання про призначення на посади першого заступника міністра та
заступника міністра (у разі введення) відповідно до пропозицій
відповідного міністра.

У разі звільнення міністра перший заступник міністра та
заступник міністра (у разі введення) звільняються з посад
Президентом України.

3. Особа, яка призначається на посаду першого заступника
міністра чи заступника міністра (у разі введення), повинна
відповідати вимогам до членів Кабінету Міністрів України,
передбаченим Законом України "Про Кабінет Міністрів України"
(2591-17).

4. Перший заступник міністра, заступник міністра (у разі
введення) дають обов'язкові для виконання державними службовцями
та працівниками апарату міністерства та його територіальних
органів (у разі утворення) доручення.

5. Посади першого заступника міністра та заступника міністра
(у разі введення) належать до політичних посад, на які не
поширюється трудове законодавство та законодавство про державну
службу.

6. Соціальне та інше забезпечення першого заступника
міністра, заступника міністра (у разі введення) здійснюється в
порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Кабінет
Міністрів України" (2591-17) для членів Кабінету Міністрів
України.

Стаття 10. Заступник міністра - керівник апарату

1. Заступник міністра - керівник апарату призначається на
посаду за поданням Прем'єр-міністра України та звільняється з
посади Президентом України.

Прем'єр-міністр України вносить на розгляд Президента України
подання про призначення на посаду заступника міністра - керівника
апарату відповідно до пропозиції відповідного міністра.

Заступник міністра - керівник апарату є державним службовцем.

2. Кандидатами на посаду заступника міністра - керівника
апарату можуть бути громадяни України, які мають вищу освіту,
досвід роботи у відповідній сфері або на державній службі не менш
як 10 років, у тому числі не менш як 5 років на керівних посадах,
і відповідають іншим вимогам, передбаченим законодавством про
державну службу.

3. Основними завданнями заступника міністра - керівника
апарату є забезпечення діяльності апарату міністерства,
стабільності і наступності у його роботі, організація поточної
роботи, пов'язаної із здійсненням повноважень міністерства.

4. Заступник міністра - керівник апарату відповідно до
покладених на нього завдань:

1) організовує роботу апарату міністерства;

2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань
міністерства та подає їх на розгляд міністрові;

3) організовує та контролює виконання апаратом міністерства
Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів та доручень
Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів
міністерства та доручень міністра, його першого заступника та
заступника (у разі введення), звітує про їх виконання;

4) готує та подає на затвердження міністрові плани роботи
міністерства, звітує про їх виконання;

5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно
державної таємниці, контроль за її збереженням у апараті
міністерства;

6) в межах своїх повноважень запитує та одержує в
установленому порядку від державних органів, органів влади
Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій в Україні та за її межами
безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів
державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для
виконання покладених на міністерство завдань;

7) за погодженням із Міністерством фінансів України
затверджує штатний розпис та кошторис міністерства;

8) призначає на посади та звільняє з посад у порядку,
передбаченому законодавством про державну службу, державних
службовців апарату міністерства (крім тих, яких призначає на
посади та звільняє з посад міністр), присвоює їм ранги державних
службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до
дисциплінарної відповідальності;

9) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку,
передбаченому законодавством про працю, працівників апарату
міністерства (крім тих, яких призначає на посади та звільняє з
посад міністр), приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до
дисциплінарної відповідальності;

{ Пункт 10 частини четвертої статті 10 виключено на підставі
Закону N 4050-VI (4050-17) від 17.11.2011 }

11) представляє міністерство як юридичну особу в
цивільно-правових відносинах;

12) у межах повноважень дає обов'язкові для виконання
державними службовцями та працівниками міністерства доручення;

13) з питань, що належать до його повноважень, підписує
накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх
виконання;

14) вносить пропозиції міністрові щодо представлення
державних службовців та працівників апарату міністерства до
відзначення державними нагородами України;

15) у разі звільнення міністра здійснює його повноваження до
призначення на цю посаду іншої особи, крім тих, які визначені
пунктами 2, 5, 6 (за винятком звільнення), 7-10, 11 (за винятком
звільнення), 20, 28 (у частині виконання повноважень міністра, які
за Конституцією (254к/96-ВР) та законами України виконуються ним
особисто) частини другої статті 8 та статтею 18 цього Закону.

