Природокористування - процес раціонально­го використання людиною природних ресурсів для задово­лення різних потреб та інтересів

Основні терміни

Список літератури та нормативних актів

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. -№30.

2. Земельний кодекс України. Затверджений законом України 25 жовтня 2001 р.

3. Закон України " Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. Із змінами та доповненнями.

4. Закон України "Про плату за землю" від 19 вересня 1991 р. Із змінами та доповненнями.

5. Закон України "Про Червону книгу України" від 7 лютого 2002 р.

6. Правознавство: Підручник /За редакцією В.В. Копейчикова. - К.: Юрінком інтер, 2002.

Екологічне право - комплексна галузь права, яка ре­гулює суспільні відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини).

Екологія – наука, що розглядає проблеми взаємовідносин людини з навколишнім природним середовищем.

Навколишнє природне середовище – сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Екологічні права громадян України - система юридично закріплених за громадянами повнова­жень в екологічній сфері.

Екологічні обов'язки громадян України ‑ зобов’язання, визначені екологічним законодавством України.

Екологічна безпека - такий стан навколишнього природного сере­довища, при якому забезпечується попередження погір­шення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Червона книга України – офіційний державний документ, в якому міститься перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу у межах території України, її територіального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів тваринного і рослинного світу та заходи щодо їх збереження і відтворення.

Земельне право - комплексна галузь права України, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, створення умов для підвищення ефективності цього процесу, охорони прав організацій і громадян як землевласників і землекористувачів.

Земельні відносини - суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Землі України ‑ усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами.

Право власності на землю - право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право постійного користування земельною ділянкою - право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Право оренди земельної ділянки - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право земельного сервітуту - право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування земельною ділянкою (ділянками).

Охорона земель – система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Дата добавления: 2015-05-31