Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вживання сполучників у професійному мовленні




Сполучник як частина мови

Правопис прийменників

1. Разом пишуться:

а) Складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо.

б) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, навпроти, окрім, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.

2. Через дефіс пишуться складні прийменники з початковими з-, із -: з-за, (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-посеред, з-попід, з-проміж.

3. Окремо пишуться прийменникові сполуки у(в) разі, під кінець, під час, що ж до.

 

Сполучник (рос. союз) – це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення.

За будовою сполучники поділяються на три групи: прості (і, ні, але, бо, та), складні (проте, щоб, якби, якщо, якже), складені (тому що, через те що, внаслідок того що).

За значенням сполучники поділяються на сурядні й підрядні:

а) сурядні – поєднують рівноправні члени речення або частини складного речення. Вони поділяються на єднальні (і, й, також, ні…ні, не тільки…, а й), протиставні (але, а, зате, проте, однак), розділові (або, чи, або…або, чи…чи, то…то).

б) підрядні – сполучають підрядну частину речення з головною. Поділяються на порівняльні, часові, причинові, мети, умовні, допустові, наслідкові: як, немовби, ніби; бо, тому що; після того як, як тільки; щоб, для того щоб; якщо, якби; незважаючи на те що, нехай; так що.

 

В офіційно-ділових паперах використовуються як сполучники сурядності, так і сполучники підрядності. Вони надають тексту книжного, власне ділового характеру.

Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їх функціонування. Більшість із них належить до стилістично нейтральних, наприклад: і, або, якщо, проте, поки, для того щоб та ін. Переважно у офіційно-діловому мовленні вживаються сполучники: внаслідок того що, завдяки тому що, зважаючи на те що, з того часу як. Розмовне забарвлення властиве сполучникам: аби, а що, одначе, отож, буцімто, себто, покіль та ін. Як засіб стилізації використовуються у художніх творах застарілі сполучники: заки (поки), коби (якби), позаяк (бо) та ін.

Для уникнення повторів та для урізноманітнення мовлення вживаються синонімічні сполучники, наприклад: і, та; але, та, проте, однак; бо, тому що, через те що, оскільки, у зв’язку з тим що, поки, доки; зважаючи на те що, з огляду на те що; щоб, для того щоб, з тим щоб та ін.

Можливість заміни одного сполучника іншим є одним із шляхів удосконалення форми вислову.

Частина парних сполучників (не тільки …але (а) й, не лише…а й, не стільки …скільки) повинні стояти безпосередньо перед однорідними членами речення, наприклад: Ми маємо претензії не стільки до працівників цеху, скільки до його керівництва. Людину можна образити не тільки словом, але й дією.

У реченнях «Збори не відбулися, так як прийшло мало людей», «Ми не прийшли вчасно, так як ішов дощ» ненормативним є сполучник так як (треба: тому що, бо та ін).Уживання так як можливе хіба що тоді, коли так залишається в головній частині, а як починає підрядну, найчастіше порівняльну: Усміхався так, як його мати; Говорив так, як ніколи досі.

Як засіб створення милозвучності використовується чергування сполучників і – й - та.

І вживається:

а) перед йотованими (й, є, ї, ю, я): Розвиток банку і його стабільність залежить від…;

б) на початку речення: І комісія почала готуватися до роботи;

в) між приголосними, після паузи перед приголосними: Рівновага між попитом і пропозицією;

г) при зіставленні понять: війна і мир; добро і зло; прибутки і видатки; спад і піднесення.

Й вживається:

а) між голосними: Всі службові й особисті документи було переглянуто;

б) після голосного перед приголосним: Укладання й пролонгування контрактів було призупинено.

Та вживається:

а) якщо в реченні вже є і або й: Кафедра теорії та історії держави і права виконала навантаження; Під час обшуку були вилучені гроші та цінності.

б) для поєднання близькоспоріднених понять, явищ, станів: Фінанси та кредит; робота з газетами та журналами.

Сполучники повторюються між однорідними членами речення тоді, коли треба підкреслити вагомість кожного з перерахованих слів: Вже в перші години роботи комісії були залучені і правоохоронні органи, і працівники прокуратури, і співробітники СБУ.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 663; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.