Стаття 11. Апарат міністерства

1. Апарат міністерства - організаційно поєднана сукупність
структурних підрозділів і посад, що забезпечують діяльність
міністра, а також виконання покладених на міністерство завдань.

2. Керівником апарату міністерства є заступник міністра -
керівник апарату.

3. Структуру апарату міністерства затверджує міністр.

4. Вимоги до формування структури апарату міністерства
визначаються Кабінетом Міністрів України.

5. Державні службовці апарату міністерства, крім керівників
самостійних структурних підрозділів апарату міністерства та їх
заступників, а також працівників патронатної служби міністра,
призначаються на посади та звільняються з посад заступником
міністра - керівником апарату в порядку, передбаченому
законодавством про державну службу.

Працівники апарату міністерства приймаються на роботу та
звільняються з роботи заступником міністра - керівником апарату у
порядку, передбаченому законодавством про працю.

6. Звільнення міністра не може бути підставою для звільнення
державних службовців та працівників апарату міністерства, крім
працівників патронатної служби міністра.

Стаття 12. Патронатна служба міністра

1. Міністр має право на формування патронатної служби
міністра у межах граничної чисельності державних службовців та
працівників міністерства і витрат, передбачених на утримання
міністерства.

2. Патронатна служба міністра здійснює консультування
міністра, підготовку необхідних для виконання завдань міністерства
матеріалів, забезпечує зв'язок із посадовими особами інших органів
державної влади, організацію зустрічей та зв'язків із
громадськістю, засобами масової інформації, а також виконує інші
доручення міністра.

3. Міністр самостійно визначає персональний склад патронатної
служби міністра. Працівники патронатної служби міністра
призначаються на посади та звільняються з посад міністром.
Працівники патронатної служби міністра звільняються також у
зв'язку із звільненням міністра.

Працівник патронатної служби міністра може бути звільнений з
підстав, визначених законом про державну службу, а також за
рішенням міністра.

4. До складу патронатної служби міністра можуть бути
переведені державні службовці за їх згодою.

5. Державні службовці, які були переведені до патронатної
служби міністра з апарату міністерства чи його територіальних
органів, після звільнення з її складу поновлюються на попередній
посаді або призначаються на іншу рівноцінну посаду в цьому
міністерстві.

У разі неможливості поновлення державного службовця на
попередній посаді або призначення на іншу рівноцінну посаду, його
може бути призначено за взаємною згодою на іншу посаду в цьому
міністерстві.

6. Працівники патронатної служби міністра не мають права
давати доручення державним службовцям та працівникам міністерства.

7. На працівників патронатної служби поширюється дія
законодавства про державну службу з особливостями, встановленими
законом.

Стаття 13. Територіальні органи міністерства

1. Територіальні органи міністерства утворюються як юридичні
особи публічного права в межах граничної чисельності державних
службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на
утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за
поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи міністерства можуть утворюватися,
ліквідовуватися, реорганізовуватися міністром як структурні
підрозділи апарату міністерства, що не мають статусу юридичної
особи, за погодженням із Кабінетом Міністрів України.

Територіальні органи міністерства утворюються у випадках,
коли їх створення передбачено положенням про міністерство,
затвердженим Президентом України.

2. Територіальні органи міністерства можуть утворюватися в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
районах, районах у містах, містах обласного, республіканського
(Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні
(повноваження яких поширюються на декілька
адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у
разі їх утворення).

3. Територіальні органи міністерства діють на підставі
положень, що затверджуються міністром.

Типове положення про територіальні органи міністерства
(563-2011-п) затверджується Кабінетом Міністрів України.

4. Територіальні органи міністерства набувають статусу
юридичної особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про їх
державну реєстрацію як юридичної особи.

Територіальні органи міністерства припиняються як юридичні
особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб
та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію їх
припинення.

5. Керівники територіальних органів міністерства
призначаються на посади за погодженням з головами місцевих
державних адміністрацій та звільняються з посад міністром, якщо
інше не передбачено законом.

Заступники керівників територіальних органів міністерства
призначаються на посади та звільняються з посад міністром.

Інші державні службовці територіальних органів міністерства
призначаються на посади та звільняються з посад керівниками
територіальних органів міністерства.

Працівники територіальних органів міністерства приймаються на
роботу та звільняються з роботи керівниками територіальних органів
міністерства.

6. Структуру територіальних органів міністерства затверджує
міністр.

Штатний розпис та кошторис територіальних органів
міністерства затверджує заступник міністра - керівник апарату.

Стаття 14. Колегія міністерства та інші консультативні,
дорадчі та інші допоміжні органи міністерства

1. Для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань
міністерства може утворюватися колегія міністерства як
консультативно-дорадчий орган.

2. До складу колегії входять міністр (голова колегії), перший
заступник міністра, заступник міністра (у разі введення),
заступник міністра - керівник апарату, можуть входити керівники
самостійних структурних підрозділів апарату міністерства,
територіальних органів міністерства, а також за згодою -
представники інших державних органів, органів влади Автономної
Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, наукових і
навчальних закладів, громадських організацій, інші особи.

3. Періодичність проведення засідань колегії визначається
міністром.

4. Рішення колегії оформляються протоколом.

5. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання
відповідного наказу міністерства.

6. Типове положення про колегію міністерства затверджується
Кабінетом Міністрів України.

7. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових
консультацій з основних питань діяльності у міністерстві можуть
утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі
та інші допоміжні органи.

8. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших
постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших
допоміжних органів приймає міністр.

9. Кількісний та персональний склад колегії, інших
консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і положення
про них затверджує міністр.

Стаття 15. Накази міністерства

1. Міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на
виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів і
доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України
видає накази, які підписує міністр.

2. Накази міністерства, видані в межах його повноважень, є
обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої
влади, їх територіальними органами, місцевими державними
адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим,
органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і
організаціями всіх форм власності та громадянами.

3. Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають
державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються
до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

4. Накази міністерства, які відповідно до закону є
регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та
оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади
державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"
(1160-15).

5. Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами,
після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових
актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих
виданнях.

6. Всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на
офіційному сайті міністерства.

7. Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і
пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного
опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не
раніше дня офіційного опублікування.

8. Накази міністерства або їх окремі частини можуть бути
оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного
суду в порядку, встановленому законом.

9. Накази міністерства можуть бути скасовані Кабінетом
Міністрів України повністю чи в окремій частині.

10. Скасування наказу міністерства Кабінетом Міністрів
України має наслідком припинення вчинення будь-якими органами,
особами дій, спрямованих на виконання скасованого наказу
міністерства, здійснення повноважень, визначених цим наказом.

Розділ III
ІНШІ ЦЕНТРАЛЬНІ ОРГАНИ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Стаття 16. Центральні органи виконавчої влади

1. Центральні органи виконавчої влади утворюються для
виконання окремих функцій з реалізації державної політики як
служби, агентства, інспекції.

2. Діяльність центральних органів виконавчої влади
спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через
відповідних міністрів згідно із законодавством.

Стаття 17. Завдання центральних органів виконавчої влади

1. Основними завданнями центральних органів виконавчої
влади є:

1) надання адміністративних послуг;

2) здійснення державного нагляду (контролю);

3) управління об'єктами державної власності;

4) внесення пропозицій щодо забезпечення формування державної
політики на розгляд міністрів, які спрямовують та координують їх
діяльність;

5) здійснення інших завдань, визначених законами України та
покладених на них Президентом України.

2. Центральні органи виконавчої влади можуть здійснювати одне
або кілька визначених частиною першою цієї статті завдань.

У разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої
влади складають функції з надання адміністративних послуг фізичним
і юридичним особам, центральний орган виконавчої влади утворюється
як служба.

У разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої
влади складають функції з управління об'єктами державної
власності, що належать до сфери його управління, центральний орган
виконавчої влади утворюється як агентство.

У разі якщо більшість функцій центрального органу виконавчої
влади складають контрольно-наглядові функції за дотриманням
державними органами, органами місцевого самоврядування, їх
посадовими особами, юридичними та фізичними особами актів
законодавства, центральний орган виконавчої влади утворюється як
інспекція.

Стаття 18. Повноваження міністра у відносинах з центральним
органом виконавчої влади, діяльність якого
спрямовується та координується через міністра

1. Кабінет Міністрів України спрямовує та координує
діяльність центральних органів виконавчої влади через міністра у
порядку, визначеному цим Законом та актами Президента України.

2. Міністр:

1) забезпечує формування державної політики у відповідній
сфері та контролює її реалізацію центральним органом виконавчої
влади, діяльність якого спрямовується та координується ним;

2) погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України
розроблені центральним органом виконавчої влади проекти законів,
актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

3) визначає пріоритетні напрями роботи центрального органу
виконавчої влади та шляхи виконання покладених на нього завдань,
затверджує плани його роботи;

4) вносить пропозиції Прем'єр-міністрові України стосовно
кандидатури на посаду керівника центрального органу виконавчої
влади і за пропозицією його керівника - стосовно кандидатур на
посади його заступників;

5) погоджує структуру апарату центрального органу виконавчої
влади;

6) видає обов'язкові до виконання центральними органами
виконавчої влади накази та доручення з питань, що належать до
сфери діяльності центрального органу виконавчої влади;

7) погоджує призначення на посади та звільнення з посад
керівників та заступників керівників самостійних структурних
підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади,
діяльність якого спрямовується та координується ним;

8) погоджує призначення на посади та звільнення з посад
керівників і заступників керівників територіальних органів
центрального органу виконавчої влади;

9) погоджує пропозиції керівника центрального органу
виконавчої влади щодо утворення, реорганізації, ліквідації його
територіальних органів як юридичних осіб публічного права та
вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідне подання;

10) погоджує утворення, реорганізацію, ліквідацію
територіальних органів центрального органу виконавчої влади як
структурних підрозділів апарату цього органу;

11) порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо
скасування актів центрального органу виконавчої влади повністю чи
в окремій частині;

12) доручає керівнику центрального органу виконавчої влади
скасувати акти його територіальних органів повністю чи в окремій
частині, а в разі відмови скасовує акти територіальних органів
центрального органу виконавчої влади повністю чи в окремій
частині;

13) порушує перед Президентом України питання щодо
притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника
центрального органу виконавчої влади та його заступників;

14) ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної
відповідальності керівників структурних підрозділів апарату
центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів
та їх заступників, а також керівників підприємств, установ,
організацій, що належать до сфери його управління;

15) ініціює питання щодо проведення службового розслідування
стосовно керівника центрального органу виконавчої влади, його
заступників, інших державних службовців і працівників апарату
центрального органу виконавчої влади та його територіальних
органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери
його управління;

16) приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності
центрального органу виконавчої влади та його територіальних
органів;

17) заслуховує звіти про виконання покладених на центральний
орган виконавчої влади завдань та планів їх роботи;

18) визначає структурний підрозділ апарату міністерства, що
відповідає за взаємодію з центральним органом виконавчої влади;

19) визначає посадових осіб міністерства, які включаються до
складу колегії центрального органу виконавчої влади;

20) визначає порядок обміну інформацією між міністерством та
центральним органом виконавчої влади, періодичність її подання;

21) вирішує інші питання, пов'язані із спрямуванням і
координацією діяльності центрального органу виконавчої влади.

Стаття 19. Керівник та заступники керівника центрального
органу виконавчої влади

1. Керівник центрального органу виконавчої влади
призначається на посаду за поданням Прем'єр-міністра України та
звільняється з посади Президентом України.

Керівник центрального органу виконавчої влади може мати не
більше двох заступників, які призначаються на посади за поданням
Прем'єр-міністра України та звільняються з посад Президентом
України.

2. Пропозиції Прем'єр-міністрові України стосовно кандидатур
на посади керівника центрального органу виконавчої влади та його
заступників вносить міністр, який спрямовує та координує
діяльність центрального органу виконавчої влади.

Керівник центрального органу виконавчої влади вносить на
розгляд міністра пропозиції щодо призначення на посади та
звільнення з посад своїх заступників.

3. Керівник центрального органу виконавчої влади та його
заступники є державними службовцями.

4. Керівник центрального органу виконавчої влади:

1) очолює центральний орган виконавчої влади, здійснює
керівництво його діяльністю;

2) у межах компетенції організовує та контролює виконання в
апараті центрального органу виконавчої влади та його
територіальних органах Конституції (254к/96-ВР) та законів
України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету
Міністрів України, наказів міністерств;

3) вносить на розгляд міністра, який спрямовує та координує
діяльність центрального органу виконавчої влади, пропозиції щодо
забезпечення формування державної політики у відповідній сфері,
зокрема, розроблені центральним органом виконавчої влади проекти
законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України,
наказів відповідного міністерства, а також позицію щодо проектів,
розробниками яких є інші міністерства;

4) подає на затвердження міністрові, який спрямовує та
координує діяльність центрального органу виконавчої влади, плани
роботи центрального органу виконавчої влади;

5) затверджує за погодженням з міністром, який спрямовує та
координує діяльність центрального органу виконавчої влади,
структуру апарату центрального органу виконавчої влади;

6) забезпечує виконання центральним органом виконавчої влади
наказів та доручень міністра, який спрямовує та координує
діяльність центрального органу виконавчої влади, з питань, що
належать до сфери діяльності центрального органу виконавчої влади;

7) забезпечує взаємодію центрального органу виконавчої влади
із структурним підрозділом міністерства, визначеним міністром,
який спрямовує та координує діяльність центрального органу
виконавчої влади, відповідальним за взаємодію з центральним
органом виконавчої влади;

8) забезпечує дотримання встановленого міністром, який
спрямовує та координує діяльність центрального органу виконавчої
влади, порядку обміну інформацією між міністерством і центральним
органом виконавчої влади та вчасність її подання;

9) звітує перед міністром про виконання планів роботи
центрального органу виконавчої влади та покладених на нього
завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час
проведення перевірок діяльності центрального органу виконавчої
влади, його територіальних органів, а також про притягнення до
відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

10) розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

11) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи
апарату центрального органу виконавчої влади;

12) призначає на посади та звільняє з посад у порядку,
передбаченому законодавством про державну службу, державних
службовців апарату центрального органу виконавчої влади (якщо інше
не передбачено законом);

13) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку,
передбаченому законодавством про працю, працівників центрального
органу виконавчої влади;

14) вносить міністрові пропозиції щодо утворення в межах
граничної чисельності державних службовців та працівників
центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на
його утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом
Міністрів України територіальних органів центрального органу
виконавчої влади, які є юридичними особами публічного права;

15) утворює в межах граничної чисельності державних
службовців та працівників центрального органу виконавчої влади і
коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої
влади, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з Кабінетом
Міністрів України та міністром територіальні органи центрального
органу виконавчої влади як структурні підрозділи апарату цього
органу;

16) призначає на посади за погодженням із відповідним
міністром та головами відповідних місцевих державних
адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів
центрального органу виконавчої влади;

17) призначає на посади за погодженням з міністром, звільняє
з посад заступників керівників територіальних органів центрального
органу виконавчої влади;

18) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства,
установи, організації, затверджує їхні положення (статути), в
установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх
керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з
управління об'єктами державної власності, що належать до сфери
його управління;

19) скасовує повністю чи в окремій частині акти
територіальних органів центрального органу виконавчої влади;

20) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної
таємниці, контроль за її збереженням в апараті центрального органу
виконавчої влади;

{ Пункт 21 частини четвертої статті 19 виключено на підставі
Закону N 4050-VI (4050-17) від 17.11.2011 }

22) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення
та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних
службовців та працівників апарату центрального органу виконавчої
влади, керівників територіальних органів центрального органу
виконавчої влади, присвоює їм ранги державних службовців (якщо
інше не передбачено законом);

23) у встановленому порядку вносить подання щодо
представлення державних службовців та працівників апарату
центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів
до відзначення державними нагородами України;

24) представляє в установленому порядку центральний орган
виконавчої влади у відносинах з іншими державними органами,
органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого
самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в
Україні та за її межами;

25) залучає державних службовців та працівників
територіальних органів центрального органу виконавчої влади, а за
домовленістю з керівниками - державних службовців та працівників
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих
органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки
Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і
організацій до розгляду питань, що належать до компетенції
центрального органу виконавчої влади;

26) представляє центральний орган виконавчої влади у
відносинах з іншими органами, підприємствами, установами і
організаціями в Україні та за її межами;

27) утворює комісії, робочі та експертні групи;

28) скликає та проводить наради з питань, що належать до його
компетенції;

29) підписує накази центрального органу виконавчої влади;

30) у межах повноважень дає обов'язкові для виконання
державними службовцями і працівниками апарату центрального органу
виконавчої влади та його територіальних органів доручення;

31) за погодженням із Міністерством фінансів України
затверджує штатний розпис та кошторис апарату центрального органу
виконавчої влади;

32) приймає в установленому порядку рішення про розподіл
бюджетних коштів, розпорядником яких є центральний орган
виконавчої влади;

Дата добавления: 2015-05-31